Головна

Рішення

  1. II. Інтерактивна діяльність (рішення кейса).
  2. V. Спосіб поелементного ціноутворення в порівнянні з рішенням Хотеллінга - Лернера
  3. VI. Ціноутворення по середнім витратам в порівнянні з рішенням Хотеллінга - Лернера
  4. Автоматичне вирішення проблеми перевантаження ресурсів
  5. Аналіз таблиці дозволяє зробити висновок, що пропоноване рішення економічно більш ефективно, ніж прототип.
  6. В результаті отримуємо рішення
  7. Вектора. Рішення задач геометричним способом.

1. Хто є сторонами договору контрактації і яке його основний зміст?

1. Договір контрактації є одним з видів договору купівлі-продажу. Відносини за договором регулюються спеціальним параграфом «Контрактація» глави 30 ЦК РФ.

За договором контрактації, згідно п.1 ст.535 ГК РФ, виробник сільгосппродукції зобов'язується передати вирощену (вироблену) ним сільгосппродукцію заготівельникові - особі, яка здійснює закупівлі такої продукції для переробки або продажу.

Згідно п. 1 ст.536 ГК РФ, заготівельник зобов'язаний прийняти сільськогосподарську продукцію у виробника за місцем її знаходження та забезпечити її вивезення, якщо інше не передбачено договором контрактації.

До відносин за договором контрактації, не врегульованих правилами параграфа 5 глави 30 ЦК РФ, застосовуються правила про договір поставки (статті 506 - 524 ЦК РФ), а у відповідних випадках про поставки товарів для державних потреб (статті 525 - 534 ЦК України).

Істотною умовою договору контрактації є інформація про кількість і асортименті сільгосппродукції, яка підлягає передачі заготівникові. Також в договорі контрактації вказується ціна сільгосппродукції, якість, місце і терміни передачі сільгосппродукції, права і обов'язки сторін, а також відповідальність сторін договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань.

Продавцем за договором контрактації є виробник сільгосппродукції - юридична особа, індивідуальний підприємець чи фізична особа, яка реалізує власну сільгосппродукцію.

Покупець за договором контрактації - це заготівельник, провідний підприємницьку діяльність із закупівлі продукції для її продажу або переробки. Заготівельник - юридична особа або індивідуальний підприємець.

Предметом договору контрактації є самостійно вирощена сільськогосподарська продукція або продукція, вироблена сільськогосподарським виробником, не піддана промисловій переробці.

При укладанні договору контрактації необхідно враховувати особливості предмета договору - сільськогосподарської продукції. В першу чергу те, що в силу своїх фізико-хімічних властивостей сільськогосподарська продукція схильна до природного убутку, псування і загибелі.

Особливості сільськогосподарської продукції не тільки впливають на формування умов щодо асортименту продукції, ціну та кількість. Особливості даного предмета договору повинні знайти відображення на спеціальних умовах: про термін виконання договору, норми природного убутку та інших. Крім того, особливості сільськогосподарської продукції повинні бути враховані при прийманні, зберіганні, транспортуванні продукції, при затаривании і упаковці.

Договором контрактації може бути передбачена, наприклад, поставка молока покупцеві, а за заявкою продавця - поставка покупцем обрата. У договорі може бути передбачений, наприклад, пункт про розрахунок за отриманий обрат молоком.

Особливості правового регулювання договору контрактації не настільки великі. Це всього чотири статті. Тому відповідно до п. 2 ст. 535 ГК РФ до відносин сторін за договором контрактації, не врегульованих нормами Кодексу про це договорі, застосовуються правила про договір поставки або про договір поставки товарів для державних потреб. А за відсутності відповідних норм, що регулюють постачання товарів, застосуванню підлягають загальні положення про купівлю-продаж.

Таким чином, з одного боку, договір контрактації - вид договору купівлі-продажу, з іншого - різновид договору поставки, у свою чергу є видом договору купівлі-продажу.

За договором контрактації підприємець може продавати лише вироблену ним самим продукцію, про що недвозначно говорить п. 1 ст. 535 ГК. Тому реалізація продукції, виробленої будь-ким іншим, ніж продавцем, буде здійснюватися у формі договору поставки або купівлі-продажу, але не контрактації.

Кількість сільськогосподарської продукції різних найменувань, підлягає передачі, може бути визначено не в точних розмірах (тоннах і ін.), А виражено в двох граничних цифрах - найменшою і найбільшою, тобто "Від і до", і обумовлено, що заготівельник (покупець) - контрактант не вправі відмовитися від прийняття найбільшої кількості, а виробник (продавець) сільськогосподарської продукції має право здати найменшу кількість із зазначеного в договорі.

Таке узгодження кількості ("від і до") який суперечить ст.465 ЦК, що допускає визначення кількості товару не тільки в одиницях виміру або у грошовій сумі, але і узгодженням порядку його визначення.

Ціна не є істотною умовою договору контрактації, так само як і поставки. Її визначення здійснюється за загальними правилами, передбаченими для купівлі-продажу.

Термін договору контрактації відноситься до числа його істотних умов, оскільки таке ж його значення в договорі поставки.

2. В яких формах передбачається майнова відповідальність сторін за порушення умов договору?

Майнова відповідальність сторін договору контрактації за порушення його умов встановлюється в нормативному порядку (законодавством) і договірному порядку (за згодою сторін). Така відповідальність передбачена, наприклад, Положенням про порядок укладання і виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції (пп. 31, 32 та ін.). Крім того, в договорі можуть бути передбачені при згоді обох сторін і інші санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, що не суперечать чинному законодавству (п. 44 Положення) (наприклад, за неправильне оформлення приймально-здавальних документів, за порушення графіків доставки продукції).

Неустойка в стосунках з контрактації сільськогосподарської продукції (в Положенні у всіх випадках вона називається штрафом), за загальним правилом, є залікової.

Згідно п. 41 Положення, незалежно від сплати штрафу винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані в результаті порушення зобов'язань за договором збитки в частині, не покритій штрафом, крім випадків, передбачених у п. 31 (стягнення з господарства штрафу за неподання продукції) і п. 38 (відповідальність за незабезпечення господарства тарою, використання його тари та неповернення господарством тари) Положення. Сплата штрафу не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором.

Господарство, перш за все, несе відповідальність за порушення основній своїй обов'язки по здачі сільськогосподарської продукції контрактанту. Розмір неустойки (штрафу), встановленої за порушення цього обов'язку, залежить від виду продукції. За нездачу зернових, олійних і технічних культур, трав'яного борошна і сіна, продукції тваринництва в терміни, передбачені в договорі, господарство сплачує контрактанту штраф в розмірі 3%, а картоплі, овочів, баштанних культур, плодів і ягід, винограду, цитрусових, сухофруктів, горіха, меду - 5% від вартості, що не здався продукції (п. 31 Положення).

Штрафи стягуються з господарства за нездачу контрактанту продукції за окремими видами і асортименту, встановленим в договорі, а по продукції тваринництва - за загальним обсягом.

За продаж продукції, якість якої нижче обумовленого в договорі, майнова відповідальність господарства законом не передбачена. Тому контрактант не вправі перекласти на господарство понесені ним збитки у вигляді сплаченого штрафу через реалізацію за договором поставки продукції неналежної якості, отриманої на виконання договору контрактації з порушенням умови про якість, крім випадків, коли господарство, не пред'явивши продукцію контрактанту для приймання, відвантажило її одержувачеві .

За неповернення тари, наданої контрактантом господарству, після закінчення дії річного договору контрактації господарство сплачує контрактанту 100% вартості неповерненої тари (п. 38 Положення). Положенням встановлено майнова відповідальність господарства за порушення і деяких інших обов'язків за договором.

Господарство в установленому порядку звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань за договором, якщо вони не були виконані внаслідок стихійних лих та інших несприятливих умов або з вини контрактанта (п. 40 Положення). Питання про можливість звільнення господарства від майнової відповідальності за невиконання зобов'язань за договором внаслідок стихійних лих та інших несприятливих умов (посуха, град, ураган, повінь, інфекційні захворювання тварин і ін.) Вирішується з урахуванням відповідного висновку державної інспекції по заготівлях і якості продукції.

Контрактант несе майнову відповідальність за відмову від прийняття продукції, неправильне визначення кількості і якості прийнятої від господарства продукції, неправильну її оплату, незабезпечення господарства тарою і деякі інші порушення умов договору.

Розмір неустойки (штрафу), встановленої за відмову Договірної держави від приймання сільськогосподарської продукції, також залежить від виду продукції. За невиконання договірних зобов'язань по прийманню безпосередньо в господарстві картоплі, овочів, баштанних культур, плодів, ягід, винограду, цитрусових, сухофруктів, горіха і меду, а також за кожен випадок відмови від приймання цієї продукції, пред'явленої господарством в пункті здачі Договірної держави відповідно до договором або узгодженим графіком, контрактант сплачує господарству штраф в розмірі 5%, а по інший продукції - 3% від вартості не прийнятою продукції, виключаючи встановлені надбавки і знижки. Контрактант крім штрафу відшкодовує господарству заподіяні йому збитки, а по швидко псується, - повну її вартість. При необгрунтованій відмові від приймання продукції, доставленої в місця здачі-приймання, контрактант відшкодовує господарству також витрати по її доставці в обидва кінці (п. 32 Положення).

Однак за необгрунтовану відмову від приймання сільськогосподарської продукції за договором, укладеним на виконання обов'язкових поставок такої продукції в 1992 році, Указом Президента Російської Федерації від 4 січня 1992 р встановлений інший розмір відповідальності: заготівельник в таких випадках сплачує господарству неустойку в розмірі вартості продукції, від приймання якої відмовився.

У разі неправильного визначення якості, кількості і неправильної оплати прийнятої сільськогосподарської продукції контрактант перераховує господарству відсутню суму і вносить штраф в розмірі 10%, а по шерсті і хутрі - 5% недоплаченої суми. Зазначений штраф не стягується, якщо господарство відвантажує шерсть і хутро за попередньою оцінкою господарства з наступним перерахунком за результатами здачі-приймання (п. 33 Положення).

За незабезпечення господарства тарою і пакувальними матеріалами, такими, що відповідають вимогам стандартів і технічних умов, в кількості і строки, встановлені в інструкціях і правилах, що регламентують закупівлі відповідних видів продукції, або в договорі, контрактант сплачує господарству штраф в розмірі 100% вартості неотпущенной тари, цвяхів і пакувальних матеріалів.

Якщо незабезпечення контрактантом господарства тарою спричинило зниження якості або псування швидко псується, контрактант відшкодовує господарству крім зазначеного штрафу понесені збитки, факт зниження якості або псування продукції визначається державною інспекцією по заготівлях і якості продукції. У разі неприбуття представника державної інспекції по заготівлях і якості продукції акт складається комісією, призначеною районним управлінням (відділом) сільського господарства (п. 38 Положення).

При використанні тари господарства контрактант сплачує господарству штраф в розмірі 100% вартості неповерненої їм тари, отриманої від господарства (п. 38 Положення).

Однак, раніше діяли Положення про порядок укладання та виконання договорів контрактації і типові договори контрактації до договорів, укладених після 1 березня 1996 р тобто після вступу в дію частини другої ЦК застосовуватися не повинні.

3. Які вимоги і в якому розмірі можуть бути за умовами завдання пред'явлені кооперативом до молокозаводу?

Згідно всього вищепереліченого можна зробити наступний висновок за умовами завдання: молокозавод порушив умови договору контрактації і тому кооператив може пред'явити таку вимогу:

Оплатити поставку як відповідну за якістю, так як зниження якості молока відбулося не з вини радгоспу (п.40 Положення про порядок укладання та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції).

В) Виконавчі та контрольні органи кооперативу, їх формування та повноваження | Прізвіща, імена, псевдонімі та Похідні від них, портрети и факсіміле відоміх в Україні осіб без їх Згоден.

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати