Ну як, дасть? - До паркану підвалі явно виражений мужик з великої плішшю і сокирою в руках.
- Так все ясно! Ця кобила Валька побоялася, що мужик повернеться до Галці, ось і влаштувала хіпеж на порожньому місці.
- Лопахін. Мій тато був мужик, ідіот, нічого не розумів, мене не вчив, а тільки бив сп'яну, і все палицею.
- Про мужика, - знизала великими плечима Наташка. - А про що ж?
- Обидва вони виродки, плюнь, - філософськи запропонувала Наталя, більш захоплена нанесенням на нігті хитромудрого візерунка, ніж подружкіной проблемами. - Мужиків, чи що, мало?
- Чуєш, Валька, - підійшла до неї Наталя. - Проблеми у нас. Мужик твій до мене клеїться. Не знаю, що й робити!
|
Галя позадкувала.
Не заважай. Бачиш, розмовляємо ми! - Істота в тренувальному костюмі невдоволено пересмикнуло худими плечима.
Че-то довго базар! Закусь холоне! - Спробував пожартувати мужик, звівши нанівець дипломатичні зусилля товариша.
Ідіть звідси! - Невпевнено насупилася Галя. У неї створювалося відчуття, що в цьому селищі жили одні алкаші, злітаються на новина про візит гостей, як мухи на сироп.
Чаво? - Коротко і загрозливо гаркнув мужик. - Ленк! Ти глянь, як вона з нами розмовляє!
Очі Галочки округлилися, і вона мовчки дивилася на те, що виявилося Оленкою. Слова застрягли в горлі.
Гаразд, Федька, пішли. Он як вилупилася - чого з неї взяти.
Хрипко хіхікнув, Ленка отлепілі від забору і навалилася на плешивого. Підпираючи один одного, як два трухлявих стовпа, вони рушили далі.
Настрій поповзла від Галочки в'юнким черв'яком, залишивши в душі відчуття брудної червоточини, як в надгризенном яблучко.
Доброго дня! - Задеренчало поруч.
І потягнулися ходоки до Іллічу », - злобно подумала Галочка, невдоволено обертаючись. Тепер на паркані висіла старенької, одягнена не по сезону в ватник і вовняну хустку, криво зав'язана на сивий маківці. З-під спідниці у неї стирчали тренувальні, а сухенький ніжки були встромлені в короткі гумові боти.
Добренький, - отримавши цінні вказівки від господаря, Галина відчула себе впевненіше. | Поїздка в село перестала здаватися романтичним пригодою, тим більше що ніякого сінника на ділянці Галина не помітила.
Не дуже голосно? - Дбайливо поцікавився водій. Судячи з того, що у нього була виставлена ??саме така гучність, він звик до такого звукового супроводу. | Виходьте, панянка, приїхали! - Женя відчинив дверцята машини і подав галочку руку. | Мамки нема, - розвів він руками. - В хату не потрапити. Напевно, в магазин пішла. Пішли її зустрінемо. | Автолавка. | Ой, Пашка! - Верескливо залилася сміхом Зойка, їй вторили інші. - Тебе звати? | Ця начебто міцна на вигляд, - задумливо протягнула Зойка. - Може, дочка до кого приїхала? Або внучка? | А я люблю, щоб підлога була чистим. Його треба мити щодня, щоб раптові гості не застали нас зненацька. Та й для себе - жити треба в чистоті. | Ах ти ж ..., - шльопала себе по боках мама, виловлюючи з варива чергову зазевавшуюся муху. | Здорово! - Пролунало у неї над вухом, а в ніс вдарив жахливий запах перегару і часнику. | Врятував її Женя. |
|