Головна |
Затримка психічного розвитку у дітей стала об'єктом вивчення в нашій країні порівняно недавно. Ця проблема позначилася як актуальна в кінці 60-х рр. XX століття, коли стали проводитися дослідження шкільної неуспішності, і виявилося, що близько 50% дітей, стійко невстигаючих в початкових класах, - це діти із затримкою психічного розвитку.
У 1970 р на базі однієї шкіл міста Горького (Н. Новгород) було розпочато експеримент з навчання дітей з ЗПР. Дослідження проводили співробітники НДІ дефектології (в даний час це ІКП[6] РАО) під керівництвом Т. А. Власової та В. І. Лубовского. Експеримент тривав 10 років і завершився в 1980 р, а в 1981 був затверджений новий тип спеціальних шкіл - для дітей із затримкою психічного розвитку. Однак широкого поширення цей тип шкіл не отримав в силу ряду причин: було недостатньо розроблено програмно-методичне забезпечення, були відсутні спеціально підготовлені кадри. Оскільки порушення розвитку у дітей з ЗПР виражені не різко, далеко не кожна сім'я може погодитися з рекомендацією навчати дитину в спеціальній школі-інтернаті.
З 1988 р стали відкриватися класи вирівнювання для дітей з ЗПР при масових школах, потім з'явилися класи компенсуючого навчання для дітей з астенічними станами, соматично ослаблених дітей, а також для дітей з порушеннями поведінки. У зв'язку з цим на практиці виникли труднощі комплектування та організації корекційно-педагогічної роботи.
З 1995 р спочатку в Москві, а потім і в інших регіонах розроблялася єдина концепція корекційно-розвиваючого навчання, яка докладно викладена в книзі С. Г. Шевченка «Корекційно-розвивальне навчання» (1999).
Відповідно до цієї концепції передбачається створення єдиного реабілітаційного простору. З одного боку, це означає наступність у роботі дошкільних і шкільних установ, а з іншого боку - спадкоємність між різними державними службами в системах охорони здоров'я, освіти і соціального захисту.
Основна увага приділяється питанням педагогічної допомоги дітям з труднощами в навчанні. До цієї категорії включають дітей, які відчувають в силу різних біологічних і соціальних причин стійкі труднощі в засвоєнні освітніх програм за відсутності виражених порушень інтелекту, відхилень у розвитку слуху, зору, мови, рухової сфери. Таким чином, в дану категорію можуть бути включені діти:
- Із затримкою психічного розвитку,
- З астенічними станами,
- З поведінковими порушеннями,
- З педагогічною занедбаністю.
Класи КРО відкриваються переважно в початковій ланці, при цьому можливі різні варіанти комплектування. Структура початкових класів може мати різні варіанти:
1 варіант - в складі 2-4-х класів - для дітей, безуспішно навчалися в класах загального типу;
2 варіант - в складі підготовчого, 1-4-х класів для дітей, які раніше не навчалися в школі.
За підсумками навчання в початковій школі вирішується питання про подальше навчання дітей: або вони переводяться в масові класи, або продовжують навчатися в корекційних класах. При необхідності класи КРО можуть відкриватися в середній ланці, починаючи з 5 класу. Наповнюваність класів КРО 12 осіб.
В системі КРО діти отримують цензовое освіту. Базового навчального плану складено на основі Федерального навчального плану. При цьому враховуються специфічні труднощі дітей в навчанні російській мові, тому збільшено число годин на російську мову і літературу. У програму початкових класів введено спеціально розроблений курс «Ознайомлення з навколишнім і розвиток мови». У середній ланці передбачається по 4-5 годин для організації поглибленої трудової підготовки.
Передбачається від 3 до 5 годин шкільного компоненту для проведення подгруппових (не більше 3 осіб) і індивідуальних занять (не більше 30 хвилин).
Відповідно до сучасної концепції КРО велике місце в структурі корекційної роботи повинна займати діагностика. Тому в тих освітніх установах, де є спеціальні групи і класи, можуть створюватися ПМПК (консиліуми). ПМПК (консиліум) створюється наказом директора установи. До його складу входять: завуч (голова), психолог, дефектолог, логопед, лікар-психіатр. Консиліум працює за спеціально складеним графіком, він не займається комплектуванням груп і класів, а вирішує питання індивідуального психолого-педагогічного супроводу дітей з труднощами в навчанні і соціальної адаптації. Члени консиліуму вивчають динаміку розвитку дітей, успішність засвоєння освітньої програми, поглиблено обстежують дітей, які зазнають найбільших труднощів у процесі навчання, виробляють рекомендації по виконанню роботи з такими дітьми для педагогів і батьків. При необхідності дітей з особливими проблемами повторно направляють на ПМПК (Комісію) або на консультації в зовнішні організації.
У сучасних умовах актуальним є питання про спадкоємність в роботі школи і установ професійної технічної освіти. В першу чергу слід розглядати питання професійної підготовки випускників класів КРО.
Запитання і завдання
1. Розкрийте етіологію і психологічну сутність різних варіантів ЗПР за класифікацією К. Ф. Лебединської.
2. Розкрийте диференційно-діагностичні критерії розмежування ЗПР і розумової відсталості.
3. Яка логіка побудови корекційно-розвивальних програм для дошкільнят з ЗПР на першому і другому ступенях навчання і виховання в спеціальному дитячому садку?
4. Які протипоказання для зарахування дітей в спеціальні групи і класи корекційно-розвивального навчання?
5. Які завдання корекційно-освітньої роботи з дітьми з ЗПР в класах КРО і в школах VII виду?
Корекційна спрямованість виховання і навчання дітей з затримкою психічного розвитку | Характеристика порушень при розумової відсталості
Класифікація ДЦП | Корекційна робота з дітьми дошкільного віку при ДЦП | Навчання дітей з ДЦП в спеціальних (корекційних) школах VI виду | Порушення писемного мовлення | | Організація педагогічної роботи в спеціальних (корекційних) школах V виду для дітей з важкими порушеннями мови | | Організація логопедичної допомоги в системі охорони здоров'я | Клініко-психолого-педагогічна характеристика дітей із затримкою психічного розвитку | Психолого-педагогічні особливості дошкільнят з ЗПР |