Головна

анотація | Загальні вимоги до магістерської дисертації | Вибір теми магістерської дисертації | Керівництво магістерською дисертацією | Структура магістерської дисертації | написання введення | Правила фірмового оформлення робіт | оформлення таблиць | Оформлення титульного аркуша | Оформлення посилань і списку використаної літератури |

Всі матеріали, які не є конче важливими для розуміння рішення наукової задачі, виносяться в додатки.

  1. I.I. Способи вирішення проблеми неясності богослужбових текстів, запропоновані на Помісному Соборі 1917 - 1918 рр.
  2. I.II. Споспоб вирішення проблеми, пропонований нами.
  3. II) процес прийняття рішення про закупівлю
  4. III. Матеріали, що подаються ДЛЯ АТЕСТАЦІЇ
  5. III. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРІШЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОГО КОНФЛІКТУ
  6. IV.2. Правила побудови загальнонаукової ландшафтної карти
  7. А) записати двоїсту до неї задачу; б) використовуючи рішення вихідної завдання, знайдене при виконанні завдання 3, знайти рішення двоїстої за допомогою 2-й теореми подвійності.

Вимоги до конкретного змісту основної частини магістерської дисертації встановлюються науковим керівником і керівником магістерської програми. Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі дисертаційної роботи і повністю її розкривати. Ці глави повинні показати вміння магістранта стисло, логічно й аргументовано викладати матеріал.

При висвітленні досліджуваної проблеми не допускається переказування змісту підручників, навчальних посібників, монографій, інтернет - ресурсів без відповідних посилань на джерело.

Стиль викладу повинен бути літературним і науковим, неприпустимо використання без особливої ??необхідності (наприклад, при цитуванні) розмовних виразів, підміни економічних термінів їх побутовими аналогами. При описі тих чи інших процесів, явищ не варто вдаватися до прийомів художнього мовлення, зловживати метафорами. Науковий стиль викладу передбачає точність, ясність і стислість.

При виконанні наукових досліджень оповідь ведеться від першої особи множини ( «Ми вважаємо», «На нашу думку») або від імені третьої особи ( «Автор вважає за необхідне», «На думку автора»).

Робота над укладанням і висновками по роботі

Висновок як самостійний розділ роботи має містити короткий огляд основних аналітичних висновків проведеного дослідження і опис отриманих в ході нього результатів.

У висновку синтезується накопичена в основній частині дисертації наукова інформація. У ньому дається послідовне, логічно струнке виклад отриманих результатів дослідження, які повинні відповідати поставленим дисертантом меті та завданням. Висновок може бути побудовано по пунктам, позначених в мету і завдання дослідження. Тут формулюється наукове знання, яке є новим по відношенню до вихідного знання з досліджуваної проблеми і яке виноситься на захист.

Висновок підводить підсумки дослідження, представляє висновки, узагальнення, містить рекомендації для практичного впровадження. Це говорить про місце ув'язнення як оцінного елемента дисертації.

Висновки з дослідження повинні бути в кінці глав (розділів) і в кінці параграфів (якщо вони є), а також в ув'язненні. При цьому необхідно врахувати, що висновок не повинен бути механічним підсумовуванням висновків по главам.

Послідовність викладу висновків визначається логікою побудови дисертаційного дослідження. Висновок відображає наукову новизну, теоретичну значущість, практичну цінність дисертації. Сказане в ув'язненні про новизну дослідження не є прямим дублюванням розділу введення про новизну дисертації. У висновку вказуються конкретні висновки, що становлять новизну дослідження, а у введенні новизна представляється в узагальненому вигляді. В цілому висновок - це показник теоретичного рівня дисертації, професійної зрілості, наукової кваліфікації дисертанта.

У висновку формулюються практичні рекомендації. Рекомендації дисертанта - це наукові висновки з дослідження. В силу цього вони не можуть носити директивний, обов'язковий характер. У той же час в них зустрічаються слова «необхідно зробити», «має бути», причому часто згадуються навіть організації, які повинні виконувати ці рекомендації. Але треба звернути увагу на те, що рекомендації мають випливати з тексту дисертації, з проведеного дослідження, а не бути міркуваннями вченого.

Дисертація і, природно, дисертант виграють, якщо в процесі роботи над темою, особливо по її завершенню перед захистом, вчений направить узагальнення і рекомендації в державні та громадські організації. До речі, про це слід згадати і в дисертації, і в її авторефераті. Це і будуть практичні рекомендації вищої категорії.

Позитивно оцінюються висновки дисертанта про напрямки продовження дослідження даної наукової теми, про наукові проблеми, які ще належить вирішити майбутнім дослідникам.

Обсяг висновку повинен містити 6-8 сторінок.



Написання основної частини дисертації | Робота з додатками
© um.co.ua - учбові матеріали та реферати