Головна |
Якось сидів юнак світлим неділею, заглибившись в се-
бе і занурившись в думки; і в тиші його душі постала йому
умозрімая фігура, майстерна в словах, але недосвідчена в справах і ки-
чащаяся непомірним багатством.
Він почав питати. Звідки ти?
Вона сказала: Я - нізвідки.
Він сказав: Скажи, що ти таке?
Вона сказала: Я - ніщо.
Він сказав: Чого ти хочеш?
Вона відповіла: Я нічого не хочу.
Він знову сказав: Це якось дивно. Скажи мені, як тебе звати?
Вона сказала: Мене звуть Безіменна Стихія.
Юнак сказав: Тебе справедливо звуть Стихія, бо твої сло-
ва і відповіді вельми дики. Відповідай мені на одне питання: яка мета
твого навчання?
Вона сказала: Необмежена свобода.
Юнак сказав: Скажи, що ти називаєш необмеженої сво
бодой?
Стихія сказала: Коли людина живе по своїй волі, не знаючи
відмінностей і не думаючи ні про минуле, ні про майбутнє.
Юнак сказав: Ти - не на праведному шляху істини, бо така
свобода веде людину від святості і позбавляє його свободи істин-
ної; адже той, у кого відсутня здатність розрізняти, у того від-
сутствует порядок, а все те, що не має правильного порядку, -
зле і збиткове: як сказав Господь Ісус Христос: «Всякий, де-
гавкаючий гріх, є раб гріха » (Ін. 8, 34). Але той, хто з чистою з-
звісткою і помірної життям стане в праведному відмову від
себе самого єдиним з Христом, той прийде до справжньої свободи,
як сказав Він же: «Якщо Син звільнить вас, то справді вільними
будете »(Ін. 8, 36).
Але Стихія сказала: Що ти називаєш впорядкованим і що
безладним?
Юнак відповів: Я говорю про упорядкованому, якщо в дії
враховано все, що зовні і внутрішньо відноситься до справи. якщо цього
не відбувається, то я називаю це безладом.
Стихія сказала: Безмежна свобода повинна бути проти
цього і все це зневажати.
Юнак сказав: Таке презирство було б проти всякої прав-
ди, так само як і помилкова безмежна свобода; адже вона на-
лена проти того порядку, який вічне Ніщо в своїй з-
бильности додало всім речам.
Стихія сказала: Людина, яка стала ніким в своєму вічному Ні-
що, нічого не знає про відмінності.
юнак: Вічне Ніщо, про яке тут, а також у всіх пра-
Вільних міркуваннях вважають, що воно є Ніщо не через сво
їй неістотності, а через свою перевершує всепресущест-
ності, це Ніщо не містить в собі ніякої відмінності, але з
нього, оскільки воно породжує все, відбувається відповідне
порядку розрізнення всіх речей. Людина ніколи не буде повністю
знищений в цьому Ніщо, його пам'ять збереже відміну влас-
го походження, а його розум - власний вибір, хоча все, що
було в його прапрічіне, опиниться за межами його розуму.
стихія: Чи слід взагалі розуміти це тільки в цій при-
чині і з цієї причини?
юнак: Розуміти так було б неправильно, адже Воно не
тільки в причині. Воно - творче Суще і Собою,
оскільки Воно - поза причини, і Воно залишається тим, що є, і так
Його і потрібно сприймати. Не будь в Ньому жодної різниці з
суті і по сприйняттю нами, ти була б права. Але це не так,
як раніше сказано. Це слід добре розрізняти.
стихія: Я чула, що був великий Майстер1, Який упра-
здніл яке розрізнення.
юнак: Коли ти говориш, що він скасував яке розрізнення
і що це відноситься до божества, то потрібно розуміти це так, що він
думав про кожну з іпостасей в основі, в якій у них немає відмінностей,
але не про їхні стосунки один з одним, де їх індивідуальні відмінності несо-
мненно зберігаються. Якщо ж ти маєш на увазі те, що людина, від-
здаючись від себе, зникає, то вже досить сказано, що розуміти
це слід за тим, як ми це сприймаємо, а не по його суті.
Зауваж при цьому, що «поділ» - зовсім не те, що «розрізнення»;
як відомо, тіло і душа нероздільні, бо одне існує в дру-
гом, і жоден член не може жити окремо сам по собі. Але душа від-
Ліча від тіла, бо душа - не тіло, і тіло - не душа. З цього я де-
гавкоту висновок, що воістину ніщо не може бути відокремлене від простої
1 Тут і далі мова йде про Майстра Екхарта.
суті; бо у кожного власна сутність, але зі своїм відрізни-
ем: божественна сутність не - сутність каменю, і, навпаки, сущ-
ність каменю - не сутність божественна, і сутність однієї тварі -
не сутність іншої. Так вважають вчителі, кажучи, що, власне,
ця різниця - не в Бога, але від Бога. І той Майстер пише в своєму
коментарі до «Книжці Премудрості»: Як немає нічого більш мета-
ного, ніж Бог, так немає і нічого більше різного. Тому твоє по-
нимание помилково, моє ж вчення правильно.
Стихія сказала: Цей Майстер сказав багато справедливого
про людину, створеному за образом і подобою Божою.
Юнак сказав: Він пише в одному місці, що Христос - едінород-
ний Син, а ми - ні. Він - Син плоттю від плоті, бо явив Свою
Божественність в людському єстві. А ми, люди, - сини не
по плоті, і наше народження у Христі називається «відродженням»,
оскільки воно веде до подоби Його природі. Він - образ вічного не-
Небесного Отця, а ми створені за образом Пресвятої Трійці. І поет-
му він сказав, що ніхто не може бути рівним Йому.
стихія: Я чула, що він стверджував, ніби така людина
діє у всьому так само, як діє Христос.
юнак: Той же Майстер пише в одному місці так: побожний відповідного
всім діє так само, як діє праведність, і це вірно, гово-
рить він, бо праведник народжений від праведності, як написано: «пик-
денний від плоті є плоть; а народжений від Духа є дух »(Ін. 3,6).
І це істинно тільки для Христа, каже він, і ні для одного друго
го людини. Бо у Христа немає іншої сутності, крім сутності Від-
ца, і не народжений Він ні від кого, крім Отця Свого небесного, і потім:
діє Він у всьому, як діє Його небесний Отець. Але всім дру-
гим людям уготовано, каже він, лише більш-менш спів-
чать з Ним, в залежності від того, в якій мірі ми народжені від
Нього. Ці слова відкривають тобі правду в її істинному розумінні.
Стихія сказала: Його слова показують, що все, що дано Христа
сту, дано і мені.
юнак: Це «все», що дано Христу, - є досконале облада-
ня істинним блаженством. І Він сам сказав: «Батько дав Мені все»
(Пор. Ів. 3,35). І це ж «все» Він дав усім нам, але не таким же обра-
зом. І в багатьох місцях Він каже, що володіє всім по воплоще-
ню, ми ж - по єднання з Ним, в якому стаємо богоподоб-
ни. І тому Він володіє цим настільки ж благороднішим
чином, наскільки благородніше Він був сприйнятливий до цього.
Але Стихія заперечила: Він, скасувавши схожість і об'єднува-
ня, створив нас, позбавивши подібності, як абсолютно єдине.
Юнак відповів: Безсумнівно у тебе відсутній просвещаю-
щая здатність розрізнення, виходячи з якого ми говоримо, що
людині дано стати єдиним з Христом і все ж залишатися відмінних
вим від Нього: в тій мірі, в якій він з'єднаний, і в тій мірі, в якій,
незважаючи на роздільність, усвідомлює себе як Єдине. справжній
світло тебе ще не просвітив, бо справжнє світло приносить порядок
і відмінність, ведучи нас від безмірної множинності. твоя гостра
спостережливість укупі з красою природного світла панують в рас
судочной думки, дуже схожою на світло божественної істини.
Стихія, готова слухати, наполегливо попросила, щоб він
продовжив пояснювати їй це важлива відмінність.
Він відповідав: Найбільший недолік, який завдає шкоди
тобі і тобі подібним, - це те, що в думках ваших немає способнос-
ти правильного розрізнення істини. І тому той, хто хоче досягти
Найвищого, що не впавши в цей гріх, повинен ретельно дотримуватися сему з-
кровенная вченню, бо тоді він безперешкодно прийде до свого
блаженства.
Боецій. «Втіха філософією» та інші трактати. М., 1990. с. 286. | Наскільки благородно веде себе істинно відчужений людина у всіх справах
ПОВЕРНЕННЯ В БОГА | СВЯТО ВІЧНОГО ЖИТТЯ | Генріх Сузо Heinrich Sense | Про внутрішню відчуженості і правильному розрізненні, досяжному за допомогою розуму | Глава II Як відчужений людина починає і завершує в Єдності | Глава III існує у вищому єдності будь-яка роздільність? | Як людина і все створіння одвічно перебували в Бога і як вони з'явилися в часі | Про дійсне повернення відчуженого людини, знаходить через єдинородного Сина | Про піднесених і важливих питаннях, які Істина пояснювала йому на прикладі одного відчуженого людини | Пор. Аристотель. Категорії гл. 6, стор. 65. |