Головна

I. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СИФИЛИСОМ

  1. D2 - ступеня точності 2, 3; основні відхилення n, p, r
  2. I. Основні рекомендації і вимоги до виконання контрольної роботи
  3. II. Основні критерії інвалідності
  4. II. Основні терміни і поняття

Специфічне лікування призначається хворому сифілісом після усунення діагнозу. Діагноз встановлюється на підставі клінічної картини, виявлення збудника захворювання (при відповідних клінічних проявах) і результатів серологічного дослідження (КСР, РІФ, РІТ). Можуть використовуватися і такі специфічні тести підтвердження діагнозу як імуноферментний аналіз ІФА, реакція пасивної гемаглютинації - РПГА.

Превентивне лікування проводять з метою попередження сифілісу особам, що знаходився в статевому і тісному побутовому контакті з хворими на заразні форми сифілісу.

Профілактичне лікування проводять вагітним, хворим або хворіли на сифіліс, і дітям, народженим такими матерями.

Пробне лікування можна призначити при підозрі на специфічне ураження внутрішніх органів, нервової системи, органів чуття, опорно-рухового апарату, коли немає можливості підтвердити діагноз переконливими лабораторними даними, а клінічна картина не дозволяє виключити можливість сифілітичної інфекції.

Хворі гонореєю з невиявленими джерелами зараження підлягають превентивному протівосіфілітіческому лікування в разі неможливості встановлення за ними диспансерного спостереження (бомж, бродяги і т. П). Якщо у такого хворого є постійне місце проживання і роботи, то превентивне лікування проти сифілісу йому не проводиться, але після лікування гонореї він повинен знаходитися на клініко-серологічному спостереженні протягом 3 місяців.

Кожен хворий на сифіліс проходить в стаціонарі ретельне клініко-лабораторне обстеження. Дослідження спинномозкової рідини з діагностичною метою проводиться пацієнтам з клінічними симптомами ураження нервової системи, а також при прихованих і пізніх формах сифілісу.

При лікуванні в стаціонарі хворому на сифіліс необхідне проведення загальних аналізів крові та сечі 1 раз в 10 днів, дослідження КСР 1 раз в 10-14 днів, а при сифілісі первинному серонегативного і превентивне лікування - 1 раз в 5 днів. Діагноз первинного серонегативного сифілісу ставиться на підставі клінічних ознак, негативних результатів КСР без урахування РИФ і реакції Колмера. Якщо в КСР отримано одноразово слабо позитивний результат, то встановлюється діагноз первинного серопозитивного сифілісу. Остаточний діагноз первинного серонегативного сифілісу може бути поставлений тільки при виписці хворого із стаціонару.

При резкоположітельних результатах дослідження КСР та РІФ повинне проводитися обов'язкове визначення титру реагинов.

До початку лікування необхідно з'ясувати питання про переносимості препаратів пеніциліну (або інших антибіотиків) в минулому і зробити відповідний запис в історію хвороби, наприклад: "вказівок на переносимість пеніциліну в анамнезі немає". Крім того, за 30 хвилин до першої ін'єкції пеніциліну, а також перед кожною ін'єкцією дюрантних препаратів (наприклад, Біцилін-3) слід призначати по 1 таблетці одного з антигістамінних засобів.



П Р Е Д М О В А | II. превентивне лікування

Б) Методика для стаціонарно-амбулаторного лікування. | Б) Методика для стаціонарно-амбулаторного лікування. | VII. ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ПРИХОВАНИМ ПІЗНО СИФИЛИСОМ (набутих і вроджених) | VIII. ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА вісцеральний і третинний сифіліс | IX. ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА нейросифилисе | X. ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СИФИЛИСОМ ПРИ непереносимість препаратів ПЕНІЦИЛІНУ | XI. Неспецифічної терапії ХВОРИХ СИФИЛИСОМ | XII. Фізіотерапевтичне лікування | XIV. ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКА сифілісу У ДІТЕЙ | превентивне лікування |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати