Головна

Доба Октавіана Августа - "золота доба" давньоримської культури і літератури

  1. CПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
  2. Августа 1992 года
  3. Августа 1992 года
  4. Августа.
  5. Августа.
  6. Августа. 16 день пути. Сплав.
  7. Августа. 18 день пути. Сплав.

Як відомо, вислів "золота доба" означає період найвищого злету, розквіту чого- або кого-небудь. Так, "золотою добою" давньогрецької літератури вважають творчість Есхіла, Софокла і Евріпіда, які працювали у V ст. до н.е. в Афінах, головному місті еллінського регіону Аттики (тому цей період ще називають аттичним).

Давньоримська література теж мала свою "золоту добу" - це час правління принцепса Октавіана Августа (кінець І ст. до н.е. - поч. І ст. н.е.), тому її називають ще "добою Августа". Будь-яка плідна доба літератури - це діяльність талановитих письменників (немає талантів - немає і "золотих чи срібних діб"). У "добу Августа" розцвіли таланти передовсім ліриків: Вергілія, Горація, Овідія.

Вергілій був творцем національного римського героїчного епосу - "Енеїди", в якій уславлювалася велич Риму та його вождів.

Крім того, він писав "пастуші пісні" - "Буколіки", де оспівав не лише римську природу, а й мудрість правління Октавіана, і де, зокрема, була знаменита і таємнича четверта еклога, в якій зображено народження якогось "золотого хлопчика", який принесе "золоту добу" на землю. До речі, в добу Середньовіччя християнські богослови тлумачили цю еклогу як провіщення народження Ісуса Христа, тому Вергілія називали "християнином до християнства", а Данте у "Божественній комедії" обрав його, поганина, своїм провідником по Пеклу та Чистилищу.

Вергілій також продовжив традицію дидактичного (тобто повчального) епосу, батьком якого вважається еллінський поет Гесіод (VII ст. до н.е.), який, до речі, й увів до широкого обігу щойно згаданий вислів "золота доба". Дидактичним епосом Вергілія є його поема "Георгіки" (від. "geo" - "земля"), де він описує різні сільськогосподарські роботи.

Горація недаремно називають теоретиком римського класицизму, його спадщина велика й різноманітна. Не було тогочасного ліричного жанру, де не сказав би свого слова Квінт Горацій Флакк: він писав оди і сатири, ямби і гімни. Крім того, саме Горацій є основоположником традиції поетичного повчання поетичного ж мистецтва ("До Пізонів").

Овідій - один із найталановитіших ліриків світу. Любовно-почуттєва лірика ("Наука кохання", "Засоби проти кохання") раннього періоду його творчості за рівнем художньої довершеності не поступається ні філософсько-алегоричному доробкові ("Метаморфози") середини його творчого шляху, ні довершеним "Сумним елегіям", написаних у вигнанні, в дикій Дакії.

Як бачимо, "золота доба" римської літератури - це передовсім "золота доба" поезії. Література Стародавнього Риму пройшла період учнівства в еллінської: Вергілій у естетичному змаганні з Гомером і Гесіодом виборов право називатися творцем національного героїчного і дидактичного епосу; Горацій "...вперше скласти зумів по-італійському Еолійські пісні"; Овідій не поступався Анакреонтові в зображенні найтонших нюансів "науки ніжної пристрасті".

Тематичне, жанрове та стилістичне розмаїття, а також художня довершеність римської поезії доби Октавіана Августа дають змогу зарахувати її до найяскравіших сторінок всесвітньої літератури.



Давньогрецька і давньоримська літератури, характер їхніх взаємозв'язків | Життєвий шлях

Монодична (сольна) лірика. Анакреонт | Анакреонтична поезія | Хорова лірика. Алкман | Драма - улюблениця демосу. Походження трагедії | Особливості еллінського театру | Про це не час, це мушу якнайглибше я | Твій незгашений огонь. | А дорога безбожних загине! | Філософська проза. арістотель | Грецьке відродження". Історіографія. Плутарх |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати