На головну

Ефективне використання на КС агрегатів з різною одиничною потужністю

  1. АВАРІЙНІ СИТУАЦІЇ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ І зберіганні ХЛОРУ У СУДИНАХ великої одиничної ЄМКОСТІ (БІЛЬШЕ 25 ТОНН) І ПОРЯДОК ДІЙ ЩОДО ЇХ УСУНЕННЯ
  2. АВАРІЙНІ СИТУАЦІЇ У СПОЖИВАЧІВ ХЛОРУ У СУДИНАХ МАЛОЇ одиничних ЄМКОСТІ (КОНТЕЙНЕРИ, БАЛОНИ) І ПОРЯДОК ДІЙ ЩОДО ЇХ УСУНЕННЯ
  3. Автоматика машин, агрегатів, технологічного обладнання
  4. Авторадіографія з використанням покритих шаром ядерної емульсії зліпків з контрольної поверхні деталей.
  5. Аналіз показників, що характеризують використання земельних ресурсів
  6. Аналіз прибутку з використанням міжнародних стандартів

Компресорні станції на магістральних газопроводах працюють в умовах значних коливань продуктивності і зі значною недовантаженням по потужності протягом року.

В результаті знижується середньорічне завантаження агрегатів і погіршуються техніко - економічні показники обладнання в цілому. Зокрема, збільшується питома витрата паливного газу на компримування. При однотипному обладнанні КС неминуче збільшуються питомі енерговитрати.

У процесі реконструкції КС, при поетапній заміні агрегатів ГПА, з'являється можливість використання на станціях, в залежності від продуктивності газопроводу, агрегатів різної одиничної потужності в різних комбінаціях.

Необхідну продуктивність газопроводу в такому випадку можна забезпечити підбором агрегатів на номінальних режимах з мінімальною питомою потужністю.

Використання в період реконструкції КС агрегатів з б?льшей одиничною потужністю, поряд з встановленими ГПА, дозволяють:

- З одного боку, зменшити число агрегатів на КС;

- З іншого боку, скоротити витрату паливного газу на потреби перекачування.

В ході реконструкції, при змінному режимі роботи газопроводу, в умовах максимальної подачі газу Qmax в зимовий період експлуатації в роботу можуть включатися агрегати з б?льшей одиничною потужністю. А при зниженні подачі газу в літній період в роботу можуть включатися ГПА з меншою одиничною потужністю.

Так як при таких комбінаціях економиться паливний газ, то така технологія має певні переваги. Ефект досягається наступним чином.

По - перше, агрегати і влітку, і взимку працюватимуть в номінальних режимах або режимах, близьких до номінальних.

По - друге, більш потужні агрегати, що працюють в період максимального завантаження, матимуть і б?льшій ККД.

В цілому зниження питомих енерговитрат і дозволяє зменшити витрату паливного газу. При такому регулюванні, як влітку, так і взимку, агрегати будуть працювати ефективно. Ефект посилюється за рахунок того, що агрегати з б?льшей одиничною потужністю мають і більш високий к.к.д.

Це дозволить при зменшенні подачі газу, що транспортується через КС і зниженні завантаження ГПА переходити на роботу з одного ГПА на інший, підбираючи режими, близькі до оптимальних. Т. о., Використовуючи агрегати з різною потужністю можна підвищити ефективність регулювання завантаження ГПА компресорних станцій магістральних газопроводів.

При підборі агрегатів по потужності і визначенні їх числа, необхідно враховувати, що кількість робочих агрегатів в загальному випадку визначається співвідношенням (4.18)

 , (4.2)

де NКС max - Максимальна потрібна потужність компресорної станції, при якій забезпечується задана продуктивність газопроводу;

NГПА max - Максимальна потужність одного встановленого агрегату.

З урахуванням сезонної нерівномірності постачання газу (3.2), формула (4.2) приймає вигляд:

 (4.3)

Зменшуючи глибину регулювання за рахунок збільшення потужності агрегату можна зменшити число робочих агрегатів. Однак, при однотипному обладнанні режим роботи агрегату не буде оптимальним, що призведе до перевитрати паливного газу та до зниження ККД ГПА, т. К. Агрегати будуть працювати на часткових завантаженнях.

Таким чином, збереження оптимального режиму перекачування газу можливо за рахунок укрупнення агрегатів, шляхом часткової заміни агрегатів більш потужними. Недовикористання потужності при включенні великих агрегатів заповнюється за рахунок комплектації агрегатами меншої потужності. При цьому зменшується глибина регулювання, що призводить в результаті до економії паливного газу і зниження питомих витрат.

В результаті, при збереженні потужності КС на колишньому рівні загальне число агрегатів скоротиться і буде визначатися співвідношенням (4.)

 , (4.4)

де  - Відповідно загальна кількість працюючих агрегатів першого і другого типів; NКС 1 і NКС 2 - Відповідно потужність КС за рахунок робочих агрегатів першого і другого типів.

Оптимальний режим роботи агрегатів на КС за умовою мінімального витрати паливного газу буде визначатися найменшим числом працюючих ГПА в умовах їх номінальної завантаження, коли ККД матиме максимальне значення.

 



Спільне використання газотурбінного і електричного приводів на магістральних газопроводах | Повна реконструкція компресорних цехів

Проблеми енергозбереження та шляхи їх вирішення | Модернізація обладнання та реконструкція парку ГПА | Утилізація вторинних енергоресурсів ВЕР | Вплив сезонного чинника на енергетичні параметри МГ і витрата паливного газу | Причини нестабільності теплогідравлічних режимів МГ | Теплогідравлічний розрахунок експлуатаційних режимів магістральних газопроводів | Зміна температури газу по довжині газопроводу при експлуатації | Визначення коефіцієнта теплопередачі на основі диспетчерських даних | Визначення коефіцієнта гідравлічної ефективності Е | Вибір типу енергоприводів при реконструкції КС |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати