Головна

Принципи та напрямки діяльності установ додаткового-ного освіти і кімнат школяра за місцем проживання.

  1. I. Аналіз діяльності школярів
  2. I. Ознайомлення дітей з навколишнім в активній діяльності
  3. I. ОСНОВНА СПРЯМОВАНІСТЬ ОСВІТИ РУХОВОГО ДОСВІДУ.
  4. II. Аналіз господарської діяльності (АХД) організації
  5. II. Аналіз господарської діяльності (АХД) організації (Редькіна, Філонов, Виноградів, Богак, Коваленко)
  6. II. Базові принципи побудови та основні завдання загальнонаціональної системи виявлення та розвитку молодих талантів
  7. II. Максимально можливі бали за види контрольованої діяльності студента, що враховуються в рейтингу

Розвиток системи роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання займає особливу увагу в державній політиці Республіки Білорусь, спрямованої на створення та забезпечення умов для виховання, розвитку, соціального становлення та самореалізації дітей та молоді, для організації їх соціально орієнтованого дозвілля. Цей вид організації вільного часу забезпечує залучення дітей та молоді до здорового способу життя, розкриття творчого потенціалу особистості, формування потреби до досягнення суспільно значущого результату, сприяє розвитку громадянських і моральних якостей, життєвого і професійного самовизначення підростаючого покоління, що, в свою чергу, сприяє вирішенню задач соціально-економічного розвитку держави.

Ефективною формою культурно-виховної діяльності з дітьми та молоддю за місцем проживання є установи додаткової освіти. Організація роботи за місцем проживання - це завдання міжвідомча, що включає в себе і питання виховання і соціальної роботи. Її результативність багато в чому залежить від рівня розвитку соціального партнерства різних структур. Мережа таких закладів повинна бути одночасно місцем відпочинку, спілкування, отримання соціального досвіду, розвитку творчого потенціалу та дитячо-молодіжної ініціативи, сприяє формуванню активної громадянської позиції підростаючого покоління.

Базовим елементом організації роботи за місцем проживання є мережа дитячо-молодіжних установ додаткової освіти та своїх підшефних ними кімнат школяра, які сприяють залученню молодого покоління в діяльність за інтересами, в спортивно-оздоровчі та культурно-масові заходи, в реалізацію суспільно-корисних і соціально-значущих проектів.

Однією з найважливіших завдань установ додаткової освіти за місцем проживання є профілактика бездоглядності і правопорушень серед неповнолітніх, захист їх прав, профілактика наркоманії, токсикоманії, алкоголізму, тютюнопаління та інших негативних явищ в дитячо-молодіжному середовищі. Діяльність багатьох об'єднань різної спрямованості організована в УДО на безкоштовній основі і орієнтована, перш за все, на дітей і молодь з малозабезпечених, багатодітних, неблагополучних сімей, той не досконалий-нолетних групи «соціального ризику», а також на учнів, які перебувають на внутрішкільному обліку, на обліку в інспекціях у справах неповнолітніх. В рамках реалізації профілактичних заходів за місцем проживання головним є створення умов, що сприяють організації дозвілля, особистісної реалізації, зміцненню здоров'я молодого покоління та надання їм соціальної допомоги.

Сьогодні як ніколи актуальна організація дозвілля підлітків, В якій велика роль відводиться установам додаткової освіти і кімнатах школяра за місцем проживання. Зростання культурних запитів дітей і молоді, яскраво виражена потреба в організації вільного часу є сьогодні важливою соціально проблемою. На цьому тлі одним з соціальних наслідків нерозвиненості індустрії молодіжного дозвілля є споживча і розважальна орієнтація молоді в сфері дозвілля. У зв'язку з цим слід пам'ятати, що місце проживання завжди було важливою частиною середовища, активно впливає на формування і розвиток особистості. Адже саме у дворі, на вулиці діти отримують досвід спілкування з людьми, суспільством і природою. Звідси установам за місцем проживання відводиться роль одного з ключових ланок у системі виховання і соціалізації підростаючого покоління.

В основі організації дозвілля дітей та молоді лежить створення єдиного виховного простору, адаптація вихованців до сучасних умов, правова соціалізація через організацію культурно-дозвіллєвої і фізкультурно-оздоровчої діяльності, розширення видів творчої діяльності для найбільш повного задоволення інтересів і потреб підлітків, організація спілкування підлітків в умовах клубу, психолого-педагогічний супровід різних видів діяльності дітей, підлітків та молоді. Робота з учнями за місцем проживання повинна бути спрямована, перш за все, на виховання їхньої самостійності, творчої ініціативи і соціальної відповідальності.

Виходячи з цього, основна ціль роботи установ за місцем проживання - створення умов для підвищення ефективності та якості соціальних послуг за допомогою розвитку системи дозвільної зайнятості дітей і молоді, освоєння ними простору місця проживання і самовизначення в ньому. Мета реалізується через рішення наступних завдань:

u створення наступності в організації роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання суб'єктів різної відомчої приналежності;

u поліпшення соціальної ситуації через організацію індивіду-альної і масової роботи з профілактики правопорушень, бездоглядності та негативних явищ серед неповнолітніх та молоді;

u діагностика соціальних проблем за місцем проживання та надання правової, соціально-психологічної та педагогічної допомоги неповнолітнім, молоді та батьківської громадськості.

Удосконалення організації роботи за місцем проживання передбачає:

1) створення дієвих механізмів міжвідомчої взаємодії-дії і соціального партнерства в сфері роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання, залучення молоді в соціальну практику;

2) використання позитивного потенціалу «дворової» суб-культури і розвиток «дворової» середовища як середовища саморозвитку і самореа-зації індивідуальних і колективних суб'єктів, що належать їй;

3) розвиток адресних послуг додаткової освіти, оновлення їх змісту відповідно до запитів дітей і молоді, стимулювання інноваційної діяльності в області виховання підростаючого покоління, ініціювання соціальної активності молоді;

4) розвиток системи соціального інформування та просвіти по всьому спектру питань (здоров'я, спорт, освіта, житло, працю, дозвілля, суспільне життя, сім'я та ін.).

Організація роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання здійснюється на основі ціннісно-орієнтованого виховання молодого покоління, підтримки його соціального, культурного, духовного і фізичного розвитку, реалізації дитячих та молодіжних громадських ініціатив. У діяльності реалізуються такі принципи: Добровільності, рівності можливостей, територіальності, партнерства, цінності активної життєвої позиції, адресності, цілісності, єдності, диференціації, наступності поколінь.

принцип добровільності пов'язаний з необхідністю надання можливостей дітям та молоді добровільного прийняття рішення про участь (або неучасть) в чому-небудь відповідно до різноманітними інтересами і потребами молодих людей.

Принцип рівності можливостей передбачає забезпечення збалансованих інтересів органів місцевого самоврядування, населення та молодих людей, які не ущемляють інтереси одних груп іншими.

принцип територіальності пов'язаний з організацією роботи за місцем проживання, що впливає на зміну характеристик мікросоціуму і створює для дітей та молоді більш сприятливі умови розвитку.

принцип партнерства спрямований на підтримку і розвиток відносин співробітництва з дитячими, соціальними, культурними, спортивними, медичними та іншими організаціями, грамотне посередництво між конкретною людиною, сім'єю (представниками батьківської громадськості) і організаціями, які співробітничають і установами.

Принцип цінності активної життєвої позиції пов'язаний з подоланням соціального утриманства і безпорадності, із заохоченням і підтримкою різних форм соціальної активності.

принцип адресності спрямований на забезпечення реалізації інтересів різних груп і категорій молоді на основі програмно-цільових заходів, що надають позитивний вплив на розвиток соціуму.

принцип цілісності передбачає координацію місцевими органами влади роботи по реалізації державної молодіжної політики.

принцип єдностізабезпечує реалізацію єдиних стратегічних підходів і пріоритетів при організації роботи з молодим поколінням за місцем проживання.

Принцип наступності поколінь направлений насохраненіе і підтримку культурно-історичної взаємозв'язку поколінь, дотримання і відтворення традицій народного виховання, розвиток і перетворення соціокультурних цінностей.

Сукупність зазначених принципів визначає концептуальні засади організації роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання, дозволяє сформулювати її цілі і завдання, визначити стратегічні пріоритети.

Створення моделіорганізаціі роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання здійснюється з метою формування ефективного способаорганізаціі роботи з дітьми та молоддю в умовах мікрорайону. Вона включає систему показників, що відображають різні аспекти її стану і якість функціонального наповнення.

Під ефективною організацією роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання розуміється організація, що включає взаємопов'язаність трьох складових:

 Клуб (кімната школяра) Мікрорайон (двір) УДО.

Така організація має під собою спадкоємний основу, як комплекс цільових, змістових і методичних зв'язків, об'єднаних єдиними ціннісними підставами.

Діяльність названих структур за місцем проживання здійснюється за різними напрямками:

- Організація гуртків, спортивних секцій для молоді і дітей за місцем проживання;

- Організація заходів: конкурсів, змагань, турнірів, турпоходів, виставок, вечорів відпочинку, дискотек, тематичних вечорів, свят вулиць і дворів, дитячих ранків, зустрічей, акцій в тому числі і в шостий шкільний день;

- Організація роботи з дітьми та підлітками, що потребують підвищеної педагогічної уваги;

- Медико-психологічне консультування;

- Інші види діяльності з дітьми та молоддю за місцем проживання.

Як показники результативності роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання виступає виконання установами наступних соціокультурних функцій:

O Дозвільна функція - Придбання дітьми і молоддю позитивного досвіду організації дозвілля: реалізується через розвиток в кімнаті школяра, клубі чи УДО простору вільного спілкування, організацію дозвіллєвої діяльності вихованців та учасників дозвіллєвих програм, організацію дозвіллєвої діяльності в мікрорайоні;

O функція соціалізації - Засвоєння необхідних знань, умінь, навичок, соціокультурних норм, а також освоєння соціальних ролей;

O адаптивна функція підготовка молодих людей до виконання ролі соціально активного, успішного, значимого дорослого, здатного максимально реалізувати себе в мінливих умовах сучасного суспільства: здійснюється через включення в різні види соціальної творчості, соціальне проектування, реалізацію соціальних проектів в мікрорайоні;

O комунікативна функція - Створення організаційних, соціально-педагогічних умов для вільного і організованого індивідуального і групового спілкування дітей і молоді з однолітками та представниками інших вікових груп;

O освітня функція - Реалізація програм додаткової освіти дітей та молоді за місцем проживання;

O розвиваюча, Спрямована на стимулювання позитивних змін в особистості суб'єктів виховання;

O компенсує, Що припускає створення умов для компенсації недостатнього забезпечення умов життєдіяльності дитини, розвитку його здібностей;

O профілактична функція - Забезпечення позитивної зайнятості та спілкування молодих людей, формування позитивної референтної групи як альтернативи асоціальною молодіжним формуванням і попередження бездоглядності та правопорушень неповнолітніх;

O інформаційна функція - Задоволення інформаційних потреб, інформування.

Проведена робота за місцем проживання повинна бути орієнтована на певні результати:

1) народження традицій в організації роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання («дворові» загони, організація колективного дозвілля, суспільно-корисна, спортивно-масова діяльність);

2) використання різних форм організації дозвілля дітей та молоді: свята, заходи спортивної спрямованості, акції благодійності і милосердя, суспільно-корисна праця, організація роботи ігрових і спортивних майданчиків, дискусійно-діалогові програми;

3) формування методичних напрацювань щодо організації роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання;

4) зниження рівня соціальних ризиків для підлітків за місцем проживання;

5) організація змістовного та позитивної зайнятості дітей та молоді за місцем проживання;

6) здійснення системної роботи з дітьми та молоддю в канікулярний час і в шостий шкільний день.

Зміст роботи з дітьми та молоддю за місцем проживання.

Для того щоб задовольнити запити і інтереси сучасного покоління, важливо і потрібно розвиватися, пробувати нові форми роботи, створювати умови для всебічного розвитку особистості дитини. В установах додаткової освіти, підліткових клубах і кімнатах школяра за місцем проживання застосовуються різноманітні форми роботи, які сприяють зниженню рівня девіантності, активізації розвиваючого дозвілля неповнолітніх, формування фізичної культури і здорового способу життя серед підростаючого покоління. При цьому увага приділяється роботі з дорослим населенням мікрорайону.

Сьогодні зберігаються і удосконалюються такі напрямки діяльності соціально-виховної та виховної роботи з дітьми, підлітками, молоддю та дорослим населенням:

1. Організація змістовного дозвілля населення.

2. Соціально-корисна, громадська діяльність, громадянське виховання (дитячо-юнацький рух).

3. Художньо-естетична творчість, різні види мистецтв.

4. Фізкультурно-оздоровча та спортивна робота.

5. Патріотичне виховання дітей, підлітків і молоді, розвиток військово-прикладної, історико-патріотичної, оборонно-спортивної роботи.

6. Туристична діяльність.

7. Технічні та прикладні види творчості, основи ремесел.

8. Соціально-реабілітаційна і корекційна робота з дітьми та молоддю, дорослим населенням, мають обмежені фізичні можливості.

9. Інформаційно-комунікативна діяльність, журналістика.

10. Пізнавальна, інтелектуально-розвиваюча і просвітитель-ська діяльність.

11. Трудове виховання дітей, підлітків та молоді за участю дорослого населення.

12. Робота з різними категоріями дорослого населення щодо передачі культурної спадщини, продовження сімейних традицій, духовно-морального виховання дітей, підлітків і молоді.

13. Профілактика асоціальних проявів у підлітковому та молодіжному середовищі. Соціально-реабілітаційна робота і психолого-педагогічна допомога сім'ї і дітям.

У діяльності УДО, клубів і кімнат школяра за місцем жітельтсва можуть поєднуватися різні напрямки і форми діяльності. Уявімо їх докладніше.

Напрямок 1. «Організація змістовного дозвілля населення».

Робота спрямована на організацію повсякденного змістовного дозвілля дітей, підлітків та молоді, розвиток сімейних форм дозвілля.

Види і форми роботи:

- Організація і проведення свят, фестивалів, концертів, конкурсів та інших заходів на території дозвіллєвого закладу, району та ін .;

- Екскурсійна культурно-пізнавальна діяльність (відвідування театрів, музеїв, виставок, поїздки та походи по культурно-історичних та пам'ятних місцях);

- Організація клубів спілкування, молодіжних та сімейних віталень, інтернет-кафе, арт-кафе, кіно-відео-салонів, аматорських клубних об'єднань.

Напрямок 2. «Соціально-корисна, громадська діяльність, громадянське виховання (дитячо-юнацький рух)».

Громадянське виховання і становлення суспільної самосвідомості дітей, підлітків та молоді відбувається за допомогою участі в діяльності, яка спрямована на поліпшення навколишнього життя і на надання соціальної допомоги нужденним. Соціально-корисна робота виконується:

- Дитячо-юнацькими і молодіжними громадськими об'єднаннями-нями, самодіяльними організаціями, загонами, що діють при дозвіллєвих закладах;

- Порадами і органами клубного самоврядування;

- Активом клубів, секцій, об'єднань: старостами, капітанами, командирами і ін .;

- Педагогічними та вожатского молодіжними загонами і об'єднаннями.

Види і форми роботи:

- Самообслуговування, прибирання та чергування в клубі, на заходах;

- Підготовка і проведення вечорів, свят для досконалий-нолетних, молоді та людей похилого віку;

- Допомога ветеранам;

- Участь у благоустрої території, трудові десанти;

- Екологічні заходи;

- Громадські рейди;

- Підготовка і проведення заходів, приурочених до святкових дат;

- Виконання доручень органів місцевого самоврядування;

- Шефські концерти і посильна допомога дитячим будинкам, притулкам, лікарням та ін .;

- Профілактичні заходи і агітація за здоровий спосіб життя, попередження негативних проявів у середовищі досконалий-нолетних;

- Спільні заходи з учасниками інших клубів зі свого мікрорайону, району, міста;

- Проведення таборів і «шкіл активу»;

- Організація вожатських шкіл і лідерських тренінгів, шкіл волонтерства та соціального служіння.

напрямок 3. «Художньо-естетична творчість, різні види мистецтв».

Робота спрямована на естетичне, художнє, духовно-моральне виховання дітей, підлітків і молоді, створення умов для розвитку їх творчих здібностей, виявлення та підтримку обдарованих дітей і підлітків, а також пропаганду талантів і майстерності дорослого населення мікрорайону.

Види і форми роботи:

- Творчі гуртки, студії, майстерні, об'єднання з різних видів образотворчих і музично-сценічних мистецтв - живопис, скульптура, дизайн, музика, вокал, театр, хореографія та ін .;

- Концерти, вечори, презентації, вистави, дискотеки;

- Участь в конкурсах, виставках художньої творчості.

Напрямок 4. «Фізкультурно-оздоровча та спортивна робота».

Фізкультурно-оздоровча та спортивна робота з населенням за місцем проживання спрямована на збереження фізичного здоров'я дітей та молоді, а також дорослого населення, залучення їх до здорового способу життя; залучення всіх категорій громадян, особливо дітей, підлітків та молоді до занять фізичною культурою і спортом. Заняття в спортивних секціях, групах і командах повинні бути спрямовані на підтримку у дітей та підлітків гарної фізичної форми, оволодіння необхідними спортивними навиками, відволікання від шкідливих звичок.

Фізкультурно-оздоровча робота за місцем проживання є доступною і масовою і допомагає різним категоріям населення активно і з користю проводити своє дозвілля. Базою для неї є спортивні центри, оздоровчі комплекси, спортивні зали в установах освіти міста, стадіон, ігрові майданчики мікрорайону, де здійснюється спортивно-масова робота з дітьми та підлітками за місцем проживання. Тренування і змагання різних секцій, що відносяться до кімнати школяра, УДО або клубу можуть проводитися на базі середніх шкіл, ліцеїв, гімназій та т. Д.

Види і форми роботи:

- Проведення занять в секціях за видами спорту і оздоровчих групах;

- Організація спортивних команд і клубів;

- Проведення змагань з видів спорту;

- Проведення спортивних свят, оглядів та ін. Серед яких традиційні спортивні свята: фестиваль "Найсильніша"; «Веселі старти», «Вас викликає Спортландія"; День силача; "Папа, мама, я - спортивна сім'я"; "Олімпійці серед нас";

- Участь у заходах, що проводяться в рамках масових міських рухів, міських спартакіад «Наш двір - спортивний двір», «Спорт для всіх», «Всією сім'єю за здоров'ям!» І ін.

Напрямок 5. «Патріотичне виховання дітей, підлітків і молоді, розвиток військово-прикладної, історико-патріотичної, зронив-спортивної роботи»

Робота спрямована на цивільно-патріотичне виховання дітей, підлітків і молоді,реалізацію комплексу соціально орієнтованих освітніх програм: наприклад, програми «Витоки», «Край рідний мій - Білорусь», «Екологія і ми», «Наш край (наше місто)» та ін.

Види і форми роботи:

- Краєзнавча робота;

- Вивчення історії країни, міста, району;

- Заходи, присвячені ювілейних та пам'ятних дат історії та культури країни і міста (району);

- Пошукова робота;

- Екскурсії, походи, експедиції по історичних місцях і місцях бойової слави, організація військово-спортивних таборів;

- Дитячі та молодіжні об'єднання оборонно-спортивної та патріотичної спрямованості, історичної реконструкції та історико-рольових ігор та ін .;

- Військово-патріотичні ігри та змагання («Партизанські рейди», «Зірниця», зльоти і ін.);

- Походи за програмами «Виживання», «Робинзонада» і ін .;

- Спільна робота з ветеранськими організаціями, залучення ветеранів війни та праці до виховання підростаючого покоління;

- Заняття з основ військової справи, стрілецька і силова підготовка, стрибки з парашутом, навчання водінню мототранспортних і автотранспортних засобів, навчання діям в надзвичайних ситуаціях і пожежах;

- Участь в міських та всеукраїнських програмах патріотичної спрямованості («Вахта пам'яті» та ін.);

- Участь в конкурсах і фестивалях цивільно-патріотичної спрямованості.

напрямок 6. «Туристична діяльність».

Туристична діяльність в клубі може проводитися за двома напрямками:

а) спортивний туризм;

б) культурно-пізнавальні екскурсії і поїздки.

Беручи участь в походах, експедиціях, поїздках і екскурсіях діти, підлітки, молодь і доросле населення знайомляться з культурою, природою, економікою свого міста, краю, країни.

Види і форми роботи:

- Спортивні туристичні клуби, об'єднання, секції та групи;

- Походи «вихідного дня», «сімейного відпочинку»;

- Спортивно-туристичні багатоденні походи, експедиції, табори;

- Культурно-пізнавальні екскурсії і виїзди;

- Майстерні з виготовлення та ремонту туристичного інвентарю та обладнання;

- Творчі об'єднання та групи з підготовки та проведення культурно-пізнавальної програми;

- Туристичні змагання і зльоти.

напрямок 7. «Технічні та прикладні види творчості, основи ремесел».

Робота спрямована на розвиток технічної творчості, формування навичок ручної праці.

Види і форми роботи:

- Гуртки технічної творчості та конструювання;

- Прикладні майстерні технічної творчості, школи ремесел;

- Ремонтні майстерні;

- Комп'ютерні класи;

- Просвітницька робота: лекції, бесіди, зустрічі;

- Тестування професійних схильностей і творчих здібностей підлітків та молоді;

- Відвідування виробництв і підприємств;

- Участь в конкурсах, змаганнях і виставках технічної творчості, прикладного майстерності.

напрямок 8. «Соціально-реабілітаційна і корекційна робота з дітьми та молоддю, дорослим населенням, мають обмежені фізичні можливості».

Робота спрямована на соціальну реабілітацію осіб, які мають обмежені фізичні можливості. Для соціально-педагогічної реабілітаційної роботи залучаються фахівці відповідної кваліфікації (психологи, логопеди та ін.).

Види і форми роботи:

- Допомога у створенні умов для самореалізації та соціальної адаптації дітей і молодим людям, які мають обмежені фізичні можливості (гуртки, секції, студії, клуби);

- Участь талановитих і обдарованих дітей, які мають обмежені фізичні можливості, в творчих конкурсах, фестивалях, змаганнях;

- Психологічна підтримка сімей, що мають дітей з обмеженими можливостями.

напрямок 9. «Інформаційно-комунікативна діяльність, журналістика».

Робота спрямована на розвиток і організацію можливих засобів комунікації, отримання і поширення інформації.

Види і форми роботи:

- Підготовка інформаційних збірників;

- Підготовка каталогів, збірників творчих робіт членів студій та об'єднань за місцем проживання;

- Молодіжні клубні газети та інформаційні листки, молодіжні сайти, «форуми», «чати»;

- Створення архіву методик, інформаційних, фото-відео-матеріалів;

- Молодіжні програми на місцевому кабельному телебаченні;

- Клуби юних журналістів;

- Аудіо-, відео-, комп'ютерні студії;

- Інтернет-клуби, інтернет-конференції.

напрямок 10. «Пізнавальна, інтелектуально-розвиваюча та просвітницька діяльність».

Робота спрямована на підтримку інтересу до інтелектуальної та пізнавальної діяльності, поглиблення знань і розширення кругозору у дітей, підлітків і молоді.

Види і форми роботи:

- Просвітницькі лекторії;

- Тематичні семінари, форуми, круглі столи;

- Аматорські клуби, об'єднання (наприклад, клуб знавців);

- Створення інформаційних банків даних;

- Моніторинги, опитування громадської думки, анкетування.

напрямок 11. «Трудове виховання дітей, підлітків та молоді за участю дорослого населення».

Робота спрямована на трудове виховання дітей, підлітків і молоді.

Види і форми роботи:

- Сприяння трудовій зайнятості підлітків;

- Зустрічі, бесіди з ветеранами праці, передовиками виробництва;

- Тестування професійних схильностей;

- Відвідування місцевих підприємств і знайомство зі специфікою їх діяльності;

- Участь підлітків і молоді в конкурсах майстерності, виставках вакансій, конкурсах міського замовлення;

- Участь у міських заходах з підтримки підприємцям-нізації ініціативи підлітків і молоді.

Напрямок 12. «Робота з різними категоріями дорослого населення щодо передачі культурної спадщини, продовження сімейних традицій, духовно-морального виховання дітей, підлітків і молоді».

Робота спрямована на підтримку інтересу дорослого населення до здорового способу життя, проблемам виховання дітей, підлітків, молоді, профілактику асоціальних явищ в молодіжному середовищі та розвиток різних форм взаємодії між поколіннями.

Види і форми роботи:

- Сімейні форми дозвілля;

- Оздоровчий напрямок за принципом «Група здоров'я»;

- Участь у заходах цивільно-патріотичної спрямований-ності;

- Екскурсійні та розважальні програми у вихідні та святкові дні;

- Тематичні вечори, зустрічі, концертні програми;

- Наставництво;

- Клуби молодої сім'ї.

Напрямок 13. «Профілактика асоціальних проявів у підлітковому та молодіжному середовищі. Соціально-реабілітаційна робота і психолого-педагогічна допомога сім'ї і дітям » реалізується педагогом соціальним і педагогом-психологом на основі бази даних мікрорайону.

Кімната школяра в структурі СПК мікрорайону. Основні функції педагога-організатора кімнати школяра. | Особливості роботи соціального педагога в мікрорайоні.


Тема 24. СОЦІАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ в позашкільних закладах | Соціально-педагогічна та психологічна підтримка учнів в установах додаткової освіти. | Соціалізація учнів в умовах дитячих і молодіжних громадських об'єднань в системі позашкільного виховання. | Соціальне партнерство сім'ї та установи додаткової освіти. | Додаток А | В УСТАНОВАХ ДОДАТКОВОГО ОСВІТИ | Середовище і особистість. Місце проживання як мікросередовище і сфера життєдіяльності дитини. | Діагностика мікросередовища. Паспорт і карта мікрорайону. | ПАСПОРТ (характеристика) МІКРОРАЙОНУ | Школа як центральна ланка соціально-педагогічного комплексу (СПК) мікрорайону і координатор виховної роботи з дітьми та підлітками за місцем проживання. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати