Головна

Завдання, зміст, методи та форми індивідуальної роботи вчителя з учнями.

  1. B. Соціологія та її методи повинні будуватися за зразком природничих наук
  2. CloseGraph Закриває графічний режим (звільняє пам'ять, розподілену під драйвери графіки і відновлює текстовий режим роботи екрана).
  3. I. ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО
  4. I. ЗАГАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО
  5. I. НАУЧНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ТЕМЫ
  6. I. Обеспечение условий для формирования максимально возможных финансовых ресурсов, необходимых для социально-экономического развития Республики Дагестан
  7. I. Организационно-методический раздел

Індивідуальні форми, як правило, пов'язані з позаурочної діяльністю, спілкуванням класного керівника і дітей. До них відносяться: бесіда, задушевна розмова, консультація, обмін думками, виконання спільного доручення, надання індивідуальної допомоги у конкретній роботі, спільний пошук вирішення проблеми, завдання. Ці форми можна застосовувати разом і кожну окремо, але частіше за все вони супроводжують одна одну.

Використання індивідуальних форм роботи передбачає рішення класним керівником найважливішого завдання: розгадати учня, відкрити його таланти, знайти все цінне, що притаманне його характеру, прагненням, і все, що заважає йому проявити себе. З кожним необхідно взаємодіяти по-різному, для кожного потрібен свій конкретний, індивідуалізований стиль взаємин. Важливо розташувати до себе учня, викликати його на відвертість, завоювати довіру, розбудити бажання поділиться з педагогом своїми думками, сумнівами. В індивідуальних формах роботи закладено великі виховні можливості. Розмова по душам може виявитися для дитини корисніше кількох колективних справ.

Велике місце у вивченні учнів займають індивідуальні бесіди з учнями. У процесі таких бесід можна виявити мотиви поведінки учня, його інтереси та схильності. Якщо чуйно й уважно підійти до учня, він охоче розповість про свої бажання та мрії, про ставлення до вчителів, батьків. Такі бесіди повинні носити неофіційний характер, бути природними, щирими і проводитися з дотриманням педагогічного такту. Відчуваючи щиру увагу, доброзичливість і прихильність до себе, учень, як правило, відверто розповідає про все, що цікавить вихователя. Тактовна задушевна розмова - це не тільки метод вивчення учня, а й важлива форма їх виховання. Бажано, щоб індивідуальна розмова проводилася за заздалегідь наміченим планом, в певній системі. Тоді вона носить запобіжний характер, індивідуальний коректив у загальну програму педагогічних впливів. Бесіди найчастіше проводяться у зв'язку з нерідко виникають локальними конфліктами, порушеннями дисципліни.

Організація спільної роботи з дітьми з оволодіння правилами поведінки є головним завданням. Загальні методи та засоби виховання мають конкретизуватися стосовно до різних дітей, до їх моральному досвіду. Індивідуальну роботу з дітьми необхідно вести в тісному контакті з батьками, визначаючи єдину лінію виховного впливу, спираючись на сильні сторони особистості школяра.

Відповідно до цього визначається характер індивідуальних завдань для додаткової самостійної роботи учнів, вибираються засоби виховання у школярів інтересу як до вчення, так і до позаурочної роботи. Найбільш розвиненою формою є індивідуальне доручення, яке не пов'язане ні з гурткової роботою, ні з масовими заходами в школі продовженого дня. Ця форма роботи вимагає від вчителя (вихователя) хорошого знання психології своїх учнів, їх здібностей, нахилів, інтересів, щоб давати кожному індивідуальні завдання, посильні і цікаві доручення.

1-й рівень інвідуалізація завдання реалізується з урахування загальних особливостей учням на різних епапах навчання та розвитку 2-й рівень здійснюється засобами диференсійованою підгоду при розподілі навчальних завдань із різним ступенем складності для груп учнів 3-й рівень забезпечується шляхом організації навчального процесу що грунтується на врахування індивідуальних особлистостей учнів і вчтеля і створює сприятливі умови для їх професійної діяльності Систем індивідуалізації навчаня містить такі елементи Виявлення вчителем слабких і сильних сторін кожного учня перед вивченням нового матеріалу використовуючи методику спостереження аналіз письмових робіт,усних відповідей бесіди з учнями проводиться фронтальних самостійних робіт на погляд уроку Індивідуальний підхід при підготовці учнів до засвоєння нового матеріалу (індивід завдання з повторенням потрібного матеріалу) Індивідуальний підхід до учнів на етапі первинного сприйняття і осмисленям знань. Організації індивідуального підходу при первинному закріпленні знань на практиці перевірка розуміння окремими учнями матеріалу повтор висновків. Індивідуалізація домашніх завдань розрахованими на поповнення у заняттях окремих учнів.



Диференціація та інтеграція. Основні рівні диференціації. | Поняття про контроль і оцінювання навчально-пізнавальної діяльності школярів, функції контролю. Історичний розвиток проблеми контролю успішності учнів.

Інноваційні напрями розвитку дидактики. Концепція 11-річної середньої загальноосвітньої школи та 12-бальна система оцінювання начальних досягнень учнів. | Поняття форм організації навчання, їх становлення. Класно-урочна система навчання в її історичному розвитку. | Урок - основна форма організації навчання. Типи уроків, їх структура. | Роль педагогічної компетентності вчителя в досягненні навчальної, виховальної та розвивальної мети уроку. Основні шляхи модернізації уроків у сучасних навчально-виховних закладах. | Нестандартні уроки, їх характеристика. Характеристика інших форм організації навчання. | Характеристика методів навчання, їх ознаки. Критерії оптимального вибору методів навчання. | Загальна характеристика основних класифікацій методів навчання. | Характеристика методів навчання за типом пізнавальної діяльності (І. Лернер, М. Скаткін). | Характеристика методів навчання за дидактичною метою, етапами засвоєння знань (В. Онищук). | Концепція особистісно-орієнтованого навчання. Умови забезпечення особистісно орієнтованого навчання. |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати