Головна

Загальні основи педагогіки

  1. I. ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО
  2. I. ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО
  3. I. Загальні положення
  4. I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
  5. I. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА.
  6. I. НАУКОВО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ... З
  7. I. Примітки до розкриття облікової політики та загальні відо­мості щодо банку

-А-

Абстрагування- це сукупність операцій, які ведуть до отримання абстракції.

Академічні здібності - здібності до відповідної галузі науки (математики, фізики, біології, літератури і тощо).

Акселерація -процес прискореного розвитку особистості.

Аналіз- це метод пізнання, який дає змогу поділити предмет на частини.

-В-

Виховання- цілеспрямований та організований процес формування особистості, у педагогіці поняття "виховання" вживають у широкому та вузькому соціальному та педагогічному значенні.

Вища освіта передбачає забезпечення фундаментальної, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців, які мають визначати темпи і рівень науково-технічного, економічного та соціально-культурного прогресу, формування інтелектуального потенціалу суспільства як його найбільшої цінності, сприяти всебічному розвитку особистості.

Вік - це відносно обмежена у часі ступінь фізичного, психічного, особистісного розвитку особистості, яка характеризується конкретними фізіологічними, психічними, соціальними змінами, загальними для всіх людей.

Вікові особливості - комплекс фізичних, пізнавальних, інтелектуальних, мотиваційних, емоційних властивостей, характерних для більшості людей одного віку.

-Г-

Гіпотеза дослідження- наукове передбачення результатів дослідження.

Гностичні здібності- здатність виховання пізнавального, творчого, активного ставлення до навколишнього світу.

Гра - форма вільного самовияву людини, яка передбачає реальну відкритість світові можливого й розгортається або у вигляді змагання, або у вигляді зображення якихось ситуацій, смислів, станів.

Гуманістична спрямованість діяльності учителя - спрямованість на особистість іншої людини, утвердження словом і працею найвищих духовних цінностей, моральних норм поведінки й стосунків; вияв професійної ідеології учителя, його ціннісного ставлення до педагогічної дійсності, її мети, змісту, засобів, суб'єктів.

-Д-

Дедукція - це операція, у ході якої висновок щодо якогось елементу множини робиться на підставі знання загальних властивостей всієї множини.

Дидактичні здібності- здатність передавати учням навчальний матеріал, роблячи його доступним і зрозумілим; викликати інтерес до предмета, збуджувати в учнів активну самостійну думку.

-Е-

Емоційна стійкість - здатність контролювати себе, володіти ситуацією під впливом зовнішніх чинників, які провокують емоційний зрив.

-З-

Завдання дослідження- це конкретизована мета дослідження.

Знання - це відображення людиною об'єктивної дійсності у формі фактів, уявлень, понять і законів науки.

-І-

Індивід - це окремий представник людського роду без урахування його біологічних і соціальних якостей.

Індивідуальність - своєрідність психічних, особистісних та інших якостей і властивостей індивіда.

Індукція- це перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину об'єкта робиться висновок в цілому про об'єкт.

-К-

Категорія -це загальне, фундаментальне поняття, що виражає найбільш суттєві властивості, зв'язки, відношення того чи іншого явища реальної дійсності.

Класифікація - це групування предметів, об'єктів і явищ за певними ознаками і встановлення між ними зв'язків.

Комунікативні здібності - здібності до спілкування з дітьми, уміння
знайти правильний підхід до учнів, установити з ними доцільні з педагогічної точки зору взаємини, наявність педагогічного такту, уміння будувати взаємини з колегами, взаємодіяти з батьками.

Конструктивні- здатність планувати педагогічну діяльність, легко й успішно запроваджувати свої знання у практику, легко застосовувати відомі теоретичні положення до конкретних ситуацій у навчально-виховному процесі. Для людей, які наділені такими здібностями, характерна творчість, оригінальність.

Креативні (творчі) здібності - це здатність шукати нові ідеї, приймати нестандартні рішення, використовувати оригінальні технології навчання та виховання.

