На головну

Інформаційні та інформаційно-віртуальні туристичні ресурси

  1. Internet- ресурси
  2. Бальнеологічні ресурси
  3. Бальнеологічні ресурси
  4. Біотичні туристичні ресурси
  5. ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ І ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ, РЕЖИМУ ПРАЦІ І ВІДПОЧИНКУ У РАДІОТЕХНІЧНІЙ ТА КОМП'ЮТЕРНО-ІНФОРМАЦІЙНІЙ ГАЛУЗІ
  6. Водні туристичні ресурси
  7. Електронні ресурси

google_ad_slot = "6048877008"; google_ad_width = 580; google_ad_height = 400; Людська цивілізація в сучасних умовах опинилася на межі епох, коли постіндустріальне суспільство змінило інформаційне, а старі технології, уявлення, теорії та цінності себе вичерпують. Досягнення інформаційно-технологічної революції проникають у всі сфери життєдіяльності людини, підкоряючи і матеріальне виробництво, і сферу послуг.

Саме слово "інформація" (іпformatio) означає роз'яснення, виклад. У Великому тлумачному словнику сучасної української мови зауважено: інформація - це відомості про які-небудь події, чиюсь діяльність і т. ін., повідомлення про щось70. Дещо спрощене трактування значно ширше подають українські вчені. Так, Л. Мельник, С. Ільяшенко, В. Касьяненко розглядають дефініцію "інформація" як "природну реальність, що містить характерні ознаки предметів і явищ природи, які проявляються в просторі і часі"71. Науковці П. Біленчук, Б. Романюк і В. Цимбалюк під інформацією розуміють сукупність (позначених термінами) взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі вироблення, розвитку і застосування інформаційних систем, мереж ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі використання сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки72.

Зауважимо, що у вітчизняній суспільній географії також звертається увага на терміни і поняття "інформація", "інформаційні ресурси". Наприклад, професор О. Шаблій у праці "Основи загальної суспільної географії", обґрунтовуючи визначення природних ресурсів, зазначає: до них "...належать усі речовинні, енергетичні й інформаційні властивості природного довкілля, які прямо чи опосередковано можуть задовольняти життєві потреби людини (суспільства)"78. Класифікуючи природні ресурси, учений з групи ресурсів сфери послуг разом із рекреаційними, котрі використовують для фізичного та духовного оздоровлення людей, виокремлює науково-інформаційні ресурси: генетичний фонд (генофонд) території, що складається з двох субстанцій - природного й штучного ("цивілізаційного") походження. Останній сформувався внаслідок цілеспрямованої людської діяльності.

Отже, професор О. Шаблій дефініцію "інформація" як природну реальність суттєво доповнює саме "ресурсом" цивілізаційного походження, наголошуючи, що "...ресурси для задоволення науково-інформаційних потреб людини і суспільства... можна розглядати як окрему групу серед ресурсів для духовних потреб"74.

У свою чергу економіст-географ, ректор Таврійського національного університету професор М. Багров, характеризуючи місце географії як комплексної науки в інформаційному суспільстві, зауважує особливості розвитку, пов'язані з тим, що:

- розвиток комп'ютеризації дасть доступ людям до надійних джерел інформації і позбавить їх від рутинної праці, забезпечивши високий рівень автоматизації виробництва, праці;

- його продукт стане "інформаційно місткішим", а це зумовить чимале збільшення частки інновацій, послуг у його вартості;

- виробництво інформаційного продукту, а не матеріального, буде рушійною силою існування і розвитку суспільства75.

Більшість учених розглядають інформаційні технології як основний чинник, що впливає на формування соціально-економічних основ нової суспільної системи. Якщо спочатку вони були рушійною силою для традиційних галузей виробництва, то згодом, у зв'язку з розвитком та інтенсифікацією інформаційних обмінів, їх все ширше почали застосовувати на світовому ринку послуг, зокрема у вивченні туристичного простору та в організації туристичного бізнесу76.

Сьогодні навіть найменші туристичні фірми готові впроваджувати сучасні інформаційні технології, які здатні впродовж короткого періоду давати необхідну інформацію, зокрема про транспортні засоби, можливості житлово-готельного фонду, а також в автоматичному режимі здійснювати управлінські рішення, пов'язані з реалізацією туризму споживачами.

Завдяки об'єднанню нашої планети в єдину телекомунікаційну комп'ютерну мережу, що відбулося у 90-х роках XX ст., вона стала основою світової інформаційної системи та комунікаційних процесів. Інформація в таких умовах належить до вагомих і навіть дорогих ресурсів розвитку суспільства, підвищення конкурентоспроможності туристичних фірм, стимулювання інновацій. Унаслідок цього комунікаційні потреби можна реалізувати віртуально через спілкування продавців інформації про туристичні послуги (туроператори і турагенти) з клієнтами-споживачами, де виробниками туристичного продукту є транспортні підприємства, готельні комплекси, екскурсійні бюро та ін.

Отже, в умовах постіндустріального й інформаційного суспільства туристична інформація стала важливою складовою світового інформаційного простору, маючи відповідну вартість і ціну. Тому доцільно розглядати інформаційні ресурси, у складі яких чільне місце посідають туристичні інформаційні ресурси. За висловом молодого вченого А. Шевчука, інформаційні ресурси - це сховище (запаси) інформації різних типів та призначення77.

Ступінь розвитку інформаційних ресурсів визначає загальний рівень його інформатизації. Інформатизація - це сукупність суспільно-організаційних, соціально-економічних і науково-технічних процесів, спрямованих на створення умов для задоволення інформаційних потреб, які в туризмі зводяться до пізнавальної потреби у туристичних послугах. Інформатизація у туризмі пов'язана з упровадженням комп'ютерних систем, що докорінно змінило процес розвитку туристичних компаній. Це відбулося внаслідок використання централізованих систем обробки і зберігання даних, систем планування та контролю. Наприклад, упровадження в готельний комплекс сучасних інформаційних технологій значно спростило бронювання місць, удосконалило процедуру розрахунків із клієнтами, посилило контроль за доходами, оплатою праці, зайнятістю, поліпшило відомості про транспортні засоби тощо. За виконуваними функціями вчений С. Юрченко поділяє комп'ютерні системи в туризмі на три класи78:

1. Головні технологічні системи, де реалізують виконання замовлень клієнтів, через доступ до головної комп'ютерної системи резервування.

2. Допоміжні системи, що автоматизують функції тур-фірми з оформлення необхідних документів.

3. Системи управління - інформаційно-радницькі системи, які концентрують інформацію про діяльність фірми і призначені для прийняття управлінських рішень.

Всесвітня туристична організація намагається створити єдину світову уніфіковану графічну інформаційну систему для туризму. Однак через різне позначення одних і тих самих об'єктів у різних країнах світу вона не створена.

Первинною базою для такої інформаційної системи, можуть слугувати туристично-інформаційні центри, створені у більшості міст, а також селах світу, які вирізняються інтерактивними туристичними ресурсами. Такі центри вже існують і продовжують створюватися в Україні.

Виникає запитання: що ж таке інформаційні та інформаційно-віртуальні туристичні ресурси?

Російські вчені І. Зорін та В. Квартальнов до інформаційних туристичних ресурсів відносять інформацію про об'єкти, розташовані на туристичному маршруті, які вирізняються історичною, художньою, науковою чи пізнавальною цінністю, містять відомості про топоніміку міст, сіл, селищ, урочищ, пов'язані з ними легенди та міфи, присвячені їм літературні твори, наукові праці, путівники, карти, художні альбоми, світлини, аудіо- та відеопродукти, навіть про тих, хто володіє інформацією і вміє передати її в цікавій для туристів формі7*.

Поняття "інформаційні туристичні ресурси" львівські вчені - автори підручника "Міжнародний туризм і сфера послуг" (К., 2008) трактують як "сукупність форм і видів інформації про конкретну територію чи об'єкти, про історію території, про культуру, природу і населення, отриману туристами безпосередньо під час подорожі у процесі підготовки до неї чи після подорожі80.

У зв'язку з об'єднанням нашої планети в єдину телекомунікаційну комп'ютерну мережу та перетворенням високих технологій на генеруючу силу соціально-економічного розвитку, що сприяє тісному взаємозв'язку країн, регіонів, а відтак - підвищенню їхньої конкурентоспроможності, використання інформаційних технологій у соціальній сфері стало важливою подією сьогодення. Значення Інтернету й інших інтерактивних мультимедійних систем для розвитку сучасного туризму важко переоцінити. Адже в умовах нової інформаційної ери запити споживачів радикально змінилися. Вони вже не хочуть шукати необхідну туристичну інформацію у літературних джерелах, а розраховують на негайну відповідь із сучасного Інтернету. Специфіка туризму в тому, що в момент купівлі потрібного туристичного продукту він існує лише на сайті бронювання, де покупець лише віртуально (лат virtus - потенційний, можливий, а також уявний, уявлюваний на відміну від лат. realis - дійсний, існуючий) користується туристичним продуктом. Особливістю такого ресурсу є те, що запропонований товар такого ресурсу не можна попробувати, скажімо, на дотик чи на смак, перш ніж прийняти рішення про покупку, - а використати лише на місці створення (виробництва) та розташування. У зв'язку з цим поняття "інформаційні туристичні ресурси" набуває дещо інших обрисів, які повинні бути доповнені поняттям "інформаційно-віртуальні туристичні ресурси". На наш погляд, інформаційно-віртуальні туристичні ресурси - це банки даних про туристичні об'єкти (засоби розміщення відпочиваючих, пам'ятки та пам'ятники, побут, звичаї народів тощо), набір і вартість туристичних послуг, існуюча інфраструктура, подані й доступні у цифровому або електронному вигляді (Інтернет-сторінки, інтерактивні атласи та карти, засоби оплати і резервування), які використовують для задоволення різноманітних потреб сучасного споживача туристичних послуг. Вони, а також сукупність технічних засобів (електронної техніки, мереж і програм обробки даних з метою отримання нової інформації) створюють інформаційне середовище туристичної сфери діяльності, в якому сучасні інформаційні технології надають доступ до таких інформаційно-віртуальних ресурсів, що сприяють розвитку туризму:

- пізнавальні ресурси (Інтернет-сторінки та віртуальні тури, на яких споживач послуг може попередньо ознайомитись із місцем поїздки, визначними місцями, цінами та сервісом послуг);

- допоміжні ресурси (електронні атласи, електронні атласи доріг із прив'язкою до пристроїв глобального позиціонування GPS, Інтернет-карти, такі як Google Earth);

- організаційні ресурси (електронні засоби резервування квитків на транспорт, готель, електронні засоби оплати).

Перша група інформаційно-віртуальних ресурсів - пізнавальні ресурси, переважно слугують для отримання інформації про об'єкт туризму споживачем туристичних послуг і використання на етапі планування подорожей. Вона дає

змогу визначити місце поїздки, цікаві об'єкти туристичної інфраструктури і наповнюється зазвичай фірмами, котрі надають туристичні послуги, та регіонами, зацікавленими у розширенні свого ринку туристичних послуг.

Друга група - допоміжні інформаційно-віртуальні ресурси, які можуть бути використані споживачами під час здійснення туристичних подорожей. Наповнювачем цих ресурсів є вузькоспеціалізовані фірми, що зазвичай спеціалізуються на картографії та програмуванні. До них належать електронні атласи та карти: локальні (їх можна реалізовувати безпосередньо у самих місцях інфраструктури туризму) і глобальні - (Google Earth ) - дуже популярний останнім часом ресурс, на якому можна подивитись топографічні й дорожні карти, фотографії місцевості всієї планети у дуже великому масштабі та хорошій якості.

Наповнювачами третьої групи ресурсів є фірми та підприємства, які здійснюють бізнес-діяльність, пов'язану з об'єктами туризму (перевізники, готелі та ін.). Можливість через Інтернет забронювати місця у готелі, квитки на літак або пароплав значно зменшують затрати часу на організаційні процеси споживачів туристичних послуг та економлять кошти.

 



Людські ресурси | УБИЙСТВО ЖИВОТНЫХ

Туристичні ресурси та їх оцінка | Оцінка природних туристичних ресурсів | Економічна оцінка природних туристичних ресурсів | Оцінка історико-культурних туристичних ресурсів | Інфраструктура туризму |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати