На головну

Структура наукової роботи

  1. a-спираль b-складчатая структура
  2. B3 Структура ИНСАРАГ
  3. E. роботи на наконечниках з таким же маркуванням.
  4. F3.2.1 Структура международного ПСО
  5. Ft Структура современного рынка fg ценных бумаг
  6. I. 4.1. Виды и структура рынков
  7. I. Структура матрицы

Структура роботи визначається її змістом і повинна служити поставленій меті.

Ваша наукова робота повинна ґрунтуватись на певній науковій та джерельній базі, містити власні дані дослідження, пошукової роботи; їх обробки, аналізу та узагальнення; посилання на відповідні історичні джерела та відображати власну позицію дослідника.

Оформлення роботи - завершальна стадія дослідження. На цьому етапі керівник допомагає учневі уточнити логіку роботи, знайти в ній неясності, визначити спосіб її викладення. Науково-дослідницька робота має строго визначену структуру. Вона повинна містить такі основні компоненти, розміщені в певній послідовності:

● титульний аркуш;

● зміст;

● перелік умовних позначень (за необхідності);

● вступ;

● основну частину;

● висновки;

● список використаних джерел;

● додатки.

Гармонійне поєднання структурних частин наукової роботи суттєво впливає на її результативність. Автору варто дотримуватися пропорційності обсягу вступу, основної частини та висновків (занадто розтягують вступ або скорочують висновки).

Титульний аркуш є першою сторінкою роботи і заповнюється за строго визначеними правилами (див. додаток 1).

Зміст подають на початку роботи після титульного аркуша. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків, списку використаних джерел, додатків та ін. (див. додаток 2). Заголовки змісту мають точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати або давати їх за іншою редакцією, послідовністю і підпорядкованістю порівняно із заголовками в тексті не можна. Заголовок кожного наступного ступеня зміщують на три-п'ять знаків вправо відносно заголовка попереднього. Нумерація рубрик подається за індексаційною системою, тобто з цифровими номерами, які містять номер як усієї рубрики, так і рубрик, які їй підпорядковані.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подається за необхідністю у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом. Його треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять скорочення, справа - їх детальне тлумачення. Якщо спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх тлумачення наводять у тексті при першому згадуванні.

У вступі (10-15 % від загального обсягу роботи), що є своєрідним камертоном усієї наукової роботи, обґрунтовується актуальність, новизна, мета, завдання дослідження. Поняття «актуальність» уміщує корисність і доцільність розробки теми наукової роботи для сучасної науки. Визначаючи актуальність наукової роботи необхідно точно показати ступінь внеску автора в розробку конкретної проблеми і всіх, хто займався нею раніше. Інформація може вводитися в текст за допомогою своєрідних коментуючих пунктів, напр.: «актуальність роботи полягає (виявляється ) в тому, що... або зумовлена тим, що... », «цим визначається актуальність наукового дослідження» тощо. Актуальність дослідження може зумовлюватись і поширеністю якогось явища, його типовістю і важливістю для певної галузі науки.

Після визначення актуальної проблеми наукової роботи Історіографічний огляд повинен містити короткий і конкретний аналіз використаної літератури. При цьому головним є не просто вказати хто і що написав по даній проблемі, а що нового у її вивчення він вніс в порівнянні із своїм попередником та що, можливо, залишилось поза його увагою.

Спочатку потрібно спробувати проаналізувати енциклопедичний матеріал та узагальнюючі праці, а далі перейти до монографій та статей, які більш конкретно присвячені даній проблемі. В середині цих підрозділів літературу розглядають у хронологічному плані при чому спочатку вітчизняні, а потім іноземні. Під кінець історіографічного огляду формулюється думка про те, що деякі аспекти проблеми все ще потребують подальшого вивчення, до чого й прагне автор, роботи.

Виходячи із стану вивчення теми формулюються мета та завдання дослідження, обґрунтовується важливість його проведення. Мета наукової роботи має формулюватись максимально лаконічно, але повно (власне формулюванню передують такі конструкції: «Мета роботи полягає в...», «Метою наукової роботи передбачено», «Цим визначається мета наукової роботи» та ін.). На завдання, що вирішувалися автором, вказують конструкції на зразок: «Мета роботи передбачає розв'язання таких завдань:...», «Мета дослідження визначає її основні завдання:...» та ін. Загальна мета дослідження конкретизується у завданнях, які мають бути ретельно продумані, адже опис їх виконання має складати зміст розділів наукової роботи. Тобто сформульовані завдання мають розкривати зміст теми дослідження. Тому варто попіклуватися, щоб вони були чітко визначені та розташовані у такий спосіб, коли кожне з завдань логічно випливає з попереднього Формулювання завдань наукової роботи можуть подаватись із нумерацією чи без неї. Однак кожне положення зручніше подавати з абзацу і розпочинати одним із дієслів такого синонімічного ряду: виявити, реконструювати, з'ясувати, описати, визначити, встановити, здійснити, сформулювати, висвітлити, показати тощо.

Обґрунтовуючи наукову новизну отриманих результатів, необхідно аналітично довести їх відмінність від тих результатів, які були відомі раніше. У вступі обов'язково вмотивовується вибір теми і надається короткий огляд літератури з обраної теми. У деяких випадках припустимо виділяти літературний огляд в самостійний розділ основної частини. Головне, щоб відомості, взяті з літератури мали пряме відношення до теми роботи, були проаналізовані й, за можливості, викладені словами автора.

У вступі також потрібно відобразити практичне й теоретичне значення наукової роботи, особливо для відповідних галузей науки і виробництва. Крім того, необхідно повідомити про те, на яких конкурсах, науково-практичних конференціях, інших заходах оприлюднені результати досліджень (апробація результатів). Обов'язково вказуються публікації в учнівській пресі та різних регіональних виданнях за результатами наукового дослідження. Обсяг вступу не більше 3-5 сторінок.

Основна частина - це головний підрозділ роботи, який розкриває основний зміст дослідження. Тут викладається принципово новий матеріал: опис відкритих фактів, явищ, закономірностей, а також узагальнення вже відомих даних з інших наукових позицій або аспектів.

Основна частина складається з розділів та параграфів, в яких аналізуються окремі питан ня, даються оцінки, основні характеристики, тенденції розвитку розглянутих явищ. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає потім змогу викласти загальні висновки без другорядних подробиць. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким оглядом публікації і раніше проведених досліджень, описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів дослідження.

Кожен розділ починається з окремої сторінки і завершується висновками. Стислими висновками підсумовується також викладене в підрозділах.

Дається оцінка повноти вирішення поставлених завдань, достовірності одержаних результатів. Важливо вказати на виявлені нові факти.

Кожний розділ завершується висновками, які містять стислий виклад кожного наукового результату (його суть, новизну, достовірність, практичне значення).

Робота обов'язково має містити (бажано у формі окремого розділу чи підрозділу) огляд літератури з теми дослідження. Його можна подати під назвами: «Розвиток ідеї...», «Теоретичні засади...», «Наукові основи...», «Розвиток уявлень про...», «Становлення та розвиток...» та ін. В огляді юний науковець окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло висвітлюючи роботи попередників, автор повинен назвати ті питання, що залишилися невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Доцільно закінчити цей розділ коротким резюме щодо необхідності проведення досліджень у даній галузі. Огляд літератури з теми має виявити глибокі знання учня зі спеціальної літератури, його вміння систематизувати джерела, критично їх оцінювати, відокремлювати суттєве, оцінювати попередньо зроблене іншими дослідниками, визначати головне в сучасному стані проблеми. Матеріали огляду слід систематизувати в певній логічній послідовності. Тому перелік праць та їх аналіз необов'язково давати в хронологічному порядку.

Зміст розділів основної частини має відповідати темі роботи і повністю її розкривати. Матеріал викладають стисло, аргументовано й логічно. Останнє речення одного розділу повинно бути логічним переходом до наступного розділу. Традиційно обсяг основної частини складає 15-20 сторінок машинописного тексту.

На основі аналізу результатів автор роботи формулює висновки. Висновки повинні бути конкретними, лаконічними, стислими. Вони повинні складатися з підсумків проведеної роботи, узагальнених здобутих результатів, можливих шляхів їх практичного втілення і містити плани на майбутнє. Така послідовність засвідчить серйозність намірів юного дослідника. Обсяг висновків - 1-3 сторінки. Кожне нове положення доречно подавати щоразу з нового абзацу (з нумерацією чи без неї). Зміст та результати досліджень викладаються стисло, логічно, аргументовано без загальних слів, міркувань, бездоказових тверджень, тавтології.

Логічно доповнюють (і завершують) роботу список використаної літератури і додатки.

Використані джерела рекомендується розміщувати в порядку згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією або за алфавітом прізвищ авторів або назв творів (він найзручніший для користування).

До використаної літератури слід включити офіційні документи, які публікуються від імені державних або громадських організацій, установ і відомств і свідчать про актуальність досліджуваної теми, основні праці провідних спеціалістів у даній галузі, праці авторів, що відбивають усі точки зору на вирішення проблеми, праці наукового керівника, співробітників провідної установи, які засвідчують їх наукову компетентність у даній проблемі. Не слід включати до списку ті роботи, на які немає посилань у тексті роботи і які фактично не були використані, а також енциклопедичні словники, науково-популярні книги, газети. У разі необхідності використання таких видань за текстом можна навести їх у підстрочних посиланнях.

Додатки не є обов'язковим елементом науково-дослідницької роботи і не входять до основного ліміту її обсягу. Однак додатки підвищують рівень довіри до результатів роботи, свідчать про їхню достовірність. Додатки обов'язково роблять тоді, коли матеріал основної частини надто великий. За формою це можуть бути: текст, таблиця, схема, графік, діаграма, карта, фотографія та ін.

Висновки - 2-3 сторінки - підводять підсумок про веденого дослідження. У них не повинно бути нових фактів і узагальнень порівняно з попереднім текстом. Вони мають випливати із змісту дослідження й показу вати, як реалізовані задекларовані у вступі мета і завдан ня.

Список джерел і літератури фіксує ті із них, що без посередньо використовувалися при написанні роботи.

Додатки - допоміжні цінні документи, карти, схеми, малюнки, фотографії, хронологічні таблиці, анкети тощо вміщуються для повноти сприйняття дослідницької ро боти, більш переконливого аргументування.

 



Підбір джерел, літератури та їх вивчення | Оформлення наукової роботи

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ | Обов'язки наукового керівника | Вибір теми дослідження | Науково-дослідницьких робіт | Оформлення джерельної бази та літератури | VI. Бібліографічний опис архівних джерел | Захист наукової роботи | Захист роботи | Вимоги до оформлення відгуків та рецензій на наукове дослідження учнів | Захист наукової роботи |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати