Головна

Принцип системності в методології Б. Ф. Ломова

  1. B) Конституционные принципы
  2. Gl] Тема 4. [:] Правовой договор, общепризнанные принципы и нормы международного права в правовой системе Республики Казахстан
  3. II-2.5.4. Принцип оптимальности Беллмана
  4. II. Принципы формирования, функции и полномочия рабочих групп очного (на базе образовательной организации), заочного муниципального и заочного регионального этапов Конкурса
  5. Oсновні принципи побудови назв сполук з аніонними, катіонними та нейтральними комплексами
  6. А - схема і принцип роботи вентилятора фірми «Холсет»; б - гідромуфта привода вентилятора двигуна КамАЗ
  7. Административная юрисдикция: основные черты, принципы, структура

У монографії «Методологічні і теоретичні проблеми психології» Ломов виділив ряд особливостей принципу системності для побудови «загальної теорії» психологічної науки. Не можна не побачити тут перетину з ідеєю Виготського про створення загальної психології на єдиній теоретичній платформі як засобу подолання кризи в психології, хоча сам автор такого контексту не помічає. Системний підхід бачився Ломовим як трактування «психічного в тім безлічі зовнішніх і внутрішніх відносин, у яких воно існує як ціле». Ним конкретизувалися наступні шляхи реалізація системного підходу в психології.

По-перше, потрібне вивчення явища в декількох планах (або аспектах): мікро- й макроаналізах, специфіки його як якісної одиничної (системи) і як частини родовидової макроструктури.

По-друге, це вивчення психічних явищ як багатомірних, для яких абстракція, реалізована послідовним їхнім вивченням у якомусь одному плані, не повинна закривати всіх інших можливих планів.

По-третє, система психічних явищ (а також окремих психічних процесів і станів) повинна розглядатися як багаторівнева й ієрархічна; Багаторівневість розглянута автором як психічний процес можна аналізувати на субсенсорному, сенсомоторному, перцептивному, рівні уявлень і на мовомисленнєвому рівні. Кожен рівень відповідає рівневі складності розв'язуваних задач, а в реальній діяльності усі вони взаємозалежні. Аналогічна схема виділення рівнів реалізується для процесів прийняття рішень, мислення, творчості.

Взаємини між підсистемами динамічні і залежать від системоутворюючого фактора, що поєднує у функціонування цілого і окремих механізмів, реалізовані на тому або іншому рівні. Співпідпорядкованість і автономія рівнів - найважливіші умови саморегуляції системи. З різними рівнями можуть бути співвіднесені різні психологічні закони.

По-четверте, множинність відносин, у яких існує людина, спричиняє множинність і разнопорядковість його властивостей. Побудова «піраміди» цих властивостей передбачається в кооперації з іншими науками.

По-п'яте, системний підхід зв'язується зі зміною в розумінні принципу детермінізму. І лінійний детермінізм і ймовірний являють собою лише окремі випадки детермінації. Оскільки принцип існування людини є «полісистемним» (вона істота і біологічна, і соціальна, до того ж психічні явища можуть бути віднесені до різних рівнів), та не може бути універсальної форми детермінації. Детермінація може розглядатися й у якості біологічної, і соціальної, і як каузальний зв'язок, і як некаузальні типи зв'язку. Це типи зв'язків, що співвідносяться з поняттями «умова», «фактор», «підстава», «опосередкування» тощо

Нарешті, системний підхід співвідноситься з принципом розвитку, оскільки системи існують тільки в розвитку. У розвитку відбувається і зміна детермінант, і їхня взаємодія (специфічне на кожній стадії). При цьому розвиток може включати і лінії прогресу, і лінії регресу. Це дозвіл для протиріч між зовнішніми і внутрішнім, між причинами й умовами, між системами і підсистемами, між рівнями і т.д.

Так, представлений принцип системного аналізу розділяється, очевидно, більшістю сучасних психологів. Але від такого широкого трактування до реалізації його в психологічних теоріях проходить етап змістовного орієнтування авторів на власні трактування зазначених вище положень. Зокрема, це переваги «парадигмального» характеру, пов'язані з різним розумінням і діяльнісного принципу, і принципу активності, і регулятивної функції психічного.

Підхід Ломова викликав заперечення через недостатнє визначення специфіки власне психологічних систем. Між різними психологічними теоріями тривають суперечки не про принцип системності, а про те, як розуміти самі психологічні системи. Таким чином, справа скоріше за обґрунтуваннями того, що дає принцип системності додатково для уявлень про пояснювальні схеми в рамках тієї або іншої психологічної теорії.

 



Передумови системного підходу в психології | Принцип розвитку

Хід заняття | Відкритість системи принципів | Діяльнісний підхід у психології і принцип активності |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати