Головна

ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ

  1. II. Оцінка аналізів сечі.
  2. II. Оцінка поточних витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом і реалізацією продукції.
  3. II. ПЕРЕЛІК ЗАХОДІВ
  4. II. Показники ефективності виробничої діяльності підприємства
  5. II. Приклад розрахунків оцінки ефективності роботи лікаря педіатра дільничного
  6. III. Державної кадастрової оцінки сільськогосподарських УГІДДЯМИ в суб'єктах Російської Федерації.
  7. III. Оцінка компетенцій випускників при виконанні і захисту дипломних робіт

До природоохоронних заходів належать усі види господарської діяльності, які спрямовані на зниження і ліквідацію негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище, збереження, поліпшення і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу країни.

До числа таких заходів відносяться:

1) будівництво та експлуатація очисних та знешкоджуючих споруд і пристроїв;

2) розвиток маловідходних і безвідходних виробництв;

3) розміщення підприємств з урахуванням екологічних факторів;

4) розподіл систем транспортних потоків з урахуванням екологічних вимог;

5) рекультивація земель;

6) заходи по боротьбі з ерозією грунтів;

7) заходи з охорони надр;

8) заходи з охорони і відтворення флори і фауни;

9) раціональне використання мінеральних ресурсів та ін.

Природоохоронні заходи повинні забезпечувати досягнення наступних основних цілей:

а) дотримання нормативних вимог до якості навколишнього середовища;

б) отримання максимального народногосподарського економічного ефекту;

в) заощадження і більш раціональне використання природних ресурсів.

Ефективність природоохоронних заходів на різних рівнях визначається за допомогою показників або результатів (екологічні, соціальні та економічні).

Екологічний результат полягає:

1) в зниженні негативного впливу на навколишнє середовище;

2) в поліпшенні її стану;

3) в зниженні обсягів надходять в середу забруднень;

4) в зниженні рівня її забруднення (концентрації шкідливих речовин у водоймах, атмосфері і на грунті, зниження рівнів шуму, радіації, вібрації);

5) у збільшенні кількості та поліпшення якості придатних до використання земельних, лісових, водних ресурсів (використовуваних водойм);

6) в поліпшенні стану атмосферного повітря;

7) в збереженні фонових концентрацій.

Соціальний результат полягає в підвищенні рівня життя населення, підвищення ефективності громадського виробництва та збільшенні національного багатства країни.

Соціальні результати виражаються:

а) поліпшенням фізичного розвитку населення;

б) зменшенням захворюваності;

в) збільшенням тривалості життя і періоду активної діяльності;

г) поліпшенням умов праці та відпочинку;

д) підтриманням екологічної рівноваги;

е) збереженням генетичного фонду;

ж) збереженням естетичної цінності природних ландшафтів, пам'ятників природи, заповідних зон та інших охоронюваних технологій;

з) створенням сприятливих умов для зростання творчого потенціалу особистості і вдосконалення моральної свідомості людини;

і) розвитком культури.

У наш час можлива лише неповна оцінка соціальних результатів у грошовій формі. Наприклад, можна визначити приріст валового суспільного продукту і національного доходу в результаті збільшення періоду активної діяльності населення. Але не можна оцінювати в грошовій формі соціальні результати підтримання екологічної рівноваги, вдосконалення моральної свідомості. Все це входить в економічний результат.

Економічний результат полягає в економії або запобігання втрат природних ресурсів, живої або суспільної праці у виробничій сфері народного господарства і в сфері особистого споживання і виражається в грошовій формі. Облік економічного результату починається з економічного обгрунтування.

При економічному обгрунтуванні природоохоронних заходів повинні враховуватися:

1) максимально повне охоплення всіх соціальних, екологічних і економічних результатів різних варіантів природоохоронних заходів в різних сферах народного господарства як в найближчій, так і в більш віддаленій перспективі;

2) можливо більш повне охоплення всіх витрат, пов'язаних із здійсненням різних варіантів природоохоронних заходів;

3) облік чинника часу при оцінці витрат і результатів природоохоронних заходів;

4) міжгалузевий підхід з урахуванням необхідності економії всіх витрат і забезпечення більш ефективного використання природних ресурсів в масштабі даної території в цілому (край, область, район, республіка).

Економічне обгрунтування проводиться шляхом зіставлення економічних результатів з витратами, необхідними для їх здійснення.

Система очищення стічних вод передбачає наявність витрат по її експлуатації:

(6.1)

де С - Поточні витрати на експлуатацію системи очищення;

и  - Шкоди навколишньому середовищу, що наноситься стічними водами до і після їх очищення відповідно;

Р - Плата за природні ресурси, що використовуються при експлуатації системи;

S - Зміна витрат в основному виробництві;

и  - Витрати на утилізацію відходів i-го виду забруднень із стічних вод після очищення і їх кількість відповідно;

n - Кількість забруднювачів;

i = 1, 2, 3, ...,n.

Крім витрат по експлуатації системи очищення стічних вод, необхідно враховувати одноразові витрати на неї:

де К1 - Витрати на проектування, розробку і впровадження системи, руб .;

К2 - витрати на відчуження території, руб .;

К3 - витрати на зміну обладнання в основному виробництві, руб .;

К4 - Плата за ресурси, руб.

Оцінка ефективності варіантів очищення промислових стічних вод

6.1.1 Наведена маса викидів обчислюється за формулою (6.2)

 (6.2)

де  - Коефіцієнт відносної небезпеки забруднювача;

 - маса i-й домішки;

k - 0, 1, 2 - варіанти очищення: 0 - без очищення, 1 - перший варіант очищення, 2 - другий варіант очищення.

6.1.2Коеффіціент очищення стічних вод є функцією від показників якості води: температури води Т, Вмісту завислих речовин d, Вмісту розчинних речовин С, Водневого показника рН, загальної та карбонатної жорсткості к:

 = F (Т, d, С, рН, к). (6.3)

Для визначення коефіцієнта очищення стічних вод при відсутності теплового забруднення використовуються наступні співвідношення:

 (6.4)

 (6.5)

де  - Коефіцієнт очищення стічних вод від k-го виду забруднення;

 - Сумарний коефіцієнт очищення стічних вод за всіма видами забруднень;

 - Зміст маси викидів i-го виду забруднення в стічних водах до і після очищення відповідно.

При підвищенні температури стічних вод проводять їх охолодження і в цьому випадку

 (6.6)

6.1.3 Економічність очистки визначають по співвідношенню:

 (6.7)

6.1.4 Екологічні збитки за період експлуатації очисних споруд з урахуванням процентної ставки банку 20% складе:

 (6.8)

де норматив питомої екологічної шкоди (2217,5 руб. / ум. т);

 = 0,95 коефіцієнт, що враховує район скидання (Кольський півострів);

t - Час експлуатації.

6.1.5 Ефективність способу очищення стічних вод визначається співвідношенням:

 , (6.9)

де  - Поточні витрати при чищенні води, руб. / Тис. м3;

К - Капітальні вкладення в очисні споруди, тис. Руб .;

V - Річний обсяг очищених стічних вод, тис. М3;

 



Збитків за забруднення поверхневих водойм | Приклад розрахунку оцінки ефективності впровадження природоохоронних заходів

Давиденко, Г. В. | КОМЕРЦІЙНІ ЗБИТКИ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА | Укрупненная оцінка економічного збитку від забруднення атмосфери | Укрупненная оцінка економічного збитку за забруднення водойм | Укрупненная оцінка економічного збитку за забруднення ґрунтів твердими відходами | РОЗРАХУНОК ПЛАТИ ЗА ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА | Ефект сумації. КОМБІНОВАНЕ ДІЮ ЗАБРУДНЮВАЧІВ | Приклад розрахунку економічного збитку і плати за викиди забруднюючих речовин в атмосферу | Приклад розрахунку економічного збитку і плати за забруднення поверхневих водойм | І плати за скиди у поверхневі водойми |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати