Головна

К-рно-освітня д-сть Яна Лятоса. | Учень ОА Петро Конашевич-Сагайдачний. | Іов Борецький | Лаврентій Зизаній Тустановський | Даміан Наивайко | Острозька Біблія 1581 - перша в світовому друкарстві кирилична Біблія. | Острозький Буквар та Читанка 1578 | Книги Новий Завіт "Собрание вещей нужнейших"1580 | Хронологія Андрія Римші1581 | Полемічні видання острозьких просвітників. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати

Книжиця" в 10 розділах . Острог 1598р.

  1. N.B. Тяжелейшим осложнением острого флеботромбоза нижних конечностей является тромбоэмболия легочной артерии (ТЭЛА), часто со смертельным исходом.
  2. Апокрисис" Христофора Філарета. Острог. 1598-1599.
  3. Афганская борзая, Чемп. Сандихи Йо-Син Тайя-баба. Этих собак выводили ради резвости и острого зрения
  4. Бой щук острогой и стрельба ее во время нереста
  5. Вы вскрываете умершего больного, у которого при жизни был поставлен диагноз острого лейкоза. Какова наиболее вероятная причина смерти данного больного
  6. ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА ОСТРОГО ГНОЙНОГО ПЕРИОСТИТА
  7. Интегрирование рациональных дробей. Метод Остроградского

11 червня 1598 р. у Острозі була надрукована невелика за форматом книжечка. Вона складається з передмови, змісту та 10 розділів. Вісім перших розділів книги - це вісім послань Олександрійського патріарха Мелетія Пегаса із закликом не приймати унію. Дев'ятий розділ книги - послання князя К.-В. Острозького до українського народу вести антиунійну боротьбу. Десятий розділ - послання видатного українського письменника-полеміста Івана Вишенського до Василя-Костянтина Острозького, написане від ченців Афонської гори. - "Благочестивому государу Василию, княжати Острозскому и православным христианом Малое России... от святоє афонскоє горы скитствующих". Це єдиний твір Вишенського, який був опублікований за його життя. Весь збірник спрямований проти церковної унії, рішень Берестейського собору 1596 р., який проголосив об'єднання двох церков. Особливо важливим є 10-й розділ книги. У ньому Вишенський полемізує з Петром Скаргою, який намагався довести, що православну церкву поглинули пекельні брами, оскільки Константинополь захопили турки і православна церква у Візантії знаходиться під владою Туреччини. Вишенський доводить, що Скарга помиляється. Православна церква залишилась чистою і непорочною. Навпаки Римська церква, що є сильною і багатою, поклонилась дияволу, оскільки все багатство, на думку Вишенського, від диявола. Отже пекельні брами перемогли не бідну принижену православну церкву, а Західну церкву, глава якої спокусився на показне багатство світу цього, яким володіє диявол".

30. , 31., 32...

1.Ідея відродження Острозької академії належить голові місцевого краєзнавчого товариства "Спадщина" Петру Зотовичу Андрухову. З метою відродження національної культурної спадщини Острога в 1989 році Петром Зотовичем Андрухович було створено краєзнавче товариство "Спадщина", яке об'єднало вчителів, лікарів, працівників культури. Невеликий спочатку гурток ентузіастів зробив величезну роботу. За підтримки голови міськради М. В. Грищука та зав. Кафедри джерелознавства Дніпропетровського університету, колишнього острожанина, М. П. Ковальського краєзнавче товариство "Спадщина" в 1990 році започаткувало проведення наукових конференцій "Острог на порозі 900-річчя", що були підготовкою до святкування 900-річчя Острога у 2000 році, а також видання наукових збірок тез цих конференцій, які стали безцінним джерелом краєзнавства. Конференції отримали велике визнання в Україні та по за її межами. До Острога приїжджали науковці з Києва, Львова, Луцька. Дніпропетровська, та багатьох інших міст, навіть із-за кордону. Але було на них мало тільки острожан. Можна було не один раз розчаруватися і зневіритися. Але Петро Зотович уперто продовжував штурмувати, як він сам говорив, "безкультурну Бастилію".

2. У вересні 1993 р. з ініціативи П. З. Андрухова відбувся І з'їзд острожан. Його відкрив мер Острога М. В. Грищук. У своєму виступі він наголосив на необхідності відродження Острозької академії. Для здійснення цієї мети на з'їзді був створений організаційний комітет, до складу якого увійшли П. З. Андрухов, доктор історичних наук М. П. Ковальський, мер міста М. В. Грищук, представник Президента в Острозькому районі О.І. Мартинюк, директор будинку культури М. Острога Л. С. Трусік, директор школи № 1 М. Т. Михальчук, завідувач районного відділу освіти С.І. Василюк, кандидат медичних наук М. П. Кушнір.

13 жовтня 1993 року відбулися збори інтелігенції міста Острога, на яких знову розглядалося питання про відродження Острозької академії. Постанова зборів стала основою для звернення до Президента України Л. М. Кравчука.

Значну допомогу в справі відродження Острозької академії надав віце-прем'єр-міністр України з гуманітарних питань, доктор філологічних наук, директор Інституту української літератури ім.. Т. Г. Шевченка НАН України академік М. Г. Жулинський. У грудні 1993 року відбулась перша зустріч голови міськради М. В. Грищука з М. Г. Жулинським, на якій обговорювалися шляхи відродження академії.

18 січня 1994 року Острозька міська рада прийняла рішення подати клопотання до Президента України щодо вирішення питання про відновлення в Острозі державного університету "Острозька академія". Після цього до Л. М. Кравчука був надісланий лист, у якому детально висвітлювалось значення Острозької слов'яно-греко-латинської академії XVI ст.. в духовному розвитку нашої нації та порушувалося питання про її відновлення. "Настав час подбати про відновлення славнозвісної Острозької академії, що цілком відповідає інтересам та меті української держави, використанню прогресивних традицій у галузі освіти і гуманізації нашої культури". З подібним листом міська рада звернулася до Обласної ради народних депутатів, а остання, у свою чергу надіслала листа до Президента України.

У цей же час організаційним комітетом у справі відродження острозької академії був надісланий лист до ректора Києво-могилянської академії В'ятчеслава Брюховецького з проханням сприяти справі відродження академії в Острозі. До листа додавалась історична довідка та обґрунтування сенсу відновлення Острозької академії. "Сьогодні, в наш час, - писалося в листі, - коли наш народ не знає своєї історії, культури, розмовляє скаліченою мовою, забув про своє національне коріння, відновлення цього закладу є першочерговою необхідністю... На людей, які скоцюрбившись звикли дивитися лише собі під ноги, дуже легко одягти хомути і ярма. Хочеться розпрямити цих людей, заставити їх подивитися довкола, шукати в колишніх геніях себе. Бо живемо ми на нашій землі. Бо це єдине місце у Всесвіті, що зветься нашою Батьківщиною, і якій сьогодні загрожує байдужість і бездуховність. Без подолання цього нам не бачити вільної незалежної України". В'ятчеслав Брюховецький щиро підтримав починання острожна, про що повідомив у листі до Президента України від 24 березня 1994 року. "Цей славнозвісний навчальний заклад, - написав він, - безперечно заслуговує на відродження і буде відігравати величезну роль у вихованні молодого покоління нашої держави. УКМА підтримує цю ідею, і, зі свого боку. Готовий сприяти у наданні різноманітної методичної допомоги у підборі професорсько-викладацького складу, створенні фонду наукової бібліотеки".

Особиста підтримка ідеї відродження академії М. Жулинським, В. Брюховецьким, представником Президента в Рівненській області, головою Обласної ради народних депутатів Р. Василишиним, заступником міністра освіти В. Бабаком, радником президента з питань територій В. Руденком прискорила процес підписання Президентом указу. 12 квітня 1994 р. Л. М. Кравчук затвердив указ № 156/ 94 "Про утворення Острозького колегіуму", у якому говорилося: "З метою відродження національних освітніх традицій та враховуючи історичну роль, яку відігравала острозька школа - сла'яно-греко-латинська колегія для розвитку духовного життя суспільства, постановляю: Підтримати ініціативу Представника президента у Рівненській області, Острозької міської ради народних депутатів, Університету Києво-Могилянська академія та утворити Острозький колегіум як спеціалізований навчальний заклад". Розпочалася нова сторінка в Історії Острозької академії. Ректором академії був призначений Ігор Демидович Пасічник, який до того працював деканом педагогічного факультету Рівненського педагогічного інституту, незадовго до свого призначення захистив докторську дисертацію, став доктором психології.

У цей же час була визначена матеріальна база академії - комплекс приміщень середньої школи №4, куди входили два навчальних корпуси, адміністративний корпус, актова зала, бібліотека, гуртожиток, спортивний зал, їдальня, господарські приміщення. Педагогічний та учнівський колективи школи, підтримуючи ідею відновлення академії погодились звільнити приміщення і були переведені в середню школу №2.

7 грудня 1994 року в Острозькому вищому колегіумі почали навчання 100 перших студентів підготовчого відділення. У тому ж році був створений гуманітарний факультет, який включав відділення історії та культурології.

1 вересня 1995 року був створений економічний факультет, що готує спеціалістів з фінансів. Отже, 1 вересня 1995 р. розпочались заняття на економічному та гуманітарному факультетах академії.

Необхідно зазначити, що реальне відродження Острозької академії було надзвичайно важкою справою, яку можна назвати подвигом, адже все ттреба було починати з нуля, не було ні відповідних приміщень, ні викладачів, ні книг, ні комп'ютерів. Потрібно було подолати невір'я острожан в можливість відродження академії, тому що майже ніхто не вірив, що в маленькому районному центрі можна відродити університет і до академії відносились здебільше зневажливо, називаючи її мильною бульбашкою, яка лопне через рік; проте проходив рік за роком - академія не тільки не зникала, а розвивалась, розширювалась, набуваючи все більшого престижу і авторитету. Велика заслуга в цьому по праву належить ректору І. Д. Пасічнику. За його ініціативою діяльність Острозької академії була побудована на традиціях Острозької слов'яно-греко-латинської академії XVI-XVII cт., тобто на принципах чесності, справедливості, демократизму, глибокої поваги та вимогливості до кожного працівника (гідність людини вимірюється не посадою та багатством, а особистими якостями, відданими на служіння загальній справі). Із самого початку в Острозькій академії була введена 100- бальна рейтингова система навчання. Найголовнішим принципом виховання студентів, як це було і за часів князя К. В. Острозького, став прицип духовності. Девіз Острозької академії, складений І. Д. Пасічником "Глибокі знання та висока духовність". На гербі академії як символ духовності зображений наш студентсько-викладацький храм імені святого князя Преподобного Федора Острозького. Отже, сучасна Острозька академія є гідною спадкоємицею своєї попередниці слов'яно-греко-латинської академії XVI-XVII ст.

Однією з самих нагальних проблем, що постала перед керівництвом академії в перші роки її діяльності - повернення академії її історичної назви та виведення її на третій рівень акредитації вищого закладу освіти. На підставі документальних джерел, у яких згадується про Острозьку академію як про вищий навчальний заклад, який існував з 1576 до 1636 рр. (зокрема заповіту Ельжбети Гальшки княжни Острозької), 5 червня 1996 року був оприлюднений указ президента Леоніда Кучми № 403/96 "Про перейменування Острозького колегіуму в академію".

1 вересня 1997 р. відкрився новий правничий факультет, який готує спеціалістів з правознавства, а також із спеціалізованих цивільно-правового та кримінально-правового напрямків.

22 березня 1999 року за досягнуті успіхи в Парижі академія була нагороджена міжнародним призом "За якість", якій підтвердив її міжнародне визнання.

22 січня 2000 р. вийшов указ Президента України Л. Кучми "Про перейменування Острозької академії в університет "Острозька академія".

30 жовтня 2000 р. вийшов указ Президента України про надання університету "Острозька академія" статусу національного і надалі іменувати його Національний університет "Острозька академія".

1 вересня 2001 р. був створений факультет іноземної філології, що готує бакалаврів та спеціалістів з англійської мови та літератури.

У 2001 р. на базі Центру релігієзнавства, що готував учителів християнської етики, виникла кафедра релігієзнавства. 1 вересня 2002 р. розпочали навчання студенти відділу релігієзнавства

У 2001 році до 425-річчя Острозької академії було збудовано професорське містечко - 14 комфортабельних котеджів для професури нашого закладу.

У 2001 р. створений великий спортивний комплекс, який включає стадіон, спортивний зал площею 200м кв., тренажерний зал, спортивні площадки, тенісні корти.

У квітні 2002 р. заснована кафедра української мови. 1 вересня 2002 р. відкрилась спеціальність української мови.

23 серпня 2003 р. був прийнятий ще один указ Президента України, у якому постановлено установити, що Національний університет "Острозька академія" знаходиться під патронатом Президента України та Кабінету Міністрів України, 2) передбачити фінансування Острозької академії через державне управління справами, 3) дозволити підготовку фахівців на основі експериментальних навчальних програм, індивідуальних нормативів організації навчального поцесу, самостійного вирішення питань підготовки та перепідготовки кадрів. Ректор академії призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням трудового колективу університету.

У вересні 2003 р. відкрилась спеціальність літературної творчості.

1 вересня 2004 р. відкрилась спеціальність політологія та економічної кібернетики.

1 травня 2005 р. відкрився новий факультет Політико-інформаційного менеджменту.

1 вересня 2005 р. відкрилась спеціальність психологія. 1 вересня 2006 р. відкрилась спеціальність країнознавство та магістеріум з богослів'я.

3. Сьогодні Національний університет "Острозька академія" - один з кращих вищих навчальних закладів України. Всі факультети Острозької академії акредитовані на найвищим четвертим рівнем акредитації. В університеті навчається близько 2000 студентів на стаціонарі. 893 - на заочному відділенні, 70 - на підготовчому відділенні. Працює більше 126 викладачів, середних 26 докторів наук, 73 кандидата, 14 кафедр, 5 факультети: економічний, правничий, іноземних мов, гуманітарний, який включає відділи історії, культурології, документознавства та інформаційної діяльності, релігієзнавства, політології, української мови та літературної творчості, факультет політико-інформаційного менеджменту має спеціальності політології, психології, документознавства та інформаційної діяльності.

Створена потужна матеріально-технічни база навчання, діють найсучасніші ком'ютерні класи, під'єднані до міжнародної системи "Інтернет", лігафонні кабінети, оснащені сучасною цифровою мультимедійною апаратурою, ресурсний центр вивчення іноземних мов, що має бібліотеку 15 000 книг. Телевізійна система ресурсного центру приймає програми з 3-х супутників, які використовуються спудеями для вивчення іноземних мов. Регулярно ресурсний центр отримує періодичні видання з Британії та Америки, наприклад журнали "Економіст", "Міжнародні відносини". "Нейшенел джеографік", "Газети "Таймс", "Гардієнс".

У 2006 р. завершилось будівництво нового приміщення Наукової бібліотеки, що включає зал на 184 місця та книгосховище на 300 000 книг. Всього в читальних залах бібліотеки 500 місць.

При академії діє наукове студентське товариство "Академік" та наукове студентське товариство істориків ім. М. Оглоблина, Інститут дослідження історії української діаспори, Центр вивчення спадщини Острозької академії, культурно-мистецький центр. Доброю традицією стало проведення в Острозькій академії регіональних та міжнародних конференцій, матеріали яких друкуються у збірниках тез. Новини студентського життя висвітлюються в газеті "Острозька акдемія". Наукові дослідження студентів та викладачів в галузях історії, культурології, політології, правознавства, економіки, лінгвістики, літератури та ін. публікуються у збірниках "Наукові записки", які видає кожна кафедра. Одними з найбільш фундаментальних видань академії є енциклопедичне видання "Острозька акдемія XVI-XVII ст." (1998) та збірник "Острозькі просвітники XVI-XX століття" (2000).

30 жовтня 2006 р. Острозька академія відзначила свій 430-річний ювілей. Досліджуючи діяльність Острозької слов'яно-греко-латинської академії великий український письменник Іван Франко сказав, що вона відіграла величезну роль у духовному розвої української нації. Ті ж самі слова можна сказати і про сучасну академію. Як і 430 років назад Острозька академія є символом нашої української культури, нашої нації, нашої держави.

 



Ключ царства небесного"1587 | Князі Острозькі