Головна

Класифікація страхування кредитів | Системи страхування майна | Чисті страхові премії за період 2009 - 2014 рр. за видами майнового страхування в Україні, тис. грн. | Страхові виплати з видів майнового страхування за 2009-2014 рр., тис. грн. | Проблеми майнового страхування в Україні | РОЗДІЛ ІІІ | Зміни в обсягах премій ПрАТ СК «АСКО Донбас-Північний» отриманих від громадян за період 2009 - 2014 рр. за видами майнового страхування, тис. грн. | Зміни в обсягах страхових виплат з видів майнового страхування громадян ПрАТ СК «АСКО Донбас-Північний» за 2009-2014 рр., тис. грн. | Зміни в аналітичних даних страхової діяльності ПрАТ СК «АСКО Донбас -Північний» у галузі майнового страхування за 2009-2014 рр. | Вирішення проблем майнового страхування в Україні загалом і на сході зокрема |

Сутність і механізм майнового страхування

  1. Аналіз загальної психологічної сутності відчуття, його фізіологічних механізмів. Види відчуття.
  2. Аналіз майнового стану підприємства.
  3. Анатомно-фізіологічний механізм рефлекторної діяльності.
  4. Антропосоціоігенез та його сутність.
  5. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави Апарат держави - частина механізму держави.
  6. Аргументовано розкрийте суперечливу сутність перших «експериментів» більшовицького режиму в Україні.
  7. Білок осеїн забезпечує еластичність тканин дітей, відсутність якого може призвести до важких проблем опорно-рухового апарату. Де локалізований білок?

Майнове страхування є найдавнішою і традиційно розвиненою галуззю страхування, в якій об'єктом страхування є майнові інтереси фізичних та юридичних осіб, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном в найрізноманітніших його проявах.

Мета майнового страхування, суттю якої є відшкодування збитку, пов'язаного з майновими витратами, полягає в тому, що до і після настання страхового випадку фінансово-матеріальний стан страхувальника має бути незмінним, у зв'язку з чим є проблеми оцінки вартості страхування майна, визначення страхової суми та страхового тарифу (додаток А) [13, с. 117] .

Конкретні страхові випадки встановлюються під час страхування майна характером ризику майнового страхування, під яким розуміють факт пошкодження, знищення або втрата майна внаслідок: пожежі; удару блискавки; вибуху; падіння літальних апаратів; бурі, граду; повені; землетрусу; осідання ґрунту; зсуву, обвалу; пошкодження водою зі систем водопостачання, опалення, каналізації та аналогічних систем; крадіжки зі зломом; протиправних дій третіх осіб; наїзду транспортних засобів; пошкодження димом; звукового удару і т. ін. Та сам лише факт не є достатньою підставою для виникнення зобов'язань страховика з виплати страхового відшкодування та права страхувальника вимагати його замало. Для виникнення таких зобов'язання страховика та права страхувальника необхідною умовою є наявність певних економічних та юридичних наслідків ушкодження, пропажі, розкрадання майна. І наслідками, які враховуються у страхуванні, є збиток - той майновий інтерес, на предмет якого, власне, і здійснюється страхування. Тому, другим після встановлення факту пошкодження або загибелі майна пунктом у порядку виплати страхового відшкодування є визначення причин, що зумовили збиток. І коли складається страховий акт, до якого потім мають додаватися одержані в органах пожежного нагляду, державної автомобільної інспекції, судово-слідчих органах та інших установах документи про підтвердження та обставини настання страхового випадку, то визначені причини збитку прописуються в страховому акті разом з фактом, розмірами та наслідками цього збитку і визначеними розмірами страхового відшкодування. Та якщо в результаті страхового випадку не завдано збитків майну страхувальника, яким може бути як власник майна, так і власник за договором оренди або найму, то немає потреби у страховій виплаті. Немає потреби у страховій виплаті і коли збиток взагалі зумовлений обставинами, які не забезпечуються договором страхування. Наприклад, страховики не компенсують збитки, що виникли внаслідок:

¾ навмисних або необережних дій страхувальника по відношенню до предмета страхування;

¾ приховування дефектів або дійсної вартості майна;

¾ загибелі (знищення) майна у результаті самозаймання, вибу­ху та ін. за участю страхувальника;

¾ пошкодження, руйнування майна, що підлягає конфіска­ції, реквізиції, арешту;

¾ крадіжки, розкрадання, грабежу за змовою з третіми осо­бами (шахрайство, спроба введення страховика в оману, змова з метою отримання страхового відшкодування) та ін. [13, c. 122]

Більше того, у договорі страхування або страховому полісі застерігаються ще умови, за яких страховик має право відмовити у виплаті стра­хового відшкодування у зв'язку з недотриманням страхувальни­ком певних вимог (дій), що пропонуються йому умовами страху­вання. Наприклад, такими умовами може передбачатися, що у разі пошкодження, втрати або викрадення май­на страхувальник зобов'язаний:

¾ негайно, у строк, зазначений у договорі, повідомити про страховий випадок страховику (особисто, по телефону, факсом, телеграмою тощо);

¾ вжити всі заходи для зменшення збитку і порятунку майна (наприклад, у разі пожежі невідкладно повідомити у пожежну службу, спробувати перенести речі у безпечне місце тощо);

¾ негайно повідомити про те, що трапилося, у компетентні органи (міліцію, пожежну, аварійну службу і т. ін.);

¾ зберігати постраждале майно у тому вигляді, який спричи­нив страховий випадок, до прибуття представників офіційних ор­ганів або страховика;

¾ надати представнику страховика можливість безперешкод­ного огляду й обстеження пошкодженого майна, а також майна, що становить комерційну таємницю;

¾ повідомити страховику (страховому експерту) всі відомості (якщо потрібно, то в письмовому вигляді) та пред'явити докумен­ти, необхідні для виявлення причин та обставин настання страхо­вого випадку [13, c. 124].

У разі настання страхового випадку та дотримання всіх узго­джених умов страхування страховик на підставі заяви страхувальника і стра­хового акта зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, що здійснюється у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна за цінами і тарифами, чинними на момент укладання договору, якщо інше не обумовлено договором страхування або умовами обов'язкового страхування. А у тих випадках, коли страхувальник і страховик не можуть точно визначити дійсну вартість майна, наприклад, страхуючи від вогню товарні запаси та інші товарно-матеріальні цінності на складах проміжного зберігання, сировину і матеріали, призначені для перероблення і т. ін., має місце домовленість про попередню оцінку вартості застрахованого майна, яка є основою для визначення розміру страхової премії. І далі періодично протягом строку страхування страхувальник звітує перед страховою компанією про фактичну наявність та вартість майна, які можуть протягом даного строку змінюватися, що, як правило, трапляється після таких подій, як: ремонт чи реконструкція житлового будинку, заміна обладнання, модернізація виробництва. Таким чином, може виникнути ситуація, коли зазначена у страховому полісі вартість майна буде нижчою його дійсної вартості станом на певну дату і власник майна не матиме змоги у разі загибелі майна отримати страхове відшкодування у повному обсязі. Аби вберегти себе від такої ситуації, страхувальник має можливість укласти зі страховою компанією договір про збільшення вартості застрахованого майна, заплативши за страхування додаткову плату.



РОЗДІЛ І | Класифікація майнового страхування
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати