ЗАНЯТТЯ №1 | САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА | ЛІТЕРАТУРA | КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ | САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА | Методична розробка для практичного заняття з токсикологічної хімії для студентів фармацевтичного факультету | Методична розробка для практичного заняття з токсикологічної хімії для студентів фармацевтичного факультету | КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ. | ТЕМА: Дослідження «кислих» хлороформних витяжок фізико-хімічними методами на наявність і вміст лікарських речовин. | КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ. |

загрузка...
загрузка...
На головну

Методична розробка для практичного заняття з токсикологічної хімії для студентів фармацевтичного факультету

  1. III. Зміст заняття
  2. Oslash; сприяє формуванню пізнавальних якостей, особливостей, активності, самостійності, інтересу до знань, а також розумовому розвитку студентів.
  3. Quot;Розробка та проведення індивідуальної бесіди
  4. V. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ
  5. V. ЗМІСТ ТЕМИ ЗАНЯТТЯ
  6. V. Зміст теми заняття
  7. V. Зміст теми заняття

ЗАНЯТТЯ № 7

ТЕМА: Дослідження рідкої частини мінералізату на наявність і вміст кадмію, талію, бісмуту, стибію та арсену. Виділення ртуті із біологічного матеріалу та її дослідження у деструктаті. Поточний контроль Змістового модуля 2.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Майбутні спеціалісти-токсикологи повинні знатиметодихіміко-токсикологічного аналізу кадмію, талію, бісмуту, стибію та арсену в біологічному матеріалі, а також виділення ртуті із біологічного матеріалу та її дослідження у деструктаті.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

ЗНАТИ:

1.Токсикологічне значення металоотрут: кадмію, талію, бісмуту, стибію, арсену, меркурію та їх сполук.

2. Фізичні та хімічні властивості кадмію, талію, бісмуту, стибію, арсену, меркурію та їх сполук.

3. Методи якісного та кількісного визначення цих сполук .

ВМІТИ:

1. Виділити з біологічного матеріалу,якісно та кількісно визначати в мінералізаті: кадмій, талій, бісмут, стибій, арсен, меркурій.

2. Давати судово-медичну оцінку одержаних результатів.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ:

1. Особливості дробного методу якісного виявлення та кількісного визначення катіонів: кадмію, талію, бісмуту, стибію, арсену, меркурію та їх сполук.

2. Дослідження рідкої частини мінералізату на наявність і вміст кадмію, талію,бісмуту, стибію, арсену, меркурію та їх сполук

3. Засвоїти токсикологічне значення, розподіл в організмі, шляхи виведення вказаних "металоотрут".

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ:

1. В якому стані знаходяться у мінералізаті кадмій, талій, бісмут, стибій, арсен, меркурій ?

2. У вигляді якого комплексу виділяється кадмій ,талій, бісмут, стибій, арсен, меркурій з мінералізату? Маскування інших йонів при цьому. Руйнування утвореного комплексу.

3. Реакції якісного визначення цих металоотрут.

4. З якої реакції починають дослідження на арсен? Дайте хіміко-токсикологічну оцінку попередньої реакції.

5. Реакція Зангер-Блека, привести хімізм реакції з дихлоридом меркурію.

6. Привести хімізм реакції утворення гідрогенарсену в апараті Марша та

його розкладу в трубці. Дослідження нальоту та його відміна від інших сполук.

7. Деструкція біоматеріалу з метою ізолювання меркурію.

8. Якісне та кількісне визначення меркурію в мінералізаті.

9. Дайте характеристику методам кількісного визначення "металоотрут" в мінералізаті: аргентометричний; гравіметричний; комплексонометричний; колориметричний; фотоелектроколориметричний; атомно-абсорбційний.

10. Засвоїти токсикологічне значення, розприділення в організмі, шляхи виведення вказаних"металоотрут".

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА НА ЗАНЯТТІ:

1. Отримати мінера лізат та деструктат, описати їх зовнішній вигляд і провести дослідження на кадмій, талій, бісмут, стибій, арсен, меркурій.

Провести реакції на виявлення катіонів кадмію, талію, бісмуту, стибію, арсену, меркурію згідно методик робочого журналу.

2. Оформити робочий журнал за результатами досліджень.

ЛІТЕРАТУРА:

ОСНОВНА:

1. Крамаренко В. П. Токсикологічна хімія. K., "Вища школа", 1995, 423 с.

2 Крамаренко В. Ф. Химико-токсикологический анализ (практикум). K:, "Вища школа", 1982, 232 с.

3. Крамаренко В. Ф., Туркевич Б. М. Анализ ядохимикатов. M., "Химия", 1975, 180 с.

4. Лужников E.A., Костомарова В. Л. Острые отравления. M., "Медицина", 1989,258 с.

ДОДАТКОВА:

5. Альберт А. Избирательная токсичность». M.: Мир, 1989, т. 1,2.

6. Байерман К. Определение следовнх количеств органических ве-ществ. M.: Мир, 1987, 462 с.

7. Под ред. Бережного P.B. с соавт. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений. M., "Медицина", 1981, 424 с.

8. Голиков C.H., Саноцкий И. В., Тиунов Л. А. Общие механизмы токсического действия. M.: "Медицина", 1986, 280 с.

9. Под ред. Громова А. П. и Капустина A.B. Судебно-медицинское исследование трупа. M., "Медицина", 1991, 318 с.

10. Егоров A.M., Осипов А. П., Дзантиев Б. Б., Гаврилов E.M. Теория и практика иммуноферментного анализа. M.: Высшая школа, 1991, 288 с.

11. Ефимов Л. К., Бора B.M. Лекарственнне отравления у детей. Київ, Здоров'я, 1995, 384 c.

12. Крылова A.H. Исследование биологического материала на "металлические" яды дробным методом. "Медицина", 1975, 118 с.

13. Лакин K.M., Крылов Ю. Ф. Биотрансформация лекарственных веществ. M., "Медицина", 1981, 289 с.

14. Лужников E.A. Клиническая токсикология., "Медицина", 1994, 256c.

15. Могош Г. Острые отравления. Пер. с румынского, Бухарест, медицинское издательство, 1984, 483 с.

16. Парк Д. Биохимия чужеродных соединений. Пер. с англ., M., "Медицина", 1977, 351 с.

17. Столяров Б. В., Савинов И. М.. Витенберг А. Г. Руководство к практическим работам по газовой хроматографии. Л., "Химия", 1988, 427 с.

18. Швайкова М. Д. Токсикологическая химия. M.: "Медицина", 1975, 376c.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри хімії

"___"__________200__ р, протокол № _____

Завідувач кафедри хімії

 



ТЕМА: Дослідження рідкої частини мінералізату на наявність металів. Виявлення і визначення марганцю, хрому, срібла, міді та цинку. | Методична розробка для практичного заняття з токсикологічної хімії для студентів фармацевтичного факультету
загрузка...
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати