Якість закону | Різноманітність критеріїв класифікації законів | Висновки до підрозділу 2.1. | Види законів | Висновки до підрозділу 2.2. | Делегування законодавчих повноважень | Висновки до підрозділу 2.3. | Поняття колізій | Висновки до підрозділу 3.1 | Причини виникнення колізій у законах |

загрузка...
загрузка...
На головну

Види колізій законів

  1. Види законів
  2. Дія митних законів
  3. Поняття колізій
  4. Причини виникнення колізій у законах
  5. Процес звільнення працівників з підприємства визначається відповідними статтями Кодексу законів про працю.
  6. Різноманітність критеріїв класифікації законів

У юридичній літературі питання про класифікацію колізій у законодавстві розглянуто досить детально, оскільки визнається, що така класифікація сприяє найбільш повному виявленню змісту поняття колізій [175, с.26]. Розподіл колізій у законодавстві може провадитися за різними підставами: а) в залежності від властивостей і особливостей; б) з точки зору юридичної сили конфліктуючих норм; в) в залежності від обсягу регулювання колізуючих правових приписів; г) з позицій системи права й системи законодавства; д) з урахуванням зіткнення юридичних норм.

Виходячи з першого критерію, колізії правових норм можна поділити на темпоральні, просторові, ієрархічні (субординаційні), а також зіткнення, що виникають між загальними й спеціальними нормами права (змістовні).

Класифікувати колізії можна в залежності від юридичної сили колізуючих норм. Неоднаковість юридичної сили конфліктуючих правил дає підстави визнати актуальним поділ колізій між нормами рівної (по горизонталі) і різної, тобто більшої чи меншої, юридичної сили (по вертикалі). Зіткнення норм по вертикалі означає, що фактична обставина врегульована нормами, одна із яких за своєю правовою силою перевершує іншу. Приклади колізій такого роду нерідко приводяться в спеціальній юридичній літературі. І напроти, у випадках, коли одні суспільні відносини регламентуються правовими приписами, рівними за своєю юридичною силою, має місце колізія норм по горизонталі.

Колізія норм може виникнути одночасно і на одній "території". Це зіткнення нормативно-правових приписів появляється в результаті співпадання обсягів регулювання. У даному випадку маються на увазі конфлікти між загальними й спеціальними юридичними правилами, а також між загальними, спеціальними і виключними. Перша різновидність подібних зіткнень виникає у зв'язку з тим, що загальні норми покликані регулювати суспільні відносини в цілому, тоді як спеціальні регламентують підвид чи частину цих відносин [204, с.248]. Інакше кажучи, обсяг регулювання спеціальної норми робить "вилучення окремих обставин" із загальної. В результаті такого "нашарування" обсягів виникає проблема, якій нормі надати перевагу: тій, яка регламентує фактичні відносини, чи тій, яка спеціально призначена регулювати дану ситуацію.

Прикладом загальної і спеціальної норм можуть бути статті 440 та 450 Цивільного кодексу України 1963 року, що встановлюють відповідальність за заподіяння шкоди в загальних випадках (ст. 440) та відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки (ст. 450). У разі, коли шкода заподіюється автомобілем (джерелом підвищеної небезпеки), на регулювання відносин претендують обидві статті, які встановлюють різні правила. Згідно з наведеним колізійним принципом застосуванню в цій ситуації підлягає спеціальна норма - ст. 450 Цивільного кодексу України.

Цінність даної класифікації полягає в тому, що вона дає можливість констатувати наступне: при зіткненні загальних чи спеціальних правових норм відбувається співпадання обсягів регулювання. Обсяги загальної й спеціальної норми у випадку колізії співвідносяться як ціле й частина.

З точки зору системи права й системи законодавства колізії юридичних норм можна також поділити на міжгалузеві й внутрігалузеві. Під першими слід розуміти такі конфлікти, які виникають між правовими приписами різних галузей права. У свою чергу внутрігалузеві являють собою зіткнення, що виникають у межах однієї правової галузі. Останні, до того ж, можна ділити на зіткнення, що виникають у межах одного чи різних правових інститутів галузі права. Поділ колізій норм із цих позицій дає можливість визначити належність колізуючих приписів до правового підрозділу.

При визначенні поняття колізій зазначалось, що зіткнення між правовими нормами може бути різної сили в залежності від змісту самих конфліктуючих норм права. В цьому зв'язку степінь зіткнення норм може виступати як самостійний критерій поділу колізій нормативно-правових приписів. Якщо одну фактичну ситуацію повинні регулювати норми, які цілком різні за своїм змістом, наприклад, уповноважуючи і заборонна, подібний конфлікт можна назвати колізією у формі суперечності. Це відбувається в силу того, що правові норми основані на різних способах правового регулювання. Зрозуміло, що така полярність при зіткненні юридичних норм зустрічається рідше, в основному колізують між собою норми, що є однопорядковими за характером приписів, але різними за степенем юридичних наслідків. Такі зіткнення можна називати колізіями у формі відмінностей.

Загальновизнаним є поділ колізій залежно від їхніх особливостей на темпоральні (часові), просторові (територіальні), ієрархічні (субординаційні), а також змістовні [175, с.20; 180, с.58]. Темпоральні колізії виникають через різночасне прийняття норм права. Просторові (територіальні) - через так звану протяжність правових відносин у просторі. Змістовні утворюються у випадках збігу обсягів регулювання між нормами (зіткнення, що виникають між загальними й спеціальними нормами). А ієрархічні - у зв'язку з тим, що норми різної юридичної сили претендують на регулювання одних фактичних відносин [205, с.52].

О. Ю. Буяков пропонує класифікувати колізії також:

а) залежно від того, якого роду фактори мали вирішальне значення для їх появи, на колізії, виникнення яких більшою мірою спричинили об'єктивні фактори, та колізії, що утворилися під впливом, головним чином, суб'єктивних факторів [206, с.12]. Про це ж пише Б. В. Яцеленко [169, с.98];

б) залежно від того, які елементи норм не узгоджуються один з одним, - на колізії між гіпотезами норм; колізії між диспозиціями норм; колізії між санкціями норм;

в) якщо норми, що перебувають у колізії, мають однакову юридичну силу, - на колізії між нормами однієї статті нормативного акта; колізії між нормами різних статей одного акта; колізії між нормами різних нормативних актів [206, с.13]. Близьким до останньої класифікації є поділ колізій на дистанційні (якщо неузгоджені норми відокремлені одна від одної більш чи менш великими ділянками тексту) та контактні [205, с.52]. Н. А. Власенко виділяє також явні колізії (їх встановлення не викликає труднощів) та приховані колізії (вони можуть бути встановлені тільки за допомогою певних аналітичних операцій) [175, с.51].

На наш погляд, доцільно запропонувати ще одну класифікацію колізій. У залежності від того, з одним чи декількома видами колізій ми маємо справу при вирішенні конкретного питання, можна виділити колізії прості й складні (колізійний склад). Проста колізія має місце у випадку, коли ми констатуємо, що норми перебувають у колізії або темпоральній, або ієрархічній, або змістовній. Проте, між певними нормами існують одночасно колізії декількох видів: наприклад, темпоральна і змістовна; ієрархічна та змістовна. У такому разі можна говорити про наявність колізійного складу. У літературі таке явище іноді називається збігом колізій, при цьому відзначається, що воно додатково ускладнює праворозуміння [175, с. 52]. Ця класифікація необхідна для правильного подолання колізій. Адже вироблені теорією правила подолання простих колізій і колізійних складів відрізняються. Тому правильне визначення різновиду колізійного складу має принципове значення для дотримання законності при правозастосуванні.

Підводячи підсумки щодо питання про можливі підстави класифікації, потрібно визнати, що найважливішою класифікацією, безумовно, є розподіл колізій на темпоральні, просторові, ієрархічні (субординаційні) і змістовні. Саме ця класифікація дозволяє максимально повно усвідомити властивості й особливості колізій. Тому вивчення колізій доцільно проводити, насамперед, на прикладі колізій темпоральних, ієрархічних і змістовних.



Висновки до підрозділу 3.2. | Висновки до підрозділу 3.3.
загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати