На головну
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати

Етапи розробки робочих креслень лекал.

  1. ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ І ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ, РЕЖИМУ ПРАЦІ І ВІДПОЧИНКУ У РАДІОТЕХНІЧНІЙ ТА КОМП'ЮТЕРНО-ІНФОРМАЦІЙНІЙ ГАЛУЗІ
  2. Довжина. Етапи вивчення
  3. Етапи історичного розвитку управління персоналом
  4. Етапи митного оформлення
  5. Етапи обліку витрат виробництва
  6. Етапи політичного рекламування
  7. Етапи проведення атестації

1. Технічні вимоги до оформлення лекал (маркування лекал, контрольні точки та лінії, вимоги ЄСКД)

Креслення лекал деталей крою є технічним документом, який визначає конструкцію, форму та розміри деталей, технічні умови на їх розробку та розкрій.

Вихідними даними для розробки креслень лекал деталей одягу є креслення або уточнене технічне креслення конструкції, властивості усіх видів матеріалів, з яких рекомендується виготовляти виріб, та обрані, відповідно до дійсного на підприємстві обладнання, методи технологічної обробки.

В умовах промислового виробництва одягу за робочим кресленням конструкції виготовляють три види лекал: лекала оригінали, лекала-еталони та робочі лекала.

Робочі лекала, що призначені для розкрою деталей верху, підкладки та прокладок, підрозділяють на основні, похідні та допоміжні.

Розробка робочих креслень виробу виконується в указаній послідовності:

1) перевірка технічних креслень конструкції;

2) внесення уточнень;

3) копіювання креслень деталей;

4) розробка контурів лекал з урахуванням технологічної обробки;

5) оформлення креслень лекал деталей одягу;

6) побудова робочих креслень лекал і допоміжних лекал.

Лекала-еталони отримують по лекалам-оригіналам шляхом градації їх на всі розміри та зрости, рекомендовані в розміро-зростовій групі, що розроблюється. Лекала-еталони використовують для виготовлення зразків-еталонів швейних виробів, а також для перевірки точності та якості робочих лекал. Зберігаються в експериментальному цеху та перевіряються по робочому кресленню чи табелю мір не рідше одного разу на квартал.

В промисловому виробництві з високим ступенем механізації та автоматизації процесу виготовлення виробів уніфіковані не лише дрібні, алей й основні деталі виробу - пілочка, спинка, рукав.

Лекала виготовляють з тонкого картону (товщина 0,2-1,62 мм). Вологість картону не має перевищувати 8% при нормальній відносній вологості 60-65%. Для подовження термінів служби робочі лекала по контурах окантовують жерстю або проклеюють спеціальним розчином (клеєм, рідким склом), або наклеюють на наждаковий папір, що не тільки збільшує термін служби, але й збільшує зчеплення лекал із тканиною, що підвищує якість деталей крою. Зазвичай виготовляють 3-5 комплектів робочих лекал.

На кожному лекалі вказують:

- найменування лекала (оригінал чи еталон);

- найменування виробу;

- номер моделі або її код;

- призначення лекала (верх, підкладка, прокладка);

- назва деталі (пілочка, спинка, рукав і т.д.) або їх код;

- розмір та зріст ( або розмір та зрости);

- площа деталі, см;

- кількість деталей;

- лінію дольового напрямку тканини (напрямок нитки основи);

- лінії допустимих відхилень від нитки основи;

- лінії допустимих надставок;

- прізвище конструктора (розроблювача).

На одному лекалі з комплекту (зазвичай на лекалі верху спинки) пишуть специфікацію лекал. Специфікація - це таблиця, де перераховані найменування усіх лекал, що входять до комплекту, їх кількість та кількість деталей крою.

Для більшої точності в процесі з'єднання деталей виробу в процесі виготовлення по зрізам лекал ставлять контрольні знаки (надсічки). Чим складніше лінії з'єднання, тим частіше ставлять надсічки.

На лекалах-еталонах та лекалах-оригіналах наносять лінії вимірювання основних ділянок конструкції.

У робочих лекалах доцільно вказувати припустимі відхилення точності зрізу. Для ділянок підвищеної точності (зрізи горловини, плечові, пройми, окату рукава) припустимі відхилення складають +−0,1 см. Для інших зрізів усіх деталей верха припустимі відхилення повинні складати +−0,25 см, для деталей підкладки та приклада +−0,4 см.

Принципи побудови лекал похідних деталей з основних матеріалів

Похідні лекала розробляють на базі основних з урахуванням методів їх обробки. До них відносяться деталі одягу, що розкроюються із:

- тканини верху - підборт, верхній комір, листочка, клапан, обшивка, клапан, хлястики, пати, паски;

- матеріали підкладки - спинка, пілочка, відрізна бічна частина пілочки, верхня і нижня частини рукава, підкладка передньої частини брюк, підкладка спідниці, жилету, підкладка для обробки дрібних деталей;

- прокладкових матеріалів - бортова прокладка, плечові накладки, прокладки в нижній комір, борта, низ виробу та рукава, поздовжники і т.д.;

- матеріалів утеплювальної прокладки - спинка, пілочка, частини рукава та ін.

Під час розробки схем побудови лекал похідних деталей враховуються такі властивості матеріалів пакету виробу, як різна здатність до збігання, рідна здатність до розтягування, різна здатність до формоутворення і, безумовно, товщина матеріалів.

Крім вище зазначених властивостей матеріалів, під час розробки похідних деталей враховується конструкція шва та так звані "гарантійні" припуски, що дозволяють корегувати можливі неточності технологічного процесу (розширення підкладки по низу, розширення бортової прокладки переду - на ділянці пройми і т.д.).

Допоміжні лекала призначені для уточнення країв деталей, нанесення контурних ліній (кишень, виточок) і т.д.), а також допоміжних ліній зшивання, застрочування, лінії обрізки і т.д. їх розробляють на базі основних та похідних лекал з урахуванням відповідності максимальної точності нанесення ліній та зручності користування.

За призначенням допоміжні лекала підрозділяють для обкрейдування, лекала для уточнення зрізів та підсобні, що призначені для викроювання в настилі деталей на стрічковій машині.

2. Етапи розробки робочих креслень лекал

Для отриманні лекал верхнього коміра та стійки спочатку виготовляють допоміжні шаблони. Для цього копіюють нижній комір з креслення та виконують

розведення коміра (відльоту та стійки) відповідно до запланованої величини волого-теплової обробки (рис. 1).

Рисунок 1 - Схема побудови лекала верхнього коміра та стійки

Рисунок 2 - Схема побудови лекала

гульфіка та відкоска

Рисунок 3 - Схема побудови лекала підборту

Принципи побудови лекал похідних деталей з підкладкових матеріалів

На рис.4-5 показані схеми побудови лекал підкладки спинки, пілочки, бочка. Побудова виконана з урахуванням величини підгину низу виробу 3 см.

На рис.6 Показані схеми побудови лекал підкладки рукава. Побудова виконана з урахуванням величини підгину низу рукава 3 см.

Рисунок 4 - Схема побудови лекал підкладки Рисунок 5 - Схема побудови лекала

спинки та бочка підкладки пілочки

Рисунок 6 - Схема побудови лекал Рисунок 7 - Схема побудови підкладки

підкладки рукава штанів

Рисунок 8 - Схема побудови леї Рисунок 9 - Схема побудови підкладки в відкосок

Принципи побудови лекал похідних деталей

з прокладкових матеріалів

Рисунок 10 - Схема побудови дублюючої прокладки в пілочку та деталей пакету чоловічого піджака

Рисунок 11 - Схема другого та третього шару Рисунок 12 - Схема побудови прокладки пакету

чоловічого піджака в верхній та нижній комір

Рисунок 13- Схема побудови лекала в Рисунок 14 - Схема побудови лекала

верхню частину підборту прокладки в горловину та пройму спинки

Рисунок 15 - Схема побудови лекала Рисунок 16- Схема побудови лекал прокладки

прокладка в шлицю та низ спинки в верхню частину і низ бочка та низ рукава

Рисунок 17 - Схема побудови лекал плечових накладок

Вимоги до побудови допоміжних лекал та їх види

Допоміжні лекала розробляються на базі основних і похідних лекал деталей одягу. Допоміжні лекала слугують для обкрейдування та уточнення зрізів деталей - додаткових розміток ліній підгину, підрізки, розташування кишень, петель, ґудзиків і т.д. вони можуть бути контурними (коли робочими поверхнями є зовнішні контури) і прорізними (коли робочими поверхнями є внутрішні контури).

Рисунок 18 - Схема побудови лекал уточнення

лацкану та низу, борту піджака та лекала намітки розташування петель

Характеристика вихідних даних для розробки лекал-еталонів

Лекала-еталони виготовляються в Будинках моделей чи експериментальних цехах по уточнених та перевірених технічних кресленнях конструкції виробу. їх виготовляють зі спеціального картону, що не деформується. Вони зберігаються в експериментальному цеху і перевіряються по робочому кресленню чи табелю мір не рідше одного разу в квартал. Лекала-еталони використовуються в якості контрольних для перевірки робочих лекал. Лекала-еталони отримують на основі лекал-оригіналів шляхом градації їх на усі рекомендовані для даної моделі зрости та розміри.

Отримують лекала-оригінали шляхом копіювання деталей конструкції з креслення та добавляючи до кожного зрізу необхідний технологічний припуск. В технологічні припуски входять:

- припуск на шов, який залежить від конструкції шва;

- припуск на кант, якщо кант передбачений по моделі;

- припуск на огинання, якщо деталь огинає багатошаровий пакет великої товщини;

- припуск на осипання; для сипучих тканин;

- припуск на уробку під час волого-теплової обробки, якщо його не включили під час розробки конструкції;

- припуск на підгин, величина якого залежить від виду зрізу деталі та виду матеріалу;

- припуск на підрізку, якщо в процесі виготовлення виробу є необхідність уточнення зрізів деталей;

- припуск на підгонку виробу, якщо в цьому є потреба.

Послідовність розробки лекал-еталонів основних деталей

Рисунок 19 - Схема побудови лекал пілочки, бочка та спинки

Рисунок 20 - Схема побудови лекал верхньої та нижньої частин рукава

Рисунок 21 - Схема побудови лекала нижнього коміра

Рисунок 22 - Схема побудови лекала передньої та задньої частини штанів

Самостійна робота - 2 год.

Скласти конспект лекції та вивчити зміст питань.

Написати реферат на тему: «Особливості розробки лекал для виготовлення одягу за індивідуальним замовленням».

 



График ликвидации академических задолженностей | История