Головна |
Інформаційно-комунікативна функція медіакритиціМедіакритиці, як і журналістиці в цілому, властива інформаційно-комунікативна функція, що забезпечує спілкування з масовою аудиторією, передачу їй соціальної інформації, зворотний зв'язок одержувачів інформації з комунікатором. Поширювана в ході масового спілкування соціальна інформація життєво необхідна для нормального функціонування сучасного суспільного механізму, для цілеспрямованої діяльності людей по перетворенню суспільства і природи. Co-спілкування комунікаторів і реципієнтів в процесі масової комунікації забезпечує відтворення картини навколишнього світу в свідомості аудиторії, адаптацію людей до умов соціального та природного середовища, створює можливості для цілеспрямованого її зміни. Це забезпечується завдяки властивості масової комунікації, яке В. М. Березін охарактеризував як основного: виявляти в процесі соціальної взаємодії нові знання про об'єктивну реальність, нові уявлення про світ і людину, нові цінності і їхню соціальну значимість - і тиражувати це нове в суспільстві5. Медіакритиці, покликана пізнавати функціонування ЗМІ в широкому соціальному контексті та озброювати публіку придбаними знання, не спроможна виконати свої завдання поза масової комунікації. Саме завдяки масової комунікації забезпечується поширення в суспільстві вироблених медіакритиці знань і оцінок, здійснюється вплив критичних творів на неоднорідні за складом, територіально розосереджені аудиторії - будь то академічне співтовариство дослідників журналістики, групи медійних професіоналів і (або) широкий загал. Критик, що втілює свої думки і почуття в журналістському творі, має на меті донести їх до великої кількості людей, що розрізняються між собою за рівнем освіти, життєвого досвіду, світоглядним установкам і моральних цінностей, звичок і перевагам. Необхідність встановлення стійкого комунікаційного контакту з різнорідною за складом аудиторією особливо чітко проявляється в масовій медіакритиці. Щоб привернути увагу широкої аудиторії до свого твору, стимулювати його активну рецепцію, критик повинен сформувати певну комунікаційну ситуацію, яка покликана сприяти оптимальному освоєнню викладених у творі результатів аналізу, інтерпретації та оцінки медійного змісту, різних аспектів діяльності ЗМІ. Прагнучи до встановлення комунікаційного контакту і до ефективного спілкування з публікою, критик зобов'язаний не тільки зорієнтувати увагу аудиторії на свій твір, а й налаштувати її на певний сприйняття змісту свого твору - наприклад, перевести сприйняття з чуттєвого режиму в раціональний, з розсудливо-побутового плану -в концептуальний. Він задає певний комунікаційний контекст, що активізує пізнавальні здібності аудиторії: формує мотивацію до роздумів, до виконання логічних процедур, пов'язаних з виявленням тих чи інших якостей даного медійного змісту, обставин і мотивів його створення, формально-жанрових особливостей, соціального звучання і т.д. Нерідко критик ЗМІ стикається з необхідністю подолання існуючих у свідомості аудиторії стереотипів сприйняття, які створюють когнітивні бар'єри, що заважають адекватної рецепції його твори, - особливо якщо зміст критичної роботи різко конфліктує зі звичними, усталеними уявленнями публіки. З метою подолання таких бар'єрів журналіст може сформувати у аудиторії певні психологічні установки, що розуміються як функціональний стан готовності до певної форми реагування на обсяг інформації6. Велике значення для успішності спілкування з масовою аудиторією має облік реальних характеристик її комунікаційного досвіду, сформованого в певному соціальному контексті. Публіка, привчена до ролі споживача поверхневого високоекспрессівного медійного змісту, може просто проігнорувати твори критиків, якщо вони здадуться їй ускладненими, позбавленими емоційної привабливості. Тому критик, який намагається привернути увагу широкої аудиторії та заволодіти ним, не може відкидати необхідність використання в своїх роботах елементів розважальності і невимушеного емоційного стилю спілкування з масовою аудиторією. Усвідомлення цього факту як комунікаційної необхідності отримало наочне підтвердження в підвищеної експресивної забарвленості заголовків творів вітчизняної масової медіакритиці останніх років, в певних лексико-стильових характеристиках їх змісту. Але це ж зміст свідчить також і про те, що, вводячи в свої роботи елемент розважальності і спілкуючись з аудиторією на мові, досить близькій по стилю до розмовної, критик здатний спонукати публіку до самостійних роздумів, донести до неї важливі спостереження та висновки, що стосуються злободенних проблем соціального функціонування ЗМІ і відображають результати зробленого їм глибинного аналізу медійних феноменів. При цьому слід побоюватися перенасичення критичного твору елементами розважальності, що викликає змістовну метаморфозу, що свідчить про підміну дійсного критико-анали-тичного початку імітацією критики. Розважальність в медіакритиці повинна грати лише допоміжну роль, сприяючи подоланню психологічних бар'єрів сприйняття, стимулювання інтересу й уваги масової аудиторії до основного матеріалу критичних творів, скорочення втрати інформації, неминучої в процесі рецепції ме 5 Березін В. М. Сутність і реальність масової комунікації. М., 2002. С. 72. 58 6 Шерковін Ю. А. Указ.соч. С. 13. гур твори внаслідок ослаблення уваги реципієнта до тексту через емоційної збідненого його змісту. Інформаційно-комунікативна функція медіакритиці проявляється також у забезпеченні діалогового спілкування між медійними організаціями та споживачами інформації, в підтримці опосередкованої зворотного зв'язку між аудиторією ЗМІ і комунікаторами. Опора на результати соціологічних досліджень, що виявляють реакцію одержувачів інформації на медійне зміст, робота з листами читачів, телеглядачів, радіослухачів допомагають критику вивчити ставлення аудиторії до тих чи інших авторам і медійним творів. Виявляючи відношення реципієнтів до ЗМІ і медійного змісту, критик відображає його в своїх творах, в результаті чого реакція публіки отримує суспільного розголосу, спонукаючи медійні організації враховувати думки і оцінки аудиторії. Важливе значення мають також особисті контакти критика з медійними працівниками і рядовими читачами, телеглядачами, радіослухачами з метою вивчення їх ставлення до різних сторін соціального функціонування засобів масової інформації, обміну думками. Спілкування критика з професіоналами ЗМІ і реципієнтами медійної інформації істотно полегшується завдяки використанню сучасних комунікаційних форм - електронної пошти, Інтернет-форумів, електронного голосування по злободенних питань функціонування ЗМІ, які дозволяють забезпечити оперативне спілкування з аудиторією, ефективний зворотний зв'язок, швидку обробку що надходять відгуків. ФУНКЦІЇ медіакритиці | Пізнавальна функція медіакритиці ВСТУП | ПРЕДМЕТ І ВЛАСТИВОСТІ медіакритиці | предмет медіакритиці | актуальність медіакритиці | Публіцистичність і науковість в медіакритиці | Суб'єкт-об'єктні характеристики медіакритиці | Триєдність академічної, внутрішньокорпоративної і масової медіакритиці | Жанрово-стильові характеристики медіакритиці | Обмежувальний вплив фактора корпоративності на медіакритиці | Регулятивна функція медіакритиці | |