На головну

Нові підходи до побудови тарифної системи.

  1. E. Підвищення тонусу симпатичної нервової системи.
  2. Зміст, призначення та елементи тарифної системи.
  3. Метод інтерв'ю як засіб побудови моделі етнічних ситуацій
  4. Методи побудови експозицій.
  5. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМ
  6. Методичні підходи до розрахунку ціни на підприємстві

Удосконалення діючої тарифної системи полягає в подальшому створенні єдиних уніфікованих умов оплати праці всіх категорій працівників на основі створення єдиної тарифної сітки та впровадження єдиної безтарифної (пайової) системи оплати праці.

Головна перевага ЄТС - запровадження єдиного уніфікованого підходу щодо оцінки складності робіт і диференціації тарифних умов оплати праці всіх категорій персоналу.

Основні принципи побудови ЄТС: охоплення єдиною тарифною шкалою усіх категорій персоналу; угрупування професій робітників та посад службовців за ознакою спільності (порівняльності) виконуваних робіт (функцій); розподіл робітників та службовців за розрядами ЄТС за ознакою складності робіт або функцій, що виконуються; стимулювання різних категорій персоналу до підвищення кваліфікації, а також до виконання робіт більшої відповідальності та складності, завдяки відносного однакового зростання порозрядних тарифних коефіцієнтів; встановлення тарифної ставки першого розряду на рівні заводського мінімуму, зафіксовану в колективному договорі. В ЄТС робітники належать до 1-6-го (а в деяких випадках до 1-8-го) розрядів; керівники, професіонали, фахівці - до 2-17-го, службовці - технічні виконавці, посади яких загальні для підприємств усіх галузей, - до 2-5-го, професіонали, фахівці, посади яких загальні для підприємств різних галузей, - до 4-13-го, професіонали, фахівці, посади яких специфічні для підприємств різних галузей до 6-12-го, керівники адміністративно-господарських структурних підрозділів підприємств, що загальні для всіх галузей, - до 3-8, керівники підприємств та їхніх структурних підрозділів різних галузей, - до 6-17-го.

Різновид ЄТС - це грейдингова система.

Безтарифна (пайова) система оплати праці -передбачає не відокремлене нарахування тарифної частини заробітної плати, надбавок, премій і компенсаційних виплат, а комплексне.

Основні ознаки цієї системи: тісний зв'язок рівня оплати праці працівника з фондом ЗП, який формується за колективними результатами роботи; присвоєння кожному працівникові постійних коефіцієнтів, які комплексно характеризують його кваліфікаційний рівень, трудовий внесок у загальні результати праці; визначення коефіцієнтів трудової участі кожного працівника в поточних результатах діяльності, які доповнюють оцінку його кваліфікаційного рівня.

Спільним для безтарифних систем оплати праці є: в рівні умови щодо ЗП ставляться всі працівники підприємства, незалежно від категорії і посади; працівникам гарантується лише мінімальний обов'язковий рівень ЗП; спочатку визначається загальна сума заробленої колективом ЗП, потім з неї вираховується сума гарантованої мінімальної ЗП всіх працівників підприємства, а залишок розподіляється між членами колективу пропорційно встановленим коефіцієнтам (балам) та відпрацьованому кожним працівником часу; розробляється й затверджується шкала співвідношень в оплаті праці різної складності з мінімально можливою кількістю рівнів; ЗП нараховується не кожному працівникові окремо за тарифними ставками та окладами, а спочатку визначається її загальна сума, зароблена колективом, потім ця сума розподіляється між членами трудового колективу щоб запобігти зрівнялівці, беруться до уваги кваліфікація виконавця, якість роботи, виконання виробничих завдань, трудова дисципліна, умови праці.


Сутність і методи планування витрат на персонал

Головна мета планування фонду оплати праці - забезпечення високих результатів виробництва, безпосередньої залежності розміру оплати праці від обсягу виробництва продукції і прибутку.

Кошти, які направляються на оплату праці, складають фонд оплати праці. Він складається з фонду основної заробітної плати і фонду додаткової заробітної плати.

Фонд основної заробітної плати залежить від результатів праці працівників і визначається тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами.

Фонд додаткової заробітної плати залежить від результатів господарської діяльності підприємства і встановлюється у вигляді премій, винагород, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, які не передбачені КЗПП, або у розмірах, які перевищують встановлені законодавством.

Плановий фонд заробітної плати - це вся сума коштів, що виділяється для оплати праці працівників у запланованому періоді.

Основними вихідними даними для планування фонду оплати праці є: обсяги випуску продукції; її трудомісткість; чисельність працюючих; відрядні розцінки; тарифні ставки; штатний розклад керівників, спеціалістів і службовців; форми і системи заробітної плати, які використовуються на підприємстві; нормативи обслуговування; законодавчі акти з праці і заробітної плати.

Існують такі методи планування фонду оплати праці: укрупнені, прямого розрахунку, нормативний, поелементний.

Метод прямого розрахунку ґрунтується на визначенні планової чисельності за категоріями персоналу і їх середньорічної заробітної плати.

За нормативного планування для визначення розміру розрахункової величини фонду оплати праці може застосовуватися базовий фонд оплати, що склався у попередньому періоді (році) з урахуванням фактичних фінансових можливостей та нормативу його приросту. Норматив приросту цього фонду не може бути більшим одного відсотка за кожен відсоток зростання обсягів виробництва, продуктивності праці або зниження витрат на 1 гривню продукції тощо.

Регулювання розмірів фонду оплати праці на підприємстві може здійснюватися шляхом установлення:

· нормативного співвідношення темпів приросту середньої заробітної плати та продуктивності праці;

· нормативного співвідношення темпів приросту фонду оплати праці і обсягів продукції, робіт, послуг.

Поелементний розрахунок заробітної плати здійснюється за категоріями працівників. Найбільш трудомістким є визначення планового фонду оплати праці робітників. Його планування здійснюється за такими напрямами: планування годинного, денного і місячного (квартального, річного) фондів.




Форми і системи заробітної плати. | Аналіз робочої сили

Фотографія робочого часу: цілі проведення, види, зміст. | Хронометраж, його призначення та види. | Загальна характеристика норм праці, що застосовуються на підприємствах. | Класифікація методів нормування праці. | Сутність і методи виміру продуктивності праці | Витрати на персонал підприємства та їх структура. | Сутність заробітної плати, її структура та функції у ринковій економіці. | Види заробітної плати. | Доплати та надбавки до заробітної плати: сутність і класифікація. | Зміст, призначення та елементи тарифної системи. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати