Головна

Основна частина;

  1. I. ОСНОВНА СПРЯМОВАНІСТЬ ОСВІТИ РУХОВОГО ДОСВІДУ.
  2. II. Основна частина
  3. II. Основна частина
  4. II. Основна частина заняття.
  5. II. Основна частина - 180 хвилин
  6. II. Основна частина - 90 хвилин
  7. II. Основна частина - 90 хвилин

Рубцовский індустріальний інститут

ГОУ ВПО «Алтайський державний технічний університет імені І. І. Ползунова

О. Н. БОГАЧОВА

Ю. В. САХАНЬ

ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ І ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ ПО ПРАКТИЦІ

Методичні вказівки по оформленню
 звіту по виробничій практиці
 для студентів спеціальності
 073000 «Прикладна математика»

Рубцовськ 2010


681.3.06

Богачева О. Н., Сахань Ю. В. Вимоги до звіту студента про практику. Методичні вказівки з оформлення звіту по виробничій практиці для студентів спеціальності 073000 «Прикладна математика» Рубцовский індустріальний інстітут.- Рубцовськ: РІО. 2009.- 22 с.

Наведено вимоги до структури та змісту документів звіту по виробничій практиці. Вказані вимоги до форматування і оформлення документів звіту.

Методичні вказівки призначені для складання звіту по практиці у студентів спеціальності 073000 «Прикладна математика» 3-го і 4-го курсів.

Розглянуто і схвалено на засіданні науково-методичної ради Рубцовского індустріального інституту.

Протокол №__ від __.__.__

Рецензент: доцент кафедри

Вищої математики рії Г. А. Кирилова

O Рубцовский індустріальний інститут 2010


ЗМІСТ

ВСТУП. 4

1 СТРУКТУРА І ЗМІСТ ЗВІТУ .. 4

1.1 Структура звіту. 4

1.2 Зміст більшості звіту. 5

2 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ... 12

2.1 Правила оформлення звіту. 12

2.1.1 Титульний аркуш і завдання на практику. 12

2.1.2 Зміст. 13

2.1.3 Введення, основна частина і висновок. 13

2.1.4 Список літератури .. 16

2.1.5 Додатки. 17

2.2 Структура документа. 18

Список використаних джерел .. 22


ВСТУП

Практика студентів є складовою частиною процесу підготовки фахівців з вищою освітою. Як баз виробничої практики студентів Рубцовского індустріального інституту використовуються підприємства, установи, організації, фірми, школи і середньо - спеціальні навчальні заклади, а також навчальні майстерні, лабораторії та інші навчально-виховні підрозділи інституту.

Цілі практичної роботи студентів:

- Формування у студентів навичок до самостійного творчого праці, вміння вирішувати професійні завдання;

- Формування потреби до безперервної самоосвіти, вдосконалення знань і умінь, розширення кругозору;

- Набуття досвіду планування і організації робочого часу.

Практика є черговим етапом у вивченні студентами навчальних дисциплін і ставить цілі:

- Систематизацію, закріплення і розширення знань з дисципліни в процесі вирішення конкретних професійних завдань;

- Оволодіння методами дослідження при виконанні завдань науково-дослідного характеру;

- Формування у студентів універсальних і предметних компетенцій при вирішенні ситуативних питань в процесі розробки завдань.

Практика є підготовчим ступенем до вирішення студентами складнішою кваліфікаційної завдання - виконання дипломного проекту (дипломної роботи).

1 СТРУКТУРА І ЗМІСТ ЗВІТУ

1.1 Структура звіту

Звіт про практику оформляє кожен студент незалежно від виду завдання.

Звіт про практику повинен містити:

1. Титульна сторінка, Оформлений згідно з Додатком Б;

2. Завдання і календарний план практики, Оформлений згідно з Додатком А;

3. зміст;

4. Вступ - Повинно містити загальні відомості про практику і коротку характеристику бази практики.

Основна частина;

6. Висновок -студент повинен представити висновки про стан і перспективи розвитку вивчених на практиці об'єктів (процесів);

Список літератури;

8. Додатки(При необхідності) - можуть бути приведені додаткові матеріали (приклади, ілюстрації, таблиці, графіки, роздруківки програм, диск з пропрограммой і т.п.).

1.2 Зміст більшості звіту

Основна частина звіту студента з практики повинна містити наступні розділи:

1. Опис постановки задачі(ГОСТ 24.204-86)

1.1. Характеристика комплексу задач:

- Мета, призначення, техніко-економічна (організаційно-технічна) сутність комплексу задач і обгрунтування доцільності його рішення (зокрема для задач оптимізації - критерій управління та обмеження), коротка характеристика області застосування програми;

- Перелік об'єктів (технологічних об'єктів управління, підрозділів, підприємств і т. Д.), При управлінні якими вирішують комплекс завдань, при необхідності, - опис структури об'єктів управління і перелік показників, що характеризують їх стан;

- Періодичність рішення і обмеження по термінах видачі вихідної інформації;

- Умови, при яких припиняється рішення комплексу задач автоматизованим способом;

- Зв'язку даного комплексу завдань з іншими комплексами (задачами) АСУ;

- Посади осіб і (або) найменування підрозділів, що визначають умови і часові характеристики конкретного рішення задачі (якщо вони не визначені загальним алгоритмом функціонування системи);

- Розподіл функцій між персоналом і технічними засобами при різних ситуаціях рішення комплексу завдань.

1.2. Вихідна інформація:

- Перелік і опис вихідних повідомлень (див. Таблицю 1);

- Перелік і опис мають самостійне смислове значення структурних одиниць інформації вихідних повідомлень: показників, реквізитів і їх сукупностей, сигналів управління або посилання на документи, що містять ці дані (див. Таблицю 2).

Таблиця 1.

Перелік вихідних повідомлень.

 Иденти-фікатор  форма подання  Наймену-вання  Періодич-ність  терміни видачі  Полу-чатель
   ФайлДокументВідеограмма        

Таблиця 2.

Опис структурних одиниць інформації.

 Найменування вихідного повідомлення  ідентифікатор
   
 Найменування структурних одиниць  позначення  Довжина в знаках  Діапазон
       

Так само наводяться зразки вихідних форм і машинних документів у вигляді малюнків.

1.3. Вхідна інформація:

- Перелік і опис вхідних повідомлень (див. Таблицю 3);

- Перелік і опис структурних одиниць інформації вхідних повідомлень або посилання на документи, що містять ці дані (див. Таблицю 2).

Таблиця 3.

Перелік вхідних повідомлень.

 ідентифікатор  форма подання  Найменування  частота надходження
   ФайлВідеокадр    

2. Алгоритм розв'язання задачі (ГОСТ 24.211-86).

2.1. Призначення і характеристика - Призначення алгоритму (його частини); короткі відомості про процес (об'єкті), при управлінні яким використовують алгоритм. Обмеження на можливість і умови застосування алгоритму і характеристики якості рішення (точність, час рішення і т.д.); загальні вимоги до вхідних і вихідних даних (форматам, кодами і т.д.), що забезпечують інформаційну сумісність вирішуваних завдань в системі.

2.2. використовувана інформація - Слід наводити перелік масивів інформації, що використовуються при реалізації алгоритму, в тому числі: масивів інформації, сформованих із вхідних повідомлень (документів планової, облікової та нормативно-довідкової інформації, сигналів і т.д.); масивів інформації, що формується цим та іншими алгоритмами і зберігається для реалізації даного алгоритму. По кожному масиву призводять найменування, позначення і максимальне число записів в ньому.

2.3. результати рішення - Слід наводити перелік масивів інформації і (або) перелік сигналів, що формуються в результаті реалізації алгоритму, в тому числі: масивів інформації і (або) сигналів, що формуються для видачі вихідних повідомлень (документів, відеограм, сигналів управління і т.д.); масивів інформації, що зберігається для вирішення даної і інших задач АСУ. По кожному масиву призводять найменування, позначення, максимальне число записів.

2.4. математичний опис:

- Математичну модель або економіко-математичний опис процесу (об'єкта);

- Відомості про результати науково-дослідних робіт, якщо вони використані для розробки алгоритму.

2.5. Алгоритм рішення:

- Опис логіки алгоритму і способу формування результатів рішення із зазначенням послідовності етапів рахунки, розрахункових і (або) логічних формул, які використовуються в алгоритмі;

- Опис зв'язків між частинами і операціями алгоритму;

Алгоритмом повинні бути передбачені всі ситуації, які можуть виникнути в процесі виконання завдання. Алгоритм представляють у вигляді тексту відповідно до вимог ГОСТ 24.301-86.

3. Опис організації бази даних (РД 50-34.698-90).

3.1. Організація ведення інформаційної бази даних:

- Тип бази даних, середовище розробки бази даних, послідовність процедур при створенні і обслуговуванні бази;

- Засоби захисту бази від руйнування і несанкціонованого доступу;

- Перелік таблиць бази даних (для кожної бази, якщо їх декілька), із зазначенням зв'язків між таблицями;

- Логічні зв'язки між базами даних.

3.2. Логічна і фізична структура:

- Опис складу даних в таблицях, їх форматів і типів даних, тобто опис обраного варіанту розташування даних на конкретних машинних носіях.

- Опис структурних одиниць кожної таблиці бази даних. (Таблиця 4)

Таблиця 4.

Опис структурних одиниць таблиці.

 Найменування вихідного повідомлення  ідентифікатор
   
 Найменування структурних одиниць  позначення  Довжина в знаках  Діапазон
 физич  логич
         

4. Інструкція користувача (РД 50-34.698-90).

4.1. Вступ - область застосування, короткий опис можливостей програми, рівень підготовки користувача, перелік експлуатаційної документації, з якими необхідно ознайомитися користувачеві.

4.2. Призначення і умови застосування - Види діяльності, функції, для автоматизації призначенням: засіб автоматизації; умови, при дотриманні (виконанні, настанні) яких забезпечується застосування засоби автоматизації відповідно до призначення (наприклад, вид ЕОМ і конфігурація технічних засобів, операційне середовище і загальносистемні програмні засоби, вхідна інформація, носії даних, база даних, вимоги до підготовки фахівців і т . п.).

4.3. Підготовка до роботи - Склад і зміст дистрибутивного носія даних, порядок завантаження даних і програм, порядок перевірки працездатності.

4.4. опис операцій - Опис всіх виконуваних функцій, завдань, комплексів задач, процедур. Для кожної операції обробки даних вказують: найменування; умови, при дотриманні яких можливе виконання операції; підготовчі дії; основні дії в необхідній послідовності; заключні дії; ресурси, що витрачаються на операцію. В описі дій допускаються посилання на файли підказок, розміщені на магнітних носіях.

4.5. аварійні ситуації:

- Дії в разі недотримання умов виконання технологічного процесу, в тому числі при тривалих відмовах технічних засобів;

- Дії по відновленню програм і / або даних при відмові магнітних носіїв або виявленні помилок в даних;

- Дії у випадках виявлення несанкціонованого втручання в дані;

- Дії в інших аварійних ситуаціях.

5. Керівництво системного програміста (ГОСТ 19.503-82. ЕСПД)

5.1. Загальні відомості про програму - Повинна бути вказані призначення і функції програми і відомості про технічні і програмні засоби, що забезпечують виконання даної програми

5.2. структура програми - Повинні бути наведені відомості про структуру програми, її складові частини, про зв'язки між складовими частинами і про зв'язки з іншими програмами.

5.3. Налаштування програми - Повинно бути наведено опис дій з налаштування програми на умови конкретного застосування (настройка на склад технічних засобів, вибір функцій і ін.).

5.4. Повідомлення системному програмісту - Повинні бути вказані тексти повідомлень, що видаються в ході виконання настройки, перевірки програми, а також в ході виконання програми, опис їх змісту та дій, які необхідно зробити за цими повідомленнями.

5.5. Перевірка програми - Повинні бути стисло описані способів перевірки, що дозволяють дати загальний висновок про працездатність програми, включаючи опис контрольного прикладу, правила його запуску і виконання. Вимоги до контрольного Приміром повинні забезпечувати можливість перевірки правильності алгоритму вирішення завдань і програм, що реалізують алгоритм рішення. При цьому повинна бути врахована можливість перевірки різних ситуацій, які можуть виникнути на об'єкті при реалізації програми.


2 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ

2.1 Правила оформлення звіту

Звіт по виробничій практиці повинен містити наступні розділи та структурні частини:

- титульна сторінка;

- Завдання та календарний план практики;

- Зміст;

- Вступ;

- Основну частину (див. Розділ 2);

- список літератури;

- Висновок;

- Додатки.

2.1.1 Титульний аркуш і завдання на практику

Першим листом текстового документа є титульний аркуш, який виконується відповідно до Додатку Б. Другим листом - завдання і календарний план практики (Додаток А). На титульному аркуші зазначаються И.О.Фамилия розробника і керівника, а також всіх консультантів (з підписами) і додатково у правому верхньому кутку - керівника підрозділу, з підписом, що засвідчує виставлену оцінку.

Титульний лист і завдання на практику виконуються на аркушах формату А4. Заповнення полів проводиться шрифтом Times New Roman № 14, для підрядкових написів використовується шрифт № 10.

Перенесення слів на титульному аркуші і в заголовках тексту не дозволяється. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Повне найменування об'єкта розробки повинно бути однаковим на титульному аркуші і в основному документі.

Найменування, наведені в тексті і на ілюстраціях, повинні бути однаковими.

2.1.2 Зміст

Послідовно перераховуються введення, заголовки всіх розділів, підрозділів, пунктів (якщо вони мають заголовки), висновок, список використаних джерел та найменування додатків із зазначенням номерів сторінок, з яких починаються ці елементи документа. Зміст включають в загальну нумерацію аркушів документа. Слово «Зміст» записують у вигляді заголовка (по центру) з великої літери. Найменування, включені в зміст, записують малими літерами (крім першої великої) з абзацу.

2.1.3 Введення, основна частина і висновок

текст документа повинен бути виконаний літературним і технічно грамотною мовою на одному боці аркуша паперу А4 (210х297 мм) у вигляді принтерних роздруківок через 1,5 міжрядкових інтервалу, шрифт №14 (ГОСТ 2.004-88).

Абзаци в тексті починаються відступом 15 мм.

При написанні тексту (ГОСТ 7.32-2001) на аркушах необхідно залишати поля таких розмірів: зліва - 20 мм, праворуч - 10 мм, зверху - 20 мм, знизу - 20 мм.

Текст документа повинен бути коротким, чітким і не допускати різних тлумачень.

У документі повинні застосовуватися науково-технічні терміни, позначення і визначення, встановлені відповідними стандартами, а при їх відсутності - загальноприйняті в науково-технічній літературі.

Формули і рівняння - в якості символів слід застосовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять в формулу, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути приведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведені у формулі. Перший рядок пояснення повинна починатися зі слова "де" без двокрапки після нього.

Формули, за винятком формул, які розміщені в додатку, повинні нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, які записують в круглих дужках на рівні формули праворуч, в кінці рядка. Допускається нумерація формул в межах розділу. У цьому випадку номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою, наприклад (3.1).

Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак на початку наступного рядка повторюють.

Посилання в тексті на порядкові номери формул дають в дужках, наприклад, ... у формулі (1).

Формули, поміщені в додатках, повинні нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед кожною цифрою буквене позначення додатка, наприклад, формула (В.1).

приклад: швидкість газів Wг, М / с, обчислюють за формулою

 , (1)

де Vг - Обсяг газів, м3/ С;

fг - Площа живого перетину для проходу газів, м2.

ілюстраціїіменуються малюнками і розташовуються так, щоб їх зручно було розглядати без повороту документа або з поворотом за годинниковою стрілкою. Малюнки мають на окремих аркушах або безпосередньо в тексті після першої згадки.

Ілюстрації повинні бути виконані відповідно до вимог стандартів ЕСКД. Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією. Допускається нумерувати ілюстрації в межах розділу. У цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад, Малюнок 1.1.

Ілюстрації кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка, наприклад, Малюнок А.3.

Ілюстрації повинні мати назву і пояснювальні дані (підрисунковий текст). Слово "Рисунок" і його найменування поміщають по центру малюнка після пояснювальних (рисунками) даних, наприклад, Малюнок 1 - Алгоритм програми.

таблиці - застосовують для кращої наочності і зручності порівняння показників. Назва слід поміщати над таблицею по центру, через тире після номера таблиці.

Таблиці, за винятком таблиць додатків, слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією. Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. У цьому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.

Заголовки граф і рядків таблиці слід писати з великої літери, а підзаголовки граф - з малої літери, якщо вони становлять одне речення із заголовком, або з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.

Таблицю, залежно від її розміру, поміщають під текстом, в якому вперше дано посилання на неї, або на наступній сторінці, а при необхідності, в додатку до документа.

Допускається поміщати таблицю вздовж довгої сторони аркуша документа, основна напис при цьому повинна розташовуватися уздовж короткої сторони листа.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, її ділять на частини, розміщуючи одну частину під іншою або поруч, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку і боковик. При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номером граф і рядків. При цьому нумерують арабськими цифрами графи і (або) рядки і першої частини таблиці.

Слово "Таблиця" вказують один раз по центру над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Продовження таблиці" із зазначенням номера (позначення) таблиці.

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, в першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять.

Графу "Номер по порядку" в таблицю включати не допускається. Нумерація граф таблиці арабськими цифрами допускається в тих випадках, коли в тексті документа є посилання на них, при поділі таблиці на частини, а також при перенесенні частини таблиці на наступну сторінку.

Замінювати лапками повторювані в таблиці цифри, математичні знаки, знаки відсотка і номери, позначення марок матеріалів і типорозмірів виробів, позначення нормативних документів не допускається.

При відсутності окремих даних в таблиці слід ставити прочерк (тире). В інтервалі, що охоплює числа ряду, між крайніми числами ряду в таблиці допускається ставити тире.

2.1.4 Список літератури

Включає всі літературні джерела (підручники, навчальні посібники, нормативні матеріали, довідники, наукові статті, звіти про науково-дослідних і проектно-конструкторських роботах і т.д.), використані в роботі, розташовуючи їх у порядку появи посилань у тексті документа.

Бібліографічний опис кожного з джерел дається відповідно до ГОСТ 7.1-2003, ГОСТ 7.12-93.

наприклад,

1. Лапач, С. Н. Статистичні методи в медико-біологічних дослідженнях з використанням Exсel [Текст] / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бавич. - Київ: Моріон, 2004. - 320 с. : Ил.

2. Історія України: навч. посібник для студентів усіх спеціальностей [Текст] / під заг. ред. А. С. Зінов'єва. - 4-е. изд., перераб. і доп. -
 Ростов н / Д: Фенікс, 2004. - 544 с.

3. ГОСТ Р 517721-2001. Апаратура радіоелектронна побутова. Вхідні і вихідні параметри і типи з'єднань. Технічні вимоги [Текст]. - Введ. 2002-01-01. - М.: Изд-во стандартів, 2001. - IV, 27 с. : Ил.

4. Глазирін, Б. Е. Автоматизація виконання окремих операцій в Word 2000 [Текст] / Б. Е. Глазирін // Office 2000: 5 кн. в 1: самовчитель
 / Е. М. Берлінер, І. Б. Глазиріна, Б. Е. Глазирін. - 2-е изд., Перераб. - М., 2002. - Гл. 14. - С. 281-298.

2.1.5 Додатки

У вигляді додатків в документі повинні міститися матеріали допоміжного характеру, які при включенні їх в основну частину тексту будуть захаращувати його.

До таких матеріалів можуть бути віднесені, наприклад, таблиці довідкового характеру, копії заводських документів, ілюстрації, алгоритми, програми, роздруківки розрахунків і т.д.

Додатки позначають великими літерами українського алфавіту, починаючи з А, за винятком літер Е, З, Й, О, Ч, Ь, И,'. Після слова "Додаток" слід буква, що позначає його послідовність.

Кожна програма слід починати з нової сторінки із зазначенням нагорі по центру сторінки слова "Додаток" і його позначення.

Додаток повинен мати заголовок, який записують по центру окремим рядком, під його позначенням.

Додатки повинні мати спільну з іншою частиною документа наскрізну нумерацію сторінок.

Всі додатки повинні бути перераховані в змісті документа із зазначенням їх номерів і заголовків.

2.2 Структура документа.

Тест документа при необхідності розділяють на розділи, підрозділи, пункти і підпункти.

Розділи повинні мати порядкові номери в межах всього документа, позначені арабськими цифрами без крапки в кінці номера. Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номерів розділу і підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу крапка не ставиться. "Зміст", "Вступ", "Висновок", "Список літератури", "Додатки" не нумеруються.

Номер пункту повинен складатися з номерів розділу і пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера пункту крапка не ставиться, наприклад:

1 Критичний огляд літератури

2 Вибір теплової схеми

Якщо документ має підрозділи, то нумерація пунктів повинна бути в межах підрозділу і номер пункту повинен складатися з номерів розділу, підрозділу і пункту, між якими ставлять крапку, наприклад:

3 Теплові розрахунки

3.1 Вихідні дані

Кількість номерів в нумерації структурних елементів документа не повинно перевищувати чотирьох.

Всередині пунктів або підпунктів можуть бути наведені перерахування. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або при необхідності посилання в тексті на одне з перерахувань, малу літеру, після якої ставиться дужка.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають.

Заголовки розділів і структурних елементів документа («Зміст», «Вступ», «Висновок», «Список літератури», «Додаток» і ін.) Слід друкувати по центру з великої літери, заголовки підрозділів - з абзацу без крапки в кінці, чи не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком і текстом, між заголовками розділу і підрозділу має дорівнювати 6пт.

Кожен розділ рекомендується починати з нового аркуша (сторінки). Не слід розміщувати заголовки розділів на окремих аркушах.

Нумерація аркушів документа повинна бути наскрізною в межах всього документа. Першою сторінкою є титульний аркуш, на ньому номер сторінки не проставляється.

Номер сторінки, відповідно до ГОСТ 7.32-2001, проставляється в центрі нижньої частини листа без точки.

Всі листи документа повинні бути зброшуровані в папці формату А4.

Тривимірні зображення. | додаток А

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати