Головна

Види меню

BPwin має три види меню: головне, інструментальне та контекстне.

Головне меню з'являється у верхній частині екрана після відкриття файла моделі і має такий вигляд:

Меню File - операції відкриття, створення та збереження моделей і діаграм, встановлення параметрів сторінки та виведення на принтер моделі чи окремих діаграм.

Меню Edit - перехід між діаграмами та діяльностями, вилучення діаграм, перебудова та копіювання діаграм.

Меню View - вигляд зображення діаграми на екрані та її окремих компонентів.

Меню Diagram - встановлення властивостей окремих діаграм, в тому числі нумерація сторінок моделі (закладка Kit) , управління діаграмами та додавання діаграм іншого виду, які дають можливість описати декомпозовану діяльність з різних позицій.

Меню Dictionary - надає можливість перегляду та формування словників для діяльностей, стрілок, вартісних характеристик діаграм, сутностей, атрибутів і т. п. Більшість словників формується автоматично під час створення та опису відповідних частин моделі.

Меню Model - слугує для завдання загальних властивостей моделі: мета моделювання, точка зору на модель, межі моделі, джерела розробки, тощо задається в цьому пункті меню. Дає можливість вибору одного з таких редакторів об'єктів моделі:

редактор діяльностей;

редактор стрілок

редактор властивостей, визначених користувачем;

редактор вартісних характеристик моделі.

Названі редактори можна відкривати подвійним клацанням правою кнопкою миші по відповідному об'єкту діаграми.

Меню Model Mart - підтримка зв'язку з Model Mart - засіб для колективної розробки моделі.

Меню Tools - вміщує інструмент Report Builder для генерації звітів, а також встановлення параметрів принтера і шрифтів для виведення звітів. Підменю Report для виведення звітів по моделі, діаграмі, об'єктах діаграми, вартісному аналізу, зв'язках, складових частинах моделі,

Меню Windows - переключення вікон та способи розмішення їх на екрані.

Меню Help - система довідок.

Інструментальне меню, розташоване на екрані ліворуч, вміщує набір піктограм, кожна з яких, активізується натисканням лівої кнопки миші:

1) вибір, переміщення та зміна об'єктів моделі;

2) робота з діяльностями;

3) створення та приєднання стрілок;

4) графічне зображення зв'язку між стрілкою та її назвою;

5) створення блоків тексту;

6) навігація по моделі та всіх наявних додаткових діаграмах

7) перегляд різних варіантів декомпозиції виділеної діяльності, або додаткових діаграм до неї (Node Tree, FEO, IDEF3 та інших видів діаграм, що можна добавити з меню Diagram);

8) перехід до діаграми вищого рівня;

9) перехід до діаграми декомпозиції

Контекстні (випадаючі) меню бувають чотирьох типів: меню моделі та діаграми; меню діяльності; меню стрілок; меню текстових блоків. Названі меню відкриваються клацанням правою кнопкою миші по відповідному об'єкту діаграми.

2.1.6.4. Вихід з BPWin

Вибрати опцію Exit (Вихід) із меню File. За наявності відкритих діаграм BPWin відкриє діалогове вікно Close Diagram (закриття діаграми) для збереження внесених до діаграми змін або виходу без збереження.

2.2. Запитання для самоперевірки

1. Як можна змінювати масштаб діаграми та управляти
зображенням окремих об'єктів?

2. Які редактори має BPWin та як їх можна відкрити?

3. Які складові можна включати до моделі?

4. Що являє собою діаграма?

5. Що таке блок діяльності?

6. Яким чином можна переходити від однієї діаграми до іншої?

7. Як можна встановлювати та змінювати параметри моделі?

8. Як користуватись довідковою службою BPWin?

9. Як можна підписувати об'єкти на діаграмі та підбирати для
цього відповідні шрифти?

10. Яким чином можна перемішувати текст та зв'язувати його
з відповідною стрілкою?

11. В чому полягає суть ІСОМ-кодів?

12. Як додавати та вилучати діяльності?

13. Яким чином можна додавати, вилучати, роз'єднувати,
з'єднувати стрілки та змінювати їх стиль?

Лабораторна робота №3

РОЗРОБЛЕННЯ КОНТЕКСТНОЇ ДІАГРАМИ

З ПЕРШИМ РІВНЕМ ДЕКОМПОЗИЦІ

Мета роботи навчитись створювати нову модель, давати їй визначення, будувати контекстну діаграму та виконувати декомпозицію першого рівня з відповідним описом усіх компонентів діаграм.

Завдання. Створити нову модель. Розробити для неї контекстну діаграму з першим рівнем декомпозиції, використовуючи постановку задачі з лабораторної роботи №1. Дати визначення моделі та діаграмам, визначити використані терміни у відповідних словниках.

3.1. Теоретичні відомості

3.1.1. Опис діаграми

Крім загального опису моделі, можна визначити специфічну інформацію для кожної діаграми в моделі. Опис діаграми здійснюється за допомогою редактора Diagram Definition (визначення діаграм) так:

1) відкрити редактор визначення діаграми через пункт меню
Diagram/Definition;

2) ввести С-номер у вигляді ініціалів автора та номера версії
діаграми. Наприклад: МЕМ01, друга версія тієї ж самої діаграми буде мати С-номер МЕМ02;

3) подати інформацію в полі Used at (застосовується в).

Наприклад: "При вивченні дисципліни "Структурне моделювання інформаційних систем"". Ця інформація відображається в лівому верхньому куті заголовка діаграми;

4) у вікні Diagram Text (текст діаграми) ввести опис діаграми;

5) за потреби встановити шрифти для виведення текстів та
заголовків, скориставшись кнопками <Text Font> та <Title Font> на екрані редактора;

6) натиснути кнопку <ОК> для завершення опису діаграм.

3.1.2. Побудова контекстної діаграми

Контекстна діаграма складається з одного блока діяльності та зв'язаних з ним стрілок. Вона визначає основну функцію моделі, її межі та зв'язок з зовнішнім середовищем і являє собою діяльність вищого рівня в ієрархії діаграм моделі. Контекстна діаграма у стислому вигляді зображує модельовану систему.

Єдиний блок діяльності, що складає контекстну діаграму, будується під час створення нової моделі після визначення її мети, точки зору та меж. Називають даний блок за допомогою редактора Activity Name (ім'я діяльності). Для детального опису контекстної діаграми використовують редактори:

Activity Definition - для детального опису безпосередньо самої діяльності, імені автора та визначення статусу діяльності;

Activity Note (редактор приміток) - для введення приміток щодо діяльності;

Activity Font (редактор шрифтів) - для зміни шрифтів.

3.1.3. Нумерація діаграм, діяльностей і стрілок

Діяльність на контекстній діаграмі нумерується А0, на діаграмах декомпозиції - за зменшенням рівня домінування, починаючи з 1.

Контекстна діаграма завжди має номер А-0, а діаграма її декомпозиції - А0.

Нумерація стрілок включає в себе код (І, С, О або М відповідно для позначення входу, контролю, виходу або механізму) та порядковий номер в межах заданого типу. Наприклад: II, 12, СІ, Ol, Ml, M2.

3.1.4. Завершення побудови контекстної діаграми

Процес побудови контекстної діаграми вважають завершеним, якщо можна відповісти на такі запитання:

1) чи окреслює діаграма ту частину системи, яку потрібно
змоделювати?

2) Чи узгоджується контекстна діаграма із затвердженим об'єктом,
точкою зору та метою?

3) чи розміщені стрілки на відповідному рівні детелізації для
діяльності?

4) чи узгоджена модель з усією групою розробників?

Приклад контекстної діаграми моделі функціонування цукрового заводу наведено у Додатку.

3.2. Запитання для самоперевірки

1. Який порядок створення функціональної моделі?

2. Чим визначається рівень деталізації моделі?

3. Як можна дати визначення моделі?

4. Що таке контекстна діаграма і яким чином вона створюється?

5. Чи обов'язково включати до моделі контекстну діаграму?

6. Скільки блоків діяльності може мати контекстна діаграма?

7. Що включає в себе опис діаграм та яким чином він
здійснюється?

8. Що являє собою діаграма декомпозиції та для чого вона
створюється?

9. Скільки діаграм декомпозиції може мати модель?

10. У чому полягає відмінність діаграми декомпозиції від
контекстної діаграми?

Лабораторна робота №4

РОЗРОБЛЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ МОДЕЛІ

Мета роботи навчитись розробляти функціональну модель з використанням кількох рівнів діаграм декомпозиції, готувати її до аналізу та будувати дерево вузлів.

Завдання. Виконати декомпозицію функціональної моделі до необхідного рівня деталізації та побудувати для неї Node Tree діаграму.

4.1. Теоретичні відомості

4.1 1. Розроблення та опис діаграм декомпозицїі

Будь-яка діяльність діаграми (батьківська) може бути деталізована на діаграмі декомпозиції, яка є дочірньою щодо батьківської діаграми. На діаграмі декомпозиції зображаються блоки діяльності, що представляють функції, які є складовими батьківської діяльності у процесі детального аналізу. Всі дуги батьківської діяльності автоматично переносяться на дочірню діаграму під час її створення. Для зв'язку батьківської та дочірньої діаграм користуються С-номерами, що дають можливість виключити неоднозначність зв'язку між діаграмами.

Оскільки ієрархія - основний принцип побудови моделі, то BPWin дає можливість побудувати спеціальну діаграму - дерево вузлів, яке відображає ієрархію, пропускаючи зв'язки між діяльностями однієї діаграми.

Для однієї моделі може бути створено кілька дерев вузлів. Як кореневу діяльність, ієрархію якої відображає дерево, можна вибрати будь-яку діяльність моделі. Дерево вузлів зберігається у Node Tree діаграмі.

Діаграма декомпозиції створюється послідовним виконанням наступних дій:

1) Виділити курсором блок діяльності, для якого маємо здійснити декомпозицію;

2) Натиснути кнопку «Перехід до дочірньої діаграми» з інструментального меню;

3) Дати назву дочірнім діяльностям за допомогою редактора Activity Definition;

4) Приєднати стрілки, що торкалися батьківської діяльності і з'явилися на новій діаграмі, до відповідних блоків діаграми декомпозиції:

- З інструментального меню вибрати кнопку клацнути по стрілці, яку слід приєднати, підтягнути її до потрібного блоку діаграми, коли з'явиться чорний трикутник - клацнути лівою клавішею миші;

5) Описати діаграму декомпозиції в редакторі Diagram Definition.

4.1.2. Розщеплення стрілок

За потреби деталізування стрілок, перенесених з батьківської діаграми, їх розщеплюють на складові, кожну з яких приєднують до відповідної діяльності на діаграмі декомпозиції. Розщепити стрілки можна наступним чином:

1) Вибрати пункт з інструментального меню, клацнути по стрілці, яку хочемо розщепити, а потім по блоку до якого маємо приєднати стрілку;

2) Для приєднання тієї ж стрілки до другого блоку процедуру повторюємо;

3) Кожній гілці можна дати ім'я в Arrow Editor;

4) Для наочності ім'я стрілки можна з'єднати зі стрілкою зигзагом, використовуючи кнопку інструментального меню.

4.1.3. Створення та розщеплення внутрішніх стрілок

На діаграмі декомпозиції можна додавати внутрішні стрілки, що з'єднують блоки діяльності даної діаграми. Послідовність дій при цьому аналогічна послідовності дій під час розщеплення зовнішніх стрілок.

4.1.4. Додавання та вилучення діяльностей

За потреби до діаграми можна додавати діяльності або вилучати зайві. Додати нову діяльність до діаграми можна таким чином:

1) вибрати пункт з інструментального меню;

2) клацнути лівою кнопкою миші по тому місці діаграми, де потрібно додати діяльність;

3) поіменувати нову діяльність за допомогою редактора Activity Definition або Activity Name;

4) за допомогою стрілок з'єднати її з іншими блоками діаграми.

4.1.5. Побудова дерева вузлів

Дерево вузлів можна створити послідовним виконанням таких Дій:

1) вибрати пункт меню Add Node Tree... з меню Diagram;

2) задати ім'я у вікні Diagram Name. Для використання імені контекстної діаграми як імені дерепа вузлів залишити вікно порожнім, вибравши при цьому опцію Include Title;

3) вибрати початковий вузол (кореневу діяльність) для діаграми;

4) визначити бажану глибину дерева;

5) встановити опції;

6) задати С - номер та інші параметри діаграми;

7) <Ок>

Внесення змін до моделі приведе до автоматичного коригування дерева вузлів.

4.2. Запитання для самоперевірки

1. У чому полягає суть концепції стратифікації у процесі побудови моделей систем?

2. у чому полягає принцип емерджентності системи?

3. Що таке багаторівнева ієрархічна структура?

4. Які види ієрархій Вам відомі?

5. Що являє собою процес декомпозиції діаграми?

6. З якою метою здійснюють декомпозицію діаграми?

7. Яким чином встановлюється зв'язок між батьківською та дочірньою діаграмами?

8. для чого потрібні внутрішні стрілки?

9. Що являє собою зворотний зв'язок?

10. Які види зворотних зв'язків Вам відомі?

11. Як визначається рівень декомпозиції моделі?

12. Які категорії спеціалістів беруть участь у розробленні SADT- моделі та яку роль відіграє в даному процесі кожен із них?

13. За якими правилами розміщують діяльністі та зображають зворотні зв'язки на діаграмі декомпорзиції?

Лабораторна робота №5

ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТА ВАРТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДІЯЛЬНОСТЕЙ ДІАГРАМ

Мета роботинавчитись визначати джерела витрат, пов'язані з виконанням робіт, вибирати одиниці виміру для вартості та часу, визначати внесок діяльності до джерела витрат, визначати загальну вартість процесу, генерувати та аналізувати звіти цінових характеристик моделі.

Завдання.Використовуючи методологію функціонально-вартісного аналізу ABC, визначити витрати для найбільш суттєвих діяльностей діаграм та загальну вартість функціонування системи. Сформувати звіт з використанням отриманих цінових характеристик моделі.

5.1. Теоретичні відомості

5.1.1. Основи функціонально-вартісного аналізу

З огляду на те, що метою розроблення моделі є зменшення витрат підприємства або збільшення розміру прибутку, слід проаналізувати відповідну інформацію як для існуючої (As - Is), так і для запропонованої (То - Be) систем. Якщо розглядати процедуру реорганізації діяльності з точки зору зменшення вартості робіт, матеріалів та часу, то потрібно чітко визначити джерела витрат та вартість відповідних компонентів.

Для функціонально-вартісного аналізу в BPWin використовують елементи методології ABC (Activity Based Costing), що базується на таких ключових поняттях:

1) джерело витрат - окрема стаття витрат організації.

Наприклад: закупівля нового обладнання або профілактичний та поточний ремонти існуючого, перекваліфікація співробітників, супровід автоматизованої системи управління тощо;

2) частота діяльності - скільки разів виконується дана діяльність протягом одного виконання відповідної батьківської діяльності;

3) тривалість діяльності - термін одного виконання діяльності;

4) приєднання (зв'язування) діяльності до джерела витрат означає, що виконання діяльності вносить певну суму до статті витрат відповідного джерела;

5) загальна вартість - сума витрат для всіх джерел, пов'язаних з діяльністю.

Описана методологія передбачає виявлення джерел витрат ресурсів та їх розподіл між відповідними діяльностями. Між джерелами витрат та діяльностями встановлено відношення типу N:M, яке означає, що кожна діяльність може належати до кількох джерел витрат і кожне джерело витрат може формуватись кількома діяльностями.

Проведення вартісних оцінок починають виконувати для елементів діаграм нижнього рівня декомпозиції. У подальшому аналогічним чином оцінюють компоненти батьківських діаграм. Перелічені операції виконуються на всіх наступних рівнях декомпозиції. Процес оцінювання припиняється після встановлення вартості діяльності контекстної діаграми, що визначає вартість функціонування системи в цілому.

Для визначення вартісних характеристик елементів моделі та проведення аналізу витрат, слід виконати такі дії:

1) визначити властивості діяльностей та стрілок;

2) визначити джерела витрат;

3) встановити одиниці виміру для вартості та часу;

4) визначити відношення та описати внесок діяльностей до джерел витрат;

5) визначити вартість найсуттєвіших для моделі статей витрат;

6) проаналізувати отримані результати.

5.1.2. Визначення властивостей діяльностей та стрілок

Властивості, визначені користувачем (UDP - user defined property), призначені для виділення в моделі особливостей системи. Вони дають можливість описати якісні, фінансові, часові та інші характеристики діяльностей та дуг. Кожна властивість може належати до однієї або кількох категорій властивостей, заданих користувачем. Для визначення властивості слід виконати таку послідовність дій:

1) вибрати закладку UPD Definition меню Model;

2) у вікні User Defined Property (UPD) to be added after

selected property ввести назву властивості, наприклад "якість", та натиснути <ADD>;

3) розкрити вікно Data type та вибрати тип даних, наприклад text list;

4) у вікні New Category/Member ввести значення, наприклад "якісні", та натиснути <Add Member>, аналогічно ввести властивість "браковані";

5) приєднати властивість до відповідних стрілок або діяльностей за допомогою пунктів відповідно Arrow UPDs або Activity UPDs контекстного меню.

За потреби визначення кількох властивостей подану послідовність дій повторюють для кожної з них.

Для задання категорії властивості слід ввести її назву в поле New Category/Member і натиснути кнопку <Add Category>. Для призначення властивості категорії слід виділити властивість і категорії, яким потрібно її призначити, і натиснути кнопку <Update>. Для зміни назви властивості або її типу чи належності до категорії слід виділити цю властивість, внести корективи і натиснути кнопку <Update>. Для вилучення властивості її слід відмітити і натиснути кнопку <Delete>, категорію вилучають її виділенням та натисканням кнопки <Delete Class>;

6) натиснути кнопку <Close>.



ОСНОВИ РОБОТИ З ПАКЕТОМ BPWin | Визначення джерела витрат

О. в. Харкянен, ст. викладач | НА МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ | Точка зору на модель | Визначення вартостей витрат |

© 2016-2022  um.co.ua - учбові матеріали та реферати