На головну

дози ВИПРОМІНЮВАННЯ | Біологічна дія ІОНІЗУЮЧИХ випромінювань. Радіаційний ФОН ВИПРОМІНЮВАННЯ. РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ОПРОМІНЕННЯ | Вимоги до обмеження опромінення населення | Обмеження опромінення техногенними джерелами | Обмеження опромінення населення природними джерелами | Обмеження медичного опромінення населення | Радіаційний дозиметричний контроль ПРИ РОБОТІ З ДЖЕРЕЛАМИ ІОНІЗУЮЧИХ випромінювань | Фізичні основи реєстрації та дозиметрії іонізуючих випромінювань | Іонізаційний метод реєстрації та дозиметрії | Сцинтиляційне метод дозиметрії |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати

ФІЗИЧНІ ОСНОВИ РАДІАЦІЙНОЇ ГІГІЄНИ

  1. A Теоретичні основи формоутворення.
  2. I. Основи теорії корозії металів.
  3. I. Теоретичні основи АНАЛІТИЧНОЇ ХІМІЇ
  4. I. Теоретичні основи ціни і ціноутворення
  5. II.1. основи державності

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. Радіоактивність, види радіоактивних перетворень.

2. Закон радіоактивного розпаду.

3. Види випромінювань (корпускулярні, електромагнітні), їх основні властивості.

4. Взаємодія корпускулярних випромінювань з речовиною.

5. Взаємодія електромагнітних випромінювань з речовиною.

6. Дози випромінювання, одиниці виміру.

радіоактивність - Мимовільне перетворення ядер атомів, що супроводжується випусканням іонізуючих випромінювань.

Розрізняють такі види радіоактивних перетворень:

1. Альфа-розпад. Характерний для природних радіоактивних елементів з великими порядковими номерами (що стоять після свинцю в ПТЕ Менделєєва) і, відповідно, з малими енергіями зв'язку частинок ядра. Альфа-розпад призводить до зменшення порядкового номера радіонукліда на 2 одиниці і масового числа на 4. При розпаді можуть виникати порушені ядра, які, переходячи в основний стан, випускають гамма-кванти.

2. Електронний бета-розпад. Характерний як для природних, так і для штучних радіоактивних елементів. При цьому виді розпаду ядро ??випускає електрон, в результаті заряд його збільшується на одиницю при незмінному масовому числі. Ядра виникли атомів можуть перебувати в збудженому стані, перехід їх у збудженому стані супроводжується випусканням гамма-квантів.

3. Позитронний бета-розпад. Спостерігається у деяких штучних радіоізотопів. При цьому порядковий номер атома зменшується на одиницю, а маса не змінюється.

4. К-захоплення (Захоплення орбітального електрона ядром) - ядро ??захоплює електрон з К-оболонки і має місце таке ж перетворення ядра, як і при позитронному бета-розпад. З ядра при до-захваті викидається нейтрино і має місце характеристичне рентгенівське випромінювання.

5. Мимовільне ділення ядер. Спостерігається у радіоактивних елементів з великим атомним номером (уран-235, плутоній) при захопленні їх ядрами повільних нейтронів. При поділі утворюється пара осколків з викидом нейтронів. Осколки, як правило, ядра елементів середніх масових чисел, які зазнають кілька послідовних бета-розпадів.

Кількісною характеристикою радіоактивності є АКТИВНІСТЬ, Одиницею виміру якої прийнятий бекерель (Бк). Беккерель відповідає активності, що дорівнює одному ядерному перетворенню в секунду. Спеціальної (позасистемної) одиницею є кюрі (Кі). 1 Кі відповідає така кількість препарату, в якому за 1 сек відбувається 3,7 ? 1010 ядерних перетворень, тобто 1Кі = 3,7 ? 1010 Бк. Кюрі - дуже велика величина. У практичній роботі використовують похідні одиниці: мілікюрі (мКи), мікрокюрі (мкКі):

1 Кі = 3,7 ? 1010 розп. / с = 2,22 ? 1012 розп. / хв:

1 мКи = 10-3 Ки = 3,7 ? 107 pacп. / c = 2,22 ? 109 розп. / хв:

1 мкКі = 10-6 Ки = 3,7 ? 104 розп. / с = 2,22 ? 106 розп. / хв:

В якості одиниці активності речовин гамма-випромінювачів нерідко використовують міліграм-еквівалент радію (мг / екв), що представляє собою кількість препарату, що створює таку ж потужність дози, як і 1 мг радію в тотожних умовах вимірювання.

закономірністю радіоактивного розпаду є те, що в одиницю часу розпадається певна, строго постійна частка атомів кожного радіонукліда (незалежно від їх кількості), яка і визначає його період напіврозпаду (Т1/2) - Проміжок часу, протягом якого розпадається половина всіх атомів даного радіонукліду.

Період напіврозпаду вказує на ступінь стійкості ядра атома. Одиниці виміру: с, ч, день і т. Д.

Період напіврозпаду і постійна розпаду пов'язані між собою співвідношенням:

Т1/2= 0,693 / ?,

Чим менше значення постійної розпаду, тим більше період напіврозпаду (розпад йде повільніше) і, навпаки, чим більше значення постійної розпаду, тим менше значення періоду напіврозпаду. Слід зазначити, що значення періоду напіврозпаду і постійної розпаду не залежить від зовнішніх умов і визначаються лише властивостями самого радіоактивного ядра. Природно, кожен радіоактивний ізотоп має своє значення періоду напіврозпаду і постійної розпаду. Чисельні значення цих величин визначаються експериментально.

T1/2 у різних елементів коливається в значних межах - від часток секунди до декількох мільйонів років. наприклад:

3H 12,46 року 45Са 152 дня

14З 5568 років 60З 5,3 року

24Na 15,1 години 90Sr 28 років

32P 14,3 дня 131I 8,05 дня

35S 87 днів 238U 4,5 ? 109 років

Число ядер радіоактивного ізотопу зменшується з часом заекспоненціальнимзакону. Графічно закон радіоактивного розпаду виражається експоненційної кривої (рис.1).

Зі збільшенням числа періодів напіврозпаду кількість нераспавшіхся атомів зменшується, наближаючись до нуля. Розпад будь-якого радіоактивного елемента підпорядковується статистичним закономірностям і носитьімовірнісний характер.

Мал. 1. Експоненціальна крива радіоактивного розпаду



ВСТУП | ВИДИ ІОНІЗУЮЧИХ випромінювань