Головна |
При діагностиці аутоімунних захворювань (АИЗ) використовуються наступні групи тестів:
- Тести, що дозволяють виявити ефекторні механізми і фактори, специфічні для АИЗ (в тому числі аутоантитіла і аутореактівние клони лімфоцитів). Вони мають простоту в постановці (рутинностью) і високим ступенем асоціації з ураженнями тканин. До числа рутинних відносяться визначення концентрації С-реактивного білка, ревматоїдного фактора, антинуклеарних аутоантитіл (ANA) і С3-компонента комплементу. Ці маркери аутоімунного процесу дозволяють з достатньою точністю поставити діагноз і оцінити активність патологічного процесу;
- Тести, призначені для визначення структурно-функціональних характеристик імунокомпетентних клітин. Вони мають допоміжне для постановки діагнозу значення, але важливі для контролю ефективності терапії, а також для уточнення патогенезу захворювання.
Крім спеціальних імунологічних тестів обов'язково дослідження загального аналізу крові, сечі, білків гострої фази та інших біохімічних показників з урахуванням клініки (тяжкість, гострота, ускладнення), що проводяться в динаміці захворювання та терапії.
Визначення антінукларнихаутоанітел (ANA) за допомогою
II. Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи | імунофлуоресцентного методу
I. Теоретична частина | Проведення реакцій іммунофенотіпірованія лімфоцитів | II. Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи | I. Теоретична частина | проведення реакції | II. Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи | I. Теоретична частина | Тести, що дозволяють виявляти сенсибілізацію до алергену | Провокаційні алергічні тести | Лабораторні методи аллергодиагностики |