На головну

Утилізація вторинних енергоресурсів ВЕР

  1. Вторинних статевих ознак
  2. З перерахованих методів утилізації відходів: 1) складування, 2) термічна утилізація, 3) поховання - для утилізації відходів 1 - 3 класів токсичності застосовують
  3. Особливості пристрою вторинних відстійників
  4. Поняття про вторинних метаболітах життєдіяльності мікроорганізмів
  5. Промислове позначення вторинних приладів температури.
  6. Розщеплення і утилізація вуглеводів, білків, жирів при м'язовій діяльності.

В даний час недостатньо ефективно використовується теплота відхідних газів ГТУ на КС. Існуючі рішення цієї проблеми направлені, головним чином, на задоволення допоміжних потреб КС (опалення, тепличне господарство і т. П.), Що дозволяє використовувати всього лише 7 - 10% втрачається тепла.

Застосування комбінованих систем і технологій дає можливість виробляти за рахунок утилізації ВЕР механічну і електричну енергію, що дозволить вирішити проблему електропостачання об'єктів КС і сторонніх споживачів на якісно новому рівні.

У зв'язку з тим, що ВАТ "Газпром" може вважатися великим споживачем електричної енергії, розвиток власної енергетики відноситься до числа першочергових завдань. Розробка і реалізація проектів електропостачання КС за рахунок ВЕР стає актуальним завданням галузі, вирішувати яку в даний час необхідно.

Не дивлячись на те, що даний напрямок сформувалося значно пізніше, воно розвивається швидкими темпами. В даний час розробляються і впроваджуються блочно-комплектні парогазові установки для приводу нагнітачів і електрогенераторів, утилізаційних теплообмінників різного призначення.

Попередні розрахунки щодо створення та застосування на об'єктах газової галузі вітчизняних блочно-модульних БПГУ були виконані за завданням Управління енергетики ВАТ "Газпром" проектно-конструкторської фірмою "Модуль" (м.Санкт-Петербург).

На рис. 2.5 представлена ??принципова схема бінарної парогазової установки, передбаченої інвестиційним проектом для установки на КС Московії ВАТ "Баштрансгаз". Передбачалося після заміни агрегатів ГТК-10 на ГПА-16Р "Уфа" знімати за допомогою котла-утилізатора до 22,5 МВт тепла з кожної труби. Для вироблення електроенергії використовується пар з котлів-утилізаторів в якості проміжного теплоносія.

Дана установка дозволяє перетворювати до 30% тепла вихлопних газів в електроенергію.

Установка в своєму складі має другий замкнутий контур, за яким, як робоче тіло, циркулює рідина з низькою температурою кипіння. Це може бути изобутан, ізопентан або інша органічна рідина.

Малюнок 2.5 - Схема бінарної електростанції потужністю 4 МВт з використанням тепла вихлопних газів турбопріводов ГПА

У першому контурі водяна пара з котлів - утилізаторів КУ, з температурою 115 ° С при тиску 0,17 МПа надходить в парогенератор ПГ (конденсатор), де, конденсуючись, передає своє тепло в другій контур. Температури 115 ° С досить для того, щоб робоче тіло другого контуру перетворилося в пар з температурою 100 ° С. Пара, що утворилася надходить на лопатки турбіни Т, що входить до складу другого контуру, яка і приводить в дію електрогенератор Г, що виробляє електроенергію. Після турбіни відпрацював пар проходить через конденсатор, де конденсується, і в рідкій фазі робоче тіло за допомогою насоса Н і повертається в цикл через дросель РВ.

Установка компактна і може забезпечити електроенергією як компресорну станцію, так і робітниче селище Московії. Після узгодження з "Башкіренерго" можлива поставка надлишкової електроенергії в електромережу для продажу її стороннім організаціям.

Даний проект поки не здійснено, але на Камчатці, на Пирятинського паро-гидротермальном родовищі впроваджена і успішно експлуатується подібна паротурбінна установка, розроблена ТОВ "ВНІІхолодмаш".

На рис. 2.6 представлений бінарний турбогенератор потужністю 4 МВт.

Малюнок 2.6 - Бінарний турбогенератор потужністю 4 МВт:

1 - рама; 2 - турбіна; 3 - редуктор; 4 - електрогенератор; 5 - клапан регулюючий

Таблиця 2.10 - Технічна характеристика бінарного турбогенератора

 Робоча речовина бінарного циклу  Вуглеводневий газ (С3... З5)
 Корисна електрична потужність, МВт  3,5
 Власні потреби, кВт  <300
 Теплова потужність одного котла-утилізатора, МВт  2,5
 Паропроизводительность одного котла-утилізатора, кг / с  11,5
 Витрата охолоджуючої води, м3/ ч
 Орієнтовна ціна основного обладнання, млн. $  1,5

Проведені техніко-економічні розрахунки показали, що термін окупності обладнання такої установки становить 3-4 роки. Вартість виробленої електричної енергії приблизно на порядок менше тарифу. Як показали приблизними розрахунки, оснащення таким обладнанням всіх газокомпресорних станцій в межах тільки ВАТ "Газпром" дає можливість заощадити до 25 - 30 млрд. М3 газу на рік для продажу його на експорт.

Як показали результати попереднього аналізу, з безлічі варіантів використання теплових ресурсів на КС, найменший термін окупності має варіант використання теплових ВЕР для приводу нагнітача природного газу.

Також є перспективними для впровадження на КС МГ технології виробництва "холоду" за рахунок ВЕР на кожній КС, що дозволить підвищити пропускну спроможність магістрального газопроводу приблизно на 10%.

Впровадження таких систем охолодження на нових МГ може дозволити істотно знизити температуру газу, аж до температури грунту, що знизить металоємність магістрального газопроводу, енерговитрати, зменшить ризик прояву стрес-корозії і підвищить надійність магістрального газопроводу, а також збереже екологічну рівновагу в навколишньому середовищі.

Ъ

 



Модернізація обладнання та реконструкція парку ГПА | Вплив сезонного чинника на енергетичні параметри МГ і витрата паливного газу

Схеми утилізації теплоти продуктів згоряння ГТУ із застосуванням теплових насосів | Теплові насоси в схемі уловлювання та повернення водяної пари в цикл ПГУ змішання. принцип когенерації | Приклади використання теплоутилізаційних установок з органічним теплоносієм на КС | Переваги застосування абсорбційних теплонасосних і пароежекторних установок в умовах, що змінюються кліматичних умовах | Застосування холодильних машин для охолодження і стабілізації температури газу | Сучасний стан та перспективи розвитку енергогосподарства газотранспортної системи | Стан лінійної частини магістральних газопроводів | Стан обладнання компресорних станцій | Перспективи розвитку енергетичної бази КС МГ | Проблеми енергозбереження та шляхи їх вирішення |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати