На головну

Введено: «ІМЦ» (г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т / ф. 249-34-04) 1.1 Загальні вказівки | Механізована розробка грунтів (екскаваторами, скреперами, бульдозерами, грейдерами, методом гідромеханізації і ін.) | Розробка грунту методом гідромеханізації | Розробка грунту екскаваторами у відвал | Група 12 Розробка грунту у відвал екскаваторами "драглайн" або "зворотна лопата" з ковшом місткістю 0,5 -1 м3 | Група 14 Розробка грунту траншейними роторними екскаваторами | Розробка грунту екскаваторами з навантаженням на автомобілі-самоскиди | Група 18 Розробка грунту з навантаженням на автомобілі-самоскиди екскаваторами з ковшем місткістю 0,25 - 0,4 м3 | Група 20 Робота на відвалі | Група 22 Розробка грунту скреперами причіпними |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати

Підготовчі роботи

  1. I. Завдання для самостійної роботи
  2. I. Завдання для самостійної роботи
  3. I. Основні рекомендації і вимоги до виконання контрольної роботи
  4. I. Цілі і завдання курсової роботи.
  5. I. Мета роботи
  6. II. Виконання роботи
  7. II. ОБЛАДНАННЯ І МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1.1.9.10 Норми на валку і корчування лісу, корчування пнів і розчищення площ і трас від лісу, чагарнику і дрібнолісся (таблиці 191-213) - слід застосовувати тільки при виробництві цих робіт на будівництві силами будівельно-монтажних організацій.

1.1.9.11 У нормах груп 191-193 передбачені наступні групи порід лісу по твердості деревини:

а) м'які - осика, липа, сосна, кедр, ялина, ялиця, береза, вільха;

б) тверді - дуб, бук, граб, клен, ясен;

в) модрина - за нормами на валку і оброблення деревини модрина віднесена до твердих порід.

1.1.9.12 Показники, що характеризують густоту мелколесья і чагарнику, наведені в таблиці 6.


Таблиця 6 - Показники, характерізуюшіе густоту мелколесья і чагарнику

 характеристика густоти  На 1 га, шт
 стовбурів (при зрізанні кущорізом)  кущів при корчування корчевателем
 1 Редкій2 Средній3 Густий  до 30003001-10000более 10000  до 900901-12501251-2200

1.1.9.13 Для визначення обсягу деревини, отриманої при валки лісу, слід керуватися лесотаксационних даними.

При відсутності лесотаксационних даних обсяг деревини, отриманої з 1 га лісу різної густоти і крупності, приймається по таблиці 7.

Таблиця 7 - Обсяг деревини з 1 га лісу різної густоти і крупності

 характеристика лісу  Приблизний вихід деревини з 1 га, щільні м3
 по крупності  діаметр в см:  по густоті  по числу дерев на 1 га  всього  в тому числі
 стовбура  пня  ділової  дров'яної
 1 Великий  більше 32  більше 34  густий
 середньої густини
 рідкісний
 2 Середньої крупності  до 32  до 34  густий
 середньої густини
 рідкісний
 3 Дрібний  до 24  до 26  густий
 середньої густини
 рідкісний
 4 Дуже невеликий  до 16  до 18  густий
 середньої густини
 рідкісний
 5 тонкомірної (підлісок)  до 11  до 12  густий
 середньої густини 3260
 рідкісний
 Примітка. Діаметри стовбурів дерев вимірюються на висоті 1,3 м від поверхні землі

(Табл. 7, п. 5, графа 5 в редакції змін №2, затв. Прик. № 41 від 10.03.2004)

1.1.9.14 Необхідність оброблення деревини, отриманої від валки лісу і пристрої обробних майданчиків, встановлюється проектом. Розчищення від лісу і чагарнику місць, відведених під обробні майданчики, коли останні не можуть бути розміщені на розчищають просіці, слід включати в обсяг робіт по лесоочістке.

водозниження

1.1.9.15 Норми передбачають весь комплекс робіт по збірці, занурення, установці, вилучення та розбирання голкофільтрів і ежекторних водопідйомників довжиною від 4 до 30 м з прокладкою водоводу і експлуатацією насоса для подачі води при гідропогруженіі голкофільтрів і обсадних труб, а також монтажу та демонтажу всмоктуючого колектора.

1.1.9.16 Норми передбачають гідравлічне занурення легких голкофільтрів і обсадних труб в грунти 2 і 3 групи згідно з таблицею 8.

При гідропогруженіі легких голкофільтрів і обсадних труб в грунтах 3 групи слід додатково враховувати експлуатацію пересувних компресорів, приймаючи час їх роботи рівним часу роботи насосів, передбачених цим збірником для гідравлічного занурення.

1.1.9.17 Гідропогруженіе і установка легких голкофільтрів в свердловини довжиною до 4 м виконується вручну. Гідропогруженіе обсадних труб довжиною 4 і 7 м, голкофільтрів довжиною до 7 м і установка голкофільтрів довжиною до 7 м в готову свердловину передбачено з використанням бурового верстата УГБ-50М. Цим же верстатом передбачено і витяг голкофільтрів довжиною до 4 і 7 м.

1.1.9.18 У нормах установка і витяг ежекторів прийняті з використанням автомобільного крана.

1.1.9.19 Буріння свердловин з кріпленням або без кріплення обсадними трубами для установки в них голкофільтрами слід враховувати додатково по нормам ДБН Д.2.2-4 "Свердловини".


Таблиця 8 - Класифікація грунтів і способи занурення голкофільтрів

 Група грунтів  Найменування грунтів  Спосіб занурення голкофільтра
 Піски грубозернисті  Гідравлічне занурення голкофільтра без пристрою піщано-гравійної обсипання
 Піски гравелисті  Гідравлічне занурення голкофільтра із застосуванням стисненого повітря без пристрою піщано-гравійної обсипання
 Піски тонкозернисті і супіски  Гідравлічне занурення обсадних труб, установка в трубах голкофільтрів з пристроєм піщано-гравійної обсипання
 глинисті  Занурення голкофільтра в попередньо пробурену свердловину з пристроєм піщано-гравійної обсипання

1.1.9.20 Витрата легких голкофільтрів в процесі їх занурення, експлуатації та вилучення (Р) визначається за формулою:

,

де 1,2 - коефіцієнт, що враховує час на занурення, вилучення та транспортування іглофільров;

К - кількість голкофільтрів, передбачене проектом;

Н - річна норма зносу голкофільтрів, яка приймається 0,7;

В - тривалість роботи голкофільтрів на одному місці, передбачена проектом (в місяцях).

1.1.9.21 Ресурси на експлуатацію насосів іглофільтровальних установок і експлуатацію ежекторних водопідйомників в залежності від кількості, типу і часу їх роботи слід визначати за проектними даними

1.1.9.22 Ресурси на земляні роботи по влаштуванню берм і майданчиків для розміщення водознижувальних установок слід визначати за відповідними нормами цього збірника.

1.1.9.23 Ресурси на прокладку напірних і водозбірних колекторів ежекторних установок, скидних трубопроводів легких і ежекторних установок слід визначати за нормами ДБН Д.2.2-22 "Водопровід-зовнішні мережі".

 

1.1.9.24 Пристрій водопонижающих свердловин в залежності від їх проектної конструкції і кількості слід визначати за нормами ДБН Д.2.2-4 "Свердловини".

1.1.9.25 Ресурси на експлуатацію глибинних насосів при водозниження повинні визначатися виходячи з проектних даних про кількість, тип насосів і тривалості їх роботи.



Розробка грунту вручну | Правила обчислення обсягів робіт