Головна

I. Класифікації порушень розвитку. Проблема термінології. | Період еволюції (з 70-х років 20-го століття) | IV. Ситуація з інклюзивною освітою за кордоном. | V. Ситуація з інклюзивною освітою в Росії. | Спеціальні школи I і II видів | Спеціальні школи V і VI видів | Спеціальні школи VII і VIII видів | VII. Спеціальні класи в школах загального користування як одна з форм освіти дітей з інвалідністю. | VIII. Надомне і дистанційне навчання як одна з форм освіти дітей з інвалідністю. | XII. Особи з порушеннями опорно-рухового апарату (на прикладі дитячого церебрального паралічу). |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати

X. Особи з порушеннями слуху.

  1. XI. Особи з порушеннями зору.
  2. XII. Особи з порушеннями опорно-рухового апарату (на прикладі дитячого церебрального паралічу).
  3. XIII. Особи з вадами мовлення.
  4. XVI. Особи зі складними вадами розвитку.
  5. Для дітей з порушеннями мови
  6. ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОРОТЬБИ З АДМІНІСТРАТИВНИМИ ПРАВОПОРУШЕННЯМИ

Глухота - повна відсутність слуху або різка ступінь його зниження, при якій сприйняття мови неможливо. Глибоке, стійке двостороннє порушення, придбане в ранньому дитинстві або вроджене.

За класифікацією Л. В. Неймана (1961): слабочуючі діти, в залежності від величини середньої втрати слуху в області від 500 до 4000 1ерц, можуть бути віднесений до однієї з наступних ступенів приглухуватості:

I ступінь - не перевищує 50 дБ;

II ступінь - від 50 до 70 дБ;

III ступінь - більше 70 дБ;

глухі діти, в залежності про обсягу сприйманих частот, відносяться до однієї з 4 груп:

I група - 125-250 Гц;

II група - 125-500 Гц;

III група - 125-1000 Гц;

VI - 125-2000 Гц і вище.

Умовна межа між приглухуватістю і глухотою - Х5 дБ.

За міжнародною класифікацією (1988) в залежності від с

пий втрати слуху в діапазоні трьох частот: 500, 1000 і 2000

виділяють 4 ступеня приглухуватості і глухоту:

I ступінь - 26-40 дБ;

II ступінь - 41-55 дБ;

III ступінь - 56-70 дБ; VI ступінь - 71-90 дБ; глухота - більше 90 дБ.

Педагогічна класифікація Р. М. Боскис (50-і рр. XX ст.) Основа диференційованого спеціальної освіти де з порушеннями слуху.

Критерії, що враховують своєрідність розвитку дітей з вадами слуху (за Р. М. Боскис): ступінь ураження слухової функції;

рівень розвитку мови при даній ступеня ураження слухової функції;

час виникнення порушення слуху.

Діти з вадами слуху поділяються на 4 групи: глухі без мови;

глухі, із мова (позднооглохшіе); слабослишашіе з розвиненою мовою; слабочуючі з глибоким мовним недорозвиненням.



IX. Медична і соціальна моделі інвалідності. | XI. Особи з порушеннями зору.