Головна

ОБСТЕЖЕННЯ ПО АНАТОМІЧНИМ ДІЛЯНКАМ.

  1. Модуль 2. Тема 2 Методи санітарного обстеження та опису
  2. Обстеження шкіри і слизових оболонок.

Обстеження голови і лиця.Огляд лиця дає можливість встановити наявність вроджених дефектів, запальних процесів, різних доброякісних та злоякісних пухлин. Під час огляду голови можуть бути виявлені ненормальні її положення (нахилення і підтягнення до грудної клітини - при опіках шиї та захворюваннях хребта, повернена і нахилена вбік - при вродженій кривошиї). Під час огляду очей, звераєть увагу на ступінь випинання очних яблук (може спостерігатися при гіпертіреозі), симптом Мебіуса, Грефе, Штельвага, Кохера, на стан слизової оболонки та зіниці, змикання вік (може бути неповним у випадку параліча лицьового нерва). Обстеження ротової порожнини має велике значення: звертають увагу на колір слизових оболонок, наявність у них дефектів, ущільнень. Оглядають зуби і ясна, виявляють кількість недостаючих і каріозних зубів. Язик обстежують у відношенні ступеню його вологості (сухий обкладений язик буває приперетоніті, сепсисі, важких захворюваннях черевної порожнини та ін.). Звертають увагу на положення язика по відношенню до середньої лінії, наявність дефектів слизової оболонки, характер сосочків, наявність ущільнень. Зів оглядають за допомогою шпателя, придавлюючи ним язик. Звертають увагу на задню стінку глотки, м'яке піднебіння,мигдалини (величина, колір, нальоти, гнійні пробки). Обстеження шиї під час огляду передньої, бокової поверхонь шиї можуть бути виявлені нориці кисти, збільшення щитовидної залози, аневризми судин. Звертають увагу на стан шкірних покровів, венозної стінки і розміри виявлених патологічних утворень. Перевіряють активні рухи. Пальпаторно визначають крнстинтенцію, розміри, межу паталогічного утворення по відношенню до середньої лінії, рухомість.

Обстеження грудної клітки. Під час огляду звертають увагу на форму грудної клітки, зрівнюють з переду і ззаду обидві її половини, звертають увагу на міжреберні проміжки (ширина, заглаженість, западання), форму епігастрального кута (гострий, тупий), участь у акті дихання (рівномірність чи відставання, розширення однієї з половин грудної клітки, участь у диханні допоміжних м'язів). Відмічають наявність патологічних утворень у грудній стінці. Пальпаторно визначають голосове тремтіння, наявність болючості при надавлюваннях у різних відділах, потовщеннях ребер, хрящів, наявність кісткової крепітації (при переломах ребер). У жінок проводять огляд і пальпацію молочних залоз, звертають увагу на змІни шкіри (втягнення, припухлість, виразки, нориці), виділення із соска, наявність пухлиновоподібних утворень у тканині залози; перкуторно визначають межі легень і серця, наявність ділянок патологічних змін, перкуторного звуку (наприклад, коробочний звук у випадку пневмотораксу або емфіземі легень, укорочення перкуторного звуку при гематораксі, ексудативному плевриті). Аускультація - важливий метод дослідження грудної клітини. Аускультація легень дає змогу виявити і оцінити характер дихальних шумів, хрипів, шум тертя плеври. Вислухування серця дозволяє скласти враження про сердечні тони, виявити внутрісерцеві шуми і тертя перикарда. Визначають частоту серцевих скорочень перикарду із частотою пульсу.

Обстеження живота.Під час огляду звертають увагу на участь черевної стінки у акті дихання, відмічають симетричність живота, рівномірно чи нерівномірно він випучений, ці дані можуть допомогти у діагностиці (наприклад, втягнуте черево, яке не бере участі у диханні, спостерігається у випадках перфоративної виразки шлунку і дванадцятипалої кишки, нерівномірне випячування зустрічається при пухлинах органів черевної порожнини, деяких формах кишкової непрохідності). Відмічають також наявність рубців, пігментації, грижових випячувань, розширених венозних судин (голова медузи у випадках портальної гіпертонії), наявність видимої через черевну стінку перистальтику кишечника. Перкусія.Студент повинен навчитися сприймати різні відтінки перкуторного звуку (тимпаніт, високий тимпаніт, абсолютна тупІсть), визначити межі печінкової та селезінкової тупості, (зникнення печінкової тупості -важливий симптом перфорації і уражень порожнинних органів. Велике значення має перкусія при визначенні наявності вільної рідини у черевній порожнині (перкусію потрібно проводити на спині і обох боках, виявляючи симптом переміщення притуплення). Найбільш важливим методом обстеження черевної порожнини є пальпація. Спочатку проводять орієнтовану поверхневу пальпацію, з її допомогою виявляють напруження м¢язів і болючість у окремих ділянках (конкретних), а також наявність грижових випячувань і різних патологічних утворень, розміщених у поверхневих шарах черевної стінки. Глибока пальпація проводиться з метою прощупування органів черевної порожнини і патологічних утворень, які там можуть бути (пухлини, запальні інфільтрати). Під час глибокої пальпації одночасно досліджують діаметр зовнішнього отвору грижового каналу. Поєднюючи перкусію і пальпацію визначають поверхню і нижню межу(розміри)печінки та селезінки. Глибоку пальпацію не застосовують при наявності симптомів подразнення очеревини(напруження мязів черевної стінки,коретивний синдром Щоткіна-Блюмберга-посилення болючості при швидкому віднятті польців,надавлюючих на черевну стінку).

Аускультація.Аускультативно визначають наявність перистальтичних шумів,їх характер,інтенсивність,шум плеска у шлунку і кишечнику;це може мати значення для діагностики порушень прохідності вмісту шлунково-кишкового тракту. Відсутність перистальтичних шумів спостерігається при запальних процесах органів черевної порожнини,особливо -перитоніті("гробова тиша"). Описати методику обстеження і одержані результати симптомів:Валя , Ортнера, Ровуінга , Ситковського , Воскресенського . Болючі точки:Ланца- Кюммеля,Волковича-Дьяконова.

Обстеження сечової системи. Огляд дає результати тільки переповненні сечового міхура та різких збільшеннях нирок. Пальпація проводиться двома руками у положенні на спині,на боці і стоячи. Нормально розміщену незбільшену нирку прощупати не вдається. Діагностичну цінність має симптом Пастернадського:болючість при перкусії по нирковим ділянкам.

Обстеження статевої системи чоловіків і жінок розглядається на курсах урології та гінекології.

Обстеження прямої кишки. Спочатку оглядають шкіру кругом анального отвору для виявлення патологічних утворень(зовнішні гемороідальні вузли,нориці із гнійним виділенням,запальні інфільтрати). При напруженні хворого можна побачити внутрішні гемороідальні вузли,випадіння стінок прямої кишки,тріщини і розміщенні поблизу анальног каналу поліпи. Потім проводять пальпацію(для цього необхідно одягнути гумову рукавицю)у положенні на спині ,обох боках і напочіпки,палець у рукавиці,змазаний милом,вводять в ампулу прямої кишки і ощупують її стінки. Ректальне дослідження дозволяє виявити ряд хірургічних захворювань:пухлини,рубці,запальні інфільтрати,геморой,а також стан тонусу сфінктера. У чоловіків під час ректального дослідження можна прощупати простату,а у жіннок-тіло матки.

 



Обстеження шкіри і слизових оболонок. | ЛОКАЛЬНИЙ СТАТУС

На засіданні вченої ради медичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет», протокол № __ від ___ 2012 року. | Анамнез данного захворювання | Анамнез життя | АНАЛІЗ ДОДАТКОВО ПРОВЕДЕНИХ СПЕЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ | ЕПІКРІЗ | Загальний аналіз крові | Показники електролітного складу плазми крові | Показники сечі |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати