Головна

Характеристика порушень при розумової відсталості

  1. I. Загальна характеристика уроку.
  2. I. Загальна характеристика
  3. I. Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції
  4. II. ГІРНИЧО-ГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОДОВИЩА
  5. II. Якісна характеристика викладача ОБЖ (БЖ)
  6. II. Характеристика принципів в системі ФВ.
  7. III 1. Загальна характеристика процесу навчання

Розумово відсталі - це діти, у яких в результаті грубого органічного ураження головного мозку спостерігається стійке недорозвинення вищих психічних функцій (аналізує сприйняття, довільної пам'яті, словесно-логічного мислення, мовлення та ін.).

Для розумово відсталих характерна наявність патологічних рис в емоційній сфері: підвищеної збудливості або, навпаки, інертності; Проблеми формування інтересів і соціальної мотивації діяльності.

У багатьох розумово відсталих дітей спостерігаються порушення у фізичному розвитку: дисплазії, деформації форми черепа і розмірів кінцівок, порушення загальної, дрібної і артикуляційної моторики, труднощі формування рухових автоматизмів.

поняття розумова відсталість психолого-педагогічне, традиційно включає в себе такі клінічні форми порушень, як олігофренія і деменція.

олігофренія (Від грец. olygos - малий, phren - розум) - особлива форма психічного недорозвинення, що виникає внаслідок різних причин: патологічної спадковості, хромосомних аберацій (від лат. aber-ratio - спотворення, ломка), при родової патології, органічного ураження ЦНС у внутрішньоутробному періоді або на ранніх етапах постнатального розвитку (до 2-2,5 років).

При олігофренії органічна недостатність мозку носить непрогредіентний (непрогрессірующій) характер. Дії шкідливого чинника великою мірою припинилися, і дитина здатна до розвитку, яке підпорядковане загальним закономірностям формування психіки, але має свої особливості, обумовлені характером порушень ЦНС і їх віддаленими наслідками.

деменція (Від лат. dementia - безумство, слабоумство) - стійке ослаблення пізнавальної діяльності, що приводить до зниження критичності, ослаблення пам'яті, уплощению емоцій. Деменція може мати резидуально-органічний (залишкові явища після перенесених травм, нейроінфекцій) або прогредієнтності характер, т. Е. Спостерігається зниження інтелектуальної діяльності на тлі поточних захворювань (гідроцефалія, ревматичне захворювання ЦНС, шизофренія, епілепсія, сифілітичне ураження ЦНС).

Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб дев'ятого перегляду (МКБ-9) виділяють 3 ступеня розумової відсталості: дебіл'ност' - відносно легка, неглибока розумова відсталість; імбеціл'ност' - глибока розумова відсталість; ідіотія - найбільш важка, глибока розумова відсталість.

В даний час фахівці користуються МКБ-10 (десятого перегляду), відповідно до якої виділяють легку, помірну, важку и глибоку розумову відсталість.

Психопатологічна структура порушення при олігофренії характеризується тотальністю і ієрархічністю недорозвинення психіки та інтелекту. За структурою клінічної картини виділяють неускладнені и ускладнені (М. С. Певзнер) форми олігофренії.

Ускладнені форми олігофренії обумовлені поєднанням недорозвинення мозку з його пошкодженням. У цих випадках інтелектуальний дефект супроводжується рядом нейродинамічні і енцефалопатичних розладів. Може мати місце також більш виражений ступінь недорозвинення або пошкодження локальних коркових функцій, наприклад мови, гнозису, праксису, просторових уявлень, лічильних навичок, читання, письма. Подібна форма нерідко має місце у дітей з церебральним паралічем, а також у дітей з гідроцефалією.

У вітчизняній психіатрії виділяють три групи етіологічних факторів розумової відсталості (за Г. Е. Сухарева, 1956).

Перша група - неповноцінність генеративних клітин батьків, спадкові захворювання батьків, патологія ембріогенезу.

Друга група - патологія внутрішньоутробного розвитку (впливу інфекцій, інтоксикацій, травм).

Третя група - родова травма і постнатальні ураження ЦНС.

Виділяються 3 діагностичні критерії розумової відсталості: клінічний (Наявність органічного ураження головного мозку); психологічний (Стійке порушення пізнавальної діяльності); педагогічний (Низька здатність до навчання).

Психологічні особливості розумово відсталих дітей розглядаються в роботах І. Л. Баскакової, І. М. Бгажнокова, І. В. Белякова, Т. Н. Головіної, Л. В. Занкова, А. Р. Лурія, В. І. Лубовского, Н. Г. Морозової, В. Г. Петрової, Б. І. Пінського, С. Я. Рубінштейн, І. М. Соловйова, В. А. Сумарокова, Ж. І. Шиф та ін.

Організація корекційно-педагогічної роботи в спеціальних (корекційних) школах VII виду і в класах КРО | Система виховання, навчання і реабілітації дітей з порушеннями інтелекту


Корекційна робота з дітьми дошкільного віку при ДЦП | Навчання дітей з ДЦП в спеціальних (корекційних) школах VI виду | Порушення писемного мовлення | | Організація педагогічної роботи в спеціальних (корекційних) школах V виду для дітей з важкими порушеннями мови | | Організація логопедичної допомоги в системі охорони здоров'я | Клініко-психолого-педагогічна характеристика дітей із затримкою психічного розвитку | Психолого-педагогічні особливості дошкільнят з ЗПР | Корекційна спрямованість виховання і навчання дітей з затримкою психічного розвитку |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати