На головну

I.2.2) Класифікація юридичних норм. | I.2.3) Система римського права. | I.3.1) Розвиток римського права в епоху Стародавнього Риму. | I.3.2) Історичне сприйняття римського права. | I.4. Джерела римського права | I.4.1) Звичайне право. | I.4.2) Закони. | I.4.3) Jus civile. | I.4.4) Магістратське право. | I.4.5) Діяльність юристів. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати

I.5.1) Передумови загальної кодифікації права.

  1. I.2.1) Поняття права.
  2. I.2.3) Система римського права.
  3. I.3.2) Історичне сприйняття римського права.
  4. II.5.1) Поняття і система магістратур.
  5. IV.2.1) Поняття і класифікація позовів приватного права.
  6. IV.4.5) Презумпції і фікції преторського права.

Вже на відносно ранньому етапі свого історичного розвитку юридична техніка і в цілому культура римського права виявили потребу і прагнення до узагальнення та уніфікації джерел права і випливають з них правових норм. Це прагнення особливо посилилося в імператорський період, коли уніфікація правозастосування в інтересах єдиної правової політики стала практичною державною необхідністю у власних інтересах влади. Розвиток юридичної науки в перші століття н. е. втілило в життя перші приватні систематизації правових джерел і аналогічного значення комплексні юридичні праці. Так, в кінці II - початку III ст. юристом ПАПІР Юстом був складений систематичний збірник постанов імператора Марка Аврелія в 20 книгах. Приблизно в той же час інший відомий юрист - Юлій Павло - звів докупи всі на той час оприлюднені декрети імператорів. Тоді ж була оприлюднена офіційна кодифікація преторського едикту (див. Вище). Справа кодифікації правок видно, було взаємопов'язане з правовою політикою імператорів, і узагальнення саме імператорських постанов розглядалося як головне в цій роботі. На початку IV ст. був складений Кодекс грігоріан, В якому узагальнювались конституції імператорів за 196-295 рр. Кодекс складався з 14 книг, подразделявшихся на титули, і включав, що було головним, справжні і повні тексти колишніх актів. Трохи пізніше був складений ще один аналогічний Кодекс Гермогеніана, Який служив як би продовженням попереднього, охоплюючи постанови за 291-365 рр. Але і той, і інший були тими ж приватними кодифікаціями, правда, які отримали офіційне визнання.

У V ст. при імператорі Феодосії був виданий (за зразком попередніх) вже офіційний збірник імператорських конституцій - Кодекс Феодосія (438 м) в 16 тематичних книгах. У кодексі вперше був проведений відбір тільки чинного законодавства. Все згодом видане імператорами узагальнювалося у вигляді зборів т.зв. новел - Novellae leges. Але з падінням Західної Римської імперії в історичному житті римського права утворилася свого роду пауза; подальший рух, а разом з тим і розвиток кодифікації довелося вже на Візантію.



I.4.6) Постанови государя. | I.5.2) Розробка Зводу Юстиніана.