На головну

Фотографічний метод дозиметрії | Прилади для радіаційного контролю | Радіометри СРП-68-01 | Порядок роботи. | Підготовка приладу до роботи | Порядок роботи | ДОЗИМЕТР ДБГ-06Т | Порядок роботи | РОЗРАХУНКОВІ МЕТОДИ ОЦІНКИ РАДІАЦІЙНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ТА ЗАХИСТУ ВІД ЗОВНІШНЬОГО ОПРОМІНЕННЯ | Розміщення радіаційних об'єктів і зонування територій |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати

Робота з закритими джерелами випромінювання і пристроїв, що генерують іонізуюче випромінювання

  1. A - випромінювання
  2. B - випромінювання
  3. TEМA 8. Законність і правова робота в народному господарстві
  4. V. КЕРІВНИЦТВО дипломної роботи
  5. А з підсвідомістю працюємо інакше.
  6. Аналітична робота в інтересах захисту бізнесу.
  7. Атракціони і реквізит здається в оренду або використовується в програмі, яку ми розробимо спеціально для ВАС! Від веселою спартакіади до першокласного тімбілдінга!

Використання закритих джерел випромінювання і пристроїв, що генерують іонізуюче випромінювання, регламентується вимогами ОСПОРБ-99, державних стандартів і технічної документації на джерела випромінювання, що мають санітарно-епідеміологічний висновок органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Контроль герметичності закритих джерел випромінювання повинен проводитися в порядку і в терміни, встановлені відповідними стандартами і технічною документацією на них. Не допускається використання закритих джерел іонізуючого випромінювання в разі порушення їх герметичності, а також після закінчення встановленого терміну експлуатації.

Пристрій, в яке поміщений закрите джерело випромінювання, має бути стійким до механічних, хімічних, температурних і інших впливів, мати знак радіаційної небезпеки.

В неробочому положенні закриті джерела випромінювання повинні перебувати в захисних пристроях, а установки, що генерують іонізуюче випромінювання, повинні бути знеструмлені.

Для вилучення закритого джерела випромінювання з контейнера слід користуватися дистанційним інструментом або спеціальними пристосуваннями. При роботі з джерелом випромінювання, добутих з захисного контейнера, повинні застосовуватися захисні екрани і маніпулятори, а при роботі з джерелом випромінювання, що створює потужність дози більше 2 мГр / год на відстані 1 м, - спеціальні захисні пристрої (бокси, шафи та ін.) з дистанційним управлінням.

Потужність дози випромінювання від переносних, пересувних, стаціонарних дефектоскопічних, терапевтичних апаратів та інших установок, дія яких заснована на використанні радіонуклідних джерел випромінювання, не повинна перевищувати 20 мкГр / год на відстані 1 м від поверхні захисного блоку з джерелом випромінювання.

Для радіоізотопних приладів, призначених для використання у виробничих умовах, потужність дози випромінювання на поверхні блоку з джерелом випромінювання не повинна перевищувати 100 мкГр / год, а на відстані 1 м від неї - 3 мкГр / год.

Потужність дози випромінювання від пристроїв, при роботі яких виникає супутнє неиспользуемое рентгенівське випромінювання, не повинна перевищувати 1,0 мкГр / год на відстані 0,1 м від будь-якої поверхні.

Вимоги щодо захисту від рентгенівського випромінювання рентгенофлюорографічних, рентгенодіагностичних, рентгенотерапевтичних апаратів регламентуються спеціальними правилами.

При використанні установок (апаратів), потужність дози випромінювання від яких в робочому положенні і при зберіганні джерел випромінювання не перевищує 1,0 мкГр / год на відстані 1 м від доступних частин поверхні установки, спеціальні вимоги до приміщень не пред'являються.

Робоча частина стаціонарних апаратів і установок з необмеженим у напрямку пучком випромінювання повинна розміщуватися в окремому приміщенні (переважно в окремому будинку або окремому крилі будівлі); матеріал і товщина стін, підлоги, стелі цього приміщення при будь-яких положеннях джерела випромінювання і напрямку пучка повинні забезпечувати ослаблення первинного і розсіяного випромінювання в суміжних приміщеннях і на території організації до допустимих значень.

Пульт управління таким апаратом (установкою) повинен розміщуватися в окремому від джерела випромінювання приміщенні. Вхідні двері в приміщення, де знаходиться апарат, повинна блокуватися з механізмом переміщення джерела випромінювання або з включенням високого (прискорює) напруги так, щоб виключити можливість випадкового опромінення персоналу.

Приміщення, де проводяться роботи на стаціонарних установках з закритими джерелами випромінювання, повинні бути обладнані системами блокування і сигналізації про стан джерела (блоку джерел). Крім того, повинен бути передбачений пристрій для примусового дистанційного переміщення джерела випромінювання в положення зберігання в разі відключення енергоживлення установки або в разі будь-якої іншої нештатної ситуації.

При підводному зберіганні закритих джерел випромінювання повинні бути передбачені системи автоматичної підтримки рівня води в басейні, сигналізації про зміну рівня води і про підвищення потужності дози в робочому приміщенні.

При роботі з закритими джерелами випромінювання спеціальні вимоги до обробки приміщень не пред'являються. Виняток становлять приміщення, в яких проводиться перезарядка, ремонт та тимчасове зберігання демонтованих приладів і установок, які повинні бути обладнані відповідно до вимог для робіт з відкритими джерелами випромінювання III класу.

При використанні потужних радіаційних установок і зберіганні закритих джерел випромінювання в кількостях, що призводять до накопичення в повітрі робочих приміщень наднормативних концентрацій токсичних речовин, необхідно передбачати припливно-витяжну вентиляцію відповідно до вимог спеціальних санітарних правил.

При використанні приладів із закритими джерелами випромінювання і пристроїв, що генерують іонізуюче випромінювання, поза приміщеннями або в загальних виробничих приміщеннях повинен бути виключений доступ сторонніх осіб до джерел випромінювання і забезпечена схоронність джерел.

З метою забезпечення радіаційної безпеки персоналу і населення слід:

- Направляти випромінювання в сторону землі або туди, де відсутні люди;

- Видаляти джерела випромінювання від обслуговуючого персоналу та інших осіб на якомога більшу відстань;

- Обмежувати час перебування людей поблизу джерел випромінювання;

- Вивішувати знак радіаційної небезпеки і попереджувальні плакати, які повинні бути чітко видні з відстані не менше 3 м.

В умовах роботи з ДІВ для визначення доз і контролю захисту від зовнішнього випромінювання крім вимірювання доз за допомогою приладів може проводитися теоретичний розрахунок. В основу розрахункових методів покладені деякі закономірності поширення іонізуючих випромінювань, їх взаємодії з речовиною і т.д. Відомо, що поглинена доза випромінювання прямо пропорційна активності джерела, часу опромінення і обернено пропорційна квадрату відстані від джерела до об'єкта, що опромінюється. У загальному вигляді цю закономірність можна виразити формулою:

A ? T

 D =, (1)

R2

де:

D - поглинена доза опромінення,

А - активність джерела випромінювання,

Т - час опромінення,

R - відстань від джерела.

Активність джерела визначається числом розпадів за одиницю часу, однак вихід гамма-квантів, може не відповідати числу актів розпаду. Так, у ізотопу З60 на кожні 100 актів розпаду виходить 200 гамма-квантів з різною енергією, а у К40 на 100 актів розпаду 12 g - квантів. Тому в формулу (1) необхідно ввести одиницю, яка враховувала б вихід гамма-квантів і їх енергію, оскільки саме ці величини і визначають дозу опромінення. Такою одиницею є іонізаційна постійна або гамма-постійна, що позначається Кg.

У формулу (1) вводиться значення гамма-постійної (Кg).

A ? T ? Kg ? 100 ? 0,88

 D = мкГр (2)

R2 ? 3,7 ? 107

Якщо активність ізотопу виражається через гамма-еквівалент, тобто в мг. екв. радію, то формула має такий вигляд:

M ? T ? 8,4 ? 100 ? 0,88

 D = мкГр, (3)

R2

де:

D - поглинена доза опромінення

М - гамма-еквівалент, виражений в мг. екв. радію

Т - час опромінення в годинах (для персоналу 1700 годин на рік, для осіб з населення 8800 годин на рік);

8,4 - гамма-постійна 1 мг рівноважного радію;

R - відстань від джерела в см;

А - активність в Бк;

Кg - гамма-постійна;

0,88 - перерахункових коефіцієнт.

На практиці розрахунок товщини захисних екранів проводиться за допомогою універсальних таблиць розрахунку захисту від випромінювання. Для користування ними необхідно знати енергію g - випромінювання джерела і розрахункову кратність ослаблення.

Величина коефіцієнта ослаблення іонізуючого випромінювання визначається за формулою:

,

де:

H - заміряна на робочому місці потужність еквівалентної дози, мкЗв / год;

HПроектно. - Проектна потужність еквівалентної дози, мкЗв / год (табл. 8).

Таблиця 8.

Потужності еквівалентної дози, використаної ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ЗАХИСТУ ВІД ЗОВНІШНЬОГО ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ (ОСПОРБ-99)

 Категорія осіб, що опромінюються  Призначення приміщень і територій  Тривалість опромінення ч / рік  Проектна потужність еквівалентної дози, мкЗв / год
 персонал  Група А  Приміщення постійного перебування персоналу  6,0
 Приміщення тимчасового перебування персоналу  12,0
 Група Б  Приміщення організації і територія санітарно-захисної зони, де знаходиться персонал групи Б  1,2
 населення  Будь-які інші приміщення і території  0,06

Таблиці товщини захисних екранів складені для свинцю, заліза, бетону і води (табл. 11). Для інших будівельних матеріалів можна зробити перерахунок захисту по співвідношенню щільності (табл. 9).

Таблиця 9.

ЩІЛЬНОСТІ І ЕФЕКТИВНІ АТОМНІ НОМЕРИ ДЕЯКИХ МАТЕРІАЛІВ

 матеріал  Плотностьг / см3  Ефективність тако. атомний №  матеріал  Плотностьг / см3  Ефективність тако. атомний №
 алюміній  2,7  цегла  1,4-1,9  14-15
 бетон  2.1-2,7  14-14,8  мідь  8,9
 вода  7,4  молібден  10,0
 вольфрам  19,3  7,4  свинець  11,34
 Залізо  7,80  2,6  чавун  7,2
 кадмій  8,64  уран  18,7

Таблиця 10.

Період напіврозпаду, ЕНЕРГІЯ g-ВИПРОМІНЮВАННЯ І ГАММА-ПОСТІЙНА ДЕЯКИХ ІЗОТОПІВ

 ізотопи  Період напіврозпаду  Енергія квантів, МеВ  Повна гамма-постійна
24Na  15,06 години  2,76 1,38  19,06
60Co  5,3 року  1,33 1,17  13,20
131I  8,1 дня  0,364  2,30
137Cs  33 роки  0,661  3,55
198Au  2,69 дня  0,411  2,47
226Ra (фільтр 0,5 мм платини)  1590 років  1,25  8,4

Таблиця 11.

ТОВЩИНА ЗАХИСТУ З СВИНЦЮ (В ММ) ЗАЛЕЖНО ВІД кратність ослаблення І ЕНЕРГІЇ g-ВИПРОМІНЮВАННЯ (ШИРОКИЙ ПУЧОК, r = 11,3 г / см3)

 кратність ослаблення  Енергія g-випромінювання
 0,1  0,2  0,3  0,4  0,5  0,6  0,7  0,8  0,9  1,0
 1,5  0,5  1,5
 1,0  11,5
 19,5  23,5
 5,5  30,5
 32,5  38,5
 3,5  11,5  36,5  49,5
 8,5  19,5  31,5  39,5
 4,5  14,5  20,5  32,5  49,5
 4,5  15,5  21,5
 38,5

(Продовження табл. 11)

 кратність ослаблення  Енергія g-випромінювання
 1,25  1,5  1,75  2,2
 1,5  9,5
 18,5  13,5
 52,5
 68,5
 84,5  96,5

При перерахунку товщини по щільності слід виходити з таких співвідношень:

d1 P2

 =, (4)

d2 P1

де:

d1 - Товщина захисного матеріалу, наявного в табл.

P1 - Щільність захисного матеріалу;

d2, Р2 - Товщина і щільність шуканого матеріалу.

МЕТОДИКА розрахунку товщини захисних пристроїв

від рентгенівського випромінювання

Розрахунок товщини захисних огороджень рентгенкабінету, захисних ширм і екранів складається з трьох дій:

- Визначення необхідного коефіцієнта ослаблення рентгенівського випромінювання (К)

- Визначення товщини свинцю, необхідного для зниження потужності експозиційної дози, створюваної джерелом рентгенівського випромінювання, до допустимої величини;

- Перерахунок знайденої товщини захисту зі свинцю на той матеріал, з якого проектується або існує захисні огорожі або інші пристрої.

Стаціонарні засоби радіаційного захисту процедурної рентгенівського кабінету (стіни, підлога, стеля, захисні двері, оглядові вікна, віконниці та ін.) Повинні забезпечувати ослаблення рентгенівського випромінювання до рівня, при якому не буде перевищений основний межа дози ПД для відповідних категорій осіб, що опромінюються. Розрахунок радіаційного захисту заснований на визначенні кратності ослаблення До потужності поглиненої дози D0 рентгенівського випромінювання в повітрі в даній точці за відсутності захисту до значення допустимої потужності поглиненої дози ДМД в повітрі:

К = D0 / ДМД = 103 ? КR ? W ? N / (30 ? r2 ? ДМД),

де:

103 - Коефіцієнт перекладу мГр в мкГр;

КR - Радіаційний вихід - відношення потужності повітряної керма в первинному пучку рентгенівського випромінювання на відстані 1 м від фокуса трубки, помноженої на квадрат цієї відстані, до сили анодного струму, мГр ? м2/ (МА ? хв);

W - робоче навантаження рентгенівського апарату, (мА ? хв) / тижд .;

N - коефіцієнт спрямованості випромінювання, відн. од .;

30 - значення нормованого часу роботи рентгенівського апарата на тиждень при роботі в одну зміну персоналу групи А (30 - годинний робочий тиждень), ч / тиждень;

r - відстань від фокуса рентгенівської трубки до точки розрахунку, м.

Значення радіаційного виходу KR береться з технічної документації на конкретний рентгенівський випромінювач. При відсутності цих даних KR вибирається з таблиці 13, де представлені значення радіаційного виходу в залежності від постійної напруги на рентгенівській трубці.

Значення робочого навантаження W залежно від типу і призначення рентгенівського апарата наведені в таблиці 12. Вони розраховані виходячи з регламентованої тривалості проведення рентгенологічних досліджень при номінальних стандартизованих значеннях анодної напруги.

Коефіцієнт спрямованості N враховує ймовірність напрямки первинного пучка рентгенівського випромінювання. В напрямках первинного пучка рентгенівського випромінювання значення N приймають рівним 1. Для апаратів з рухомим джерелом випромінювання під час отримання зображення (рентгенівський комп'ютерний томограф, панорамний томограф, скануючі апарати) значення N приймають рівним 0,1. У всіх інших напрямках, куди потрапляє тільки розсіяне випромінювання, значення N приймають рівним 0,05.

Таблиця 12.

ЗНАЧЕННЯ РОБОЧОЇ НАВАНТАЖЕННЯ W І анодної напруги U ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СТАЦІОНАРНОЇ ЗАХИСТУ РЕНТГЕНІВСЬКИХ кабінетів

 рентгенівська апаратура  Рабочаянагрузка W, (мА ? хв / тиждень)  Анодна напруга, кВ
 1. рентгенофлюорографічних апарат з люмінесцентним екраном і оптичним перенесенням зображення, плівковий і цифровий
 2. рентгенофлюорографічних малодозовий апарат зі скануючої лінійкою детекторів і цифровою обробкою зображення
 3. рентгенофлюорографічних малодозовий апарат з ПРЗ, ПЗЗ-матрицею і цифровою обробкою зображення
 4. Рентгенодіагностичний апарат з цифровою обробкою інформації
 5. Рентгенодіагностичний комплекс з повним набором штативів (1-е, 2-е і 3-е робочі місця)
 6. Рентгенівський апарат для рентгеноскопії (1-е робоче місце - поворотний стіл-штатив ПСШ)
 7. Рентгенівський апарат для рентгенографії (2-е і 3-е робочі місця - стіл знімків і стійка знімків)
 8. Ангіографічний комплекс
 9. Рентгенівський комп'ютерний томограф

Таблиця 13.

ЗНАЧЕННЯ РАДІАЦІЙНОГО ВИХОДУ KR НА ВІДСТАНІ 1 м ВІД ФОКУСА РЕНТГЕНІВСЬКОЇ ТРУБКИ (анодна напруга постійна, сила анодного струму - 1 мА, фільтр - 2 мм Al, для 250 кВ - 0,5 мм Cu)

 Анодна напруга, кВ
 Радіаційний вихід, KR мГр ? м2/ (МА ? хв)  2,0  3,0  5,6  6,3  9,0  18,0  25,0  20,0

Значення допустимої потужності дози в повітрі ДМД (мкГр / год) (табл. 14).

Таблиця 14.

ДОПУСТИМА ПОТУЖНІСТЬ дози (ДМД) РЕНТГЕНІВСЬКОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ЗА СТАЦІОНАРНОЇ захистом процедурних РЕНТГЕНІВСЬКОГО КАБІНЕТУ

 Приміщення, територія  ДМД, мкГр / год
 1. Приміщення постійного перебування персоналу групи А (процедурна, кімната управління, кімната для приготування барію, фотолабораторія, кабінет лікаря та ін.)
 2. Приміщення, суміжні по вертикалі і горизонталі з процедурної рентгенівського кабінету, мають постійні робочі місця персоналу групи Б  2,5
 3. Приміщення, суміжні по вертикалі і горизонталі з процедурної рентгенівського кабінету без постійних робочих місць (хол, гардероб, сходовий майданчик, коридор, кімната відпочинку, вбиральня, комора та ін.)
 4. Приміщення епізодичного перебування персоналу групи Б (технічний поверх, підвал, горище тощо.)
 5. Палати стаціонару, суміжні по вертикалі і горизонталі з процедурної рентгенівського кабінету  1,3
 6. Територія, прилегла до зовнішніх стін процедурної рентгенівського кабінету  2,8
 7. Житлові приміщення, суміжні з процедурної рентгеностоматологіческого кабінету  0,3

Відстань від фокуса рентгенівської трубки до точки розрахунку визначається за проектною документацією на рентгенівський кабінет. За точки розрахунку захисту приймаються точки, розташовані:

- Впритул до внутрішніх поверхонь стін приміщень, прилеглих до процедурної рентгенівського кабінету або зовнішніх стін;

- В приміщенні, розташованому над процедурної, на висоті 50 см від підлоги приміщення, що підлягає;

- В приміщенні, розташованому під процедурною, на висоті 150 см від підлоги цього приміщення.

На підставі розрахованих значень кратності ослаблення До визначають необхідні величини свинцевих еквівалентів елементів стаціонарного захисту. У таблиці 15 представлені значення свинцевих еквівалентів в залежності від значень кратності ослаблення До в діапазоні напруг на рентгенівській трубці від 50 до 250 кВ.

Таблиця 15.

СВИНЦЕВІ еквіваленти ЗАХИСТУ ЗАЛЕЖНО ВІД кратність ослаблення До РЕНТГЕНІВСЬКОГО

ВИПРОМІНЮВАННЯ

 К, отн. од.  Свинцевий еквівалент (мм) при анодній напрузі (кВ) і фільтрі
 2 мм Al  0,5 мм Cu
 Товщина захисту зі свинцю, d, Pb, мм
 0,2 -  0,1  0,16  0,24  0,2
 0,5  0,1  0,21  0,31  0,46  0,6
 0,6  0,3  0,25  0,37  0,55  0,7
 0,8  0,7  0,31  0,46  0,69  1,0
 0,09  0,2  0,37  0,53  0,8  1,1
 0,1  0,22  0,42  0,59  0,9  1,3
 0,11  0,24  0,45  0,62  0,9  1,3
 0,12  0,28  0,52  0,69  1,1  1,6
 0,13  0,31  0,58  0,8  1,2  1,9
 0,14  0,36  0,68  0,8  1,3  2,0
 0,16  0,41  0,8  1,0  1,5  2,4
 0,2  0,5  0,9  1,1  1,7  2,7
 0,2  0,5  1,0  1,2  1,8  3,0
 0,3  0,6  1,1  1,4  2,0  3,5
 0,3  0,7  1,2  1,5  2,2  3,8
 0,3  0,75  1,3  1,7  2,4  4,2
 0,3  0,8  1,4  1,7  2,5  4,5
 0,3  0,8  1,5  1,8  2,6  4,7
 0,4  0,9  1,6  2,0  2,8  5,2
 0,4  1,0  1,7  2,1  3,0  5,6
 0,4  1,0  1,8  2,2  3,1  5,8
 0,4  1,1  1,9  2,3  3,2  6,0
 0,45  1,1  2,0  2,4  3,35  6,2
 0,5  0,15  2,1  2,5  3,5  6,6
 0,5  1,2  2,2  2,6  3,6  6,8
 0,5  1,3  2,3  2,75  3,9  7,4
 0,5  1,3  2,4  2,85  4,0  7,6
 0,55  1,35  2,5  2,95  4,1  7,8
 0,6  1,4  2,6  3,1  4,3  8,1
 0,6  1,5  2,7  3,2  4,5  8,6
 0,65  1,6  2,85  3,3  4,7  9,0
 0,65  1,65  2,9  3,4  4,8  9,2
 0,65  1,65  3,0  3,5  4,9  9,4
 0,7  1,8  3,2  3,7  5,2  10,0
 0,75  1,9  3,4  4,0  5,6  11,0
 0,8  2,0  3,6  4,2  5,8  11,4
 0,8  2,2  3,8  4,4  6,1  12,0
 0,9  2,3  4,0  4,7  6,5  13,0
 0,9  2,3  4,2  4,8  6,7  13,4
 1,0  2,5  4,4  5,1  7,1  14,2
 1,0  2,6  4,6  5,3  7,4  15,0
 1,1  2,8  4,9  5,6  7,8  15,8
               

Захисні властивості (свинцеві еквіваленти) основних будівельних матеріалів наведені в таблиці 16.

Таблиця 16.

СВИНЦЕВІ еквіваленти БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД РЕНТГЕНІВСЬКОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

 матеріал  Щільність г / см3  Товщина свинцю, мм  Еквівалентна товщина матеріалу (мм) при напрузі на рентгенівській трубці (кВ)
 сталь  7,9  0,2  1,1 -  1,2  1,2 -  2,4 -  3,2 -  3,4
 0,5  3,2 -  3,2  3,2 -  6,6 -  7,6 -
-  5,5  12,5  12,5
-  18,5
-
-
- - -
- - -  100,5
- - - - -
 бетон  2,3 -  73,5
-
-
-
- - - - -
- - - - -
- - - - - - -
 Барітобетон, штукатурка  2,7  0,5 - -  8,5 -  10,8 -
-  10,5 - - -
- -  20,4 - - -
- - - - -
- - - - -
- - - - - -
- - - - - -
- - - - - -
 цегла полнотіла  1,8  0,5 - - - -
- - - -
- - - - -
- - - - -
- - - - -
- - - - - -
- - - - - - - -
- - - - - - - - -
- - - - - - - -  
 цегла полнотіла  1,6  0,5 - - - -
- - - -
- - - - -
- - - - -
- - - - -
- - - - - -
- - - - - - - -
- - -   - - - -
 гіпсокартон  0,84  0,2 - - - - -
 0,4 - - - - -
 0,6 - - - - -
 0,8 - - - - -
 1,0 - - - - -
 пінобетон  0,63  0,2 - - - - -
 0,4 - - - - -
 0,6 - - - - -
 0,8 - - - - -
 1,0 - - - - -
 1,2 - - - - - -
 1,4 - - - - - -
 1,6 - - - - - -
 1,8 - - - - - -
 2,0 -   - - - -
 Будівельний матеріал СРБ (важкий бетон)  2,7 - - - - - -
- - - - - -
- - - - - -
- - - - - -
- - - - - - - - -
- - - - - - - - -

 



Проектування радіаційних об'єктів | ДОСЛІДЖЕННЯ ОБ'ЄКТІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ПРИЛАДИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОБ'ЄМНОГО І ПИТОМОЇ АКТИВНОСТІ ОБ'ЄКТІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. радіометр