На головну

Поняття і сутність економічного механізму природокористування

  1. I. ПОНЯТТЯ І ФУНКЦІЇ КОНФЛІКТУ
  2. I. Поняття патристики. Короткий огляд патріотичної традиції. 1 сторінка
  3. I. Поняття патристики. Короткий огляд патріотичної традиції. 2 сторінка
  4. I. Поняття патристики. Короткий огляд патріотичної традиції. 3 сторінка
  5. I. Поняття патристики. Короткий огляд патріотичної традиції. 4 сторінка
  6. I. Поняття патристики. Короткий огляд патріотичної традиції. 5 сторінка
  7. I.2.1) Поняття права.

Економічний механізм природокористування - етосістема форм і методів організації економічного регулювання всіх видів впливу суспільства на навколишнє природне середовище, безпосередньо пов'язаних з розвитком виробництва і невиробничої сфери, а саме: використання, охорона і відтворення природних ресурсів.

Економічний механізм природокористування - сукупність методів управління природокористуванням, покликаних створювати матеріальну зацікавленість ресурсопотребітеля в оптимізації процесів його взаємодії з природним середовищем.

Він охоплює всі види економічного стимулювання раціонального природокористування методами позитивної і негативної мотивації, інвестування природоохоронних заходів, ціноутворення природоохоронної діяльності і т. П.

На сучасному етапі переходу економіки на ринкові відносини економічний механізм як основний блок господарського механізму природокористування виконує наступні основні функції:

- Забезпечує взаємозв'язок, збалансованість всіх структурних елементів виробництва як цілісної системи у використанні природних ресурсів і охорони навколишнього середовища;

- Погоджує економічні інтереси суспільства, колективів, кожного працівника, приватних підприємців та інших юридичних і фізичних осіб;

- Втілює в життя економічну політику держави, його стратегічні цілі і тактичні завдання.

Для реалізації економічних проблем природокористування необхідно переходити від адміністративних (не виключаючи їх) до економічних методів управління людьми з метою спонукання до економного раціонального використання природних ресурсів та дбайливого ставлення до природи. Завдання зростання виробництва і охорони природи вирішуються комплексно, причому пріоритет повинен віддаватися в першу чергу збереженню природного середовища.

Якщо метод адміністративно-правового впливу виходить з отношенійвласті і підпорядкування, то економічний механізм спирається на матеріальну зацікавленість особи у вирішенні питань охорони навколишнього середовища.

Основними економічними важелями в організації охорони навколишнього середовища і використання природних ресурсів є:

- Економічне стимулювання раціонального природокористування;

- Фінансування природоохоронних заходів;

- Пільгове кредитування природоохоронної діяльності;

- Визначення лімітів на користування природними ресурсами;

- Економічна відповідальність за порушення природоохоронного законодавства і забруднення навколишнього середовища.

На етапі переходу до ринкової моделі господарювання головним елементом економічного механізму природокористування стає цінове, або податкове регулювання.

Інструменти цінового регулюванняможна умовно поділити на заохочувальні (Пільгове оподаткування, пільгове кредитування і субсидування природоохоронних проектів, дотації на придбання екологічного обладнання, преміювання за результатами природоохоронної діяльності і т. П.), примусові (Ресурсні платежі, платежі за забруднення, штрафи за перевищення лімітів) і компенсаційні заходи (Відшкодування завданих збитків, створення природоохоронних фондів та ін.). (Рис. 6.1).

Мал. 6.1. Інструменти еколого-економічного (цінової) регулювання

У міру стабілізації економіки необхідно також поступове освоєння ринкових механізмів еколого-економічного регулювання шляхом створення ринку дозволів (ліцензій) на забруднення навколишнього середовища, що сприятиме залученню коштів виробників на рішення природоохоронних завдань, створення ринкової інфраструктури екологічної сфери. Практичне використання цих важелів в даний час утруднено через необхідність розробки нових нормативів якості навколишнього середовища, забезпечення контролю за їх виконанням, створення організаційних структур щодо укладення угод, введення екологічного аудиту.

Якщо порівняти діапазон застосування економічних методів регулювання природокористування в країнах з розвиненою ринковою і перехідною економікою (Росія, Білорусь) (табл. 6.2), то не можна говорити про якесь суттєве відставання останніх, за винятком використання «чисто ринкових» важелів, прив'язаних до високорозвиненої ринкової структурі економіки. Такі інструменти, як екологічні платежі, у вітчизняній господарській практиці знайшли більш широке поширення.

У період переходу до ринку важливо забезпечити оптимальне поєднання цінової і податкової політики. Цінова політика (наприклад, в галузях мінерально-сировинного комплексу) повинна бути орієнтована на отримання продукції і сировини з відходів, що слід підкріплювати податковими пільгами на продукцію, вироблену з відходів, і економією на платежах за забруднення, якщо максимально можлива їх кількість вловлюється і утилізується .

Таблиця 6.2



ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ | Основні економічні інструменти регулювання природокористування, використовувані в різних країнах

Методи економічного стимулювання раціонального природокористування і природоохоронної діяльності | Система платного природокористування в РБ | Екологічний податок | Основні інструменти цінового екологічного регулювання | Механізми ринкового регулювання | | Фінансування природоохоронних заходів | Нови підходи до фінансування природоохоронної діяльності | Екологічне страхування: види, форми | Практичне заняття |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати