На головну

АЛГОРИТМ РОЗРАХУНКУ ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ

  1. ЦД. 08 Робочі процеси, конструкція і основи розрахунку автомобільних двигунів
  2. II. РОЗРАХУНОК ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ
  3. IV. Розробити алгоритм розв'язки та програму до завдань з даної теми. Задачі вібіраються за варіантом в Додатках.
  4. IV.1. Особливості розрахунку рами
  5. VI. Порядок розрахунку кадастрової вартості об'єктів оцінки
  6. ААудіт розрахунку з дебіторами і кредиторами
  7. Адаптивні квадратурні алгоритми

1. Задаються параметри приміщення.

2. Визначається характер зорової роботи (об'єкт розрізнення, фон, контраст і т. П.).

3. Вибирається система освітлення (загальна або комбінована).

4. Вибираються тип лампи, виходячи з економічної або виробничої необхідності, вид світильника.

5. Визначається нормована мінімальна освітленість Енорм для виконання заданої зорової роботи.

6. Розраховується необхідний світловий потік: Фрозр ? .

7. Уточненяется вибір світильників, їх розташування і кількість ламп по Фрозр.

8. Розраховується фактична освітленість від обраного світильника.

розрахунок загального рівномірного штучного освітлення горизонтальної робочої поверхні виконується методом коефіцієнта використання світлового потіка. Світловий потік ФЛ, Лм, однієї лампи або групи люмінесцентних ламп одного світильника визначається за формулою

ФЛ = ,

де Eн - нормована мінімальна освітленість [1], лк;

S - площа освітлюваного приміщення, м2;

z - Коефіцієнт нерівномірності освітлення. є функцією багатьох змінних і найбільшою мірою залежить від співвідношень D / Hp , зі збільшенням якого понад рекомендованих значень різко зростає (табл.4 прил.1);

kз - Коефіцієнт запасу, що залежить від виду технологічного процесу і типу застосовуваних джерел світла (зазвичай kз = 1,3 - 1,8), запиленості повітря робочої зони і кількості чисток в році [1, табл. 3];

п - число світильників в приміщенні;

?И - Коефіцієнт використання світлового потоку.

Коефіцієнт використання світлового потоку, що дав назву методу розрахунку, визначають за довідником Кнорринга Г. в. [1] в залежності від типу світильника, відбивної здатностістін і стелі, розмірів приміщення, які визначаються індексом приміщення

i = АВ / [НР (А + В)],

де А, В - довжина і ширина приміщення в плані, м;

НР - Висота підвісу світильників над робочою поверхнею, м.

За отриманим в результаті розрахунку світлового потоку вибирають [7, 8] найближчу стандартну лампу і визначають необхідну електричну потужність. При виборі лампи допускається відхилення світлового потоку від розрахункового в межах 10-20%.

Еслісветовой потік ФЛ відрізняється від стандартного більш ніж на 10-20%, то коригується число світильників п.

для піврічного розрахунку місцевого освітлення, А також для розрахунку освітленості конкретної точки похилій поверхні при загальному локалізованому освітленні застосовують точковий метод. В основу точкового методу покладено рівняння

ЕА = J0 cos? / r 2 ,

де ЕА - освітленість горизонтальної поверхні в розрахунковій точці А, лк;

J0 - Сила світла в напрямку від джерела до розрахункової точки А, визначається по кривій розподілу світлового потоку обраного світильника і джерела світла;

? - Кут між нормаллю до поверхні, якій належить точка, і напрямом вектора сили світла в точку А;

 r - відстань від світильника до точки А, м.

Враховуючи що r = Н / cosa і вводячи коефіцієнт запасу kз , отримаємо

ЕА = J0 cos 3? /(Н2 kз).

Критерієм правильності розрахунку служить нерівність ЕА ? Ен.

Приклад 1. Освітлення конторського приміщення площею S = 12 · 20 м2

і висотою Н = 4,0 м запроектовано світильниками «Люцетта». Світильники розміщені по кутах квадрата зі стороною 4,0 м. Висота підвісу світильників НР = 2,5 м. Коефіцієнти відбиття рівні: стелі ?П = 0,7; стін ?С = 0,5; розрахункової площині ?Р = 0,3 (табл.5, прил.1). Розрахувати потужність джерел світла і сумарну встановлену потужність, якщо нормована освітленість ЕН = 75 лк. напруга мережі U = 220 В, коефіцієнт запасу k = 1,3.

Знайдемо індекс приміщення:

i = АВ / НР(А + B) = 12-20 / 2.5 (12 + 20) = 3,0.

Користуючись табл. 4-7 прил.2, визначаємо коефіцієнт використання освітлювальної установкизі світильниками «Люцетта» для знайденого індексу приміщення и заданих коефіцієнтів відбиття:

?И = 0,7.

При заданому розміщенні світильників в розглянутому приміщенні їх загальна кількість становить 15 (три ряди по п'ять світильників).

коефіцієнт z для заданого світильника дорівнює 1,2 (табл. 4, прил.1). При цьому світловий потік кожного джерела світла, необхідний для забезпечення заданого рівня нормованої освітленості, визначиться з рівняння

ФЛ ? ?  = 2 670лм.

Користуючись табл. 2, прил.1, визначаємо необхідну потужність джерела світла для заданої напруги мережі. Найближчий за світловим потоком джерело має потужність 200 Вт; його світловий потік ФЛ = 2800 лм, що дещо більше потрібного. Визначимо фактичну освітленість:

EФ = EФН · ФЛстанд / ФЛрасч = 75 · 2800/2670 = 80 лк.

На закінчення визначимо загальну встановлену потужність і питому потужність освітлювальної установки:

Рзаг = пРл = 15 · 200 = 3 000 Вт;

Р = Рзаг / SР = 3000/12 · 20 = 12,5 Вт / м2.

 



Основні світлотехнічні характеристики. | Розрахунок штучного освітлення методом питомої потужності
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати