Головна

Контрольна робота № 1. | Рішення прямої геодезичної задачі. | Переклад дирекційних кут в румби. Знаки збільшень координат. | Розбивка на консолях осей рейкового шляху | Складання профілю траси дороги. | Обробка пікетажного журналу | Обробка журналу геометричного нівелювання. | Побудова поздовжнього профілю траси. | Нанесення на поздовжній профіль проектної лінії. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати

Обробка тахеометрического журналу.

  1. SQL - запити і їх обробка за допомогою PHP
  2. V6: Цифрова обробка сигналів.
  3. Відомість для обчислення відміток теодолітно-тахеометрического ходу
  4. Обчислювальна обробка журналу нівелювання, побудова профілю
  5. Обчислювальна обробка результатів палевих вимірювань
  6. Гігієнічна обробка рук (2 рівень)

Дано частина журналу тахеометричної зйомки, в якій необхідно обробити результати вимірювань, виконаних на станції ПЗ 19.

Обчислюємо місця нуля вертикального кола і кутів нахилу. З відліків по вертикальному колу при «крузі зліва» КЛ і «колі право» КП на попередню і наступну станції двічі обчислює місце нуля М0 за формулою і записуємо в графу 5 таблиці

М0 = (КЛ + КП) / 2.

При наведенні зі станції ПЗ 19 на станцію III

М0 = (-1? 34 + 1? 35,5) / 2 = + 0? 00,75 = + 0? 00,8.

Кути нахилу v на попередню і наступну точки теодолітно-висотного ходу обчислюють з контролем за формулою:

v = (КЛ + КП) / 2 = КЛ -М0 = М0 - КП

і записують зі своїм знаком в графу 6 таблиці: «тахеометричні журнал».

При спостереженні зі станції ПЗ 19 на станцію III кут нахилу дорівнює

v = 1? 54/2 = 1? 34,75 = 1? 34,8,

v = 1? 34,8 - 0? 00,75 = - 1? 34,75 = - 1? 34,8,

v = 0? 00,75 - 1? 35,5 = - 1? 34,75 = - 1? 34,8.

При спостереженні на станцію ПЗ 20 знаходимо М0 і визначаємо середнє арифметичне значення М0

(-0? 30,5 + 0? 32,5) / 2 = 1

(0,8 + 1) / 2 = 0,9

Знаходимо кут нахилу

-2? 05 - 0,9 = -2? 5,9

-2? 16 - 0,9 = -2? 16,9

-3? 23 - 0,9 = -3? 23,9

-0? 52 - 0,9 = -0? 52,9

-2? 49 - 0,9 = -2? 49,9

Отримані дані записуємо в графу 6 таблиці.

Обчислюємо горизонтальні прокладання і перевищення. Значення горизонтальних відстаней між вершинами теодолітно-висотного ходу переписуємо з графи 7 таблиці: «Відомість обчислення координат». Обчислення горизонтальних прокладання d від станцій до рейкових точок виробляють за значеннями відстаней D, отриманих за нитяному далекоміру:

d = Dcos v

d == 86,2cos  2? 5,9 = 86,0;

d = 56,2cos  2? 16,9 = 56,1;

d = 48,0cos  3? 23,9 = 47,8;

d = 103,2cos  0? 52,9 = 103,2;

d = 60,3cos  2? 49,9 = 60,15;

Перевищення h точок щодо станції обчислюємо за формулою:

h = h + i - l, де

i - висота інструменту на даній станції;

l - висота наведення

отримані значення h записуємо в графу 10 таблиці тахеометрического журналу.

h = D / 2 sin 2v

отримані значення записуємо в графу 8 таблиці

h = 86,2 / 2 sin 2 х (-2? 5,9) = -3,09;

h = 56,2 / 2 sin 2 х (-2? 16,9) = - 2,12;

h = 48,0 / 2 sin 2 х (-3? 23,9) = - 2,7;

h = 103,2 / 2 sin 2 х (-0? 52,9) = - 0,95;

h = 60,3 / 2 sin 2 х (-2? 49,9) = - 2,63;

Обчислення відміток станції. Обчислення відміток станції виконуємо в «Відомості ув'язки перевищень теодолітно-висотного ходу і обчислення позначок станцій». Відомі позначки HПЗ 8 і HПЗ 19, округлені до сотих часток метра, записуємо в графу 8 на першій і останній рядках відомості. З журналу тахеометричної зйомки виписуємо значення прямих h пр і зворотних h обр перевищень по сторонам ходу, обчислюємо середнє значення h ср цих перевищень.

h ср. = (-4,17 + 4,15) / 2 = -4,15

h ср. = (-0,30 + 0,26) / 2 = -0,28

h ср. = (0,90 + 0,92) / 2 = 0,91

h ср. = (6,87 + 6,92) / 2 = 6,90

Потім визначаємо суму ? hср отриманих перевищень, обчислюємо теоретичне значення суми перевищень, рівне різниці відомих відміток кінцевої і початкової точок ходу:

? hт. = Нкін. - Нпоч., Знаходимо прив'язку ходу

? h = ? hср - ? hт. і її допустиме значення (± 0,20 м):

? h ДОП = ± 0,20  , де

L - довжина ходу, км.

 Відомість ув'язки перевищень
 теодолітно-висотного ходу і обчислення позначок станцій
   горизонтальних  перевищення  поправки  справно-  відмітки  
 ментальні        в пере-  лені  станції
 станції  Планув-я  прямі  зворотні  середні  шення  перевищений-я H  станції
  d  h пр  h обр  h ср  h ісп  h ісп    
 ПЗ 8              197,2  ПЗ 8
   263,02  - 4,17  + 4,13  - 4,15  - 0,03  - 4,18    
               193,02  
I  239,21  - 0,30  + 0,26  - 0,28  - 0,02  - 0,30    
               192,72  
 II  269,80  + 0,90  - 0,92  + 0,91  - 0,03  + 0,88    
               193,6  
 III  192,98  + 6,87  - 6,92  + 6,90  - 0,02  + 6,88    
 ПЗ 19              200,48  
         + 7,81  - 0,10  + 7,76    
 Р =  965,01    У h ср =  - 4,43    - 4,48    
         + 3,38  У h ісп  + 3,28    

У графі 6 відомості в перевищення введені поправки пропорційно довжині сторін ходу.

У hт = НПЗ 19 - НПЗ 8 = 200,48- 197,2 = +3,28

?h = У hпор. - У hт = + 3,38 - (+3,28) = +0,10

? h ДОП = ± 0,20  = ± 0,20

Відмітки станцій обчислюємо за відомою позначці НПЗ 8 станції ПЗ 8 і по виправленим перевищенням h ісп. І записуємо в графу 8:

Н1 = НПЗ 8 + h ПЗ 8-1; Н2 = Н1 + h1-2 і.т.д.

197,2- 4,18 = 193,02 - 0,3 = 192,72 + 0,88 = 193,6 + 6,88 = 200,48

200,48 = станції ПЗ 19

Контролем правильності обчислень є отримання відомої позначки станції ПЗ 19, записаної раніше в графі 8.

Обчислення позначки станцій переписуємо графу 5 таблиці: «Виписка з тахеометрического журналу» на одному рядку з номером тієї станції, до якої дана відмітка ставиться.

Відмітки рейкових точок на кожній станції обчислюємо шляхом алгебраїчного додавання позначки даної станції з існуючим перевищенням. Отримані позначки в графу 6 таблиці: «Виписка з тахеометрического журналу».

Побудова топографічного плану.

Побудова координатної сітки. Координатну сітку у вигляді координат зі сторонами по 10 см викреслює на аркуші креслярського паперу розміром не менше 40 х 40 см.

Розраховуємо необхідну кількість квадратів сітки, виходячи з отриманих координат вершин теодолітного ходу таблиці: «Ведомости обчислення координат вершин теодолітного ходу» графи 11 і 12.

Х сівши. = +202.73 ? 203;

Х півд. = - 14,02 ? - 14;

У сівши. = 917.85 ? 918

У півд. = 417.07 ? 417

У масштабі плану (1: 2000 (стороні квадрата в 10 см на місцевості відповідає відстань в 200 м.

сівши. - Х півд.) / 200; (У сівши.- У півд.) / 200

(203 - (-14) / 200 = 1.1; (918 - 417) / 2 = 2.5;

На отриману координатну сітку наносимо вершини ходу по їх обчисленим координатами. Нанесення точок виконуємо за допомогою циркуля і масштабної лінійки, отриману точку обводимо окружністю діаметром 1,5 мм, поряд записуємо у вигляді дробу: в чисельнику - номер точки, в знаменнику - позначку точки з точність д сотих часток метра.

Нанесення на план рейкових точок. Рейкові точки наносимо на план за допомогою циркуля-вимірювача, масштабної лінійки і транспортира. Дані для нанесення беремо з тахеометрического журналу.

Варіант а. Наносимо рейкові точки 1,3А, 4 - 12, зображуємо ситуацію і рельєф в межах ділянки, обмеженої лінією ПЗ 8 - II, рейкою і шосейною дорогою.

При зйомці на станції ПЗ 8 лімб теодоліта був орієнтований у напрямку на наступну станцію I (звіт по горизонтальному колу в напрямку I дорівнює 0? 00). За допомогою транспортира вправо (по ходу годинникової стрілки) від напрямку ПЗ 8 - I відкладаємо горизонтальні кути (звіти по горизонтальному колу), виміряні при візуванні на рейкові точки. Отримавши на плані спрямування на ці рейкові точки, від станції ПЗ 8 по ним відкладаємо в масштабі 1: 2000 значення відповідних горизонтальних відстаней.

При зйомці на станції I, II, III, ПЗ 19 лімб орієнтували у напрямку на попередню (задню) станцію. При нанесенні рейкових точок на план горизонтальні кути на цих станціях треба відкладати за годинниковою стрілкою від напряму на попередню станцію. Нанесену на план рейкову точку обводять колом діаметром 1,0 мм. Поруч підписуємо у вигляді дробу номер точки і її позначку з округленням до десятих часток метра. Рейкові точки 7, 10, 13-15 і 17, в яких були визначені позначки урізу води в річці, обводимо окружністю діаметром 1,2 мм. Біля інших рейкових точок, взятих на лінії урізу води, підписуємо тільки їх номери.

Зображення ситуації на плані. Накладку ситуації виробляємо в масштабі 1: 2000 по абрисам зйомки будівель і абрисам тахеометричної зйомки. Спочатку наносимо будівлю, зняте способами перпендикулярів і лінійних зарубок.

варіант а. Наносимо рейкові точки 1, 3а, 4-12, зображуючи ситуацію і рельефв межах ділянки, обмеженої лінією ПЗ8-11, річкою і шосейною дорогою. Використовуємо абрис зйомки будівлі і абриси тахеометричної зйомки. Шосе наносимо по рейковим точкам 3а, 5 і 6; ширина шосе 22 м, в межах ділянки зйомки зберігаються постійними. Лінії урізу води в річці «Ік» проводяться по рейковим точкам 7, 10, 11, 8 і 12; ширина річки визначається взаємним положенням точок 7 і 8, 11 і 12.

Малювання рельєфу на плані. За оцінками станцій і рейкових точок на плані проводимо горизонталі з перерізом рельєфу через 1 м. Сліди горизонталей знаходимо графічної інтерполяції; її виконуємо тільки між точками, які в контурах тахеометричної зйомки з'єднані стрілками. З'єднання будь-яких двох точок в абрисі стрілкою говорить про те, що місцевість між ними має скат (без перегинів), напрямок по якому зверху в низ і вказує стрілка. Приступаючи до зображення рельєфу, точки на плані, між якими в контурах є стрілки, з'єднуємо тонкими допоміжними лініями.

Знайдені інтерполяцією сліди однойменних горизонталей з'єднуємо плавними кривими лініями. Відмітки горизонталей, кратні 5 м, підписуємо в розривах горизонталей.

Побудова графіка закладення. У нижній частині плану будуємо графік закладення для ухилів. Переймаючись ухилами 0,01; 0,02; 0,03; 0,04; 0,05; 0,06; 0,07 і висотою перетину рельєфу 1 м складається плану, обчислюємо відповідні їм закладення. Вихідною формулою для обчислення є формула ухилу:

I = h / d, де

i - ухил,

h - перевищення,

d - закладення.

d = h / i = 1,0 / 0,01 = 100 м, в масштабі плану складе 50мм,

1,0 / 0,02 = 50м, в масштабі плану складе 25 мм,

1,0 / 0,03 = 33,3, в масштабі плану складе 16,6 мм,

1,0 / 0,04 = 25, в масштабі плану складе 12,5 мм.

1,0 / 0,05 = 20, в масштабі плану складе 10 мм,

1,0 / 0,06 = 16,6, в масштабі плану складе 8,3 мм,

1,0 / 0,07 = 14,3, в масштабі плану складе 7,1 мм.

За однією осі графіка відкладаємо значення кутів; відклади впритул один одному шість рівних відрізків довільної величини, у їхніх кінців підписуємо значення кутів від 0,01 до 0,07 через 0,01. На кінцях відкладених відрізків відновлюємо перпендикуляри, за якими відкладаємо в масштабі 1: 2000 відповідні ухилам обчислені значення закладення d. Через кінці відкладених закладення плавну криву лінію.

Оформлення топографічного плану будівельного майданчика.

Рішення задач по топографічній плану будівельного майданчика.

Завдання № 1. Знайти позначку точки А, взятої між двома сусідніми горизонталями. Точка А намічається мимовільно. Обрану позначку підписуємо на плані біля точки.

Рішення:

200,48 - 197,85 = 2,63

Відстань від позначки 200,48 до точки А дорівнює 19 мм; загальна відстань між точками 30 мм;

(19 х 2,63) / 30 = 1,66

200,48 - 1,66 = 198,82 - позначка точки А.

Завдання № 2. Визначити ухил відрізка ВС, проведеного між сусідніми горизонталями. Відрізок проводимо в будь-якому місці плану так, щоб його точки В і С лежали на двох сусідніх горизонталях. Знайдене значення ухилу записуємо уздовж відрізка.

Знаходимо позначки точок В і С.

197 - 196 = 1

10/13 * 1 = 0,769

196 + 0,769 = 196,769 - позначка точки В

196,77 - 196 = 0,77

3/14 * 0,77 = 0,16

196 + 0,16 = 196,16 - позначка точки З

196,77 - 196,16 = 0,61

Відстань між точками в масштабі дорівнює 9

I = 0.61 / 9 = 0.07% - ухил відрізка ВС

Завдання № 3. Від точки ПЗ 8 до рейкової точці 10, користуючись графіком закладення, поводимо найкоротшу ламану лінію так, щоб ні на одному з її відрізків ухил не перевищував i = 0,02.

197,2 - 197 = 0,2

0,2 / 0,02 = 10 - найменша відстань на ділянці П38 і 197 горизонталі в масштабі.

При ухилі 0,02% закладення в масштабі 25 мм, тобто відстань між точками на горизонталях має бути не менше 25 мм.

193 - 192,49 = 0,51

0,51 / 0,02 = 25,5 - найменша відстань від 193 горизонталі до точки 10.

 



Обробка відомості обчислення координат вершин теодолітного ходу. | Контрольна робота № 2.