На головну

Доплати та надбавки до заробітної плати: сутність і класифікація.

  1. A. Відсутність сприйняття гіркого
  2. A. Відсутність сприйняття гіркого
  3. Атестування персоналу: сутність та види
  4. Видатки державного бюджету та їх класифікація.
  5. Види заробітної плати.
  6. Відсутність спостережуваного зростання|зросту| патології у зв'язку з радіаційною дією
  7. Власний капітал: поняття, економічна сутність та класифікація

Доплати та надбавки - це самостійний елемент заробітної плати з погляду її структури. Їх відмінність від тарифу: необов'язковість; рухливість; непостійність.

Доплати і надбавки пов'язані із факторами диференціації заробітної плати залежно від умов праці - компенсаційним і стимулюючим.

Компенсаційний фактор пов'язаний з тим, що праця в найбільш шкідливих умовах, з більшими затратами фізичної енергії потребує певної компенсації за відхилення від нормальних умов, її кількісна величина може бути одержана, виходячи із відмінностей у затратах фізичної енергії, частки продуктів харчування в загальному обсязі споживання працівниками і частки компенсаційних продуктів у загальній вартості продуктів споживання.

Стимулюючий фактор сприяє забезпеченню вищої оплати праці в несприятливих умовах.

Надбавки - це виплати, які пов'язані, як правило, із особистістю конкретного працівника, та мають переважно стимулюючий характер. Основні їх види такі: за високу професійну майстерність робітників; за високі досягнення в праці спеціалістів; за вислугу років; за виконання особливо важливої роботи на термін її виконання; за знання і використання в роботі іноземних мов.

Доплати - це виплати, які обумовлені характеристикою сфери трудової діяльності і мають переважно компенсаційний характер:

· Доплати, які не мають обмежень за сферами трудової діяльності: за роботу в святкові та вихідні дні; за роботу в наднормовий час; особам, які не досягли вісімнадцяти років і мають скорочену тривалість робочого часу; робітникам, які внаслідок виробничої необхідності виконують роботи за нижчими від наданих ним тарифних розрядів; за час простою та в разі невиконання норм виробітку й виготовлення бракованої продукції не з вини робітника.

· Доплати, які застосовуються в певних (обмежених) сферах праці: за сумісництво професій або посад, за поширення зон обслуговування тощо; за роботу в важких, шкідливих та особливо важких та шкідливих умовах праці, за роботу в нічний час, за інтенсивність праці на конвеєрах, потокових і автоматичних лініях; виконання робіт у тунелях і підземних територіях метрополітенів тощо; пов'язані з особливим характером праці (віддаленість та невизначеність об'єкту праці, багатозмінний режим праці, вахтовий метод праці , роз'їзний характер роботи та ін.).

Конкретні розміри доплат за умови праці визначаються на основі атестації робочих місць і оцінки фактичних умов зайнятості робітників на цих місцях. На підприємствах установлюють такі розміри доплат: за роботу у важких та шкідливих умовах - до 12%, а за роботу в особливо важких та особливо шкідливих умовах праці - до 24% тарифної ставки (посадового окладу).

Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.



Види заробітної плати. | Зміст, призначення та елементи тарифної системи.

Виробнича операція як головний об'єкт нормування праці, її характерні ознаки. | Структура нормованого та ненормованого робочого часу. | Класифікація методів вивчення затрат робочого часу. | Фотографія робочого часу: цілі проведення, види, зміст. | Хронометраж, його призначення та види. | Загальна характеристика норм праці, що застосовуються на підприємствах. | Класифікація методів нормування праці. | Сутність і методи виміру продуктивності праці | Витрати на персонал підприємства та їх структура. | Сутність заробітної плати, її структура та функції у ринковій економіці. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати