На головну

Тема 6. Біологічна дія іонізуючих випромінювань | Етапи дії і. і. | Прямий механізм дії радіації | Непрямий механізм дії радіації | типовий липид | Дія на клітку | Класифікація радіаційних ефектів | Дія великих доз радіації. променеві хвороби | Променева хвороба | Дія інкорпорованих радіонуклідів |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати

Дія малих доз радіації

  1. F3.3.1 Взаємодія з місцевими органами управління в НС
  2. А) Плата за негативний вплив на навколишнє середовище.
  3. антропогенний вплив
  4. Афлатоксікози, дія афлатоксинов на організм. Умови, що сприяють забрудненню продуктів харчування афлатоксинами, профілактика афлатоксікозов.
  5. Аероіони і їх лікувально-профілактичну дію
  6. Безпорадність і контроль над дією
  7. Біологічні аспекти малих доз

Радіобіологічні ефекти, які проявляються в результаті дії малих доз радіації, носять, як правило, імовірнісний характер. З цієї причини не можна достовірно сказати, як змінюється залежність еф-кт -доза в цьому діапазоні доз. Існують різні гіпотези (рис. 6.3): 1) модель, що враховує наявність порогової дози (дані, отримані при вивченні дії радіації на окрему клітку, не можна переносити на весь організм. Тому в області допорогових доз радіаційні ефекти не виникають і необ-мо тільки встановити порогові дози для всіх ефектів -Кривий 1).

 Рис.6.3. I- область великих доз; II- область малих доз

2) Модель слабкого впливу малих доз (організм має певний запас міцності до коливань природного фону і при малих дозах число ефектів незначно-крива 2). 3) Модель аномально несприятливої ??дії малих доз (крива 3). 4) Основна модель - Безпорогового дії радіації (крива 4). Ця концепція заснована на припущенні, що немає причин, за якими хід залежності ефект -доза при малих дозах має відхилятися від добре підтвердженого відомого діапазону досить великих доз.

В основі безпорогової концепції дії радіації лежать два постулати:

- Як би не була мала доза, завжди існує ризик радіаційного ураження, або не існує такої дози, при якій ризик був би рівний нулю;

- Якщо доза подвоюється, то ризик подвоюється теж, т. Е. В області малих доз крива ефект - доза має лінійний вигляд, як і в області відомих ефектів.

В даний час не існує експериментальних даних, що підтверджують або спростовують безпорогова концепцію дії радіації. Основним джерелом інформації є дослідження Національного інституту здоров'я (Японія) і Комісії з вивчення наслідків атомних бомбардувань (США). Під наглядом перебувало близько 110000 чоловік, безпосередньо опромінених, 2800 чоловік, опромінених внутрішньоутробно, і 54000 дітей, народжених від опромінених батьків, а також деяку кількість опромінених в інших інцидентах. Виявлено три групи ефектів:

1) Ефекти, для яких встановлена ??чітка залежність від дози (злоякісні пухлини, катаракти, затримка розумового розвитку для опромінених внутрішньоутробно);

2) Ефекти, для яких встановлена ??передбачувана залежність від дози (деякі злоякісні пухлини нервової системи, кишечника, стравоходу, слинних залоз, кровотворної та лімфоїдної систем);

3) Ефекти, для яких дозової залежності не встановлено (хронічний лімфолейкоз, злоякісні пухлини кісткової тканини, безпліддя, вроджені дефекти, збільшення смертності в першому поколінні).

З огляду на все це, МКРЗ вважає, що при опроміненні в малих дозах не можна повністю виключити виникнення віддалених стохастичних наслідків у вигляді злоякісних пухлин і генетичних ефектів. Т. е., При нормуванні радіаційного впливу доцільно прийняти гіпотезу відсутності порогу для виникнення названих ефектів і користуватися лінійної залежністю (рис. 6.3, крива 4). Ця концепція безпорогова дії радіації означає відмову від уявлень про нешкідливість опромінення в дозах, нижче допустимих. Вона дозволяє на основі даних, отриманих при дозах 0,7 - 1 зв і вище, шляхом екстраполяції встановити ймовірність виникнення пухлин і генетичних ушкоджень при опроміненні в малих дозах.

Варто відзначити:

Визначення величини порогової дози - вельми складне завдання. Так, межа, що розділяє небезпека - безпека, постійно змінюється. Спочатку в якості кордону вибиралася доза 1 гр, необхідна для виникнення променевої хвороби. Після виявлення стійких змін з боку кровотворної системи (лейкоцитопенія і еритроцитопенія) при дозах опромінення порядку 0,7 гр гранична доза була зменшена. Численні експерименти (променева терапія) і події, пов'язані з опроміненням, свідчать про те, що при дозах опромінення, що не перевищують 0,7 гр, встановити помітне підвищення числа онкологічних захворювань не вдається, що обумовлено великим латентним періодом і неспецифічністю наслідків дії радіації.

Однак: Оскільки спостереження за жертвами бомбардувань в Японії показало, що при дозах 0,25 - 0,5 гр число захворювань на лейкемію незначно збільшується (лейкемічний діапазон), то в останніх рекомендаціях МКРЗ як граничної дози вказується 0,35 Гр, При цьому враховується, що кровотворна система є найбільш радіочутливість і немає ніяких підстав вважати, що стосовно онкологічних захворювань поріг буде нижче "лейкемічного", скоріше навпаки. У всякому разі в Рекомендаціях МКРЗ відзначається, що оцінки радіаційних ризиків, отримані по безпорогової концепції, слід сприймати як теоретично максимально можливі, практично малоймовірні, а при дозах нижче 0,25 Гр - неймовірні, Причому мова йде про дозах без урахування радіаційного фону, оскільки всі дані отримані в його присутності.

 



Опосередкована дія радіації | Віддалені наслідки дії радіації