На головну

Основні положення І МЕТА РОБОТИ

  1. Способи визначення положення ЕОС.
  2. D2 - ступеня точності 2, 3; основні відхилення n, p, r
  3. I. Завдання для самостійної роботи
  4. I. Завдання для самостійної роботи
  5. I. Загальні положення
  6. I. Загальні положення
  7. I. Загальні положення

При вирішенні різного роду геологічних завдань може виникати необхідність позиціонувати щодо частин світу і горизонту зображений на плані пласт породи. Зазвичай пласт має складну форму, тому його поверхня ділять на окремі, умовно плоскі ділянки. Орієнтування кожної площині пласта проводиться шляхом визначення елементів її залягання - Напрямки простягання, азимута і кута падіння.

Положення площини в просторі і її зображення на кресленні цілком визначаються одним з п'яти відомих з елементарної геометрії способів (рис. 2.1):

а) трьома точками, що не лежать на одній прямій, - ? (А, В, С);

б) прямий і точкою, що не лежить на цій прямій, - S (а, А; А E а);

в) двома пересічними прямими - ? (m ? n);

г) двома паралельними прямими - ? (с || d);

д) будь-якій плоскій фігурою - W (АВС).

Мал. 2.1

На плані площину найбільш наочно зображується проекціями її горизонталей, що представляють собою паралельні прямі. Розглянемо на конкретних прикладах способи побудови площині на плані.

Приклад 1. Плоска покрівля пласта S задана на плані трьома крапками А, В и С (Рис.2.2). Потрібно зобразити горизонталі площини S.

Мал. 2.2

На плані визначають положення двох точок площини S з однаковими висотними відмітками. Для цього интерполируют закладення АС (А - найвища з заданих точок площині, а С - найнижча), визначаючи точку D, Висотна відмітка якої дорівнює позначці заданої точки В. пряма ВD є горизонталлю h10 площині S. Інші горизонталі площини S (h20, h30 та ін.) проводять паралельно h10 (Рис. 2.3).

Мал. 2.3

Приклад 2. Плоска покрівля пласта S задана на плані точкою А30 і напрямом m (Рис. 2.4). Потрібно зобразити горизонталі площини S.

Мал. 2.4

На горизонтальній проекції прямої m за допомогою інтервалу lm, Отриманого на профільному зображенні прямої (рис. 2.5), визначають точку С з відміткою 30 м. пряма, що з'єднує точку С із заданою точкою А, Являє собою горизонталь h30 площині S. Решта горизонталі площини проводять паралельно лінії h30.

Мал. 2.5

Приклад 3. Плоска покрівля пласта S задана на плані двома напрямками m и n. Потрібно зобразити горизонталі площини S.

прямі m и n градуируют способом, показаним в прикладі 2. Через точки з однаковими висотними відмітками проводять горизонталі площини S.

простягання площини на плані визначається положенням її горизонталей. за напрямок простягання площині прийнято вважати напрямок її горизонталей в праву сторону, якщо стояти обличчям до підйому (повстання) площині (рис. 2.6).

Мал. 2.6

азимутом простяганняплощині називається правий кут ?, складений північним напрямком меридіана і напрямком лінії її простягання (рис. 2.7).

Мал. 2.7

пряма u, Що лежить в деякій площині S і перпендикулярна до її горизонталях, називається лінією падіння (Або лінією ската) площині (рис. 2.8). Інтервал лінії падіння дорівнює інтервалу площини, в якій лежить ця лінія: l u = l S. відповідно, кут падіння ? площині S дорівнює куту, утвореному лінією ската u і її горизонтальною проекцією: ?S = ? u.

Мал. 2.8

Натуральну величину кута падіння ? площині визначають на профільному зображенні лінії ската u цій площині (рис. 2.9).

Мал. 2.9

Напрямок падіння лінії u визначає напрямок падіння площині S. азимутом падіння площині називається правий кут ?,утворений північним напрямком меридіана і напрямком падіння лінії ската u площині (рис. 2.10).

Мал. 2.10

Лінії простягання і падіння площини взаємно перпендикулярні, тому різниця між азимутом падіння і азимутом простягання площини становить 90о: (A = ? - 90о).

потужністю пласта гірських порід називають відстань від площини покрівлі S до площини грунту ? пласта (рис. 2.11). Розрізняють видиму потужність mвид, Потужність по свердловині mскв, вертикальну mверт і горизонтальну mг потужність, нормальну або справжню потужність mн.

Мал. 2.11

Приклад 4.Визначити нормальну потужність mн пласта, покрівля і грунт якого задані на плані двома паралельними площинами ? і? (рис. 2.12).

Нормальна потужність mн пласта визначається найкоротшим відстанню від його покрівлі до грунту. Для визначення величини mн виконують вертикальний розріз навхрест простягання горизонталей площин ? і?. Вертикальна площина, проведена у напрямку лінії ската площин ? і?, перетинає покрівлю по лінії АВ, А грунт по лінії CD. найкоротша відстань EF = mн між цими лініями визначають на профільному зображенні.

Мал. 2.12

За допомогою допоміжних розрізів можна визначати горизонтальну і вертикальну потужність пласта, потужність по свердловині і т. П.

Метою роботи «Елементи залягання гірських порід» є:

- Побудова на плані геометричній моделі пласта гірських порід;

- Ознайомлення з методами вирішення позиційних і метричних задач на отриманої геометричної моделі.

ЗМІСТ РОБОТИ

Вихідні дані до роботи «Елементи залягання гірських порід», наведені в додатку 2.1, містять наступну інформацію:

- Покрівля ? і грунт ? пласта гірських порід представлені паралельними площинами;

- Покрівля ? визначена на плані трьома крапками, точкою і прямою (напрямком) або двома прямими в залежності від варіанту завдання, причому координати точки А покрівлі задані першій-ліпшій нагоді;

- В варіантах 1, 2, 3, 4, 7, 8, 13 індивідуального завдання відома справжня потужність mн пласта гірських порід, а в варіантах 5, 6, 9, 10, 11, 12 - одна з точок грунту ? пласта;

- Задані координати гирла D похилій свердловини, що розкриває покрівлю ? в точці Е під прямим кутом.

При виконанні роботи учень вирішує такі основні завдання:

- Викреслює на плані горизонталі покрівлі ? і грунту ? пласта гірських порід і визначає елементи залягання покрівлі;

- Будує профільне зображення пласта і вимірює похилу глибину свердловини і її зенітний кут ? (рис. 2.13);

Мал. 2.13

- Визначає кінцеве положення Е забою свердловини на плані;

- Вимірює нормальну (справжню) потужність mнпласта (в варіантах 5, 6, 9, 10, 11, 12).

 



графічної роботи | ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Основні положення і мета роботи | формати креслень | Лінії креслення і їх призначення | Типи і розміри шрифту | Основний напис креслення | зображення | Правила нанесення розмірів | Гірничо-геологічних креслень | ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ | Індивідуальні завдання до роботи 2 |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати