Головна

Охорона праці

  1. E. Служба охорони праці підприємств.
  2. VI. ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ УМОВ ПРАЦІ І ЖИТТЯ НА СЕЛІ
  3. Аналіз використання фонду оплати праці
  4. Аналіз основних "порогів" знання в праці М. Фуко "Археологія знання".
  5. АНАЛІЗ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ
  6. Аналіз продуктивності праці
  7. Аналіз продуктивності праці індексним методом

Основні законодавчі акти та нормативна база

охорони праці

Законодавча база охорони праці:

«Кодекс законів про працю України», «Закон про охорону праці», закон «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» .

Основні нормативні акти про охорону праці : ДСТУ - державні стандарти України; НПАОП - нормативно - правові акти з охорони праці; ДержСанПіН - державні санітарні правил і норми; ДСН - державні санітарні норми, Сніп - будівельні норми і правила; НАПБ - нормативні акти з пожежної безпеки. Види нормативних актів: стандарти, положення, інструкції, переліки, правила, норми тощо. Рівні нормативних актів: державний , галузевий, стандарт підприємств.

Закон України "Про охорону праці", структура, основні положення

Розділи Закону України «Про охорону праці»:

1. Загальні положення (область дії, державна політика у галузі охорони праці).

2. Гарантії прав на охорону праці (права робітників з охорони праці при прийомі на роботу, під час роботи, відповідальність роботодавця за створення безпечних умов праці, забезпечення засобами захисту тощо).

3. Організація охорони праці (створення служби охорони праці).

4. Стимулювання охорони праці (штрафи, корегування тарифів виплат у Фонд соціального захисту від нещасного випадку тощо).

5. Нормативно-правові акти з охорони праці (види нормативних актів, порядок затвердження).

6. Державне управління охороною праці (органи державного управління: Кабінет Міністрів, міністерства, місцеві державні адміністрації, роль Держгірпромнагляду в управлінні охороною праці).

7. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.

8. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

9. Прикінцеві положення.

Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці

Пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки; комплексне розв'язування завдань охорони праці; соціальний захист працівників; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності; адаптація трудових процесів до можливостей працівника; інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з охорони праці; забезпечення координації діяльності з охорони праці на місцевому та державному рівнях; використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці.

Державне управління охороною праці

Основні функції та завдання управління охороною праці: підготовка кадрів; навчання працівників з охорони праці, професійний добір працівників; підтримання безпечності технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель, споруд; нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці; забезпечення працівників засобами індивідуального захисту; удосконалення нормативної бази з охорони праці.

Органи державного управління: Кабінет Міністрів, Національна рада з питань безпеки життєдіяльності населення, міністерства, місцеві державні адміністрації. Роль Держгірпромнагляду в управлінні охороною праці. Компетенції органів державного управління.

Організація охорони праці на виробництві

Зобов'язання роботодавця по створенню системи управління охороною праці на підприємстві.

Завдання та функції служби охорони праці (створення ефективної СУОП;

здійснення оперативно-методичного керівництва з охорони праці; підготовка розділу «Охорона праці» у колективному договорі; запровадження навчання та інструктажів ; забезпечення нормативно-технічною документацією; проведення паспортизації підрозділів підприємства; контроль за додержанням вимог охорони праці; розслідування, ведення обліку, аналіз нещасних випадків; участь у підготовці та складанні статистичних звітів з охорони праці; розробка планів роботи підприємств щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці; планування та контроль витрат коштів на охорону праці; участь у роботі комісії з питань охорони праці підприємства; забезпечення працюючих засобами захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями, надання передбачених законодавством пільг та компенсацій.

Права та обов'язки робітників служби охорони праці.

Обов'язки працівників щодо виконання вимог охорони праці.

Права громадян на охорону праці під час роботи

Права на безпечні умови праці, відповідно до діючого законодавства та нормативних актів; право на відмову від роботи при наявності порушень вимог охорони праці; право розірвати трудовий договір за власним бажанням при порушеннях вимог охорони праці та не виконанні умов колективного договору;

право на перехід на іншу роботу при наявності медичних показань, або проведення перекваліфікації; збереження середньої заробітної плати під час зупинення виробництва державним органом з охорони праці; право на безкоштовне забезпечення спецодягом, засобами захисту, миючими та іншими засобами.

Право на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці: лікувально-профілактичне харчування; скорочений робочий день; технологічні перерви, які входять до робочого часу; оплата праці у збільшеному розмірі; додаткова відпустка; Інші пільги, наприклад, пільгові пенсії передбачені законодавством; встановлення власником за свій рахунок інших пільг та компенсацій.

Навчання з питань охорони праці працівників підприємств

Система безперервної освіти з охорони праці.

Навчання посадових осіб, робітників професій підвищеної небезпеки (категорії посадових осіб, які проходять попереднє та періодичне навчання на спеціалізованих курсах, періодичність навчання).

Навчання працівників на підприємстві (порядок навчання, комісія з перевірки знань з охорони праці, оформлення документації про навчання).

Інструктажі з питань охорони праці

Види інструктажів: вступний; первинний на робочому місці, позаплановий; цільовий (порядок проведення , оформлення).

Стажування та дублювання з охорони праці (порядок організація, оформлення).

Вимоги до оформлення інструкцій з охорони праці (план змісту інструкції, узгодження та затвердження інструкції, реєстрація інструкції, термін дії інструкції).

Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

Дисциплінарна відповідальність: види, порядок накладення стягнень.

Адміністративна відповідальність: види, порядок накладення штрафів, (кодекс про адміністративні правопорушення).

Матеріальна відповідальність: відшкодування збитків, які виникли внаслідок порушень охорони праці, порядок їх призначення.

Кримінальна відповідальність: види ( штрафи, обмеження та позбавлення волі відповідно до карного кодексу).

Гарантії охорони праці жінок та неповнолітніх

Гарантія рівних прав у незалежності від статі та віку робітників.

Заборона використання праці жінок та неповнолітніх на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, обмеження роботи в нічний час, заборона залучення до понаднормових робіт і робіт у вихідні дні.

Заборона залучення жінок та неповнолітніх до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них обмежені граничні норми.

Захист вагітних жінок та материнства: декретна відпустка, відпустка по догляду за дитиною, пільги для жінок, що мають дітей віком до 3 років.

Порядок прийому неповнолітніх на роботу (вік, скорочений робочий день, попередній та періодичний медогляд). Професійне навчання та підвищення кваліфікації молоді. Пільги для молоді, що навчається.

Відшкодування шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я

Матеріальна компенсація шкоди: компенсація тимчасової непрацездатності, одноразова допомога, щомісячна виплата (порядок призначення, розміри виплат, врахування вини потерпілого), компенсація моральної шкоди, пенсія по інвалідності.

Відшкодування витрат на лікування та реабілітацію.

Пільги для інвалідів (переведення на іншу роботу, перекваліфікація, особливі умови організації праці).

Особливості відшкодування шкоди в разі загибелі робітника.

Державний нагляд за охороною праці

Органи державного контролю: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляд), спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки, спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки (Департамент пожежної безпеки Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи); спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці (Головний державний санітарний лікар та санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров'я).

Права та обов'язки державних інспекторів з охорони праці.

Ступеневий та громадський контроль за охороною праці на виробництві

Громадський контроль: профспілки, уповноважені з охорони праці (призначення, права).

Ступеневий адміністративно-громадський контроль на виробництві: порядок організації, оформлення журналу адміністративно-громадського контролю.

Порядок розслідування нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом

Види нещасних випадків. Умови, за яких нещасні випадки пов'язують з виробництвом.

Призначення комісії, план розслідування, терміни розслідування, документація, яка оформляється при розслідуванні ( акти Н-5, Н-1), органи та організації в які повідомляють про нещасні випадки та розсилають акти.

Поняття про спеціальне розслідування нещасних випадків.

Гігієнічна класифікація умов праці

Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу:

1 клас - оптимальні умови і характер праці;

2 клас - допустимі умови і характер праці;

3клас - шкідливі і небезпечні умови та характер праці, клас 3.1 - умови праці викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та збільшують ризик погіршення здоров'я; клас 3.2 - умови праці призводять до появи окремих ознак або легких форм професійної патології (після тривалої експозиції - 10 років та більше); клас 3.3 - призводять до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності); клас 3.4 - умови праці, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності);

4 клас - небезпечні умові праці, при яких є загроза отримання травм або гострих професійних отруєнь й смерті на протязі однієї робочої зміни.

Загальні заходи та засоби регулювання параметрів мікроклімату

Параметри мікроклімату, їх вплив на людину. Нормування параметрів мікроклімату: за важкістю праці та пори року.

Загальні заходи нормалізації параметрів мікроклімату: усунення джерел надлишкового тепла або холоду; раціональне планування виробничих приміщень і оптимальне розміщення в них устаткування з тепло-, холоду- та волого виділеннями; заходи захисту від радіаційного охолодження та перегрівання; віддалення джерел тепла від робочих місць; обмеження температури зовнішніх поверхонь устаткування.

Засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) - спецодяг, спецвзуття, ЗІЗ для захисту голови, очей, обличчя, рук.

Основні методи регулювання параметрів мікроклімату: опалення; вентиляція ; кондиціювання.

Вентиляція виробничих приміщень, види вентиляції

Поняття про вентиляцію, її призначення.

Класифікація системи вентиляції: за способом організації повітрообміну (природна, механічна, змішана); за способом подачі та видалення повітря: (припливна, витяжна, припливно-витяжна); за призначенням (загальнообмінна , місцева).

Інтенсивність вентиляції, поняття про розрахунок інтенсивності загальнообмінної та місцевої вентиляції.

Природне освітлення, види, нормування, експлуатація

Види природного освітлення: верхнє, бокове, комбіноване.

Нормування природного освітлення: розряди зорової роботи, кліматичні зони, параметри за якими нормують природне освітлення (світловий коефіцієнт, коефіцієнт природної освітленості, рівномірність освітлення).

Експлуатація систем природного освітлення.

Штучне освітлення, види, джерела світла для навчальних приміщень, нормування

Види штучного освітлення: загальне, місцеве, комбіноване; робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне.

Нормування штучного освітлення: розряди зорової роботи, джерела світла, параметри за якими нормують штучне освітлення (освітленість, питома потужність освітлення).

Експлуатація систем штучного освітлення.

Шум, його параметри, дія на людину, нормування, методи та засоби захисту

Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коливальна швидкість. Звукова потужність джерела звуку. Класифікація шумів за походженням, за характером, спектром та часовими характеристиками. Дія на людину. Нормування шумів. Контроль параметрів шуму, вимірювальні прилади. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.

Інфразвук та ультразвук

Інфразвук та ультразвук. Джерела та параметри інфразвукових та ультразвукових коливань. Дія на людину. Нормування та контроль рівнів, основні методи та засоби захисту від ультразвуку та інфразвуку.

Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону

Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів. Характеристики полів і випромінювань. Нормування електромагнітних випромінювань. Прилади та методи контролю. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.

Іонізуюче випромінювання

Види іонізуючого випромінювання:α-, β-, γ- проміні, їх особливості. Джерела іонізуючого випромінювання, класифікація. Характеристика джерел випромінювання (активність, питома активність, період напіврозпаду). Дози опромінювання (експозиційна, поглинена, еквівалентна, ефективна), одиниці виміру.

Дія випромінювання на людину, граничні дози опромінювання.

Типові методи та засоби захисту від іонізуючого випромінювання.

Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом

Дія електричного струму на людину. Фактори, що впливають на тяжкість ураження: електричні (сила струму, напруга, опір тіла людини, час дії), неелектричні (психофізіологічні, зовнішні умови).

Особливості дії струму на людину: раптовість, ураження внутрішніх тканин, дистанційність (висока напруга, крокова напруга), затримка дії, рефлекторність.

Види приміщень за електронебезпекою: без підвищеної небезпеки, з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні. Чинники підвищеної небезпекита особливої небезпеки.

Система засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок

Заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок (недоступність струмовідних частин; ізоляція струмовідних частин; блокіровки безпеки; засоби орієнтації в електроустановках; виконання електроустановок ізольованими від землі; захисне розділення електричних мереж; застосування малих напруг (менше 42В змінного струму або 110В - постійного); компенсація ємнісних струмів замиканням на землю; вирівнювання потенціалів);

Заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок (захисне заземлення, занулення, вимикання).

Індивідуальні електрозахисні засоби: ізолювальні (штанги, кліщі, накладки, діелектричні рукавички тощо), огороджувальні (огородження, щитки, ширми, плакати) та запобіжні (окуляри, каски, запобіжні пояси, рукавиці для захисту рук). Випробування захисних засобів.

Система безпечної експлуатації електроустановок: створення електротехнічної служби, навчання та інструктування з електробезпеки, додержання правил використання електроприладів, використання системи знаків безпеки, забезпечення безпечної відстані до струмовідних частин, організація безпечного виконання електротехнічних робіт, опосвідчення стану безпеки електроустановок, експертиза електроустановок.

Класифікація виробництв за пожеже-вибухонебезпечністю

Обов'язкові умови горіння. Групи горючості матеріалів і речовин: негорючі, важкогорючі, горючі.

Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин: температура спалаху, займання, самозаймання. Додаткові умови горіння: готовність речовини до горіння, концентраційні межі займання (поширення полум'я), потужність джерела займання. Легкозаймисті та горючі рідини, вибухонебезпечні гази та аерозолі.

Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю: вибухонебезпечні приміщення та виробництва (категорія А), вибухопожежонебезпечні (Б), пожежонебезпечні (В), категорії Г та Д.

Класифікація вибухонебезпечних та пожеженебезпечних зон: вибухонебезпечнізони класу В0, В1, В2, В20 тощо, пожеженебезпечні зони П1, П2, П3.

Суть і складові системи попередження пожеж

Завдання системи - не допустити виникнення вибухів і пожеж.

Попередження пожеж (вибухів): запобігання утворенню горючого середовища; попередження виникнення або внесення джерела запалювання в горюче середовище.

Вогнестійкість конструкції,межа вогнестійкості конструкції, ступені вогнестійкості будівель та споруд.

Заходи і засоби попередження утворення горючого середовища: використання негорючих та важкогорючих матеріалів замість горючих; обмеження маси та об'єму горючих речовин; ізоляція горючого середовища; підтримання безпечної концентрації середовища; використання флегматизаторів; підтримання відповідних значень температур та тиску середовища, за яких поширення полум'я виключається; максимальна механізація та автоматизація технологічних процесів; розміщення пожеженебезпечного устаткування в ізольованих приміщеннях або на відкритих майданчиках; застосування пристроїв захисту устаткування, встановлення пристроїв, що відключають, відсікають, тощо; видалення пожеженебезпечних відходів виробництва.

Заходи і засоби попередження виникнення джерела запалювання: використання машин, при експлуатації яких не утворюються джерела запалювання; використання швидкодійних засобів захисного відключення можливих джерел запалювання; улаштування блискавкозахисту і захисного заземлення інженерних комунікацій та устаткування; використання технологічних процесів і устаткування, що задовольняє вимогам статичної іскробезпеки; підтримання температури нагріву поверхні машин, яка не перевищує 80% температури самозаймання горючого середовища; виключення можливості появлення іскрового розряду в горючому середовищі; використання інструменту, робочого одягу і взуття, які не викликають іскроутворення при виконанні робіт; ліквідація умов самозаймання речовин та матеріалів; зменшення розміру горючого середовища; усунення контакту з повітрям пірофорних речовин; виконання вимог пожежної безпеки; використання електроустаткування відповідно зонам за категоріями пожежевибухонебезпечності.

Суть і складові системи пожежного захисту

Завдання системи протипожежного захисту.

Обмеження розповсюдження та розвитку пожежі: розміщення вибухопожеженебезпечних об'єктів з урахуванням переважаючого напрямку вітру, а також рельєфу місцевості; потрібна вогнестійкість будівель та споруд; створення перешкоди поширенню пожежі між будинками та в будинках, улаштування протипожежних відстаней між будівлями; встановлення гранично допустимих площ та поверховості будівель і споруд; зменшення вибухопожежної та пожежної небезпеки технологічного процесу, використанням засобів, що перешкоджають розливу та розтіканню горючих рідин під час пожежі; застосування засобів виявлення пожежі, пожежегасіння та автоматичних установок пожежегасіння; улаштування аварійного відключення та перемикання установок і комунікацій; використання вогнеперешкоджуючих пристроїв в устаткуванні.

Захист людей у разі пожежі: евакуація, протидимний захист приміщень і особливо шляхів евакуації, система пожежної сигналізації.

Способи і засоби гасіння пожежі

Класи пожеж (А. В. С. Д. Е).

Методи гасіння: охолодження осередку горіння, розбавлення (при вмісті кисню 14-16% горіння припиняеться), ізоляція осередку горіння (припинення надходження кисню), хімічне гальмування реакцій горіння (галоїднопохідні речовини: бромисті метил та етил, фреон та інше), механічний зрив полум'я, вогнеперешкоди (решітки тощо).

Вогнегасні речовини: вода, водяна пара, піна, газові вогнегасні суміші, порошки, пісок, пожежостійкі тканини, тощо. Їх використання.

Засоби гасіння пожеж: пожежне водопостачання (кран, бочка тощо), вогнегасники; пожежний інвентар, стаціонарні установки пожежегасіння (дренчерні, спринклерні інші).

Загальний аналіз ризику і проблем безпеки людини

Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем. Індивідуальний та груповий ризик. Концепція прийнятного ризику. Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику їхньої господарської діяльності щодо забезпечення безпеки та захисту населення і територій від НС. Управління безпекою через порівняння витрат та отриманих вигод від зниження ризику.

Головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику. Методичні підходи до визначення ризику. Статистичний метод. Метод аналогій. Експертні методи оцінювання ризиків. Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей. Визначення базисних подій. Ідентифікація ризику. Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації ризику і мінімізації можливих негативних наслідків. Вибір методів (відмова від ризиків, зниження, передача і ухвалення) та інструментів управління виявленим ризиком.


СПИСОК



ШКІЛЬНИЙ КУРС ІСТОРІЇ | ПЕДАГОГІКА

Умінь і навичок відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики | УМІНЬ І НАВИЧОК СТУДЕНТА | ПЕДАГОГІКИ | ПСИХОЛОГІЇ | ОСНОВ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ | ШКІЛЬНОГО КУРСУ ІСТОРІЇ ТА МЕТОДИКИ ЙОГО НАВЧАННЯ | З охорони праці | Проведення іспиту - усна | ПЕДАГОГІКА | ПСИХОЛОГІЯ |

© um.co.ua - учбові матеріали та реферати