Головна

Залучені кошти комерційного банку

  1. I. Засоби, що діють на холінергічні синапси
  2. II. Неторгові операції комерційного банку
  3. II. Засоби, що діють на адренергічні синапси
  4. II.2.2. Вивчення роботи відділів банку
  5. III.1.3) Засоби доведення кримінального обвинувачення.
  6. V. Оціночні кошти для поточного контролю успішності, проміжної атестації за підсумками освоєння дисципліни і навчально-методичне забезпечення самостійної роботи студентів

У загальній сумі банківських ресурсів залучені ресурси займають переважне місце. Їх частка по різним банкам коливається від 75% і вище. З розвитком ринкових відносин структура залучених ресурсів зазнала суттєвих змін, що обумовлено появою нових, нетрадиційних для старої банківської системи способів акумуляції тимчасово вільних грошових коштів фізичних і юридичних осіб.

У світовій банківській практиці всі залучені ресурси за способом їх акумуляції групуються наступним чином:

  • депозити,
  • недепозитних залучені кошти. Основну частину залучених ресурсів комерційних банків складають депозити, тобто грошові кошти, внесені в банк клієнтами - приватними і юридичними особами, тобто підприємствами, товариствами, акціонерними товариствами на певні рахунки, і які вони вживали відповідно до режиму рахунку і банківським законодавством.

Недепозитних залучені кошти - це кошти, які банк отримує у вигляді позик або шляхом продажу власних боргових зобов'язань на грошовому ринку. Недепозитних джерела банківських ресурсів відрізняються від депозитів тим, що вони мають, по-перше, неперсональное характер, тобто не асоціюються з конкретним клієнтом банку, а купуються на ринку на конкурентній основі, і, по-друге, ініціатива залучення цих коштів належить самому банку.

=== 86 ===

Недепозитними залученими ресурсами користуються переважно великі банки. Купуються недепозитних засоби на великі суми, і їх вважають операціями оптового характеру.

Сучасна банківська практика характеризується великою різноманітністю вкладів депозитів і депозитних рахунків. Це обумовлено прагненням банків в умовах сегментованого високо конкурентного ринку найбільш повно задовольнити попит різних груп клієнтів на банківські послуги і залучити їх заощадження і вільні грошові капітали на банківські рахунки. За економічним змістом депозити можна розділити на групи:

  • депозити до запитання, включаючи залишки коштів на розрахункових і поточних рахунках;
  • строкові депозити;
  • ощадні вклади;
  • цінні папери.

Депозити можна класифікувати також і за іншими ознаками: за термінами, за видами вкладників, умовам внесення і вилучення коштів, що сплачуються відсоткам; можливості отримання пільг за активними операціями банку та ін.

Депозити до запитання представлені різними рахунками, з яких їх власники можуть отримувати готівку на першу вимогу шляхом виписки грошових і розрахункових документів. До депозитів до запитання у вітчизняній банківській практиці відносяться:

  • кошти, що зберігаються на розрахункових і поточних рахунках державних, акціонерних підприємств, різних малих комерційних структур;
  • кошти фондів різного призначення в період їх витрачання;
  • кошти в розрахунках;
  • кошти місцевих бюджетів і на рахунках місцевих бюджетів;
  • залишки коштів на кореспондентських рахунках інших банків;
  • депозити до запитання.

Перевагою депозитних рахунків до запитання для їх власників є їх висока ліквідність. Гроші на такі рахунки зараховуються і знімаються в міру здійснення господарських та інших операцій, що відображаються в грошовому вираженні на цих рахунках. Основний недолік - відсутність сплати відсотків по рахунку або дуже невисокий відсоток. Таким чином, особливості депозитного рахунку до запитання можна охарактеризувати наступним чином:

  • внесок і вилучення грошей здійснюються в будь-який час без будь-яких обмежень;
  • власник рахунку сплачує банку комісію за користування рахунком у вигляді твердої місячної ставки або у відсотках до дебетовому обороту за рахунком;
  • банк за зберігання грошових коштів на рахунках до запитання сплачує невисокі процентні ставки або взагалі не платить (кошти в розрахунках);
  • банк за депозитами до запитання відраховує вищі норми в фонд обов'язкових резервів у Центральному банку РФ.

=== 87 ===

...

На частку депозитів до запитання в загальній сумі ресурсів окремих комерційних банків наприкінці 1996 р припадало близько 64,3%, або 73,2% до загальної суми залучених ресурсів. У країнах з розвиненою ринковою економікою на частку депозитів до запитання доводиться близько 30% в сумі залучених ресурсів.

Строкові депозити та ощадні вклади представляють найбільш стійку частину депозитних ресурсів. Строкові депозити - це грошові кошти, внесені в банк на фіксований термін. Вони поділяються на:

  • власне строкові депозити;
  • депозити з попереднім повідомленням про вилучення коштів.

У вітчизняній банківській практиці на частку власне строкових депозитів наприкінці 1996 р припадало лише близько 30% всіх залучених ресурсів, в той час як в банках Західної Європи і США на частку власне строкових депозитів припадає понад 60% всіх депозитних ресурсів.

Власне строкові депозити за термінами зберігання коштів поділяються на депозити з терміном:

  • до 30 днів;
  • від 31 до 90 днів;
  • від 91 до 180 днів;
  • от181 до 360 днів;
  • понад 360 днів.

За строковими вкладами з попереднім повідомленням про вилучення коштів банки вимагають від вкладника спеціального заяви на вилучення коштів. Терміни подачі таких заяв заздалегідь обумовлюються, і відповідно до них встановлюється величина відсотка по депозиту. Терміни повідомлення про вилучення коштів можуть варіюватися від 7 днів до декількох місяців в залежності від терміну депозитного вкладу. Прикладом депозиту з попереднім повідомленням може бути депозит з графіком витрачання грошових коштів.

=== 88 ===

Таким чином, строковий вклад (депозит) має чітко визначений термін, по ньому сплачується, як правило, фіксований відсоток і вводяться обмеження по достроковому вилученню вкладу. При вилученні вкладу раніше обумовленого терміну банк стягує штраф в сумі заздалегідь обумовленого відсотка від величини депозиту і терміну вилучення.

ОЦІНКА ДОСТАТНОСТІ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ БАНКУ | Найбільш характерні риси строкових вкладів і депозитів.


СТРУКТУРА СУЧАСНОГО БАНКІВСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА | ЕВОЛЮЦІЯ БАНКІВСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА У РОСІЇ | ОСОБЛИВОСТІ ПЕРШИХ БАНКІВСЬКИХ ЗАКОНІВ 1990 РОКУ | ОСНОВНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО БАНКІВСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА | ЗАКОНОДАВЧІ ОСНОВИ ДІЯЛЬНОСТІ СУЧАСНОГО БАНКУ | ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ БАНКІВ | БАНКІВСЬКА МОНОПОЛІЯ | ВЗАЄМОВІДНОСИНИ БАНКУ З КЛІЄНТАМИ | РЕСУРСИ БАНКУ: ЇХ СТРУКТУРА І ХАРАКТЕРИСТИКА | ПОНЯТТЯ І СТРУКТУРА ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ БАНКУ |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати