Головна

Характеристика методів корекції і стимулювання поведінки особистості.

  1. I. Загальна характеристика уроку.
  2. I. Общая характеристика
  3. I. Общая характеристика желез внутренней секреции
  4. II. ГОРНО-ГЕОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА МЕСТОРОЖДЕНИЯ
  5. II. Качественная характеристика преподавателя ОБЖ (БЖ)
  6. II. Характеристика принципов в системе ФВ.
  7. III 1. Общая характеристика процесса обучения

Найефективніші серед них - гра, змагання, заохочення і покарання. Гра - один із видів діяльності дитини, що полягає у відтворенні дій дорослих і стосунків між ними. Види ігор ігри-дозвілля (ігри за власним бажанням), ігри педагогічні (організовані з метою вирішення навчально-виховних завдань). Ігри творчі: сюжетно-рольові, конструкторські, драматизації з вільним розвитком сюжету, ігри-жарти, ігри-розиграші.2. Ігри за визначеними правилами: рухові, хороводні, спортивно-змагальні, настільні. Змагання -Забезпечує випробування людиною своїх здібностей, відчуття товариської взаємодопомоги, передбачає облік і порівняння результатів діяльності, заохочення її учасників, сприяє розвитку нахилів, духовних якостей дитини, спонукає до наслідування загальноприйнятих норм поведінки. слід враховувати позитивні (спосіб згуртування колективу, розвиток моральної мотивації діяльності) і негативні впливи (відсутність боротьби за досягнення спільного успіху, взаємодопомоги та співробітництва, що зумовлює розлад у колективі). Змагання бувають індивідуальними і колективними. Формами індивідуального змагання є предметні олімпіади, конкурси дитячих творів, малюнків, виставки, індивідуальні види спортивних змагань тощо. Формами колективного змагання є ігри (футбол, волейбол тощо), конкурси художньої самодіяльності (внутрішкільні, міжшкільні, районні тощо). Заохочення - схвалення позитивних дій і вчинків з метою спонукання вихованців до їх повторення. Серед основних видів заохочення виділяють: схвалення, виражене короткою реплікою-ствердженням, що дитина діє правильно, її вчинок позитивний, похвала, що є розгорнутою оцінкою, яка супроводжується аналізом дій дитини; нагорода, що є більш значним заохоченням, яке застосовують за необхідності відзначити особливі досягнення, вчинки (закінчення навчання з відзнакою, перемога у змаганнях); важливе доручення, яке свідчить про довіру вчителя і викликає особливе натхнення в учня, спонукає до діяльності; авансування особистості, яке застосовують стосовно тих, кого рідко або ніколи не заохочують, хто не переживав позитивних емоцій від похвали дорослих.



Характеристика методів організації діяльності та формування позитивного досвіду поведінки. | Загальні поняття про дитячий колектив, його ознаки та структуру.

Виховання, формування, соціалізація та розвиток особистості у її зв'язках і залежностях. Діяльність, спілкування і відносини у формуванні особистості. | Соціально-особистісний підхід до виховання у теорії і практиці А. С. Макаренка. | Теория и практика особистісно-соціального виховання людини у педагогічній творчості В. О. Сухомлинського | Поєднання вимогливості і поваги до особистості вихованця. Взаємозвязок виховання і самовиховання. | Характеристика нової парадигми виховання і шляхи реалізації на практиці. | Особистісно орієнтована виховна діяльність. | Виховуючі відносини як спеціально організована взаємодія вчителя і учнів. Проблема формування виховуючи, педагогічно доцільних відносин в історії педагогіки. | Види та типи виховуючи відносин. Основні рівні взаємодії вчителя і учня. Моделі педагогічної взаємодії. | Поянття про загальні методи, прийоми, засоби виховання. Їх історичний розвиток. | Класифікація методів виховання в сучасній пед.. науці. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати