Головна

Основні положення

  1. Способи визначення положення ЕОС.
  2. D2 - ступеня точності 2, 3; основні відхилення n, p, r
  3. I. Загальні положення
  4. I. Загальні положення
  5. I. Загальні положення
  6. I. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СИФИЛИСОМ

1. Основою для оцінки радіаційної обстановки є робоча карта (схема) з нанесеними на ній зонами радіоактивного забруднення місцевості, дислокацією об'єктів і формувань ЦЗ, а також місць проживання робітників і службовців (населення).

Оцінка радіаційної обстановки як на етапі прогнозування, так і за даними радіаційної розвідки включає вирішення наступних основних завдань:

Завдання 1. Визначення потужності дози випромінювання (рівня радіації) на сліді радіоактивної хмари (в місцях проживання населення, розташування об'єктів та районів дислокації формувань ГЗ).

Завдання 2. Визначення дози зовнішнього випромінювання (опромінення) при діях (проживанні) на сліді радіоактивної хмари.

Завдання 3. Визначення дози випромінювання (опромінення) від проходить хмари.

Завдання 4. Визначення тривалості перебування на зараженій місцевості: часу початку і закінчення робіт, часу евакуації (вивезення) населення, тимчасового відселення або переселення із зон радіоактивного забруднення та ін.

Завдання 5. Визначення дози випромінювання (опромінення) при евакуації із зони забруднення.

завдання 6. Визначення дози випромінювання (опромінення) при подоланні осі сліду хмари.

Вирішення вищезазначених та інших завдань проводиться з використанням таблиць.

2. Ступінь небезпеки і можливі наслідки радіоактивного забруднення визначаються шляхом розрахунку очікуваних доз опромінення людей і зіставлення їх значень з допустимими нормами опромінення, що характеризують збереження працездатності.

Допустимі одноразові дози опромінення населення в умовах радіа-ційної аварії, а також особового складу формувань та осіб, що беруть участь в проведенні протирадіаційних заходів наведені у додатку 36.

3. При оцінці радіаційної обстановки необхідно враховувати не тільки масштаби і ступінь радіоактивного забруднення місцевості, а й ступінь захищеності людей, яка враховується коефіцієнтом ослаблення (kОСЛ) Доз радіації будівлями, спорудами, транспортними засобами і т.д. (Додаток 35).

Коефіцієнт ослаблення (або захисту) застосовують для вирішення приватних завдань можливого опромінення людей при виконанні робіт (проживанні) на зараженої місцевості, коли приймаються конкретні значення продовж-ності їх безперервного перебування в даному укритті.

При звичайному ж режимі проживання ступінь захищеності людей визначається середньодобовим коефіцієнтом захисту (Сор). Він визначається за формулою:

 (3.1)

де tВТК- Час перебування на відкритій місцевості, час; tзд, tтр, tр- Час перебування в будівлях, в транспортних засобах, на роботі, час; kзд, kтр - Коефіцієнт ослаблення іонізуючого випромінювання будівлями, транспортними засобами (додаток 35); 24- Тривалість доби, годину.

Тривалість перебування людей на відкритій місцевості (tВТК) Протягом доби приймається:

· Для міських жителів до 20-30% часу доби;

· Для сільських жителів до 50% часу доби.

При застосуванні захисного заходу «укриття» і в інших випадках застосування обмежень для звичайного режиму проживання, тривалість перебування людей на відкритій місцевості не повинна перевищувати 1-2 години на добу.

Середньодобовий коефіцієнт захисту для режиму «укриття» визначається за формулою:

 , (3.2)

де: tукр и kукр - Час перебування в укритті і коефіцієнт ослаблення іонізуючого випромінювання укриттям (підвалом), приймається за додатком 35 або за завданням.

Критеріями для прийняття рішення про заходи захисту людей на ранній і середній фазах аварії служать запобігли дози зовнішнього опромінення,

наведені в додатках 36-40, які приймаються на підставі порівняння оціночних (прогнозованих) рівнів з нижнім і верхнім рівнями критерій.

відвернена доза- Це така доза, яка запобігає в результаті застосування конкретних заходів захисту і визначається як різниця між дозою без застосування заходів захисту і дозою після припинення дій захисних заходів.

Наприклад, при звичайному режимі проживання на забрудненій території протягом 2-х тижнів доза опромінення становить Dмісць= 0,15 Гр, А при застосуванні режиму «укриття» доза опромінення становить Dукр= 0,02 Гр. Отже, застосуванням режиму «укриття» дозволило знизити (запобігти) дозу опромінення людей на величину Dтр= 0,15-0,02 = 0,13 Гр.

Якщо прогнозоване опромінення не перевищує нижній рівень, то немає необхідності приймати будь-які заходи, перераховані в додатках 37-39.

Якщо прогнозоване опромінення перевищує нижній рівень, але не досягає верхнього рівня, то проведення заходів, зазначених в додатках 37-39 може бути відстрочено, в цьому випадку слід вжити заходів щодо зниження можливих дозових навантажень на населення з урахуванням конкретної радіаційної обстановки та місцевих умов.

Завершальним етапом оцінки радіаційної обстановки є висновки, в яких визначаються:

1. Вплив радіоактивного забруднення місцевості на умови проживання населення, функціонування об'єктів і дій формувань ЦЗ при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт (СНДР).

2. Найбільш доцільні варіанти дій людей на зараженій місцевості, при виконанні майбутніх завдань.

3. Заходи щодо організації захисту населення, робітників і службовців об'єктів і особового складу формувань ЦЗ.

4. Можливі радіаційні втрати.

 



Правило побудови зовнішніх кордонів зон радіоактивного забруднення при їх нанесенні на карту (схему) | Рішення задач по оцінці прогнозованою радіаційної обстановки

Визначення еквівалентної кількості речовини | А. Розрахункова глибина поширення хмари на відкритій місцевості | Кутові розміри зони зараження НХР залежно від швидкості вітру | Карти, схеми (див. Додаток 45) | А. При довгостроковому (оперативному) прогнозуванні | Б. Визначення втрат при аварійному прогнозуванні | Складання аварійної картки НХР | Визначення заходів щодо захисту людей і ліквідації наслідків хімічно небезпечної аварії | Нанесення вихідної обстановки на карту | Виявлення радіаційної обстановки і нанесення її на карту |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати