Головна

Глава 25. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ОРГАНІЗАЦІЙ 1 сторінка

  1. 1 сторінка
  2. 1 сторінка
  3. 1 сторінка
  4. 1 сторінка
  5. 1 сторінка
  6. 1 сторінка
  7. 1 сторінка

Стаття 246. Платники податків

1. Платниками податків податку на прибуток організацій (далі в цій главі - платники податків) визнаються:

Російські організації;

іноземні організації, що здійснюють свою діяльність в Російській Федерації через постійні представництва і (або) одержують доходи від джерел в Російській Федерації.

Організації, які є відповідальними учасниками консолідованої групи платників податків, визнаються платниками податків щодо податку на прибуток організацій по цій консолідованій групі платників податків.

Учасники консолідованої групи платників податків виконують обов'язки платників податків податку на прибуток організацій по консолідованої групи платників податку в частині, необхідної для його обчислення відповідальним учасником цієї групи.

2. Не визнаються платниками податків організації, які є іноземними організаторами XXII Олімпійських зимових ігор і XI Паралімпійських зимових ігор 2014 року в місті Сочі відповідно до статті 3 Федерального закону від 1 грудня 2007 року N 310-ФЗ "Про організацію і про проведення XXII Олімпійських зимових ігор і XI Паралімпійських зимових ігор 2014 року в місті Сочі, розвитку міста Сочі як гірськокліматичного курорту і внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації "або іноземними маркетинговими партнерами Міжнародного олімпійського комітету відповідно до статті 3.1 зазначеного закону, щодо доходів, отриманих у зв'язку з організацією та проведенням XXII Олімпійських зимових ігор і XI Паралімпійських зимових ігор 2014 року в місті Сочі.

Не визнаються платниками податків організації, які є офіційними мовними компаніями відповідно до статті 3.1 зазначеного Закону, щодо доходів від таких операцій, що здійснюються відповідно до договору, укладеного з Міжнародним олімпійським комітетом або уповноваженою ним організацією:

1) виробництво продукції засобів масової інформації в період організації XXII Олімпійських зимових ігор і XI Паралімпійських зимових ігор 2014 року в місті Сочі, встановлений частиною 1 статті 2 зазначеного Закону;

2) виробництво та розповсюдження продукції засобів масової інформації (в тому числі здійснення офіційного теле- і радіомовлення, включаючи цифрові та інші канали зв'язку) в період проведення XXII Олімпійських зимових ігор і XI Паралімпійських зимових ігор 2014 року в місті Сочі, встановлений частиною 2 статті 2 зазначеного закону.

4. Не визнаються платниками податків FIFA (Federation Internationale de Football Association) і дочірні організації FIFA, зазначені в Законі "Про підготовку та проведення в Російській Федерації чемпіонату світу з футболу FIFA 2018 року, Кубка конфедерацій FIFA 2017 року та внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації".

Не визнаються платниками податків конфедерації, національні футбольні асоціації, виробники медіаінформації FIFA, постачальники товарів (робіт, послуг) FIFA, зазначені в Законі "Про підготовку та проведення в Російській Федерації чемпіонату світу з футболу FIFA 2018 року, Кубка конфедерацій FIFA 2017 року та внесення змін в окремі законодавчі акти Російської Федерації "і які є іноземними організаціями, щодо доходів, отриманих при здійсненні ними діяльності, пов'язаної із здійсненням заходів, визначених зазначеним законом.

Стаття 246.1. Звільнення від виконання обов'язків платника податків організації, що отримала статус учасника проекту щодо здійснення досліджень, розробок і комерціалізації їх результатів

1. Організації, що отримали статус учасників проекту по здійсненню досліджень, розробок і комерціалізації їх результатів відповідно до Федерального закону "Про інноваційному центрі" Сколково "(далі в цій статті - учасники проекту), протягом 10 років з дня отримання ними статусу учасників проекту відповідно до зазначеного Федерального закону мають право на звільнення від виконання обов'язків платників податків (далі в цій статті - право на звільнення) в порядку і на умовах, які передбачені цією главою.

2. Учасник проекту втрачає право на звільнення від обов'язків платника податків у таких випадках:

при втраті статусу учасника проекту з 1-го числа податкового періоду, в якому такий статус був втрачений;

якщо річний обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг, майнових прав), обчисленої відповідно до цього розділу і отриманої цим учасником проекту, перевищив один мільярд рублів, з 1-го числа податкового періоду, в якому відбулося зазначене перевищення.

3. Сума податку за податковий період, в якому відбулася втрата статусу учасника проекту або сукупний розмір прибутку, отриманої учасником проекту, перевищив 300 мільйонів рублів, підлягає відновленню та сплату до бюджету в установленому порядку зі стягненням з учасника проекту відповідних сум пені.

4. Учасник проекту має право використовувати право на звільнення з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому був отриманий статус учасника проекту.

Учасник проекту, який почав використовувати право на звільнення, повинен подати до податкового органу за місцем свого обліку письмове повідомлення і документи, зазначені в абзаці другому пункту 7 цієї статті, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем, з якого ця країна-партнер проекту почав використовувати право на звільнення.

Форма повідомлення про використання права на звільнення (про продовження терміну дії права на звільнення) затверджується Міністерством фінансів Російської Федерації.

5. Учасник проекту, який направив до податкового органу повідомлення про використання права на звільнення (про продовження терміну звільнення), має право відмовитися від звільнення, направивши відповідне повідомлення до податкового органу за місцем обліку в якості учасника проекту не пізніше 1-го числа податкового періоду, з якого він має намір відмовитися від звільнення.

Учаснику проекту, який відмовився від звільнення, повторно звільнення не надається.

6. Після закінчення податкового періоду не пізніше 20-го числа наступного місяця учасник проекту, котрий використовував право на звільнення, направляє до податкового органу:

документи, зазначені в пункті 7 цієї статті;

повідомлення про продовження використання права на звільнення протягом наступного податкового періоду або про відмову від звільнення.

У разі, якщо учасником проекту не подано документи, зазначені в пункті 7 цієї статті (або представлені документи, що містять недостовірні відомості), сума податку підлягає відновленню та сплату до бюджету в установленому порядку зі стягненням з учасника проекту відповідних сум пені.

7. Документами, що підтверджують відповідно до пунктів 4 і 6 цієї статті право на звільнення (продовження терміну звільнення), є:

документи, що підтверджують наявність статусу учасника проекту і передбачені Федеральним законом "Про інноваційному центрі" Сколково ";

виписка з книги обліку доходів і витрат або звіт про фінансові результати учасника проекту, що підтверджують річний обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг, майнових прав).

8. У випадках, передбачених пунктами 4 і 6 цієї статті, учасник проекту має право направити до податкового органу повідомлення і документи поштою рекомендованим листом. У цих випадках днем ??їх подання до податкового органу вважається шостий день з дня направлення рекомендованого листа.

9. Суми збитку, отримані платником податку до використання ним права на звільнення відповідно до цієї статті, не можуть бути перенесені на майбутнє після визнання організації платником податків.

Стаття 247. Об'єкт оподаткування

Об'єктом оподаткування з податку на прибуток організацій (далі в цій главі - податок) визнається прибуток, отриманий платником податку.

Прибутком в цілях цієї глави визнається:

1) для російських організацій, які не є учасниками консолідованої групи платників податків, - отримані доходи, зменшені на величину зроблених витрат, які визначаються відповідно до цього розділу;

2) для іноземних організацій, що здійснюють діяльність в Російській Федерації через постійні представництва, - отримані через ці постійні представництва доходи, зменшені на величину зроблених цими постійними представництвами витрат, які визначаються відповідно до цього розділу;

3) для інших іноземних організацій - доходи, отримані від джерел в Російській Федерації. Доходи зазначених платників податків визначаються відповідно до статті 309 цього Кодексу;

4) для організацій - учасників консолідованої групи платників податків - повна сума прибутку учасників консолідованої групи платників податків, яка припадає на даного учасника і розраховується в порядку, встановленому пунктом 1 статті 278.1 і пункту 6 статті 288 цього Кодексу.

Стаття 248. Порядок визначення доходів. Класифікація доходів

1. До доходів з метою цієї глави відносяться:

1) доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) і майнових прав (далі - доходи від реалізації).

Відповідно до мети цієї глави товари визначаються відповідно до пункту 3 статті 38 цього Кодексу;

2) позареалізаційні доходи.

При визначенні доходів з них виключаються суми податків, пред'явлені відповідно до цього Кодексу платником податку покупцю (набувачеві) товарів (робіт, послуг, майнових прав).

Доходи визначаються на підставі первинних документів та інших документів, що підтверджують отримані платником податку доходи, і документів податкового обліку.

Доходи від реалізації визначаються в порядку, встановленому статтею 249 цього Кодексу з урахуванням положень цієї глави.

Позареалізаційні доходи визначаються в порядку, встановленому статтею 250 цього Кодексу з урахуванням положень цієї глави.

2. Для цілей цієї глави майно (роботи, послуги) або майнові права вважаються отриманими безоплатно, якщо отримання цього майна (робіт, послуг) або майнових прав не пов'язане з виникненням у одержувача обов'язку передати майно (майнові права) передавальному особі (виконати для передавального особи роботи, надати передавальному особі послуги).

3. Отримані платником податків доходи, вартість яких виражена в іноземній валюті, враховуються в сукупності з доходами, вартість яких виражена в рублях.

Отримані платником податку доходи, вартість яких виражена в умовних одиницях, враховуються в сукупності з доходами, вартість яких виражена в рублях.

Перерахунок зазначених доходів здійснюється платником податку в залежності від обраного в обліковій політиці для цілей оподаткування методу визнання доходів відповідно до статей 271 і 273 цього Кодексу.

Відповідно до мети цієї глави суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів.

Стаття 249. Доходи від реалізації

1. Відповідно до мети цієї глави доходом від реалізації визнаються виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) як власного виробництва, так і раніше придбаних, виручка від реалізації майнових прав.

2. Виручка від реалізації визначається виходячи з усіх надходжень, пов'язаних з розрахунками за реалізовані товари (роботи, послуги) або майнові права, виражені в грошовій і (або) натуральної формах. Залежно від обраного платником податку методу визнання доходів і витрат надходження, пов'язані з розрахунками за реалізовані товари (роботи, послуги) або майнові права, визнаються для цілей цієї глави відповідно до статті 271 або статтею 273 цього Кодексу.

3. Особливості визначення доходів від реалізації для окремих категорій платників податків або доходів від реалізації, отриманих у зв'язку з особливими обставинами, встановлюються положеннями цього розділу.

Стаття 250. Позареалізаційні доходи

Відповідно до мети цієї глави позареалізаційними доходами зізнаються доходи, не зазначені в статті 249 цього Кодексу.

Позареалізаційними доходами платника податків зізнаються, зокрема, доходи:

1) від пайової участі в інших організаціях, за винятком доходу, що направляється на оплату додаткових акцій (часток), що розміщуються серед акціонерів (учасників) організації;

2) у вигляді позитивної (негативної) курсової різниці, що утворюється внаслідок відхилення курсу продажу (купівлі) іноземної валюти від офіційного курсу, встановленого Центральним банком Російської Федерації на дату переходу права власності на іноземну валюту (особливості визначення доходів банків від цих операцій встановлюються статтею 290 справжнього кодексу);

3) у вигляді визнаних боржником або підлягають сплаті боржником на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, штрафів, пені та (або) інших санкцій за порушення договірних зобов'язань, а також сум відшкодування збитків або шкоди;

4) від здачі майна (включаючи земельні ділянки) в оренду (суборенду), якщо такі доходи не визначаються платником податків у порядку, встановленому статтею 249 цього Кодексу;

5) від надання в користування прав на результати інтелектуальної діяльності і прирівняні до них засоби індивідуалізації (зокрема, від надання в користування прав, що виникають з патентів на винаходи, промислові зразки та інші види інтелектуальної власності), якщо такі доходи не визначаються платником податків в порядку , встановленому статтею 249 цього Кодексу;

6) у вигляді відсотків, отриманих за договорами позики, кредиту, банківського рахунку, банківського вкладу, а також з цінних паперів та інших боргових зобов'язаннях (особливості визначення доходів банків у вигляді процентів встановлюються статтею 290 цього Кодексу);

7) у вигляді сум відновлених резервів, витрати на формування яких були прийняті у складі витрат у порядку і на умовах, які встановлені статтями 266, 267, 267.2, 267.4, 292, 294, 294.1, 297.3, 300, 324 і 324.1 цього Кодексу;

8) у вигляді безоплатно отриманого майна (робіт, послуг) або майнових прав, за винятком випадків, зазначених у статті 251 цього Кодексу.

При отриманні майна (робіт, послуг) безоплатно оцінка доходів здійснюється виходячи з ринкових цін, що визначаються з урахуванням положень статті 105.3 цього Кодексу, але не нижче обумовленої відповідно до цього розділу залишкової вартості - за амортизується майну і не нижче витрат на виробництво (придбання) - по іншому майну (виконаних робіт, наданих послуг). Інформація про ціни повинна бути підтверджена платником податку - одержувачем майна (робіт, послуг) документально або шляхом проведення незалежної оцінки;

9) у вигляді доходу, що розподіляється на користь платника податків за його участі в простому товаристві, який обліковується в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу;

10) у вигляді доходу минулих років, виявленого у звітному (податковому) періоді;

11) у вигляді позитивної курсової різниці, що виникає від переоцінки майна у вигляді валютних цінностей (за винятком цінних паперів, номінованих в іноземній валюті) та вимог (зобов'язань), вартість яких виражена в іноземній валюті (за винятком авансів, виданих (отриманих), в тому числі по валютних рахунках в банках, що проводиться в зв'язку зі зміною офіційного курсу іноземної валюти до рубля Російської Федерації, встановленого Центральним банком Російської Федерації.

Позитивною курсової різницею в цілях цієї глави визнається курсова різниця, що виникає при дооцінці майна у вигляді валютних цінностей (за винятком цінних паперів, номінованих в іноземній валюті) та вимог, виражених в іноземній валюті, або при зниженні ціни виражених в іноземній валюті зобов'язань;

11.1) у вигляді сумовий різниці, що виникає у платника податків, якщо сума виникли зобов'язань і вимог, обчислена за встановленим угодою сторін курсом умовних грошових одиниць на дату реалізації (оприбуткування) товарів (робіт, послуг), майнових прав, не відповідає фактично надійшла (сплаченою) сумі в рублях;

12) у вигляді основних засобів і нематеріальних активів, безоплатно отриманих відповідно до міжнародних договорів Російської Федерації або до законодавства Російської Федерації атомними станціями для підвищення їх безпеки, які використовуються не для виробничих цілей;

13) у вигляді вартості отриманих матеріалів або іншого майна при демонтажі або розбиранні при ліквідації виведених з експлуатації основних засобів (за винятком випадків, передбачених підпунктом 18 пункту 1 статті 251 цього Кодексу);

14) у вигляді використаних не за цільовим призначенням майна (в тому числі грошових коштів), робіт, послуг, які отримані в рамках благодійної діяльності (в тому числі у вигляді благодійної допомоги, пожертвувань), цільових надходжень, цільового фінансування, за винятком бюджетних коштів . Відносно бюджетних коштів, використаних не за цільовим призначенням, застосовуються норми бюджетного законодавства Російської Федерації.

Платники податків, які отримали майно (в тому числі грошові кошти), роботи, послуги в рамках благодійної діяльності, цільові надходження або цільове фінансування, після закінчення податкового періоду подають до податкових органів за місцем свого обліку звіт про цільове використання отриманих коштів у складі податкової декларації з податку .

15) у вигляді використаних не за цільовим призначенням підприємствами і організаціями, до складу яких входять особливо радіаційно небезпечні та ядерно небезпечні виробництва та об'єкти, засобів, призначених для формування резервів по забезпеченню безпеки зазначених виробництв і об'єктів на всіх стадіях їх життєвого циклу і розвитку відповідно до законодавства Російської Федерації про використання атомної енергії;

16) у вигляді сум, на які у звітному (податковому) періоді відбулося зменшення статутного (складеного) капіталу (фонду) організації, якщо таке зменшення здійснено з одночасною відмовою від повернення вартості відповідної частини внесків (вкладів) акціонерам (учасникам) організації (за винятком випадків, передбачених підпунктом 17 пункту 1 статті 251 цього Кодексу);

17) у вигляді сум повернення від некомерційної організації раніше сплачених внесків (вкладів) у разі, якщо такі внески (вклади) раніше були враховані в складі витрат при формуванні податкової бази;

18) у вигляді сум кредиторської заборгованості (зобов'язання перед кредиторами), списаної у зв'язку із закінченням терміну позовної давності чи з інших підстав, за винятком випадків, передбачених підпунктом 21 пункту 1 статті 251 цього Кодексу. Положення цього пункту не поширюються на списання іпотечних агентом кредиторської заборгованості у вигляді зобов'язань перед власниками облігацій з іпотечним покриттям;

19) у вигляді доходів, отриманих від операцій з фінансовими інструментами термінових угод, з урахуванням положень статей 301 - 305 цього Кодексу;

20) у вигляді вартості надлишків матеріально-виробничих запасів і іншого майна, які виявлені в результаті інвентаризації;

21) у вигляді вартості продукції засобів масової інформації та книжкової продукції, що підлягає заміні при поверненні або при списанні такої продукції з підстав, передбачених підпунктами 43 і 44 пункту 1 статті 264 цього Кодексу. Оцінка вартості зазначеної в цьому пункті продукції проводиться відповідно до порядку оцінки залишків готової продукції, встановленим статтею 319 цього Кодексу;

22) у вигляді сум коригування прибутку платника податку внаслідок застосування методів визначення для цілей оподаткування відповідності цін, застосованих в угодах, ринковими цінами (рентабельності), передбаченими статтями 105.12 і 105.13 цього Кодексу;

23) у вигляді повернутого жертводавці або його правонаступників грошового еквівалента нерухомого майна та (або) цінних паперів, переданих на поповнення цільового капіталу некомерційної організації в порядку, встановленому Федеральним законом від 30 грудня 2006 року N 275-ФЗ "Про порядок формування і використання цільового капіталу некомерційних організацій ", за вирахуванням наступних сум:

вартість (залишкова вартість) нерухомого майна, за якою воно було враховано в податковому обліку жертводавця на дату передачі такого майна на поповнення цільового капіталу некомерційної організації в порядку, встановленому Федеральним законом від 30 грудня 2006 року N 275-ФЗ "Про порядок формування і використання цільового капіталу некомерційних організацій ", - при поверненні грошового еквівалента нерухомого майна;

вартість, за якою цінні папери були враховані в податковому обліку жертводавця на дату їх передачі на поповнення цільового капіталу некомерційної організації в порядку, встановленому Федеральним законом від 30 грудня 2006 року N 275-ФЗ "Про порядок формування і використання цільового капіталу некомерційних організацій", - при поверненні грошового еквівалента цінних паперів.

Якщо вартість зазначених в пункті 23 частини другої цієї статті нерухомого майна або цінних паперів перевищує грошовий еквівалент такого майна, повернутий жертводавці або його правонаступників, різниця між цими величинами визнається збитком і враховується в цілях оподаткування відповідно до статей 268 і 280 цього Кодексу.

Стаття 251. Доходи, що не враховуються при визначенні податкової бази

1. При визначенні податкової бази не враховуються такі доходи:

1) у вигляді майна, майнових прав, робіт або послуг, які отримані від інших осіб у порядку попередньої оплати товарів (робіт, послуг) платниками податків, визначальними доходи і витрати за методом нарахування;

2) у вигляді майна, майнових прав, які отримані у формі застави чи завдатку в якості забезпечення зобов'язань;

3) у вигляді майна, майнових прав чи немайнових прав, що мають грошову оцінку, що отримані у вигляді внесків (вкладів) до статутного (складеного) капіталу (фонду) організації (включаючи дохід у вигляді перевищення ціни розміщення акцій (часток) над їх номінальною вартістю (початковим розміром);

3.1) у вигляді сум податку на додану вартість, що підлягають податковому відрахуванню у приймаючої організації відповідно до глави 21 цього Кодексу при передачі майна, нематеріальних активів та майнових прав в якості внеску до статутного (складеного) капіталу господарських товариств і товариств або пайових внесків до пайових фонди кооперативів;

3.2) у вигляді майнового внеску Російської Федерації, майнового внеску Центрального банку Російської Федерації в майно державної корпорації, державної компанії або фонду, створених Російською Федерацією на підставі федерального закону, формування статутного капіталу в яких не передбачено;

3.4) у вигляді майна, майнових прав чи немайнових прав в розмірі їх грошової оцінки, які передані господарському товариству або товариству з метою збільшення чистих активів, в тому числі шляхом формування додаткового капіталу і (або) фондів, відповідними акціонерами або учасниками. Дане правило поширюється також на випадки збільшення чистих активів господарського товариства або товариства з одночасним зменшенням або припиненням зобов'язання господарського товариства або товариства перед відповідними акціонерами або учасниками, якщо таке збільшення чистих активів відбувається відповідно до положень, передбачених законодавством Російської Федерації або положеннями установчих документів господарського товариства або товариства, або стало наслідком волевиявлення акціонера або учасника господарського товариства, товариства, і на випадки відновлення в складі нерозподіленого прибутку господарського товариства або товариства незатребуваних акціонерами або учасниками господарського товариства, товариства дивідендів або частини розподіленого прибутку господарського товариства або товариства;

4) у вигляді майна, майнових прав, які отримані в межах внеску (внеску) учасником господарського товариства або товариства (його правонаступником або спадкоємцем), при зменшенні статутного капіталу відповідно до законодавства Російської Федерації, при виході (вибуття) з господарського товариства або товариства або при розподілі майна ліквідованого господарського товариства або товариства між його учасниками;

5) у вигляді майна, майнових прав та (або) немайнових прав, що мають грошову оцінку, що отримані в межах внеску учасником договору простого товариства (договору про спільну діяльність) або його правонаступником у разі виділення його частки із майна, що перебуває у спільній власності учасників договору, або розділу такого майна;

6) у вигляді коштів та іншого майна, які отримані у вигляді безоплатної допомоги (сприяння) в порядку, встановленому Федеральним законом "Про безоплатної допомоги (сприяння) Російської Федерації і внесення змін і доповнень до окремих законодавчих актів Російської Федерації про податки і про встановлення пільг по платежах у державні позабюджетні фонди в зв'язку із здійсненням безоплатної допомоги (сприяння) Російської Федерації ";

7) у вигляді основних засобів і нематеріальних активів, безоплатно отриманих відповідно до міжнародних договорів Російської Федерації, а також відповідно до законодавства Російської Федерації атомними станціями для підвищення їх безпеки, які використовуються для виробничих цілей;

8) у вигляді майна, отриманого державними і муніципальними установами за рішенням органів виконавчої влади всіх рівнів;

9) у вигляді майна (включаючи грошові кошти), що надійшов комісіонеру, агентові і (або) іншому повіреному у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором комісії, агентським договором або іншим аналогічним договором, а також в рахунок відшкодування витрат, вироблених комісіонером, агентом і (або) іншим повіреним за комітента, принципала і (або) іншого довірителя, якщо такі витрати не підлягають включенню до складу витрат комісіонера, агента і (або) іншого повіреного відповідно до умов укладених договорів. До вказаних доходів не відноситься комісійна, агентська чи інше аналогічне винагороду;

10) у вигляді коштів або іншого майна, які отримані за договорами кредиту або позики (інших аналогічних коштів або іншого майна незалежно від форми оформлення запозичень, включаючи цінні папери за борговими зобов'язаннями), а також коштів або іншого майна, які отримані в рахунок погашення таких запозичень;

11) у вигляді майна, отриманого російською організацією безоплатно:

від організації, якщо статутний (складений) капітал (фонд) отримує боку більш ніж на 50 відсотків складається із внеску (частки) передавальної організації;

від організації, якщо статутний (складений) капітал (фонд) передавальної сторони більш ніж на 50 відсотків складається із внеску (частки) одержує організації;

від фізичної особи, якщо статутний (складений) капітал (фонд) отримує боку більш ніж на 50 відсотків складається із внеску (частки) цієї фізичної особи.

При цьому отримане майно не визнається доходом для цілей оподаткування тільки в тому випадку, якщо протягом одного року з дня його отримання зазначене майно (за винятком грошових коштів) не передається третім особам;

12) у вигляді сум відсотків, отриманих відповідно до вимог статей 78, 79, 176, 176.1 і 203 цього Кодексу з бюджету (позабюджетного фонду);

13) у вигляді сум гарантійних внесків до спеціальних фондів, що створюються відповідно до законодавства Російської Федерації, призначені для зниження ризиків невиконання зобов'язань за угодами, одержуваних при здійсненні клірингової діяльності або діяльності з організації торгівлі на ринку цінних паперів;

14) у вигляді майна, отриманого платником податку в рамках цільового фінансування. При цьому платники податків, які отримали кошти цільового фінансування, зобов'язані вести окремий облік доходів (витрат), отриманих (вироблених) в рамках цільового фінансування. При відсутності такого обліку у платника податків, який отримав кошти цільового фінансування, зазначені кошти розглядаються як підлягають оподаткуванню з дати їх отримання.

До засобів цільового фінансування належить майно, отримане платником податків і використане ним за призначенням, визначеним організацією (фізичною особою) - джерелом цільового фінансування або федеральними законами:

у вигляді лімітів бюджетних зобов'язань (бюджетних асигнувань), доведених в установленому порядку до казенних установ, а також у вигляді субсидій, наданих бюджетним установам та автономним установам;

у вигляді лімітів бюджетних зобов'язань (бюджетних асигнувань), доведених до 1 липня 2012 року в установленому порядку до бюджетних установ, які є одержувачами бюджетних коштів;

8 сторінка | Глава 25. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ОРГАНІЗАЦІЙ 2 сторінка


Глава 25. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ОРГАНІЗАЦІЙ 3 сторінка | Глава 25. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ОРГАНІЗАЦІЙ 4 сторінка | Глава 25. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ОРГАНІЗАЦІЙ 5 сторінка | Глава 25. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ОРГАНІЗАЦІЙ 6 сторінка | Глава 25. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ОРГАНІЗАЦІЙ 7 сторінка | Глава 25. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ОРГАНІЗАЦІЙ 8 сторінка | Глава 25. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ОРГАНІЗАЦІЙ 9 сторінка | Глава 25. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ОРГАНІЗАЦІЙ 10 сторінка | Глава 25. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ОРГАНІЗАЦІЙ 11 сторінка | Глава 25. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ОРГАНІЗАЦІЙ 12 сторінка |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати