Головна

Лекція 2.7. Методи оцінки собівартості реалізованих товарів

  1. I. Лабораторні методи дослідження
  2. I.2.1. 2. Модель оцінки впливу стимулювання
  3. II. Наука як процес пізнання. Форми і методи наукового пізнання. Структура естественнoнаучного пізнання
  4. II. Спеціальні (активні) методи лікування.
  5. III. Матеріали для підготовки та проведення заняття (текст до завдання 1.5; інформаційна довідка про методи, що реалізуються на занятті)
  6. IV. Показники оцінки РБ.
  7. IV. Форми і методи контролю. критерії оцінок

Для цілей бухгалтерського обліку можливе використання наступних варіантів оцінки товарів при продажу (або іншому вибутті) (п. 16ПБУ5 / 01):

1) за вартістю одиниці товару;

2) за середньою вартістю;

3) за вартістю перших за часом придбань (ФІФО).

Для цілей обчислення податку на прибуток відповідно до гл. 25 НК РФ також діють три методи оцінки товарів:

1) метод оцінки за вартістю одиниці запасів;

2) метод оцінки за середньої вартості;

3) метод оцінки за вартістю перших за часом придбань (ФІФО).

Організація може вибрати будь-який з цих варіантів. Обраний метод оцінки товарів при вибутті закріплюється наказом в обліковій політиці організації для цілей оподаткування.

Для оцінки товарів організації необхідно мати документально підтверджену інформацію про те, скільки і яких товарів продано. На практиці застосовуються різні способи обліку кількості та номенклатури реалізованих товарів.

У невеликих магазинах і торгових точках, де мало покупців, які до того ж не набувають велику кількість товарів різних найменувань, облік реалізованих товарів можна вести наступним чином:

1) кожна продаж записується продавцем в спеціальний зошит (книгу);

2) зберігаються копії всіх товарних чеків;

3) при передачі в торговий зал до кожної одиниці товару прикріплюються спеціальні бирки, які відкріплюються при еепродаже;

4) всі придбані товари заносяться в список, з которогопроданний товар викреслюється вдень продажу (із зазначенням датипродажі) і т. Д.

У великих магазинах (супермаркетах), які обслуговують велику кількість покупців і мають великий асортимент товарів, для ідентифікації конкретної одиниці товару використовують штрихкод, що містить всю необхідну для обліку реалізації цієї одиниці товару інформацію.

Для нанесення штрих-кодів потрібно дороге обладнання, а тому цей спосіб при всій його простоті і зручності доступний не всім організаціям.

Якщо налагодити облік реалізованих товарів за кожним найменуванням (групі) товарів не представляється можливим, то кількість реалізованих товарів (Крт) розраховують за формулою

Крт = Відносна + КПМ - Об,

де Отн-остатоктоваров на початок місяця;

Кпи - кількість що надійшли протягом місяця товарів;

Об - залишок товарів на кінець місяця.

При такому способі визначення кількості і номенклатури реалізованих товарів організація повинна щомісяця проводити інвентаризацію, за результатами якої розраховуються залишки товарів в натуральних показниках.

Однак цей спосіб визначення кількості реалізованих товарів неточний, оскільки не дозволяє виявити товарні втрати.

У зв'язку з цим, для того щоб визначити вартість реалізованих товарів, необхідно спочатку встановити їх кількість, а ятем розрахувати їх вартість тим способом, який встановлений в наказі про облікову політику організації.

Метод оцінки за вартістю одиниці товару є найточнішим, але в роздрібній торгівлі він застосовується обмежено через складність (або трудомісткості) визначення вартості придбання конкретної одиниці реалізованого товару.

Метод оцінки за середньою вартістю на практиці є найпоширенішим. Середня вартість, по якій проводиться списання товарів, обчислюється шляхом ділення покупної вартості товарів одного найменування (однієї групи товарів) без ПДВ за місяць з урахуванням вартості залишку товарів цього найменування (групи) на початок місяця на їх кількість, що складається з залишку товарів на початок місяця і що надійшли в цьому місяці товарів.

Приклад 2.26. Магазин реалізує в роздріб чай. Партія чаю враховується за вартістю придбання. При списанні в бухгалтерському обліку і для цілей оподаткування застосовується метод середньої вартості. Партія чаю упакована в пачки вагою 100г, включена магазином в одну групу товарів. У квітні 2010 р магазин набував чай ??кілька разів.

 Дата надходження товару в квітні 2010 р  кількість пачок  Ціна придбання пачки без ПДВ, руб.  Сума, руб
 Залишок на 01.04.2010  15,00
 надійшло      
 2 квітня  17,00
 7 квітня  14,50
 15 квітня  14,00
 Дата надходження товару в квітні 2010 р  кількість пачок  Ціна придбання пачки без ПДВ, руб  Сума, руб
 20 квітня  13,00
 23 квітня  18,00
 28 квітня  19,00
 Разом  

Розрахунок середньої ціни пачки 4800 руб. : 300 пачок = 16 руб.

За даними інвентаризації, проведеної 30 квітень 2010 г., в наявності виявилося 40 пачок чаю в розфасовці по 100 г.

Визначення кількості реалізованого в квітні чаю: 300 пачок - 40 пачок = 260 пачок.

Визначення вартості реалізованого чаю: 260 пачок х 16 руб. за пачку = 4160 руб.

У бухгалтерському обліку організації зроблена проводка:

Д 90-2 «Собівартість продажів» До 41 «Товари» - 4160 руб. -спісана вартість реалізованого чаю.

Залишок чаю на 1 травня .2010 р - 40 пачок на загальну суму 640 руб. (4800 крб.- 4160 руб.).

При застосуванні методу оцінки за вартістю перших за часом придбання товарів (ФІФО) товари одного найменування (групи), що надійшли раніше інших, списуються першими. При придбанні товарів партіями спочатку списується перша партія, потім друга і т. Д. Якщо товарів в першій партії недостатньо, то списується частина товарів з другої партії і т. Д.

Таким чином, вартість реалізованих товарів визначається виходячи з вартості самих ранніх за часом придбання товарів з урахуванням вартості товарів, що значаться на початок місяця.

Приклад 2.27. Скористаємося даними прикладу 2.26. Тільки оцінка реалізованих товарів при їх списання проводиться методом ФІФО. Реалізовано 260 пачок чаю.

Розрахуємо вартість реалізованих товарів:

20 пачок х 15 руб. + 50 пачок х 17 руб. +60 Пачок х 14,5 руб. + + 40 пачок х 14 руб. +30 Пачок х 13 руб. + 60 пачок х 18 руб. = 4050 руб.

У бухгалтерському обліку організації зроблена проводка: Д 90-2 «Собівартість продажів» До 41 «Товари» - 4050 руб. - Списана вартість реалізованого чаю.

Залишок товарів на 1 травня 2010 р .:

1) 10 пачок по 18 руб. = 180 руб .;

2) 30 пачок по 19 руб. - 570 руб.

Всього 40 пачок на суму 750 руб.

При автоматизованій системі обробки даних складско-бухгалтерського обліку найбільш поширеним є од списання реалізованих товарів за собівартістю кожної одиниці.

При відпуску товару зі складу комірник проставляє в товарною накладною для кожного виду товару відповідний номенклатурний номер. Бухгалтер, обробляючи товарну накладну, Списує з картотеки складського обліку товар з номенклатурним номером, зазначеним у накладній.

ЛЕЦІЯ 2.6. Оцінка товарних запасів | Лекція 2.8. Витрати на продаж в торгівлі


Соснаускене, Ольга Іванівна. | ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ | Торгівля. | Лекція 2.1. Товари | Лекція 2.2. товарообіг | Лекція 2.3. Торгова виручка. Собівартість в торгівлі | Лекція 2.4. Торгова націнка. торгова знижка | Лекція 2.5. Ціна товару | Лекція 2.8.1. Транспортні витрати | Лекція 2.8.2. Витрати на тару |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати