На головну

Класифікація методів нормування праці.

  1. Адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці.
  2. Арактеристика основних методів калькулювання
  3. Аудит охорони та умов праці.
  4. Вибір методів відбору.
  5. Видатки державного бюджету та їх класифікація.
  6. Види активів . Класифікація активів підприємства
  7. Визначення ризиків проекту. Класифікація ризиків за ступенем ймовірності та наслідків («тигри», «алігатори», «цуценята», «кошенята»).

Методи нормування праці діляться на аналітичні і сумарні.

Суть сумарного методу(досвідно-статистичного) полягає в установленні норми загалом на операцію без розчленування її на складові елементи:

· на основі порівняння складності та обсягу даної роботи з такими, що виконувались раніше;

· на основі даних оперативного й статистичного обліку про витрату часу на аналогічні роботи;

· за досвідом нормувальника (майстра, технолога) у встановленні норм праці;

· за результатами узагальнення сумарних спостережень за використанням робочого часу на цих операціях, роботах.

Перевагою сумарного методу порівняно з аналітичним методом є його висока оперативність та невелика трудомісткість виконання розрахунків.

Досвідно-статистичні норми широко застосовують в одиничному та малосерійному виробництві, де, як правило, відсутні детальні розробки технологічного процесу, а тому встановлення технічно обґрунтованих норм потребує значних витрат праці нормувальників. Головною вадою цих норм є те, що вони не фіксують наявні недоліки в організації праці, не є прогресивними, тобто не враховують зростання технічної озброєності, впровадження нової техніки, поліпшення його організації виробництва та вдосконалення праці.

Аналітичний (розрахунково-аналітичний) метод полягає в тому, що норма встановлюється на основі всебічного аналізу і фактичного здійснення трудового процесу і визначення найбільш раціональних методів виконання кожного його елемента. Включає сукупність таких дій:

· аналіз трудового процесу, розподіл його на елементи;

· дослідження факторів, що впливають на тривалість кожного з елементів операції;

· проектування раціональних режимів роботи обладнання, організації праці і необхідних затрат праці;

· орозрахунок норми часу на кожний елемент операції

Цей метод нормування дає значно точніші результати, ніж сумарні методи. Він є основним методом для масового, крупносерійного і серійного типів виробництва. В умовах індивідуального і дрібносерійного виробництва, коли операція повторюється кілька разів або й зовсім не повторюється, застосування трудомісткого аналітичного методу розрахунку норми часу економічно себе не виправдовує.




Загальна характеристика норм праці, що застосовуються на підприємствах. | Сутність і методи виміру продуктивності праці

Безробіття та його основні поняття як соціально-економічного явища. | Основні методи державного регулювання зайнятості. | Персонал організації та його структура. | Кадрова політика та управління персоналом. | Умови праці та фактори, що їх визначають. | Виробнича операція як головний об'єкт нормування праці, її характерні ознаки. | Структура нормованого та ненормованого робочого часу. | Класифікація методів вивчення затрат робочого часу. | Фотографія робочого часу: цілі проведення, види, зміст. | Хронометраж, його призначення та види. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати