На головну

професійна орієнтація | МЕТОДОЛОГІЯ профорієнтації. | Рівні професійної освіти | Професійна адаптація осіб з обмеженою трудової здатністю. | Створення державної системи ранньої помощі-- перспектива в розвитку спеціальної освіти |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати

Завдання і передумови створення системи ранньої допомоги

  1. B1 Мета створення Керівництва ІНСАРАГ
  2. C-білки системи комплементу
  3. I. Цілі і завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі
  4. I. Цілі і завдання курсової роботи.
  5. I. Цілі і завдання освоєння дисципліни
  6. I. Мета і завдання курсових робіт
  7. I.5.1) Передумови загальної кодифікації права.

Своєчасне прогнозування можливих наслідків економічного і соціального неблагополуччя суспільства визначає необхідність реформування системи спеціальної освіти для здійснення її переходу на принципово інший етап розвитку - до системи спеціальної освіти, що включає: максимально раннє виявлення і діагностику особливих освітніх потреб дитини та її сім'ї; максимальне скорочення розриву між моментом визначення первинного порушення в розвитку дитини і початком цілеспрямованої корекційної допомоги; зниження часових меж початку спеціальної освіти (до перших місяців життя дитини); побудова всіх необхідних корекційно-педагогічних програм навчання, використання специфічних методів, прийомів, засобів навчання; обов'язкове включення батьків в корекційний процес на основі виявлення позитивних сторін сім'ї та активізації її реабілітаційного потенціалу. У зв'язку з цим однією з першорядних завдань на сучасному етапі розвитку суспільства є добудова відсутньої структури - системи раннього виявлення та ранньої комплексної корекції порушень у розвитку дитини. Значним внеском в усвідомлення необхідності ранньої допомоги дітям з відставанням у розвитку стали закордонні наукові дослідження з проблем: соціально-емоційного розвитку немовлят; впливу раннього емоційного досвіду дитини на його подальший розвиток (Р. Болбі, 1959; Д. Винникотт, 1960; М. Айнсворт, 1978 і ін.); взаємодії матері і немовляти з оцінкою їхньої соціальної поведінки (Ф. Фогель, 1977; Д. Н. Штерн, 1977 і ін.); впливу особистості матері на взаємини з дитиною; протікання взаємодії і формування взаємної прихильності у немовлят груп ризику (в тому числі у немовлят з вадами зору та недоношених дітей) і їх матерів (Т. М. Філд, 1990 і ін.); розвитку немовлят у матерів з психічними розладами та з груп соціального ризику - страждають алкоголізмом, наркоманією, неповнолітніх матерів, одиноких жінок з низьким прожитковим рівнем (Г. М. Філд, 1987, 1990; Л. Беквіт, 1990 і ін.). Велику роль в пошуку ефективних шляхів вирішення проблеми раннього (від декількох днів життя немовляти до трирічного віку) виявлення та спеціальної допомоги зіграло переосмислення на сучасному рівні положень видатного вітчизняного психолога Л. С. Виготського про соціальності розвитку немовлят і про їхні стосунки з дорослими, конкретизованих в дослідженнях психології дитинства та генезису спілкування М. І. Лісіна (1974; 1986; 1987) і її учнями; про використання сензитивних періодів (періоди підвищеної чутливості) для попередження соціально обумовленого відставання і пов'язаних з ним вторинних відхилень у розвитку. Це в першу чергу дозволило спроектувати і провести наукові експерименти в галузі корекційної педагогіки та переконливо довести ефективність комплексної корекційної допомоги на самих ранніх етапах розвитку проблемних дітей. Наукові експерименти показали, що грамотно організована рання корекція здатна попередити появу вторинних відхилень у розвитку, забезпечити максимальну реалізацію реабілітаційного потенціалу, а для значної частини дітей забезпечити можливість включення в загальний освітній потік (інтегроване навчання) на більш ранньому етапі вікового розвитку, виключивши необхідність дорогого спеціального освіти. Важливою умовою успішної корекційної роботи з дітьми дитячого та раннього віку стає розробка педагогічних і організаційних умов включення батьків в реалізацію індивідуальних програм корекційно-розвиваючого навчання. Існує кілька підходів до корекції сімейної ситуації розвитку аномальних дітей, виявлені найбільш важливі аспекти профілактичної роботи з батьками проблемного дитини, що дозволяють запобігти ряд вторинних відхилень у його розвитку. Розроблено напрями та організаційні форми роботи фахівців з сім'єю, що сприяють формуванню у батьків позитивного ставлення до малюка і забезпечують освоєння ефективних і доступних форм взаємодії з дитиною в побутових, емоційних і ігрових ситуаціях.



Причини появи нових пріоритетів в системі спеціальної освіти | Досвід організації ранньої допомоги за кордоном і в Росії