Головна

Теорія виховання

  1. IV. Самовиховання.
  2. "Велика дидактика" Я. А. Коменського - узагальнення досвіду теорії і практики освіти і виховання попередніх епох
  3. Алгебра і теорія чисел
  4. Атестація з фізичного виховання
  5. Базова освіта як визначальна тенденція пошуку національного виховання
  6. Велика дидактика» Я. А. Коменського - узагальнення досвіду теорії і практики освіти і виховання попередніх епох.
  7. Взаємозв'язок теорії фізичного виховання дітей з іншими науками

Сутність і роль виховання. Закономірності, мотиви виховання. Виховання -це по-перше, соціально і педагогічно організований процес створення оптимальних умов для формування людини як особистості. По-друге, це вплив вихователя на вихованця з метою формування в нього бажаних соціально - психічних і фізичних якостей.

Мета виховання -це сукупність властивостей особистості, до виховання яких прагне суспільство. Загальною метою виховання є всебічний і гармонійний розвиток дитини.

Процес виховання- це система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.

Структурними елементамипроцесу виховання є: мета, зміст, завдання, форми, методи і засоби виховання, його результати, корегування результатів виховання.

Структура виховного процесу: оволодіння знаннями, нормами і правилами поведінки, формування почуттів,формування переконань, оволодіння знаннями, нормами і правилами поведінки, формування умінь і навичок у поведінці.

Специфічнимдля процесу виховання є: а) двосторонній характер; б) багатогранність завдань і змісту; в) залежність від різноманітних суб'єктивних і об'єктивних факторів; г) трудність розкриття внутрішнього світу дитини, який треба формувати; г) багатство форм, методів і прийомів, якими важко оволодіти; д) неперервність - у вихованні канікул бути не може; е) тривалість у часі -людина виховується все життя; є) поступове виявлення результатів виховних впливів.

Основні закономірності виховання:

Закономірності виховання - стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі істотні зв'язки у ньому, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективнocтi розвитку особистості школяра.

У виховному npou;eci виявляються таш закономірності:

-виховання органічно пов'язане iз суспільними потре­бами й умовами виховання;

-людина виховуеться под впливом найрізноматніших чинників;

-результати виховання залежать вщ виховвого впливу на внутршшній світ дитини, її духовність

-визначальними у вихованш е діяльтсть та спілкування;

- ефективність виховного процесу залежить від стосунк1в в учнівському колективі;

-ефективність виховного процесу зростає, коли учні займаються самовихованням.

Мотиви виховання - це спонукальна причина дій і вчинків людини. До них належать анатомо - фізіологічні та соціально - психологічні потреби(п отреби естетичні (краса, упорядкованість, симетрія, системність, охайність, гармонія), потреби в знаннях і розумінні(допитливість, знання, усвідомлення навколишнього), потреба у самовдосконаленні (бажання стати кимось, найти собі застосування, прагнення до успіху), потреби в оцінці й престиж, статус визнання, увага, достоїнство, розуміння), потреби в захисті від насилля і погроз (соціально-економічна стабільність, наявність праці, захищеність), фізіологічні потреби в їжі, воді, теплі, рухах, здоров'ї, сні, захисті від стихійних сил.

Рушійні сили виховного процесу - це сукупність суперечностей, вирі­шення яких сприяє просуванню процесу виховання до нових цілей. Є такі суперечності: між необмеженими можливостями розвитку людської природи
і обмежуючими умовами соціального життя; між зовнішніми впливами і внутрішніми прагненнями; між впливами сім'ї, школи, громадськості, вулиці, засобів масової інформації; між організованим впливом школи і стихійним впливом оточення; між окремими впливами вчителів, які працюють у даному класі; між усвідомленнямучнемсвоїхправіобов'язків.

Етапи процесу виховання:а) виділення конкретних рис і властивостей особистості, які передбачається виховати; б) вивчення вихованця і діагнос­тика - проектування його особистості на основі зразка-ідеалу; в) засвоєння вихованцем виділених рис і властивостей; г) організація досвіду поведінки відповідно до ідеалу; г) спонукання вихованця до самостійної роботи над вдосконаленням своєї особистості.

Управління процесом виховання- це діяльність педагогів, що забез­печує планомірний і цілеспрямований вплив на вихованців. Воно передбачає: а) підбір змісту у вихованні; б) підбір форм, методів і прийомів для реалізації змісту виховання; в) організація діяльності учнів і досвіду їх поведінки; г) регулювання взаємовідносин у колективі, координація впливу на дитину вчителів, батьків і представників громадськості; ґ) керівництво самовихованням учнів; д) вивчення рівня вихованості учнів, корекція змісту і методики виховання.



Цілісний педагогічний процес. | Зміст національного виховання.

Стадії розвитку педагогіки можна розглядати в такому порядку: народна педагогіка - духовна педагогіка - світська педагогіка. | Методи науково-педагогічних досліджень | Розвиток та формування особистості. | Загальні методи виховання | Загальна характеристика напрямків виховання. | Позакласна та позашкільна виховна робота | Виховання учнівського колективу. | Взаємодія школи, сім'ї та громадськості. | Робота класного керівника | Структура процесу оволодіння знаннями, уміннями та навичками. |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати