Професійні компетенції випускника | РОЗПОДІЛ ГОДИН ЗА ТЕМАМИ І ВИДАМИ НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ | Розділ 5. Суб'єкт РФ в системі державної влади | Розділ 7. Державно-утворюють елементи статусу суб'єктів РФ | Тематика курсових робіт | Навчально-методичне забезпечення дисципліни | Федеральні конституційні закони | федеральні закони | судові рішення | МЕТОДИЧНІ рекомендації СТУДЕНТАМ по самостійній роботі |

загрузка...
загрузка...
На головну

Розділ 4. Конституція (статут) суб'єкта РФ.

  1. I. За походженням їх поділяють на природні та економічні.
  2. I. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ РОЗДІЛ
  3. I. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ РОЗДІЛ
  4. II. основний розділ
  5. IMSBC Code (складається з 13 розділів і 4 додатків)
  6. IV. Опис діяльності підрозділу
  7. V. Приклади ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ по розділу ХІМІЧНІ ДЖЕРЕЛА ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

4.1. Поняття конституції (статуту).

Конституція (статут) суб'єкта РФ є нормативним право-вим актом. Від усіх інших юридичних актів конституцію (статут) відрізняють наступні риси:

1) установчий характер. Установчий характер констатує-ційних (статутних) положень визначається Конституцією РФ.

Характеристика конституції (статуту) як установчого право-вого акту заснована на правовій позиції Конституційного Суду РФ, вираженої в Постанові від 18 липня 2003 № 13-П. У зазначений-ном постанові визначається особлива правова природа і особлива роль конституції (статуту) суб'єкта РФ, як вихідного общерегуля-ного акту в структурі права.

Особлива правова природа і роль конституційних (статутних) положень полягає в їх прямий нормативної зв'язку з Конститу-цією РФ. Безпосередня нормативна зв'язок Конституції РФ і конституцій (статутів) визначає, як зазначається в зазначеному поста-новлення, установчий характер конституційних (статутних) положень. Визнання установчої сили конституції (статуту) як установчого акту породжує юридичні наслідки.

Зокрема, Конституційний Суд РФ зробив висновок про те, що виявлення невідповідності конституції (статуту) суб'єкта РФ Феде-ральних законами без встановлення відповідності останніх Конститу-ції РФ не є достатньою підставою для визнання норми конституції (статуту) втратила юридичну силу (п. 4 постановлено-ня Конституційного Суду РФ від 18 липня 2003 № 13-П).

Тому в тому випадку, коли постає питання про відповідність поло-жень конституції (статуту) суб'єкта РФ федерального закону, необхідно перш за все вирішити питання про відповідність даного федерального закону Конституції РФ. Без вирішення останнього питання суди не вправі виносити рішення про визнання положень конституції (статуту), що не відповідають федеральному закону.

Установчий характер конституції (статуту) виражається в особливому суб'єкті її (його) прийняття і в особливому предметі регулювання;

2) суб'єкт прийняття. Конституція (статут) суб'єкта РФ прини-мається законодавчим (представницьким) органом державної влади (п. "А" ч.1 ст.5 № 184-ФЗ "Про загальні принципи організації ...").

Конституція республіки може прийматися в іншому порядку, ес-ли такий порядок передбачений самою Конституцією.

Перед багатьма колишніми республіками в складі Російської Федерації уста-новлюється право прийняття конституції безпосередньо народом на референдумі.

Крім того, відповідно до конституцій ряду республік право прий-ку конституції народом може передаватися спеціальним консти-туціонних органу. Цей орган приймає конституцію республіки від імені (або ім'ям) народу (докладніше про це в п.4.3);

3) особливий предмет конституційного (статутного) регулювання. На відміну від інших регіональних правових актів предмет регулювання конституції (статуту) охоплює всі суспільні відносини, регулювання яких здійснюється суб'єктом РФ.

Ці відносини конституція (статут) регулює, насамперед, шляхом закріплення відповідно до Конституції РФ базових поло-жень, що визначають статус суб'єкта РФ. Дані положення визна-ють основи організації державної влади в суб'єкті РФ, основи законодавчої та іншої правотворчої діяльності по по-тань виняткового ведення суб'єкта РФ (п.2 Постанови Конституційного Суду РФ від 18 липня 2003 № 13-П.).

З питань спільного ведення Російської Федерації і суб'єктів РФ конституції (статути) суб'єктів РФ є поряд з федеральними законами основою регіонального законодавства, не підриваючи верховенства федеральних законів.

Поряд з базовим регулюванням конституція (статут) осу-ществляет детальне правове регулювання найбільш важливих відношень (наприклад, детально визначається ряд елементів статусу органів державної влади суб'єкта РФ).

Похідними від названих рис конституції (статуту) є її юридичні властивості. До основних юридичними властивостями кон-статиці (статуту) відносяться:

- Вища юридична сила. Конституція (статут) суб'єкта РФ - це цілісний єдиний акт, який має вищу юридичну силу в системі правових актів суб'єкта РФ. Такою силою володіє будь

становище конституції (статуту) суб'єкта РФ.

Ця юридична властивість означає те, що закони та інші нормативні правові акти суб'єкта РФ не повинні суперечити конституції (статуту), а органи публічної влади, посадові особи, громадяни та їх об'єднання зобов'язані дотримуватися Конституції (статут);

- Особлива охорона і захист. Охорону і захист конституції (статуту) здійснюють федеральні і регіональні органи державної влади.

Важливу роль в охороні і захисту конституції (статуту) грає Конституційний Суд РФ. При перевірці основоположним крите-риємо є відповідність конституції (статуту) Конституції РФ. Дозвіл цього питання спричиняє необхідність спеціальних проце-дур конституційного судочинства.

Так, передбачається особливий порядок судової перевірки кон-статиці (статуту) за змістом на відповідність Конституції РФ і федеральних законів. Будучи заснованим на конституційних нор-мах, порядок судової перевірки безпосередньо зачіпає конституційний статус суб'єктів РФ.

У зв'язку з цим слід підкреслити, що згідно № 1-ФКЗ "Про Конституційний Суд Російської Федерації" справи про відповідність конституції (статуту) суб'єкта РФ Конституції РФ вирішуються Кон-ційного Судом РФ на його засіданнях тільки з проведенням слухань. У той же час інші справи, в тому числі щодо відповідності Кон-статиці РФ нормативних актів Президента РФ, Ради Федерації, Державної Думи, Уряду РФ, законів суб'єкта РФ, мо-гут вирішуватися Конституційним Судом РФ на його засіданнях без проведення слухань (ч. 1 ст.47.1).

Поряд з Конституційним Судом РФ охорона і захист консти-туції (статуту) здійснюється конституційним (статутним) судом суб'єкта РФ відповідно до № 1-ФКЗ "Про судову систему Росій-ської Федерації". Суб'єкт РФ має право встановлювати відповідно до зазначений-ному федеральному конституційному закону спеціальний порядок перевірки прийнятих суб'єктом РФ правових актів на предмет їх відповідності конституції (статуту).

Крім того, конституції республік у складі РФ і багато уста-ви суб'єктів РФ передбачають, що вищі посадові особи яв-ляють гарантами конституції (статуту). Зазначені особи мають право при-зупиняти дію актів виконавчих органів влади суб'єктів РФ в разі їх суперечності конституції (статуту), ініціювати процедуру вирішення справ в суді про відповідність конституції (статуту) нормативних актів;

- По-третє, особливий порядок прийняття, зміни (внесення по-правок) і скасування конституції (статуту). Прийняття, зміна, в тому числі внесення поправок, і скасування конституції (статуту) є ис-ключітельно правом суб'єктів РФ. Втручання федерального законодавця в прийняття та зміна конституції (статуту) суб'єкта РФ не допускається (докладніше про це див. П.4.3).

4.2. Форма конституції (статуту).

Слід розрізняти зовнішню і внутрішню форму конституції (статуту).

За зовнішньою формою конституція (статут) суб'єкта РФ представляє собою єдиний писаний правовий акт вищої юридичної сили. Конституція (статут) - це кодифікований акт, який офіційно проголошений як основоположного в системі регіональних джерел права.

Внутрішня форма конституції (статуту) визначає пристрій її (його) змісту - структуру. У суб'єктах РФ прийняті різні за структурою конституції (статути). Проте всім їм притаманні Незнач-які загальні характеристики. Конституції (статути) включають, як правило, три складові частини: 1) преамбулу, 2) основний текст і 3) заключні (перехідні) положення.

Преамбула конституції (статуту) - це невелика вступна частина, в якій урочисто проголошується прийняття конституції (статуту), закріплюються її (його) цілі і завдання.

Поряд з цим в преамбулах визначається суб'єкт, який брав конституцію (статут).

Наприклад, в преамбулі Конституції Республіки Дагестан закріплюється: "Ми багатонаціональний дагестанський народ ... приймаємо

цю Конституцію ... ", в преамбулі Статуту Пермського краю вка-ється:" Законодавчі Збори Пермського краю, висловлюючи волю і інтереси населення Пермського краю, визнаючи права і свободи людини і громадянина як вищі цінності ..., приймає ... цей Статут в якості установчого нормативного правого акту ... ".

Основний текст конституції (статуту) включає, за загальним пра-вилу, розділи, які поділяються на глави, а глави - на статті. У ба-ших конституціях (статутах) розділи не виділяються. Основний струк-турний частиною в них виступають глави. У той же час не має поділу-лов і глав Степове Укладення (Конституція) Республіки Калмикія.

У разі виділення розділів, глави включаються в один з розділів конституції (статуту). Конституція Республіки Алтай включає сім розділів, розбитих на XIX глав, а Конституція Республіки Північна Осетія-Аланія - один розділ, який об'єднує десять глав.

У конституціях і в більшості статутів суб'єктів РФ закреп-ляють як першого розділу основи конституційного (держав-ного або громадського) ладу. У конституціях і в деяких статутах суб'єктів РФ глава перша іменується також як загальні поло-ження. Далі в конституціях суб'єктів РФ і в деяких статутах слід глава про права, свободи та обов'язки людини і громадянина. В інших установчих актах глава про права і свободи посідає перше місце (Курська, Воронезька області).

У наступних розділах закріплюються: 1) територіальний устрій; 2) організація державної влади; 3) предмети ве-дення і повноваження суб'єктів РФ; 4) основи місцевого самоуправле-ня та інші.

Деякі конституції (статути) мають глави, які не типові для більшості установчих актів. Наприклад, в Статуті Приморського краю є глава "Виборча система", в Статуті Саратовської області - "Фінанси області", "Соціальна сфера", "Забезпечення порядку і безпеки", в Конституції Республіки Саха (Якутія) - "Зовнішні зв'язки", "Економічна основа ".

Заключні (перехідні) положення визначають терміни вступу конституції (статуту) в силу, порядок зміни і реорганізацію-ції органів державної влади, особливості їх дії до сформування нових інститутів та ін. Ці положення включаються в останній розділ (або розділ) конституції (статуту).

4.3. Прийняття, зміна та скасування конституції (статуту).

Порядок прийняття установчих актів визначається в зале-мости від того, має місце прийняття конституції або статуту.

Конституція республіки приймається законодавчим (пред-ставітельним) органом державної влади, якщо інше не уста-новлено конституцією (п. "А" ч.1 ст.5 № 184-ФЗ "Про загальні принципи організації ...").

Конституція республіки, як уже зазначалося, може бути прийнята референдумом республіки, спеціально засновує органом, а також змішаним способом (спеціальним органом і законодавчим органом державної влади).

Прийняття конституції на референдумі передбачають кон-статиці республік Башкортостан, Татарстан, Тува, Інгушетія, Чеч-ня. В інших республіках конституції приймаються законодавчими (представницькими) органами. У той же час не визначається спосіб прийняття конституції в республіках Бурятія, Дагестан, Кабардино-Балкарія, Мордовія.

Статути країв, областей, міст федерального значення, авто-автономної області і автономних округів приймаються тільки законодав-них (представницьким) органом державної влади відпо-відного суб'єкта РФ (ч.2 ст.66 Конституції РФ, п. "А" ч.1 ст.5 № 184-ФЗ).

У тих випадках, коли конституція (статут) приймається органом законодавчої влади суб'єкта РФ, дане питання вирішується біль-шинством, не менше двох третин голосів від встановленого числа

депутатів (ч.1 ст.7 № 184-ФЗ).

Зміна конституції (статуту) проводиться шляхом внесення поправок більшістю не менше двох третин голосів від установлених ного числа депутатів (п. "А" ч.1 ст.5 та ч.1 ст.7 № 184-ФЗ).

Наведена норма федерального закону є імперативною для прийняття поправок до статуту суб'єкта РФ. У той же час для поза-сення поправок до конституції республіки ця норма федерального закону розглядається як диспозитивная.

Тому не може бути визнано правомірним прийняття поправоч-вок до статуту суб'єкта РФ безпосередньо громадянами (або іншим способом, наприклад, спеціальним органом) без їх попереднього або наступного затвердження законодавчим (представницьким) органом державної влади.

У той же час допускається вирішення питання про поправки до кон-статиці республіки на референдумі, якщо це передбачено кон-проституцією відповідної республіки.

Конституції республік у складі Російської Федерації уста-новлюють можливість зміни їх тексту. Однак ряд Конституція-ційних положень не може змінюватися в рамках звичайної процедури.

Наприклад, в Конституції Республіки Дагестан встановлено, що в разі, якщо буде ініційовано пропозицію про перегляд поло-жень, що містяться в главах, що закріплюють основи конституційного-ного ладу, основи правового статусу людини і громадянина, порядок зміни конституції, то скликається спеціально засновується орган - Конституційні Збори.

Конституційні Збори покликане в зазначеному випадку під-твердити незмінність чинної конституції, або розробити проект нової конституції. Якщо буде розроблений проект нової кон-статиці, то він повинен бути прийнятий Конституційним Зборами або винесено на референдум.

В ускладненому порядку змінюється глава 1 "Основи констатує-Ціон ладу" і глава 16 Конституційні поправки та перегляд Конституції Республіки Тива. Ухвалення поправок до цих главам здійснюється референдумом.

У Статуті Московської області встановлено, що положення раз-делов 2 і 9 (про права і свободи людини і громадянина та про зраду пах Статуту) не можуть бути переглянуті обласною Думою. Поряд з цим в даному Статуті закріплюється положення, згідно з яким по-дання розділів 1, 2, 3, 4 і 9 Статуту не можуть бути переглянуті протягом двох років після вступу в силу Статуту, за винятком випадків, пов'язаних з необхідністю приведення його у відповідність з Конституцією РФ і федеральними законами.

Відповідно до Статуту Смоленської області зміна ст.5, 12, 15, що визначає основи організації області, означає перегляд чинного та прийняття нового Статуту.

Імперативний характер норми № 184-ФЗ, яка закріплює поря-док внесення поправок до статуту суб'єкта РФ, не означає те, що уста-вами і законами суб'єкта РФ не можуть встановлюватися додаткових-ні умови.

Так, деякі статути, передбачаючи можливість прийняття поправок двома третинами голосів від встановленого числа депутатів законодавчого (представницького) органу, допускають проведення:

а) відкритого обговорення поправок в засобах масової інфор-мації (Нижегородська, Самарська області);

б) консультативного референдуму (Приморський край, Волгоград-ська і Орловська області);

в) референдуму з питання зміни статуту (Свердловська,

Ленінградська області);

г) попереднє схвалення поправок і пропозицій не менше ніж 2/3 виборних представницьких органів місцевого самоуправле-ня.

Поряд з цим слід визнати конституційними положення статутів, що передбачають особливий порядок зміни основопола-гающих статутних норм, який означає перегляд статуту і тягне прийняття нового статуту. Перегляд статуту слід розглядати не як поправки до статуту, а як його "ревізію", пов'язану з припиненням дії статуту в цілому. По суті, такі зміни є відміни-них.

Однією з форм зміни конституції (статуту) є при-остановление дії окремих її (його) положень. Так, в Респуб-лику Татарстан Законом РФ від 14 березня 2005 № 55-3РТ призуп-новлено дію положень Конституції Республіки, регулюю-чих вибори Президента Республіки Татарстан.

Інститут призупинення дії окремих положень кон-статиці (статуту) суб'єкта РФ не відомий конституційно-правовій практиці Росії, здійснюваної на правовому "поле" Конституції РФ 1993 р Тому слід визнати, що в Республіці Татарстан з-буд конституційно-правовий прецедент, який може вплинути на установчу і законодавчу діяльність в інших суб'єктах РФ.

Скасування дії конституції (статуту) суб'єкта РФ. За загальним правилом конституція (статут) припиняють дію з моменту прийняття нової конституції (статуту).



Статутного) права суб'єктів РФ | Розділ 5. Суб'єкт РФ в системі державної влади.
загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати