На головну

Варіант 3.1. | Варіант 3.2. | Варіант 3.6. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати

Варіант 3.4.

  1. В) Машинні варіанти журнально-ордерної форми
  2. варіант
  3. Варіант
  4. Варіант
  5. Варіант
  6. Варіант
  7. Варіант

1. Завданнями вступних занять (підготовка до сприймання твору) визначаються їх основні компоненти, КРІМ:

а) висвітлення особливостей соціально-економічного та побутового життя суспільства відображеної письменником епохи;

б) розгляд найважливіших подій і фактів, що характеризують рівень розвитку літератури і суміжних мистецтв; в) повідомлення про історію написання виучуваного твору текстуально та його літературну долю; г) втановлення внутрішньопредметних та міжпредметних зв'язків; д) настанови щодо уважного прочитання тексту твору;

е) пояснення учням незнайомих або малознайомих слів чи висловів.

2. Ступінь засвоєння ідейно-образного змісту художнього твору, якість аналізу його, виховний вплив на учнів залежить від таких аспектів, КРІМ:

а) як буде сприйнятий учнями художній твір під час першого читання; б) який інтерес у дітей збудить конфлікт драми; в) від доступності твору дітям певної вікової категорії; г) від методичної виправданості змісту і форми вступного заняття; д) від жанрової специфіки твору.

3. М. Рибникова писала: «Виразне читання - це перша і основна форма конкретного наочного навчання, яка для нас важливіша за будь-яку наочність зорового порядку». Виразне читання творів методист називає музикою живого слова. Адже завдяки виразному читанню в учня, КРІМ:

а) складається враження про художній твір, яке є визначальним в оцінці твору читачем; б) складається думка про ідейно-тематичну своєрідність твору; в) складається уявлення про жанрову специфіку твору; г) складються в уяві картини та образи; д) пробуджуються настрій і почуття.

4. У методиці існують протилежні погляди щодо доцільності аналізу художнього твору у школі. Прихильники називають факти, які доводять необхідність аналізу, КРІМ:

а) первинне прочитання твору не завжди забезпечує належне розуміння його;

б) первинне сприймання тексту відзначається вибірковим характером;

в) учні часто захоплюються фабулою твору;

г) неповноцінно сприйнятий під час першого читання текст складає збіднене, а то й неправильне уявлення дітей про сам твір чи доробок автора;

д) наслідком неуважного читання творів є байдужість до читання як виду діяльності взагалі.

5. На підсумкових заняттях вивчення творчості письменника у старших класах необхідно з'ясувати, КРІМ:

а) які теми і проблеми практично реалізувалися у творах митця; б) які жанри художньої літератури привернули увагу митця; в) яку роль відіграла художні спадщина митця для наступних поколінь, чим вона важлива для нашої епохи; г) з якими творами письменників-попередників перегукуються вори митця; д) новаторський внесок у скарбницю вітчизняної і світової культури;
е) які давати теми для написання домашніх контрольних творів.

6. Завданнями аналізу художніх творів у 5-8 класах середньої школи є, КРІМ:

а) допомогти учням глибше проникнути в ідейно-тематичний зміст творів, осягти їх естетичні багатства; б) піднести сприйняття творів на достатній естетичний рівень, посилити їх вплив на учнів із метою формування світогляду й особистості молодих громадян; в) збагатити учнів новими знаннями історичного, морально-етичного, загальнолюдського, соціального характеру; г) на регіональному матеріалі виховувати почуття патріотизму, прищеплювати любов до землі, на якій народився і виріс; д) поповнити історико - і теоретико-літературні знання учнів новими відомостями.

7. Здійснення індивідуальної, групової, порівняльної характеристики героїв виучуваного твору (усно чи письмово); зіставлення однотипних і контрастних характерів одного чи різних творів; з'ясування місця й значення дійової особи у виучуваному творі, доробку письменника, в літературному процесі - характерні прийоми для:

а) пообразного шляху аналізу художнього твору; б) проблемно-тематичного шляху аналізу художнього твору; в) компаративного аналізу художнього твору;

г) подієвого шляху аналізу художнього твору; д) мовно-стильового шляху аналізу художнього твору.

8. У середніх класах, учні яких ще тільки починають опановувати вмінням аналізувати твори, володіють порівняно невеликим багажем знань із літератури, найчастіше застосовується:

а) мовно-стильовий шлях аналізу художнього твору; б) проблемно-тематичний шлях аналізу художнього твору; в) компаративний шлях аналізу художнього твору; г) подієвий шлях аналізу художнього твору; д) пообразний шлях аналізу художнього твору.

9. Основними видами аналітико-синтетичної роботи із твором є названі, КРІМ:

а) спостереження над текстом твору; б) переказ тексту твору; в) читання тексту твору; г) складання різних видів планів; д) добір цитат.

10. Яку навчальну мету досягне вчитель літератури на уроці, застосувавши бесіду такого змісту:

- що уславлюють народні казки?

- який фольклорний твір називається казкою? Які особливості народних казок ви знаєте?

- у чому своєрідність побудови казки? Покажіть на конкретних прикладах.

- хто виступає дійовими особами казок?

- що означає «виразно читати казку»?

а) узагальнить вивчене про народну казку як теоретико-літературне поняття; б) опрацює з дітьми необхідну суму знань про казку як епічний твір; в) ознайомить із змістом народної казки; г) проконтролює рівень сприйняття змісту казки; д) підготує учнів до сприймання змісту казки.

11. Який шлях аналізу обрав учитель під час роботи над оповіданням Є. Гуцала «Лось», провівши на уроці бесіду такого змісту:

- Уважно прочитайте уривок від слів «Шпичак давно вистежував за тим лосем...» до слів «... ні хвилі не вагався б». Як ви думаєте, чому автор про давні плани Шпичака вбити лося повідомляє нам аж наприкінці твору, а не на початку?

- У чому, на ваш погляд, полягає підступність Шпичака у ставленні до своїх же племінників?

- Яким постає перед нами дядько Шпичак відразу після фатального пострілу в безборонного звіра? Чому на його обличчі відбуваються протилежні переживання, а його настрій не є чітко визначеним?

- Чи розкаюється Шпичак у скоєному? Якщо так, то чи щиро, чи з якоїсь шкурницької причини?

- Чи сподобався вам дядько Шпичак? Чи хотіли б ви бути на нього схожими у дорослому житті? Чому?

а) пообразний; б) проблемно-тематичний; в) композиційний; г) мовностильовий; д) компаративний.

12. Установи відповідність: (За повістю І. Франка «Захар Беркут», 7 клас)

Завдання характер  
1. Через що, на ваш погляд, Тугар Вовк вважав себе і Максима невільниками? Свої міркування узагальніть. А. Репродуктивний 1. -  
2. Охарактеризуйте Максима як розумного, винахідливого, кмітливого ватажка під час бою з монголами. Б. Творчий 2. -    
3. Щоб забезпечити татарам вільний вихід із котловини, Тугар Вовк вирішив: а) підкупити Захара Беркута; б) проміняти його на полоненого Максима; в) подати згоду на одруження Мирослави і Максима; г) взяти штурмом село Тухлю і його мешканців. В. Застосування знань, умінь і навичок 3. -  
4. Чим пояснити те, що Мирослава сказала Захару Беркуту, що в неї немає батька? Чи мала вона на це право? Свою думку вмотивуйте. Г. Реконструктивний 4. -  
5. Яке прислів'я використав Максим під час розмови з Тугаром Вовком: а) Після дощу сонце засяє; б) Діти не вчать батька; в) Не хвали дня перед вечором; г) Не діли шкуру невбитого звіра. Д. Репродуктивний 5. -

13. Важлива роль у вивченні лірики належить живому слову вчителя, який здійснює такі види роботи, КРІМ:

а) готує учнів до сприймання ліричного твору; б) допомагає розібратися в поезії;

в) спрямовує увагу учнів на певні художні деталі; г) узагальнює розрізнені враження в єдине ціле; д) самостійно аналізує ідейно-художній зміст ліричного твору.

14. «Рушник - оберіг, з яким в українців пов'язане все - від народження до останнього шляху: на рушнику подавали найдорожчому гостеві хліб-сіль, ним перев'язували молодят на весіллі, рушниками прикрашали ікони, з рушником проводжали людину в останню путь, вирушаючи в далеку дорогу, українці неодмінно брали із собою рушник, який був не просто шматочком тканини, а справжнім оберегом, який, на думку наших предків, і оберігав, і захищав, і приносив щастя. Мати, вишиваючи рушник червоними і чорними нитками, готувала дитину до тяжких життєвих доріг, вірила, що завжди буде людиною. Приписували українці рушникові чудодійну силу і свято вірили в це. Саме про такі сили рушника і йдеться у творі». Таке пояснення вчителя доцільно провести під час аналізу поезій:

а) Симоненка «Лебеді материнства»; б) В. Симоненка «Ти знаєш, що ти - людина?»; в) А. Малишка «Пісня про рушник»; г) Д. Павличка «Два кольори»; д) Б. Олійник «Сива ластівка».

15. Найважливіші способи розкриття авторського задуму у драматичному творі:

а) передача почуттів і вражень через художні образотворчі засоби; б) змалювання образів-персонажів у стосунках зі світом; в) висловлювання героїв і розташування, співвідносність частин твору; г) вираження ставлення до описаних подій через ліричні відступи.

16. Досліджуючи конфлікт драматичного твору на уроці літератури, можна, КРІМ:

а) розкрити індивідуальний авторський стиль; б) простежити розвиток сюжету; в) підвести школярів до усвідомлення мотивів, що стоять за словами і вчинками героїв; г) виявити своєрідність авторського задуму; д) з'ясувати моральну позицію письменника.

17. Який фольклорний твір не можна повноцінно сприйняти без музичного супроводу й речитативу:

а) історична пісня; б) легенда; в) колискова пісня; г) міф; д) дума.

18.Виконання творчої практичної роботи - самостійне складання загадок - включає такі етапи, КРІМ:

а) вибір предмета зображення і засвоєння учнями відповідної інформації про цей предмет;

б) виділення найхарактерніших ознак обраного предмета; в) вибір тематичної групи; г) вибір форми вислову; д) передача думки в поетичній образній формі.

19. З-поміж запропонованого обладнання доберіть до уроку за темою: «Українські історичні пісні. Пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту («Чи не той то Хміль?», «За Сибіром сонце сходить»). Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створених народною уявою» 8 клас:

а) вислови відомих людей про українську історичну пісню, виставка збірників народних українських пісень, таблиця «Види народних пісень», учнівські ілюстрації до народних пісень, портрети У. Кармелюка, О. Довбуша, Б. Хмельницького, аудіозапис пісень;

б) вислови відомих людей про українську народну пісню, таблиця «Жанри фольклору», портрети Морозенка та І. Сірка, запис пісень;

в) репродукція картини Д. Стецька «Бій під Берестечком», Р. Савицький варіації на тему пісні «Їхав козак за Дунай» дитячі ілюстрації до творів;

г) ілюстрації до повісті М. Гоголя «Тарас Бульба», портрет Марусі Чурай, фотографії виконавців дум та музичних інструментів: ліри, бандури, кобзи;

д) вислови відомих людей про українську історичну пісню, фотографії виконавців дум та музичних інструментів: ліри, бандури, кобзи, репродукція картини П. Прокопів «Маруся Богуславка».

20. Які пісні Г. Хоткевич назвав піснями "безпомічності, покірності всесильному режимові":

а) гаївки; б) коломийки; в) колискові; г) рекрутські; д) про кохання.

21. Змоделюй фрагмент уроку, у якому представ різні прийоми і форми роботи етапу підготовки до сприймання ліричного твору (Твір на вибір студента)

 



Варіант 3.3. | Варіант 3.5.