Кризи вікового розвитку -переходи від одного етапу дитячого розвитку до наступного.

-М-

Мета - це образ певного передбачуваного результату, на досягнення якого спрямовані або будуть спрямовані дії.

Мета виховання- це наперед визначені результати роз­витку й формування особистості, постійного її самовдосконалення, яких намагаються досягти у процесі виховання.

Мета дослідження- це ціль, яку ставить перед собою дослідник.

Метод науково-педагогічного дослідження- це шлях вивчення і опанування складних психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об'єктивних закономірностей виховання і навчання.

Мовні (експресивні) здібності- уміння ясно і чітко, емоційно висловлювати свої думки і по­чуття за допомогою мови, а також міміки і пантоміміки.

-Н-

Навички- компоненти практичної діяльності, які проявляються під час виконання необхідних дій, доведених до досконалості шляхом багаторазового вправляння.

Навчально-виховні завдання - це суперечливі педагогічні ситуації, які об'єктивно зумовлені потребами повсякденної життєдіяльності вихованців, їхньою майбутньою про­фесійною діяльністю.

Навчання- організований цілеспрямований процес взаємодії учителя й учнів, що спрямований на засвоєння знань, формування умінь та навичок.

Наукове дослідження - це особлива форма процесу пізнання, систематичне, цілеспрямоване вивчення об'єктів, в якому використовуються засоби і методи науки і яке завершується формуванням знання про досліджуваний об'єкт.

-О-

Об'єкт дослідження- це частина об'єктивної реальності, яка на певному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини, соціальної істоти.

Організаторські здібності- це здібності організувати учнівський колектив, згуртувати його, надихати на вирішення важливих завдань; здібності правильно організувати дітей.

Освітапроцес і результат засвоєння учнями систематичних знань, умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвиток її творчих сил і здібностей.

Особистість -це людина, соціальний індивід, субʼєкт пізнання і праці, активний перетворювач дійсності, якому притаманні загальнолюдські, соціально значимі та індивідуально неповторні якості та властивості.

-П-

Педагогіка- це наука про сукупність знань і умінь навчання та виховання, ефективні способи передачі накопиченого досвіду і оптимальної підготовки підростаючого покоління до життя і діяльності.

Педагогічна техніка - комплекс умінь, необхідних учителеві в його діяльності для ефективної взаємодії з людьми у будь-яких ситуаціях (мовні уміння, пантоміміка, уміння керувати собою, доброзичливий, оптимістичний настрій, елементи умінь актора і режисера).

Педагогічна уява- це спеціальна здібність, що виявляється у передбаченні наслідків своїх дій.

Педагогічні вміння - це сукупність послідовних дій, основаних на вирішення педагогічних завдань.

Педагогічні здібності - індивідуально-психологічні особливості і властивості особистості, які дозволяють учителеві досягнути високих результатів у педагогічній діяльності.

Педагогічний авторитет - це не пов'язана з соціальним статусом, примусом і винагородами здатність учителя впливати на думки, почуття і поведінку учнів.

Педагогічний експеримент -це науково поставлений досвід організації педагогічного процесу в точно врахованих умовах.

Педагогічний оптимізм - оптимістичне прогнозування розвитку особистості з орієнтацією на позитивне у становленні особистості.

Педагогічний процес (навчально-виховний про­цес) - цілеспрямована, свідомо організована, динамічна взаємодія вихователів і вихованців, у процесі якої вирішу­ються суспільно необхідні завдання освіти і гармонійного виховання.

Перцептивні здібності - здатність проникати у внутрішній світ вихованця, психологічна спостережливість, пов'язана з тонким розумінням особистості учня і його тимчасових психічних станів, розуміння вікових та індивідуальних особливостей.

Позашкільна освіта та виховання спрямовані на забезпе­чення потреб людини у задоволенні інтересів та схильностей, здобуття дітьми додаткових знань, умінь та навичок, розвиток інтелектуальних потенційних можливостей, сприяння майбут­ньому професійному вибору особистості.

Порівняння- це процес встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об'єктам.

Праця- діяльність, спрямована на створення суспільно корисного продукта, що задовільняє матеріальні або духовні потреби людини.

Предмет дослідження- це зафіксовані у досвіді, включені у процес практичної діяльності людини сторони, якості і відносини об'єкта, що досліджуються з певною метою у певних умовах.

Принципи освіти - це вихідні положення, на яких ґрунтується діяльність усієї системи освіти в Україні і її підрозділів зокрема.

Проблема дослідження - складне теоретичне або практичне питання, що потребує вивчення, вирішення.

Професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадяна­ми професії відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей.

Професіограма особистості учителя -це ідеальна модель учителя, зразок, еталон, у якому представлені основні якості особистості, якими повинен володіти учителья; знання, уміння, навички, необхідні для виконання педагогічних функцій.

-Р-

Ретардація -процес уповільненого розвитку особистості.

Розви­ток - процес кількісних і якісних змін особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, результатом якого є виник­нення якісно нового, поступальний процес сходження від ниж­чого до вищого, від простого до складного.

-С-

Самоосвіта- освіта, яка набувається у процесі самостійної роботи без проходження систематичного курсу навчання у стаціонарному навчальному закладі.

Синтезє наслідком поєднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле.

Система освіти - це сукупність навчально-виховних та куль­турно-освітніх закладів, які відповідно до Конституції та інших законів України здійснюють освіту і виховання її громадян.

Совість- це здатність особистості до морального самоконтролю, об'єктивної самооцінки відповід­но до моральних норм, традицій; ця якість ґрунтується на само­свідомості людини і забезпечує внутрішній контроль власного "Я", дій та вчинків.

Спадковість -відновлення у нащадків біологічної подібності; здатність передавати свої ознаки від батьків до нащадків, наступному поколінню; здатність організмів повторювати у ряду поколінь подібні типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому.

Стиль педагогічного спілкування - цеіндивідуально типологічні особливості соціально-психологічної взаємодії педагога та уч­нів.

Сугестивність - здатність за допомогою слова, емоційно-вольового впливу домагатися потрібних результатів виховання, здатність до навіювання.

-Т-

Тестування - цілеспрямоване, однакове для всіх досліджуваних обстеження, що проводиться у строго контрольованих умовах, які дозволяють об'єктивно виміряти досліджувані характеристики педагогічного процесу.

-У-

Узагальнення - логічний процес переходу від одиничного до загального чи від менш загального до більш загального знання, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей явищ дійсності.

Українська народна педагогіка - це система емпіричних педагогічних знань, засобів, принципів та умінь, вироблених і застосовуваних українцями у навчанні та вихованні підростаючих поколінь.

Уміння- це готовність свідомо і самостійно виконувати практичні і теоретичні дії на основі засвоєних знань, життєвого досвіду і набутих навиків.

-Ф-

Формування особистості - це складний процес ста­новлення людини як соціальної істоти, який відбувається у резуль­таті розвитку і виховання; цілеспрямований процес соціалізації особистості, який характеризується завершеністю.

-Ц-

Ціль- те, до чого прагнуть, чого намагаються досягти; це мета.

Цілеспрямованістьвиховання - це обґрунтована послідовність цілей виховання, постійне корегування вихов­них дій.



Історія української школи і педагогіки. | Теорія виховання

Зміст національного виховання. | Загальні методи виховання | Загальна характеристика напрямків виховання. | Позакласна та позашкільна виховна робота | Виховання учнівського колективу. | Взаємодія школи, сім'ї та громадськості. | Робота класного керівника | Структура процесу оволодіння знаннями, уміннями та навичками. | В історії розвитку шкільництва сформувалися такі типи на­вчання: догматичне, пояснювально-ілюстративне, проблемне, програмоване, модульно-розвивальне. | Наукові основи управління загальноосвітнім закладом. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати